15 листопада 2022 рокум. Ужгород№ 260/2398/20
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої судді - Калинич Я.М.,
при секретарі судового засідання - Зейкан М.М.,
за участю:
представник позивача (за первісним позовом), представника відповідача 1 (за зустрічним позовом) - Хома Д.І.,
представник відповідача 1 (за первісним позовом), представника позивача (за зустрічним позовом) - Пересоляк О.С.,
представник відповідача 2 - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області до Закарпатського обласного комунального підприємства «Міжнародний аеропорт «Ужгород»», Державного авіаційного підприємства «КАРПАТИ-АВІА» МНС України про стягнення заборгованості та зустрічним позовом Закарпатського обласного комунального підприємства «Міжнародний аеропорт «Ужгород»» до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання протиправним нарахування заборгованості, -
Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (далі - позивач за первісним позовом, відповідач за зустрічним позовом, ГУ ПФУ в Закарпатській області) звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Закарпатського обласного комунального підприємства «Міжнародний аеропорт «Ужгород»» (далі - відповідач 1 за первісним позовом, позивач за зустрічним позовом, ЗОКП «Міжнародний аеропорт «Ужгород»»), якою просить стягнути з відповідача на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсії, призначених по списку №1, яка виникла за спірний період в сумі 43225,93 грн.
Підставою звернення позивача з цим позовом вказано невиконання відповідачем обов'язку відшкодувати витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Підприємство у встановлений законодавством спосіб повідомлено про необхідність щомісячного відшкодування витрат ПФУ шляхом скеровування відповідних розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій. Оскільки підприємство вчасно не відшкодувало витрат ПФУ на виплату пільгових пенсій, це зумовило появу заборгованості, про стягнення котрої заявлено цей позов.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 07 липня 2020 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін та проведення судового засідання.
12 серпня 2020 року Закарпатським обласним комунального підприємства «Міжнародний аеропорт «Ужгород»» до суду було подано зустрічний позов до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, в якому просить визнати протиправним нарахування ЗОКП «Міжнародний аеропорт «Ужгород»» Головним управлінням Пенсійного фонду України в Закарпатській області фактичних витрат на виплату доставку пенсій, яка призначена ОСОБА_1 на пільгових умовах.
В обґрунтування зустрічного позову вказує, що ОСОБА_2 - особа, якій здійснюється позивачем виплата пенсії на пільгових умовах, ніколи не перебував у трудових відносинах із ЗОКП «Міжнародний аеропорт Ужгород». ОСОБА_2 працював в Ужгородському об'єднаному авіазагоні та Ужгородському авіапідприємстві, а звільнений був шляхом переводу з Ужгородського авіапідприємства, яке входило до складу Українського об'єднання цивільної авіації, до ДП «Украерорух» (наказ від 10.11.1993р. №65), яке і є правонаступником Ужгородського авіапідприємства. ЗОКП «Міжнародний аеропорт Ужгород» не є правонаступником Ужгородського об'єднаного авіазагону та Ужгородського авіапідприємства в частині безпеки повітряного руху та управління ним. Натомість, правонаступником прав та обов'язків Ужгородського об'єднаного авіазагону є Ужгородське державне авіаційне підприємство «Універсал-Авіа», з якого в подальшому під час реорганізації було виділено Державне підприємство «Міжнародний аеропорт Ужгород» згідно із наказом Міністерства транспорту України від 04.09.2000 р. № 487, та в частині штату та майна, що забезпечували безпеку повітряного руху передано ДП «Украерорух».
Ухвалою суду від 16 вересня 2020 року суд прийняв до розгляду зустрічний позов Закарпатського обласного комунального підприємства «Міжнародний аеропорт «Ужгород»» до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання протиправним нарахування заборгованості, об'єднавши його в одне провадження з первісним позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області до Закарпатського обласного комунального підприємства «Міжнародний аеропорт «Ужгород»» про стягнення заборгованості, розгляд справи суд призначив за правилами загального позовного провадження (том 1 а.с.53-55).
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
10 листопада 2020 року до суду, на вимогу суду, ГУ ПФУ в Закарпатській області надано оригінал пенсійної справи ОСОБА_1 .
Ухвалою суду від 18 січня 2021 року залучено до участі в справі співвідповідача - Державне авіаційне підприємство «КАРПАТИ-АВІА» МНС України.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2021 року задоволено заяву судді Дору Ю.Ю. про самовідвід.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05 лютого 2021 року справу № 260/2398/20 передано для подальшого розгляду головуючій судді Калинич Я.М.
Ухвалою суду від 09 лютого 2021 року прийнято до провадження адмністративну справу №260/2398/20 суддею Калинич Я.М.
