18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
28 листопада 2022 року м. Черкаси Справа № 925/966/22
Господарський суд Черкаської області у складі судді Зарічанської З.В., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження, без виклику сторін справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Авуар",
до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкасипрофстиль",
про стягнення 49 395,68 грн,
27.09.2022 до Господарського суду Черкаської області надійшла позовна заява від 23.09.2022 № 2309 Товариства з обмеженою відповідальністю "Авуар" (далі - ТОВ "Авуар") з вимогою стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкасипрофстиль" (далі - ТОВ "Черкасипрофстиль") грошові кошти у розмірі 49 395, 68 грн, з яких 48 141,43 грн - боргу, 384 грн - 3% річних та 870,25 грн - інфляційних витрат.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує невиконанням відповідачем умов усного Договору від 30.09.2021 купівлі-продажу робочого одягу, в частині неповернення суми надмірно сплачених коштів за поставку товару.
Ухвалою від 29.09.2022 господарський суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними матеріалами. Встановив сторонам строк для подання заяв по суті.
Копія ухвали про відкриття провадження у справі направлена судом на адресу відповідача, що вказана в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, яка також зазначена в позові, повернулась до господарського суду з відміткою пошти "адресат відсутній за вказаною адресою", дата на поштовому штемпелі - 06.10.2022.
Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Згідно з ч. 2 ст. 27 ГПК України місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи - підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Отже, днем вручення відповідачеві ухвали від 29.09.2022 про відкриття провадження у справі є 06.10.2022.
Крім того, 29.09.2022 судом додатково розміщено оголошення про розгляд справи № 925/966/22 на офіційному сайті Господарського суду Черкаської області вебсайту "Судова влада України".
Відповідно до ч. 4 ст. 122 ГПК України відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликається в суд через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.
Відтак, господарський суд вчинив всі необхідні дії для належного повідомлення відповідача про розгляд справи і відповідач вважається таким, що належним чином повідомлений про розгляд справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 251 ГПК України відзив подається протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Отже, строк для подання відзиву на позов сплив 21.10.2022. Відповідач не скористався своїм правом та не подав до суду відзив на позовну заяву.
У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. (ч. 9 ст. 165 ГПК України)
28.10.2022 суд розпочав розгляд справи по суті.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, господарський суд встановив таке.
30.09.2021 між ТОВ "Авуар" та ТОВ "Черкасипрофстиль" укладено договір купівлі-продажу робочого одягу (далі - Договір) у спрощений спосіб.
Так, відповідачем виставлено відповідний рахунок (Рахунок-фактура №СФ- 0000522 від 30.09.2021) на оплату робочого одягу, а саме (куртка утеплена - 104 шт, н/комбінезон робочий утеплений - 87 шт, кофта робоча - 87 шт, халат - 5 шт, костюм робочий (брюки+куртка) - 34 шт, шапка робоча - 70 шт, черевики робочі утеплені - 109 пар) на загальну суму 239 068,90 грн.
22.10.2021 ТОВ "Авуар" здійснило на рахунок ТОВ "Черкасипрофстиль" оплату грошових коштів у сумі 239 068,90 грн згідно виставленого відповідачем рахунку - фактури, про що свідчить платіжне доручення № 2342 від 22.10.2021.
Згідно з видатковою накладною № РН-0000278 від 03.12.2021 ТОВ "Черкасипрофстиль" передало, а ТОВ "Авуар" отримало товар на загальну суму 109 361,52 грн.
Згідно з видатковою накладною № РН-0000284 від 10.12.2021 ТОВ "Черкасипрофстиль" передало, а ТОВ "Авуар" отримало товар на загальну суму 17 204,09 грн.
Згідно з видатковою накладною № РН-0000013 від 25.01.2022 ТОВ "Черкасипрофстиль" передало, а ТОВ "Авуар" отримало товар на загальну суму 64 361,86 грн.
Таким чином, ТОВ "Черкасипрофстиль" здійснило поставку товару на загальну суму 190 927,47 грн.
Відтак залишок суми попередньої оплати, на який не поставлено відповідачем товар складає 48 141,43 грн.
Позивач зазначає, що він звертався до відповідача з листом від 13.04.2022 із проханням повернути надлишково сплачені кошти на рахунок позивача. У відповідь на вказаний лист відповідачем надіслано позивачу файл із повідомленням, що у зв'язку із російською агресією відповідач не має можливості повернути грошові кошти, оскільки усі свої ресурси спрямував на допомогу територіальної оборони.
