Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
про повернення позовної заяви
"25" листопада 2022 р.м. ХарківСправа № 922/2031/22
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Жиляєва Є.М.
розглянувши матеріали
позовної заяви Фізична особа-підприємець Василевський Віктор Якович ( АДРЕСА_1 )
до Lignadecor Uretim ve Pazarlama A.S. (Dudullu Organize Sanayi Bolgesi, Nao Yolu Cad. No:11 34776 Dudullu, Istanbul, Turkey)
про стягнення коштів
Позивач, Фізична особа-підприємець Василевський Віктор Якович звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Lignadecor Uretim ve Pazarlama A.S. (Istanbul, Turkey) про стягнення коштів.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 07.11.2022 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк у п'ять днів з дня вручення такої ухвали для усунення недоліків.
21.11.2022 через систему діловодства господарського суду Харківської області від позивача надійшла заява про усунення недоліків (вх. №14567) з копіями конверту, паспорта та реєстраційного номеру облікової картки платника податків позивача; уточненою позовною заявою, фіскальним чеком та копією конверта.
Дослідивши вищевказану заяву про усунення недоліків (вх. №14567 від 21.11.2022), а також додані до неї документи, суд установив, що позивачем на виконання вимог ухвали господарського суду Харківської області від 07.11.2022 не надано належних доказів, які підтверджують відправлення відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів, про що суд зазначає наступне.
За приписами ч. 1 ст. 172 ГПК України позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов'язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення.
Суд звертає увагу на те, що ст. 172 ГПК України має імперативний характер, а тому суд вправі вимагати від позивача дотримання цієї норми.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 07.11.2022 суд зазначав, що з метою усунення встановлених недоліків позивач має у встановлений судом строк подати, зокрема належні докази, які підтверджують відправлення відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів. Втім в цій частині вимоги вищевказаної ухвали суду з боку позивача лишилися невиконаними.
За загальним правилом, належними доказами відправлення учаснику справи копії позовної заяви з доданими до неї документами є опис вкладення в поштовий конверт з підписом працівника поштового зв'язку та відбитком календарного штемпеля, а також документ, що підтверджує надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).
При цьому, суд зазначає, що порядок надання послуг поштового зв'язку, права та обов'язки операторів поштового зв'язку і користувачів послуг поштового зв'язку та відносини між ними врегульовані, зокрема, Законом України «Про поштовий зв'язок», Правилами надання послуг поштового зв'язку, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270 (далі - Правила).
Відповідно до пункту 12 Правил поштові відправлення поділяються на дві групи: (1) внутрішні (пересилаються в межах України) та (2) міжнародні (пересилаються за межі України, надходять до України, переміщуються через територію України транзитом). До внутрішніх поштових відправлень належать, зокрема, листи - прості, рекомендовані, з оголошеною цінністю; до міжнародних поштових відправлень, зокрема, листи - прості, рекомендовані, поштові відправлення з оголошеною цінністю (пункт 8 Правил).
Згідно з п. 2 Правил документом, що підтверджує надання послуг поштового зв'язку, є розрахунковий документ встановленої відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).
Відповідно до пунктів 59, 61 вказаних Правил внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення. У разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.
Водночас, за змістом пунктів 19, 59-61 Правил можливість надсилання оператором поштового зв'язку листів з описом вкладення передбачена тільки для внутрішніх поштових відправлень.
Крім того, статтею 13 Закону України «Про поштовий зв'язок» встановлено, що у договорі про надання послуг поштового зв'язку, якщо він укладається у письмовій формі, та у квитанції, касовому чеку тощо, якщо договір укладається в усній формі, обов'язково зазначаються найменування оператора та об'єкта поштового зв'язку, які надають послуги, дата та вид послуги, її вартість. Договір про надання послуги поштового зв'язку вважається укладеним після оплати користувачем вартості цієї послуги, якщо інше не передбачене відповідними договорами.