Державним авіаційним підприємством «КАРПАТИ-АВІА» МНС України до суду було подано відзив на зустрічний позов (вх.№5258/21, 05.03.2021р.). ДАП «КАРПАТИ-АВІА» МНС України вимоги за зустрічним позовом вважає безпідставними та необґрунтованими, оскільки ОСОБА_2 ніколи не перебував у трудових правовідносинах із ДАП «КАРПАТИ-АВІА» МНС України. Звернув увагу суду на те, що Головне управління Пенсійного фонду України в Закараптській області неодноразово зверталося з аналогічними позовами до суду, підтвердженням чого є рішення Закарпатського окружного адміністративного суду по справах №260/28/20 від 10.02.2020 року; №260/1040/19 від 24.09.2019 року; №0740/1059/18 від 23 листопада 2018 року; №807/276/18 від 15 травня 2018 року; №807/607/14 від 04 серпня 2014 року, а також Постанова Ужгородського міськрайонного суду по справі №308/3740/140-а, які підставеджують правомірність стягнення заборгованості із Закарпатського обласного комунального підприємства «Міжнародний аеропорт «Ужгород» на виплату та доставку пільгових пенсій Головному управлінню Пенсійного фонду України в Закарпатській області. Зокрема, рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2018 року (справа № 0740/1059/18) у справі за позовом Ужгородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області до ЗОКП «Міжнародний аеропорт «Ужгород» було встановлено обставини щодо правомірності призначення пенсії громадянину ОСОБА_1 , а тому обставини щодо правомірності призначення пенсії повторно не доказуються. Також вказав, що в процесі розгляду справи №807/276/18 по якій постановлено рішення Закарпатського окружного адміністративного суду по справі від 15 травня 2018 року позивачу по зустрічному позову - Закарпатському обласному комунальному підприємству «Міжнародний аеропорт «Ужгород» було відомо про наявність даних спірних правовідносин та порушення його прав. Аналогічні справи були предметом розгляду у Закарпатському окружному суді також у 2019 та 2020 роках (справи №260/28/20 від 10.02.2020 року; №260/1040/19 від 24.09.2019 року; №0740/1059/19) згідно яких підтверджується правомірність стягнення заборгованості із Закарпатського обласного комунального підприємства «Міжнародний аеропорт «Ужгород» на виплату та доставку пільгових пенсій Головному управлінню Пенсійного фонду України в Закарпатській області. Просить відмовити у задоволенні позову.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 15 липня 2021 року було витребувано від Виконавчого комітету Бориспільської міської ради реєстраційну справу Державного підприємства обслуговування повітряного руху України «Украерорух».
Копії документів реєстраційної справи Державного підприємства обслуговування повітряного руху України надійшли до суду 20 серпня 2021 року (том ІІІ, а.с.15-247, том IV, а.с.1-255, том V, а.с.1-253, том VІ, а.с.1-189).
Ухвалою суду від 01 грудня 2021 року було витребувано від Міністерства інфраструктури України належним чином завірену копію наказу Міністерства транспорту України про реорганізацію державного підприємства «Ужгородський об'єднаний авіаційний загін».
На виконання вимог ухвали суду від 01.12.2021 року, 23.12.2021 року були надані пояснення щодо витребовуваних доказів (том VІІ, а.с.147-148).
Ухвалою суду від 02 червня 2022 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
В судовому засіданні представник позивача за первісним позовом просив позовні вимоги Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області задовольнити в повному обсязі, а у задоволенні зустрічного позову відмовити повністю.
Представник відповідача 1 за первісним позовом в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні позовних вимог Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, а зустрічний позов задовольнити в повному обсязі.
Відповідач 2 явку свого представника в судове засідання не забезпечив, проте в матеріалах справи міститься заява такого про розгляд справи без його участі (том І, ст.132).
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані суду письмові докази, суд встановив наступне.
Закарпатське обласне комунальне підприємство «Міжнародний аеропорт Ужгород» є платником страхових внесків відповідно до Закону України №1058.
Матеріалами справи встановлено, що Закарпатське обласне комунальне підприємство «Міжнародний аеропорт «Ужгород»» взяте на облік платником податків.
Судом встановлено, що Закарпатське обласне комунальне підприємство «Міжнародний аеропорт «Ужгород»» 22.02.2011 року зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Ужгородської міської ради, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та місцезнаходженням якого є: м.Ужгород, вул. Собранецька, буд. 145, Закарпатська область.
Позивачем на адресу Закарпатське обласне комунальне підприємство «Міжнародний аеропорт «Ужгород»» надсилались розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсії призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (том І, а.с. 4-10).
Відповідно до зведеного розрахунку фактичних витрат пільгових пенсій, які підлягають відшкодуванню пенсіонеру ОСОБА_1 за період з квітня 2020 року по червень 2020 року було виплачено 43225,93 грн. (том І, а.с.3).
Щодо тверджень представника відповідача 1 за первісним позовом, представника позивача за зустрічним позовом про те, що Закарпатське обласне комунальне підприємство «Міжнародний аеропорт «Ужгород»» не є абсолютним правонаступником Ужгородського об'єднаного авіазагону, Ужгородського авіапідприємства на якому набув гр. ОСОБА_1 стаж для призначення пільгової пенсії, суд зазначає наступне.