Водночас матеріали справи містять такі листи сторін без підписів повноважних представників, тому суд не враховує їх, як належні докази листування сторін.
17.06.2022 позивач звернувся до відповідача із претензією-вимогою повернути грошові кошти (лист вих. № 17/1 від 17.06.2022). Про результати розгляду вказаної претензії позивачу повідомлено не було.
У зв'язку із неповерненням попередньої оплати позивач звернувся до суду із даним позовом.
Розглядаючи спір господарський суд враховує такі положення чинного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
П. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.
При цьому, згідно зі ст. 206 ЦК України, усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність. Юридичній особі, що сплатила за товари та послуги на підставі усного правочину з другою стороною, видається документ, що підтверджує підставу сплати та суму одержаних грошових коштів. Правочини на виконання договору, укладеного в письмовій формі, можуть за домовленістю сторін вчинятися усно, якщо це не суперечить договору або закону.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).
Ч. 1 ст. 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 639 ЦК України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
За змістом ч. 1 ст. 640 та ч. 2 ст. 642 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.
За приписами ч. 2 ст. 180 Господарського кодексу України (далі - ГК України), господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.
Ч. 1 ст. 181 ГК України встановлено, що господарський договір укладається в порядку, встановленому Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Судом встановлено, що шляхом складання та надання відповідачем Рахунку-фактури на оплату товару від 30.09.2021 № СФ-00000522 на загальну суму 239 068,90 грн та оплати рахунку позивачем, між сторонами укладено договір поставки у спрощений спосіб.
Відповідно до положень ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
З огляду на фактичні обставини справи та правову кваліфікацію правовідносин сторін, судом визначено правову природу сплаченої позивачем суми коштів у загальному розмірі 239 068,90 грн саме як попередня оплата, тобто кошти, які попередньо оплачені стороною договору на користь іншої сторони з метою виконання нею своїх договірних зобов'язань.
Відповідач поставив товар лише на частину попередньої оплати, на залишок суми 48 141,43 грн товар не поставлено.
Згідно зі ст. 663 ЦК України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Якщо внаслідок прострочення боржника виконання втратило інтерес для кредитора, він має право відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків. (ч. 2 ст. 220 ГК України)
Згідно з ч. 2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Зі змісту зазначеної норми права випливає, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання зі своєчасного передання товару покупцю.
Водночас необхідно встановити, чи порушив відповідач строк поставки товару.
У зв'язку з відсутністю в матеріалах справи доказів узгодження строку поставки, необхідно застосовувати ч. 2 ст. 530 ЦК України відповідно до положень якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Виходячи з положень ч. 2 ст. 693 ЦК України, у разі порушення продавцем строку поставки товару, покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Можливість обрання певно визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця. Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.
Законом не визначено форму пред'явлення такої вимоги покупця, а тому останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред'явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі позову.
Зазначена позиція також викладена Верховним Судом у постанові від 27.08.2019 у справі № 911/1958/18 (п. 5.22).
Стосовно дати виникнення зобов'язання відповідача повернути сплачені кошти та власне, правової природи таких коштів, господарський суд також враховує правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 22.09.2020 по справі №918/631/19 (п. 73-76, 85):
"73. За змістом статей 509, 524, 533-535 і 625 ЦК України грошовим є зобов'язання, виражене у грошових одиницях, що передбачає обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов'язку. Тобто грошовим є будь-яке зобов'язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов'язок боржника з такої сплати. Ці висновки узгоджуються з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, висловленими у постановах від 11 квітня 2018 року у справі № 758/1303/15-ц (провадження № 14-68цс18) та від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц (провадження № 14-16цс18).
74. Тобто правовідношення, в якому у зв'язку із фактичним закінченням строку поставки у відповідача (постачальника, продавця) виникло зобов'язання повернути позивачу (покупцю) суму попередньої оплати (тобто сплатити грошові кошти) відповідно до частини другої статті 693 ЦК України, є грошовим зобов'язанням, а тому відповідно на нього можуть нараховуватися інфляційні втрати та 3 % річних на підставі частини другої статті 625 цього Кодексу.
75. В силу положень статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
76. У відповідача виникло грошове зобов'язання перед позивачем, розмір якого підтверджується, зокрема, банківськими виписками, квитанціями, актами зарахування зустрічних однорідних вимог та актами звіряння взаєморозрахунків...