Згідно з п. 2 вказаних Правил розрахунковий документ (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) видається відправникові з додержанням вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» і підтверджує факт надання послуги відділенням зв'язку.
При цьому, приписами п.п. 69, 70 Правил, відповідно до яких фізичні особи подають для пересилання міжнародні посилки, міжнародні відправлення з оголошеною цінністю, відправлення «EMS», дрібні пакети відкритими. Для пересилання дрібних пакетів, мішків «М», міжнародних посилок, міжнародних відправлень з оголошеною цінністю, відправлень «EMS» відправник у встановленому порядку заповнює митні декларації у кількості, що визначена країною призначення у Керівництві з приймання міжнародних поштових відправлень.
У разі подання для пересилання в міжнародних поштових відправленнях, товарів, сукупна вартість яких перевищує суму, визначену законодавством, приймання здійснюється у порядку та на умовах, встановлених законодавством для юридичних осіб.
За змістом п.п.71, 72, 73 Правил надання послуг поштового зв'язку, юридичні особи для пересилання реєстрованих міжнародних поштових відправлень складають список таких відправлень незалежно від їх кількості, який оформляється у порядку, передбаченому для внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю. У разі подання для пересилання міжнародних поштових відправлень, на які складається митна декларація, підписи, якими засвідчується список, повинні відповідати підписам у митній декларації. Юридичні особи подають для пересилання міжнародні посилки, міжнародні поштові відправлення з оголошеною цінністю, відправлення «EMS» з товарним вкладенням, дрібні пакети закритими. На міжнародні поштові відправлення, для декларування вкладення яких відповідно до законодавства використовувалася вантажна митна декларація, посадовими особами митних органів можуть накладатися засоби ідентифікації. Під час приймання для пересилання письмової кореспонденції на адресному боці кожного поштового відправлення проставляється відбиток календарного штемпеля.
Згідно з п. 47 Правил на міжнародному поштовому відправленні найменування адресата та його поштова адреса зазначаються латинськими літерами і арабськими цифрами. У разі коли поштова адреса написана мовою країни призначення, під нею повторюється найменування населеного пункту і країни призначення українською мовою (великими літерами).
Найменування відправника та його поштова адреса зазначаються українською мовою або латинськими літерами і арабськими цифрами. У разі зазначення поштової адреси українською мовою найменування населеного пункту і країни повторюється латинськими літерами.
Так, з метою встановлення порядку митного контролю і митного оформлення товарів та інших предметів, які переміщуються в міжнародних поштових відправленнях підприємствами поштового зв'язку, Наказом Державної митної служби України і Державного комітету зв'язку та інформатизації України N 680/108 від 27.10.1999 затверджено Положення про митний контроль та митне оформлення міжнародних поштових відправлень.
Відповідно до п. 1 вказаного Положення Міжнародні поштові відправлення (далі - МПВ) - упаковані та оформлені відповідно до вимог Актів Всесвітнього поштового союзу (далі - ВПС) та Правил надання послуг поштового зв'язку листи (прості, рекомендовані), відправлення з оголошеною цінністю, поштові картки (прості, рекомендовані), бандеролі та спеціальні мішки з позначкою "М" (прості, рекомендовані), дрібні пакети, поштові посилки (звичайні, з оголошеною цінністю), відправлення прискореної пошти з позначкою EMS, які приймаються для пересилання за межі України, надходять до України або переміщуються територією України транзитом операторами поштового зв'язку.
Згідно з п. 3.2. вказаного Положення для декларування товарів та інших предметів, які переміщуються в МПВ, використовуються уніфіковані міжнародні бланки встановлених форм згідно з положеннями Актів ВПС: митна декларація CN 23 (обов'язкова при пересиланні посилок, можлива при пересиланні дрібних пакетів, бандеролей); ярлик "Митниця CN 22" (можливий при пересиланні дрібних пакетів та бандеролей).