Громадянин ОСОБА_1 працював повний робочий день в Ужгородському об'єднаному авіазагоні, Ужгородському авіапідприємстві із 26.07.1983 року по 30.09.1993 року та здійснював безпосереднє управління повітряним рухом у зонах аеропорту Ужгород, місцевих диспетчерських пунктах з найбільшою інтенсивністю або складністю руху і мав діюче свідоцтво диспетчера служби руху, що підтверджується довідкою про підтвердження трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній № 11-268 та копією трудової книжки. Вказані обставини дали йому право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах по Списку №1 відповідно до статті п. «а» Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року.
Відповідно до записів трудової книжки ОСОБА_1 наказом Ужгородського об'єднаного авіазагону Українського управління цивільної авіації (Ужгородського об'єднаного авіазагону УУЦА) №71 від 25 липня 1983 року було прийнято на посаду диспетчера СДП (стартового диспетчера пункту) служби руху.
Наказом Міністра цивільної авіації СРСР №25 від 25 січня 1991 року було реорганізовано Українське управління цивільної авіації (УУЦА) та на його базі створено Українське об'єднання цивільної авіації «Авіалінії України». Згідно додатку 2 до даного Наказу до складу Українського об'єднання цивільної авіації «Авіалінії України» входило 28 Об'єднаних авіазагонів в тому числі Ужгородський об'єднаний авіазагін.
Наказом Фонду Державного Майна України №536 від 24 грудня 1992 року «Про створення державного підприємства» було паралельно засновано Державне підприємство обслуговування повітряного руху України Наказом Міністерства транспорту України №65 від 15 травня 1993 року з метою створення єдиної системи радіотехнічного забезпечення засобами та зв'язком державного підприємства по обслуговуванню повітряного руху України, авіакомпаній, аеропорту та підприємств і організацій Міністерства транспорту України та Державне підприємство Центр ЕРТОЗ входить до складу об'єднання «Авіалінії України».
Наказом Ужгородського авіапідприємства Українського об'єднання цивільної авіації «Авіалінії України» від 01.10.1993 року за №77/о ОСОБА_1 диспетчера служби руху, з 01.10.1993 року звільнено у зв'язку з переведенням його на роботу в Закарпатську філію державного підприємства обслуговування повітряного руху України «Украерорух».
Як вбачається з матеріалів справи, у відповідності наказу Міністерства транспорту України №448 від 25.08.1994 на базі Ужгородського державного авіаційного підприємства було створено Ужгородське державне авіаційне підприємство «Універсал Авіа».
Наказом Міністерства транспорту України №630 від 13 грудня 1994 року було передано підприємства ЦЕНТР ЕРТОЗ до системи Комітету по використанню повітряного руху України» Украероруху.
Згідно Наказу Держдепартаменту № 74 від 25.04.1995 року Ужгородський аеропорт з 25.04.1995 року перейменовано на Ужгородське Державне авіаційне підприємство «Універсал-Авіа».
Рішенням виконкому Ужгородської Ради народних депутатів за №240 від 27.08.1995 року було зареєстровано статут Ужгородського державного авіаційного підприємства «Універсал-Авіа», затверджено 15.08.1995 року головою Державного Департаменту авіаційного транспорту «Укравіатранс». Відповідно до даного статуту, Ужгородське державне авіаційне підприємство «Універсал-Авіа» є правонаступником державного підприємства «Ужгородський об'єднаний авіазагін», який, в свою чергу, зареєстрований 20.01.1992 року, рішенням №19 виконавчого комітету Ужгородської Ради народних депутатів.
Пунктом І.І. статті І Статуту зазначено, що Ужгородське державне авіаційне підприємство «Універсал-Авіа» засновано на державній власності, підпорядковано об'єднанню державних авіаційних підприємств «Універсал-Авіа» Державного Департаменту авіаційного транспорту України «Укравіатранс». Авіапідриємство є правоприємником майна, прав і обов'язків Ужгородського об'єднаного авіазагону.
04 вересня 2000 року Наказом Міністерства транспорту України №487 від 04.09.2000 року Ужгородське державне авіаційне підприємство «Універсал-Авіа» реорганізоване шляхом виділення з його складу аеропорту Ужгород. Створено на базі майна аеропорту Ужгород Державне підприємство ДП «Міжнародний аеропорт Ужгород», розташувавши його за адресою м. Ужгород, вул. Собранецька № 145. Державне підприємство «Міжнародний аеропорт «Ужгород»» було правонаступником реорганізованого підприємства у відповідних частинах майнових прав і обов'язків за розподільчим балансом та в частині функцій з питань аеропортової діяльності. Дане новостворене підприємство віднесено до сфери управління Міністерства транспорту України та включено його до складу Українського об'єднання цивільної авіації «Аеропорти України» передбачивши чим наказом подальшу передачу ДП «Міжнародний аеропорт Ужгород» до сфери управління Закарпатської обласної державної адміністрації.
