Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
24 листопада 2022 року м. ХарківСправа № 910/8279/22
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Прохорова С.А.
без виклику представників сторін
розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Євротекстиль" про відшкодування витрат на правничу допомогу
заявник Товариство з обмеженою відповідальністю "Гелиум Трейд" (код ЄДРПОУ 42796913, місцезнаходження: вул. Конякіна 2, м. Луцьк, Волинська область, 43023)
боржник Товариство з обмеженою відповідальністю "Євротекстиль" (код ЄДРПОУ 32043726, місцезнаходження: вул. Лейпцизька 15, м. Київ, 01015)
про стягнення 64 120,00грн
03.10.2022 Господарським судом Харківської області на підставі заяви стягувача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Гелиум Трейд", був виданий судовий наказ про стягнення з Товариство з обмеженою відповідальністю "Євротекстиль" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Гелиум Трейд" заборгованості в розмірі 64 120,00грн, а також суми судового збору в розмірі 248,10 грн.
28.10.2022 від боржника, Товариства з обмеженою відповідальністю "Гелиум Трейд", надійшла заява про скасування вищевказаного судового наказу, в обґрунтування якої боржник посилається на те, що заявник відповідно до умов договору оренди не повернув орендоване приміщення належним чином, Акт приймання-передачі по поверненню об'єкта оренди у боржника відсутній та ним не підписувався, а тому вважає даний акт підробленим.
Ухвалою суду від 01.11.2022 (суддя Лавренюк Т.А.) скасовано судовий наказ виданий за заявою вх. №910/8279/22 від 03.10.2022.
14.11.2022 від Товариство з обмеженою відповідальністю "Євротекстиль" надійшла заява (вх. №13949) про відшкодування витрат на правничу допомогу, в якій він просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гелиум Трейд" на його користь 5 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Розглядаючи вказану заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Євротекстиль" суд зазначає наступне.
Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (ст. 122 ГПК України).
За змістом положень ст.126 ГПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Суд звертає увагу на той факт, що відповідно до частини першої ст. 41 ГПК України, сторони є учасниками справи у справах позовного провадження, тоді як заява про скасування судового наказу розглядається в порядку наказного провадження.
Товариства з обмеженою відповідальністю "Гелиум Трейд" звернувся до Господарського суду Харківської області в порядку наказного провадження, в якому передбачено спрощене судове провадження. Заява про скасування судового наказу також подана Товариством з обмеженою відповідальністю "Євротекстиль" у порядку наказного провадження.
У справах наказного провадження учасниками справи є заявник та боржник (ч.2 ст. 41 ГПК України).
Порядок розгляду справ наказного провадження визначений розділом II ГПК України "Наказне провадження". Вказаний розділ ГПК України окремо не встановлює порядку відшкодування витрат, пов'язаних із розглядом справи, які понесені боржником.
Суд зазначає, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування у справі, при цьому, в силу принципу змагальності сторін, обов'язок доведення обставин, що мають значення для справи і на які сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ГПК України, покладається саме на сторони по справі. Отже стягувач за правилами наказного провадження буде позбавлений можливості довести неспівмірність заявлених вимог про стягнення витрат на професійну правничу допомогу або погодитися з розміром цих витрат.
Із зазначених норм матеріального права та процесуальних норм встановлено, що судові витрати підлягають розподілу між позивачем та відповідачем (сторонами у позовному провадженні) у разі вирішення спору по суті, тобто при ухваленні судом остаточного рішення, оскільки саме тоді на суд покладається обов'язок вирішення питання щодо розподілу судових витрат з урахуванням приписів ст. 129 ГПК України та застосування пропорційності, що передбачено вимогами цієї ж статті.
Разом з тим, ГПК України не містить визначеного порядку розподілу судових витрат між учасниками наказного провадження, зокрема, не містить норми, відповідно до якої у випадку скасування судового наказу на заявника, за судовим наказом, покладався би обов'язок відшкодування боржнику судових витрат. Отже, судові витрати підлягають розподілу тільки за результатами розгляду справи. У справі наказного провадження спір між стягувачем та боржником суд не вирішує, а тому підстави для розподілу судових витрат відсутні. Отже саме по собі звернення кредитора (стягувача) з такою заявою до суду про видачу судового наказу не свідчить про необґрунтованість дій останнього (зловживання своїми правами), що могло б бути підставою для стягнення судових витрат, оскільки зазначене є його диспозитивним правом, передбаченим процесуальним законодавством.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що вимога про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу задоволенню не підлягає, оскільки зі змісту норм ГПК України заявник позбавлений можливості заперечувати проти вимог боржника, що стосуються відшкодування витрат на правничу допомогу.
При цьому суд вважає, що заявником й не доведено співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи про скасування судового наказу.
Таким чином суд вважає, що у задоволенні заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу слід відмовити.
Крім того, при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат в наказному провадженні, суд виходить з того, що відповідно до положень ст.4 ГПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Положеннями ГПК України передбачено право особи звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу, якщо вона вважає, що їй належить право вимоги або з позовною заявою. Отже боржник не позбавлений права стягнути відповідні витрати з стягувача (заявника) в порядку позовного провадження.
При цьому, слід прийняти до уваги, щодо інших судових витрат, а саме судового збору, в разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору також стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.
Керуючись ст. ст. 4, 41, 123, 126, 129, 147, 148, 151, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Відмовити в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Євротекстиль" вх. №13949 від 14.11.2022 про відшкодування витрат на правничу допомогу.
Ухвала набирає законної сили в порядку ч. 1 ст. 235 ГПК України з моменту її винесення та може бути оскаржена у встановленому Господарським процесуальним кодексом України порядку.
Повний текст ухвали складено та підписано 24.11.2022.
Суддя С.А. Прохоров