85. Таким чином у відповідача (постачальника, продавця) виникло зобов'язання повернути позивачу (покупцю) суму попередньої оплати (тобто сплатити грошові кошти) відповідно до частини другої статті 693 ЦК України, частини першої статті 530 ЦК України з наступного дня після спливу строку поставки, тобто з 01 грудня 2016 року."
З матеріалів справи випливає, що позивачем 17.06.2022 на адресу відповідача направлено претензію-вимогу повернути грошові кошти (лист вих. № 17/1). Вказана претензія-вимога за своєю суттю є саме вимогою про повернення попередньої оплати у розмірі 48 141,43 грн.
Статтею 530 ЦК України не визначено, яку саме форму повинна мати вимога про виконання зобов'язання, тому позивач може здійснити своє право як шляхом надіслання платіжної вимоги-доручення, так і шляхом звернення до боржника з листом, телеграмою тощо. Отже, претензія-вимога, в розумінні ст. 530 ЦК України, є вимогою позивача про виконання відповідачем свого зобов'язання щодо повернення 48 141,43 грн.
Встановлені ч. 2 ст. 530 ЦК України вимоги стосовно пред'явлення кредитором вимог боржнику не кореспондуються з обов'язковим отриманням кредитором доказів вручення цієї вимоги боржнику, за умови наявності в матеріалах справи доказів надіслання такої вимоги через органи поштового зв'язку на адресу боржника.
Претензія-вимога про повернення коштів № 17/1 від 17.06.2022 надіслана відповідачу 17.06.2022, за адресою, що вказана в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, про що свідчить опис-вкладення та розрахункові документи, надані позивачем.
Наказом Міністерства інфраструктури України від 28 листопада 2013 року № 958 "Про затвердження Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень" встановлено, що нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв'язку (без урахування вихідних днів об'єктів поштового зв'язку) у межах області та між обласними центрами України (у тому числі для міст Києва) - Д+3, пріоритетної - Д+2, де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об'єкті поштового зв'язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 1, 2, 3, 4, 5 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення.
Тому, враховуючи нормативні строки пересилання поштових відправлень, зокрема, рекомендованих поштових відправлень у межах області та між обласними центрами України, а саме, три дні та семиденний строк, передбачений ст. 530 ЦК України для виконання вимоги, не враховуючи вихідні, кінцевий строк повернення попередньої оплати сплив 29.06.2022. Відповідач не повернув попередню оплату у строк до 29.06.2022 включно, тому позов в частині стягнення 48 141,43 грн є обґрунтованим.
Також позивачем заявлено до стягнення 384 грн 3% річних нарахованих за період з 18.06.2022 по 23.09.2022 та 870,25 грн інфляційних витрат нарахованих за період липень-серпень 2022 року на суму попередньої оплати 48 141,43 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Як досліджено вище, з урахуванням правової позиції Верховного Суду, повернення суми попередньої оплати є грошовим зобов'язанням, а тому на нього можуть нараховуватися інфляційні втрати та 3 % річних на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України.
З огляду на сплив строку повернення відповідачем коштів у сумі 48 141,43 грн 29.06.2022, відповідні нарахування можливі з 30.06.2022.
Відтак, перевіривши розрахунок 3 %, здійснений позивачем, господарський суд дійшов висновку, що останнім неправильно визначено початок періоду нарахування 3% річних.
За розрахунком, здійсненим судом, за період з 30.06.2022 по 23.09.2022 до стягнення підлягає 340,29 грн 3 % річних.
Щодо стягнення інфляційних втрат, господарський суд зазначає, що позивачем останні нараховано за період з липня по вересень 2022 року в сумі 870,25 грн, суд погоджується із таким нарахуванням.
Підсумовуючи викладене, суд задовольняє позов частково на суму 49 351,97 грн, з яких 48 141,43 грн боргу, 340,29 грн - 3% річних, 870,25 грн інфляційних втрат.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. 74, 76-77, 129, 233, 236-241, 247, 251-252, 326-327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкасипрофстиль" (ідентифікаційний код 39513435, вул. Сурікова, буд. 10/1, м. Черкаси, 18028) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Авуар" (ідентифікаційний код 38009261, вул. Лебединська, 140, м. Шпола, Звенигородський р-н, Черкаська обл., 20603) 48 141,43 грн боргу, 340,29 грн - 3% річних, 870,25 грн інфляційних втрат та 2 478,80 грн судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
В решті позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Копії рішення направити сторонам.
Суддя Зоя ЗАРІЧАНСЬКА