05 грудня 2000 року був затверджений акт розподілу майна, служб, активів та пасивів між Ужгородським ДАП «Універсал-Авіа» та новоствореним Державним підприємством «Міжнародний аеропорт Ужгород», де за пунктом 5 архів реорганізованого Ужгородського ДАП «Універсал-Авіа» передано ДП «Міжнародний аеропорт Ужгород», який несе відповідальність за його збереження.
Відповідно до п. 1.1 Статуту Державного підприємства «Міжнародний аеропорт Ужгород», затвердженого директором Державного департаменту авіаційного транспорту від 02.01.2001 року, зареєстрованого рішенням виконкому Ужгородської ради народних депутатів №73 від 22.02.2001 року, Державне підприємство «Міжнародний аеропорт Ужгород» заснований на державній власності, віднесений до сфери управління Міністерства транспорту України, підпорядкований Державному департаменту авіаційного транспорту, та входить до складу Українського об'єднання цивільної авіації «Аеропорти України». Аеропорт заснований в результаті реорганізації Ужгородського державного авіапідприємства «Універсал-Авіа» за наказом Міністерства транспорту, та є правонастоупником реорганізованого Ужгородського державного авіапідприємства «Універсал-Авіа» в частині питань аеропортової діяльності, після укладення угод передбачених законодавством.
22.12.2001 року Державне підприємство «Міжнародний аеропорт Ужгород» реорганізоване Закарпатське обласне комунальне підприємство «Міжнародний аеропорт Ужгород» на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 26.07.2001 року №297-р та рішення Закарпатської обласної ради від 07.11.2001 року №340 було передано майно у комунальну власність, згідно Виписки з ЄДРПОУ.
Згідно положень пунктів 1.1. та 1.2. Статуту Закарпатського обласного комунального підприємства «Міжнародний аеропорт Ужгород», затвердженого рішенням Закарпатської обласної ради від 16.05.2019 №1479 «Про затвердження Статуту Закарпатського обласного комунального підприємства «Міжнародний аеропорт Ужгород» у новій редакції», що діяв на момент підписання Договору №35/19 від 24 травня 2019 року, ЗОКП «Міжнародний аеропорт Ужгород» засновано на спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст області (комунальній власності Закарпатської області), а його засновником та власником є Закарпатська обласна рада.
Підприємство створено на підставі рішення Закарпатської обласної ради №340 від 07.11.2001 на базі цілісного майнового комплексу ДП «Міжнародний аеропорт Ужгород», що передано у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст області, згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України №297-р від 26.07.2001 «Про передачу цілісних майнових комплексів аеропортів цивільної авіації з державної у комунальну власність» та Наказу Міністерства транспорту України №658 від 01.10.2001 «Про передачу цілісних майнових комплексів аеропортів цивільної авіації з державної у комунальну власність».
Відповідно до п. 2 ст. 5 Закону України «Про підприємства в Україні» (чинного на момент створення ДП «Міжнародний аеропорт Ужгород» шляхом його виділення зі складу УДАП «Універсал-Авіа») підприємство може бути створено в результаті виділення із складу діючого підприємства, організації одного або кількох структурних підрозділів, а також на базі структурної одиниці діючих об'єднань за рішенням їх трудових колективів, якщо на це є згода власника чи уповноваженого ним органу.
Згідно з п.6 ст.34 цього ж Закону при виділенні з підприємства одного або кількох нових підприємств до кожного з них переходять за роздільним актом (балансом) у відповідних частинах майнові права і обов'язки реорганізованого підприємства.
У разі реорганізації підприємства його права і обов'язки переходять до правонаступників (п.8 ст.36 Закону №887-XII).
Таким чином, суд вважає необґрунтованими доводи позивача за зустрічним позовом, відповідача 1 за первісним позовом про те, що він не є правонаступником Ужгородського об'єднаного авіазагону та Ужгородського авіапідприємства, оскільки чинним законодавством передбачено правонаступництво з усіма правами та обов'язками в разі реорганізації підприємства, в тому і числі і перехід обов'язків перед органами Пенсійного фонду України щодо відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, до правонаступника.
При цьому, слід відмити, що відсутність у роздільному балансі відомостей про перехід обов'язку сплачувати фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, не свідчить про відсутність такого обов'язку у правонаступника підприємства, оскільки за змістом п. 6 ст. 34 Закону України «Про підприємства України» у розподільчому балансі зазначається саме про розподіл майнових прав та обов'язків (грошових коштів, виробничих запасів, дебіторської та кредиторської заборгованості, тощо), а не про розподіл обов'язку щодо відшкодування витрат перед органами Пенсійного фонду України.
Отже, наявний очевидний зв'язок між діючим підприємством відповідача та підприємством на якому працював гр. ОСОБА_1 і набув стажу необхідного для призначення пільгової пенсії.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про виникнення у ЗОКПА «Міжнародний аеропорт «Ужгород»» обов'язку відшкодовувати витрати Пенсійного фонду зазначені у позові на виплату і доставку пенсій.