Зокрема, на офіційному веб-сайті АТ «Укрпошта»: https://www.ukrposhta.ua/ua/zrazky-oformlennia-blankiv-ta-typovi-dokumenty містяться зразки оформлення бланків та типові документи, у тому числі, супровідних документів на міжнародні відправлення.
Як вбачається з бланку митної декларації CN 23, на його лицьовій стороні відправником вказується докладний ОПИС ВКЛАДЕННЯ у міжнародне поштове відправлення з оголошеною цінністю.
Отже, у відділенні поштового зв'язку при надісланні копії пакету документів (позовної заяви з доданими до неї всіма документами відповідачеві (нерезиденту)) оформлюють митну декларацію відправленої поштової кореспонденції, засвідченої підписом працівника відділення поштового зв'язку та відбитком календарного штемпеля цього відділення.
Проте, у порушення вимог ухвали Господарського суду Харківської області від 07.11.2022 та приписів чинного законодавства, в якості доказів відправлення на адресу реєстрації відповідача копії позовної заяви та доданих до неї документів, позивачем додано лише копію конверту та фіскальний чек відділення поштового зв'язку ВПЗ Харків 128 АТ «Укрпошта» від 18.11.2022 про прийняття до пересилання дрібного пакету без опису вкладення до нього, який підтверджує факт надання поштових послуг, проте не дає змоги суду впевнитись в тому, що позивачем направлено відповідачеві копію поданої до суду позовної заяви та всіх доданих до неї документів.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про невідповідність поданої позивачем позовної заяви вимогам ч. 1 ст. 172 ГПК України, у зв'язку з ненаданням доказів її надіслання з копіями доданих до неї документів відповідачеві, місцезнаходження якого зареєстроване у Туреччині.
Основним завданням та обов'язком господарського суду, згідно ч. 3 статті 2 ГПК України, є створення сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідних умов для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» № 3477-IV від 23.02.2006, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію («Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод») та практику Суду (Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини) як джерело права.
Натомість, рішеннями ЄСПЛ у справах «Dombo Beheer B.V. v. the Netherlands» від 27 жовтня 1993 (п. 33), та «Ankerl v. Switzerland» від 23 жовтня 1996 (п. 38) встановлено, що принцип рівності сторін у процесі - у розумінні «справедливого балансу» між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони. Рівність засобів включає: розумну можливість представляти справу в умовах, що не ставлять одну сторону в суттєво менш сприятливе ніж іншу сторону; фактичну змагальність; процесуальну рівність; дослідження доказів, законність методів одержання доказів; мотивування рішень.
Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ст.ст. 76-77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Обов'язок із доказування необхідно розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви з доданими до неї документами на підставі ч. 4 ст. 174 ГПК України.
Згідно з ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Про зазначене судом було повідомлено позивача в ухвалі Господарського суду Харківської області від 07.11.2022 року.
Конституцією України визначено основні засади судочинства і до них, зокрема, належать законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, забезпечення доведеності вини та змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ст. 129 Конституції України).
Згідно з ч. 1, 4 ст. 174 суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
При цьому ч. 8 ст. 174 ГПК України встановлено, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.
Враховуючи вищенаведене та приймаючи до уваги, що позивачем не було в повному обсязі усунуто недоліки, зазначених в ухвалі про залишення позовної заяви без руху від 07.11.2022, позовна заява разом із доданими до неї документами підлягає поверненню на підставі ч. 4 ст. 174 ГПК України.
Керуючись статтями 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
Повернути позовну заяву Фізичної особи-підприємця Василевського Віктора Яковича до Lignadecor Uretim ve Pazarlama A.S. (Istanbul, Turkey) про стягнення коштів.
Додаток на адресу позивача: позовна заява з доданими до неї документами.
Довести до відома позивача, що відповідно до ч. 8 ст. 174 ГПК України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.
Ухвала набрала законної сили 25.11.2022 та може бути оскаржена в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Жиляєв Є.М.
Примітка: Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків (ст.174 ГПК України).