Відповідо до матеріалів справи та оригіналу пенсійної справи ОСОБА_1 , з 01 жовтня 1993 року останній був прийнятий по переводу у Закарпатську філію державного підприємства «Украерорух».
ОСОБА_1 пропрацював в Об'єднаному державному авіазагоні, Ужгородському авіапідприємстві з 26.07.1983 року по 30.09.1993 року, тобто в аеропорту, в якому саме набув пільгового стажу, що спростовує доводи відповідача в судовому засіданні.
Підприємство «Міжнародний аеропорт Ужгород», як цілісний майновий комплекс не є новоствореним (не засноване на власності сторонніх третіх осіб - учасників), а утворене на базі реорганізованих підприємств правопопередників, в тому числі Ужгородського об'єднаного авіазагону, Ужгородського авіаційного підприємства, в чому і полягає суть правонаступництва.
У відповідності з п. 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою КМУ від 12.08.1993 № 637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугою років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток №5). У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії па пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.
При призначенні пенсії за віком на пільгових умовах громадянину ОСОБА_1 . Закарпатським обласним комунальним підприємством «Міжнародний аеропорт «Ужгород»» було видадано довідку за №11-268 від травня 2013 року про набутий ним пільговий стаж на підприємстві та яка засвідчує право ОСОБА_1 на отримання пільгового пенсійного забезпечення з 28.05.2013 року. З наведеного можна зробити також висновок про те, що відповідач володіє та має доступ до архівних документів громадянина ОСОБА_1 , що також спростовує відсутність зв'язку Закарпатського обласного комунального підприємства «Міжнародний аеропорт «Ужгород»» зі своїми правопопередниками.
Згідно з приписами пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-XII на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Пунктом 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV визначено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.
До набрання чинності Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» діяв Закон України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997 №400/97-ВР.
Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.
Відтак підприємства та організації повинні вносити до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, у розмірі 100 відсотків відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.
Абзацом третім пункту 1 статті 4 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено ставку збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону.
Зокрема, суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності зобов'язані відшкодовувати органам Пенсійного фонду суми фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених їх працівникам на пільгових умовах за списками №1, №2, за ставкою 100% розміру виплаченої пенсії.
Порядок відшкодування страхувальниками витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених на пільгових умовах, визначено Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою Пенсійного фонду України від 19.12.2003 №21-1 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за №64/8663 (надалі - Інструкція).
За змістом підпункту 2.1.1. пункту 2.1 Інструкції платниками страхових внесків є: страхувальники - роботодавці: підприємства, установи й організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування - фіксований податок, єдиний податок та фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.
Відповідно до пункту 6.1 Інструкції відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в таких розмірах: для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції, - фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім тих, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за Списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до положень пункту 6.4 Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій.
Згідно з пунктом 6.7. Інструкції підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання тощо), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства у розрахунку, який направляється підприємству в місячний строк з дня прийняття рішення про зміну розміру пенсії або про припинення виплати пенсії.
Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.
Матеріали справи свідчать, що позивач надсилав до ЗОКП «Міжнародний аеропорт «Ужгород»» розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій призначених відповідно до пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а саме: розрахунки за квітень-червень 2020 року по пенсіонеру ОСОБА_1 на загальну суму 43225,93 грн.
У встановлений чинним законодавством строк відповідач не відшкодував органу Пенсійного фонду фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком №1 за період квітень-червень 2020 року.
Згідно статті 78 частини 4 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 15 травня 2018 року справі №807/276/18, встановлено, що Закарпатське обласне комунальне підприємство «Міжнародний аеропорт «Ужгород»» зареєстроване в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Ужгороді Закарпатської області як платник збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, визначений ст. 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» №400/97-ВР від 26.06.1997 року, а з 01.01.2004 року також як платник страхових внесків відповідно до ст. 15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058. Відшкодуванню позивачу, крім суми виплаченої пенсії, підлягають і витрати на доставку пенсії, які згідно змін до граничних тарифів на основні послуги зв'язку, затверджених наказом Держкомзв'язку та інформації України № 166 від 22 липня 2004 року становлять для села 1,56 відсотка, для міста - 0,79 відсотка.
Вказаною постановою встановлено обставини щодо правомірності призначення пенсії за списком №1 громадянину ОСОБА_1 .
Крім того, у березні 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Ужгороді Закарпатської області, третя особа - Закарпатське обласне комунальне підприємство «Міжнародний аеропорт «Ужгород»» про визнання незаконним припинення виплати пенсії на пільгових умовах та зобов'язання відповідача поновити позивачу виплату пенсії за віком на пільгових умовах, починаючи з 01 березня 2014 року, здійснити донарахування пенсії з врахуванням виплаченої пенсії за вислугу років з 01 березня 2014 року до дня набрання рішенням законної сили.
Позов було обґрунтовано тим, що виплата пільгової пенсії припинена неправомірно, без жодного посилання на діючі нормативно-правові акти. Відмову у виплаті позивачу пільгової пенсії відповідач мотивував тим, що Закарпатське обласне комунальне підприємство «Міжнародний аеропорт «Ужгород»» протиправно виключило із трудового стажу позивача період його трудової діяльності на посадах диспетчера та старшого диспетчера в службі управління повітряним рухом з 1983 року по 1993 роки, відпустки без збереження заробітної плати та відпустки для відвідування навчальних сесій, внаслідок чого фактичний стаж розраховано в 9 років 8 місяців 0 днів. Постановою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 29 серпня 2014 року у справі №308/3740/14-а, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2015 року, позов задоволено. Визнано незаконним припинення з 01 березня 2014 року управлінням Пенсійного фонду України в м. Ужгороді Закарпатської області виплати ОСОБА_1 раніше призначеної пенсії за віком на пільгових умовах та зобов'язано відповідача поновити позивачу виплату раніше призначеної пенсії за віком на пільгових умовах, починаючи з 01 березня 2014 року, здійснити донарахування цієї пенсії з урахуванням виплаченої пенсії за вислугу років з 01 березня 2014 року до набрання рішенням суду законної сили.
Крім того, Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 13 жовтня 2016 року касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Ужгороді Закарпатської області залишено без задоволення, а постанову Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 29 серпня 2014 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2015 року - без змін.
Вказаною ухвалою Вищого адміністративного суду України, зокрема встановлено, що постановою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 29 серпня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2015 року, позов задоволено. Визнано незаконним припинення з 01 березня 2014 року управлінням Пенсійного фонду України в м. Ужгороді Закарпатської області виплати ОСОБА_1 раніше призначеної пенсії за віком на пільгових умовах та зобов'язано відповідача поновити позивачу виплату раніше призначеної пенсії за віком на пільгових умовах, починаючи з 01 березня 2014 року, здійснити донарахування цієї пенсії з урахуванням виплаченої пенсії за вислугу років з 01 березня 2014 року до набрання рішенням суду законної сили.
Таким чином, судом встановлено правомірність призначення пенсіонеру ОСОБА_1 пенсії за Списком №1.
Окрім того, суд зауважує, що постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2014 року, що ухвалена в адміністративній справі №807/607/14, встановлено, ЗОКП «Міжнародний аеропорт «Ужгород»» зареєстроване в Ужгородському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Закарпатської області і як платник збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, визначений ст. 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» № 400/97-ВР від 26.06.1997 року, а з 01.01.2004 року також як платник страхових внесків відповідно до статті 15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058.
Дана постанова була оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду, однак ухвалою від 12 квітня 2016 року постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2014 року - залишено без змін.
04 вересня 2000 року наказом Міністерства транспорту України №487 від 04.09.2000 року Ужгородське державне авіаційне підприємство «Універсал-Авіа» реорганізоване шляхом виділення з його складу аеропорту Ужгород. Створено на базі майна аеропорту Ужгород Державне підприємство ДП «Міжнародний аеропорт Ужгород», розташувавши його за адресою м. Ужгород, вул. Собранецька №145. Державне підприємство «Міжнародний аеропорт «Ужгород» було правонаступником реорганізованого підприємства у відповідних частинах майнових прав і обов'язків за розподільчим балансом та в частині функцій з питань аеропортової діяльності. Дане новостворене підприємство віднесено до сфери управління Міністерства транспорту України та включено його до складу Українського об'єднання цивільної авіації «Аеропорти України» передбачивши цим наказом подальшу передачу ДП «Міжнародний аеропорт Ужгород» до сфери управління Закарпатської обласної державної адміністрації.
Як видно з тексту вказаної ухвали суду апеляційної інстанції: «… Відповідно до записів трудової книжки ОСОБА_1 наказом Ужгородського об'єднаного авіазагону Українського управління цивільної авіації (Ужгородського об'єднаного авіазагону УУЦА) №71 від 25 липня 1983 року було прийнято на посаду диспетчера СДП (стартового диспетчера пункту) служби руху. Наказом Міністра цивільної авіації СРСР № 25 від 25 січня 1991 року було реорганізовано Українське управління цивільної авіації (УУЦА) та на його базі створено Українське об'єднання цивільної авіації «Авіалінії України». Згідно додатку 2 до даного Наказу до складу Українського об'єднання цивільної авіації «Авіалінії України» входило 28 Об'єднаних авіазагонів в тому числі Ужгородський об'єднаний авіазагін. Наказом Фонду Державного Майна України №536 від 24 грудня 1992 року «Про створення державного підприємства» було паралельно засновано Державне підприємство обслуговування повітряного руху України Наказом Міністерства транспорту України №65 від 15 травня 1993 року з метою створення єдиної системи радіотехнічного забезпечення засобами та зв'язком державного підприємства по обслуговуванню повітряного руху України, авіакомпаній, аеропорту та підприємств і організацій Міністерства транспорту України та Державне підприємство Центр ЕРТОЗ входить до складу об'єднання «Авіалінії України». Наказом Міністерства транспорту України №630 від 13 грудня 1994 року було передано підприємства Центр ЕРТОЗ до системи Комітету по використанню повітряного руху України Украероруху. Згідно Наказу Держдепартаменту №74 від 25.04.1995 року Ужгородський аеропорт з 25.04.1995 року перейменовано на Ужгородське Державне авіаційне підприємство «Універсал-Авіа». 04 вересня 2000 року Наказом Міністерства транспорту України №487 від 04.09.2000 року Ужгородське державне авіаційне підприємство «Універсал-Авіа» реорганізоване шляхом виділення з його складу аеропорту Ужгород. Створено на базі майна аеропорту Ужгород Державне підприємство ДП «Міжнародний аеропорт Ужгород», розташувавши його за адресою м. Ужгород, вул. Собранецька №145. Державне підприємство «Міжнародний аеропорт Ужгород» було правонаступником реорганізованого підприємства у відповідних частинах майнових прав і обов'язків за розподільчим балансом та в частині функцій з питань аеропортової діяльності. Дане новостворене підприємство віднесено до сфери управління Міністерства транспорту України та включено його до складу Українського об'єднання цивільної авіації «Аеропорти України» передбачивши чим наказом подальшу передачу ДП «Міжнародний аеропорт Ужгород» до сфери управління Закарпатської обласної державної адміністрації. 05 грудня 2000 року був затверджений акт розподілу майна, служб, активів та пасивів між Ужгородським ДАП «Універсал-Авіа» та новоствореним Державним підприємством «Міжнародний аеропорт Ужгород», де за пунктом 5 архів реорганізованого Ужгородського ДАП «Універсал-Авіа» передано ДП «Міжнародний аеропорт Ужгород», який несе відповідальність за його збереження. 22.12.2001 року Державне підприємство «Міжнародний аеропорт Ужгород» реорганізоване Закарпатське обласне комунальне підприємство «Міжнародний аеропорт Ужгород» на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 26.07.2001 року №297-р та рішення Закарпатської обласної ради від 07.11.2001 року №340 було передано майно у комунальну власність, згідно Виписки з ЄДРПОУ. Суд, виходячи із вищевказаного, прийшов до висновку, що Закарпатське обласне Комунальне підприємство «Міжнародний аеропорт Ужгород» являється правонаступником Ужгородського аеропорту. Наявний очевидний зв'язок між діючим підприємством відповідача та підприємством на якому працював гр. ОСОБА_1 і набув стажу необхідного для призначення пільгової пенсії. З 01 жовтня 1993 року гр. ОСОБА_1 прийнятий по переводу у Закарпатську філію державного підприємства «Украерорух». Отже, ОСОБА_1 пропрацював в Об'єднаному державному авіазагоні, Ужгородському авіапідприємстві з 26.07.1983 року по 30.09.1993 року, тобто в аеропорту, в якому саме набув пільгового стажу, що спростовує доводи відповідача в судовому засіданні. Підприємство «Міжнародний аеропорт Ужгород», як цілісний майновий комплекс не є новоствореним (не засноване на власності сторонніх третіх осіб - учасників), а утворене на базі реорганізованих підприємств право попередників, в тому числі Ужгородського об'єднаного авіазагону, Ужгородського авіаційного підприємства, в чому і полягає суть правонаступництва. У відповідності з п. 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою КМУ від 12.08.1993 №637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугою років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток №5). У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії па пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном. При призначенні пенсії за віком на пільгових умовах громадянину ОСОБА_1 Закарпатським обласним комунальним підприємством «Міжнародний аеропорт Ужгород» надано довідку за №11-268 від травня 2013 року про набутий вказаним громадянином пільговий стаж на підприємстві та яка засвідчує право ОСОБА_1 на отримання пільгового пенсійного забезпечення з 28.05.2013 року. З наведеного можна зробити також висновок про те, що відповідач володіє та має доступ до архівних документів громадянина ОСОБА_1 , що також спростовує відсутність зв'язку Закарпатського обласного комунального підприємства «Міжнародний аеропорт Ужгород» зі своїми право попередниками».
Таким чином, вказаним судовим рішенням підтверджено правонаступництво відповідачем прав та обов'язків Ужгородського об'єднаного авіазагону та Ужгородського авіапідприємства.
Вказаним судовим рішенням, яке набрало законної сили з моменту його прийняття, встановлено, зокрема наявність обов'язку відповідача по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, що призначені за Списком №1 громадянину ОСОБА_1 .
Окрім того, суд звертає увагу, що питання стягнення з відповідача фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення» було предметом розгляду в Закарпатському окружному адміністративному суді в адміністративних справах №807/1567/17, №0740/1059/18, №260/28/20, №260/1450/18, №807/276/18, №260/3246/20, №807/818/17, №807/603/18, №260/1040/19, №807/1441/17, №807/30/17, №260/442/19, №260/1476/19, №260/810/20, якими задоволено позовні вимоги Пенсійного фонду про стягнення з ЗОКП «Міжнародний аеропорт «Ужгород» витрат на виплату та доставку пенсії гр. ОСОБА_1 , і такі набрали законної сили.
Верховний Суд вже неодноразово у своїх постановах зазначав про особливості застосування інститут преюдиції.
Тобто факти, установлені у прийнятих раніше судових рішеннях, мають для суду преюдиціальний характер. Преюдиціальність означає обов'язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили, в одній справі, для суду при розгляді інших справ (постанова КГС ВС від 26.11.2019 по справі №922/6-13/19).
Отже, дана норма визначає преюдиційні підстави звільнення осіб, які беруть участь у справі, від доказування обставин з метою досягнення процесуальної економії - за наявності цих підстав у суду не буде необхідності досліджувати докази для встановлення певних обставин (постанова КАСВС від15.10.2019 по справі №813/8801/14).
Преюдиційні факти це факти, встановлені рішенням чи вироком суду, що набрали законної сили. Преюдиційність ґрунтується на правовій властивості законної сили судового рішення і означається його суб'єктивними і об'єктивними межами, за якими сторони та інші особи, які брали участь у розгляді справи, а також їх правонаступники не можуть знову оспорювати в іншому процесі встановлені судовим рішенням у такій справі правовідносини. Преюдиційні обставини є обов'язковими для суду, який розглядає справу навіть у тому випадку, коли він вважає, що вони встановлені неправильно. Таким чином, законодавець намагається забезпечити єдність судової практики та запобігти появі протилежних за змістом судових рішень(постанова КЦС ВС від 19.12.2019 по справі №520/11429/17).
Частиною першою статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав та свобод людини (далі Конвенція) та практику суду як джерело права. У преамбулі та статті 6 параграфа 1 Конвенції, у рішенні Європейського суду з прав людини від 25 липня 2002 року у справі за заявою № 48553/99 «Совтрансавто-Холдінг» проти України», а також у рішенні Європейського суду з прав людини від 28 жовтня 1999 року у справі за заявою № 28342/95 «Брумареску проти Румунії» встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів (постанова КЦС ВС від 17.12.2019 по справі №641/1793/17).
Відповідно до частин першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд при вирішенні спору враховує приписи статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
При цьому, надаючи оцінку кожному окремому доводу учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).
Крім того, суд також вважає за необхідне зазначити, що відповідно до висновку Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України» (рішення від 18 липня 2006 року), - кожен доречний і важливий аргумент особи має бути проаналізований і суд має надати відповідь на кожен з таких аргументів заявника.
Водночас, у пункті 23 цього рішення, Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.
Отже, за практикою Європейського суду з прав людини суд не зобов'язаний детально вивчати всі аргументи, на які посилається сторона, якщо такі аргументи не стосуються предмету спору.
Слід також зазначити, що правонаступництво між юридичними особами може бути встановлено за рішенням суду у окремому цивільному провадженні про встановлення факту, що має юридичне значення або за статутними документами юридичної особи. Як встановлено судом, рішення по даному юридичному факту не приймалось, а зі статутних документів наявних у матеріалах справи вбачається наявність правонаступництва.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області є обґрунтованими, підтверджуються наявними у справі доказами та підлягають до задоволення.
Таким чином, суд робить висновок про відмову у задоволенні зустрічного позову Закарпатського обласного комунального підприємства «Міжнародний аеропорт «Ужгород»» до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області.
Відповідно до положень статті 139 КАС України судові витрати з сторін не стягуються.
Керуючись ст. ст. 5, 9, 19, 77, 139, 243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (88008, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Народна, буд. 4, код ЄДРПОУ 20453063) до Закарпатського обласного комунального підприємства «Міжнародний аеропорт «Ужгород»» (88017, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Собранецька, буд. 145, код ЄДРПОУ 31315735), Державного авіаційного підприємства «КАРПАТИ-АВІА» МНС України (88017, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Собранецька, буд. 145, код ЄДРПОУ 01128794) про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з Закарпатського обласного комунального підприємства «Міжнародний аеропорт «Ужгород»» Закарпатського обласного комунального підприємства «Міжнародний аеропорт «Ужгород»» (88017, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Собранецька, буд. 145, код ЄДРПОУ 31315735) на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (88008, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Народна, буд. 4, код ЄДРПОУ 20453063) заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсії, призначених по списку № 1, яка виникла за період квітень-червень 2020 року в сумі 43225,93 грн. (сорок три тисячі двісті двадцять п'ять гривень 93 коп.).
У задоволенні зустрічного позову Закарпатського обласного комунального підприємства «Міжнародний аеропорт «Ужгород»» (88017, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Собранецька, буд. 145, код ЄДРПОУ 31315735) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (88008, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Народна, буд. 4, код ЄДРПОУ 20453063) про визнання протиправним нарахування заборгованості - відмовити.
Понесені сторонами судові витрати покласти на них.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення виготовлено та підписано 25 листопада 2022 року.
СуддяЯ. М. Калинич