25 листопада 2022 року Справа № 915/244/22
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Алексєєва А.П. при секретарі судового засідання Степановій І.С. за участю представників: від позивача - ОСОБА_1, від відповідача - Руденко В.М. розглянув у відкритому судовому засіданні справу №915/244/22 за позовом військової частини НОМЕР_1 "Військово-морська база "ІНФОРМАЦІЯ_1" (АДРЕСА_2, код ЄДРПОУ НОМЕР_2; адреса для листування: АДРЕСА_1 ) до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю «АЗС «Статус» (54056, м.Миколаїв, пр. Миру, 54, кв, 139, код ЄДРПОУ 41641594) про зобов'язання повернути майно.
05.08.2022 року позивач звернувся до суду із позовом із змісту якого вбачається, що позивач на підставі договору зберігання передав відповідачу паливно-мастильні матеріали. Згодом позивач звернувся до відповідача із вимогою про повернення матеріальних цінностей, яка відповідачем задоволена не була. Таким чином, позивач вважає своє право порушеним в зв'язку із чим звернувся до суду за захистом.
Відповідач відзив на позов за формою встановленою у ст. 165 ГПК України не надав.
У заявах від 03.10.2022 року та від 04.10.2022 року представник відповідача Цибульник А.Ю. та директор Шевченко О.С. просили суд розглядати справу на підставі наявних у справі матеріалів без участі представника відповідача.
10.08.2022 року судом постановлено ухвалу, якою позовну заяву залишено без руху.
10.08.2022 року від позивача надійшло клопотання щодо усунення недоліків позовної заяви (додано документ про сплату судового збору).
15.08.2022 року судом постановлено ухвалу, якою прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження. Призначено перше підготовче засідання на 15.09.2022 року.
07.09.2022 року до суду надійшло клопотання представника позивача про ознайомлення з матеріалами справи.
15.09.2022 року від представника відповідача надійшло клопотання про продовження строку для подання відзиву.
15.09.2022 року судом постановлено ухвалу, якою заяву представника відповідача було задоволено, продовжено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву на 5 днів від дня отримання ухвали.
15.09.2022 року судом постановлено ухвалу, якою повідомлено сторони про дату наступного підготовчого судового засідання 26.09.2022 року.
26.09.2022 року судом постановлено ухвалу, якою повідомлено сторони про дату наступного підготовчого судового засідання 03.10.2022 року.
03.10.2022 року від представника позивача надійшло клопотання про забезпечення доказів шляхом огляду судом оригіналів письмових доказів.
03.10.2022 року від представника позивача надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.
03.10.2022 року судом постановлено ухвалу, якою повідомлено сторони про дату наступного підготовчого судового засідання 11.10.2022 року.
08.11.2022 року судом постановлено ухвалу, якою повідомлено сторони про дату наступного підготовчого судового засідання 17.11.2022 року.
17.11.2022 року судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Судом встановлені наступні обставини, які підтверджуються представленими доказами.
26.04.2022 року між сторонами було укладено договір №11/2 про надання безоплатних послуг з приймання, тимчасового зберігання та відвантаження нафтопродуктів.
Предметом договору, пункт 1.1, визначено, що замовник (позивач) доручає, а виконавець (відповідач) бере на себе зобов'язання щодо надання послуг з приймання, тимчасового зберігання та відвантаження нафтопродуктів (товару) та несе повну матеріальну відповідальність на час зберігання товару.
Пунктом 2.1 договору передбачено, що замовник передає на зберігання виконавцю належний йому товар, а саме світлі нафтопродукти, який транспортується автомобільним транспортом замовника.
Відповідно до п. 2.2 договору виконавець здійснює приймання, зберігання, відвантаження і контроль за якістю товару замовника. Він зберігає товар, отриманий від замовника, окремо від запасів Міністерства оборони України. Місце зберігання: вул. Веселинівська, 53/1, вул. Веселинівська, 55/1, вул. Очаківська, 1/1.
Відповідно до п. 4.1 договору виконавець здійснює тимчасове зберігання товару, прийнятого від замовника, на безоплатній основі, як благодійна допомога в умовах воєнного стану.
Відповідно до п.9.1 та 10.1 договору договір вступає в силу з моменту першої передачі майна на тимчасове зберігання та на період воєнного стану, проте не пізніше 30.12.2022 року.
За накладною №5/5 від 15.03.2022 року позивачем було передано, а відповідачем прийнято на зберігання 21398 кг ДП З-0,2-25, за накладною 6/6 від 15.03.2022 року 16152 кг ДП З-0,2-25, за накладною 11/9 від 19.03.2022 року 256 кг ДП З-0,2-25, за накладною №21/19 від 28.03.2022 року 15002 кг АБ А-80ДЗ, за накладною 10/8 від 19.03.2022 року 35632 кг ДП З-0,2-25.
Загалом відповідачем було прийнято на зберігання ДП З-0,2-25 - 73438 кг., АБ А-80ДЗ - 15002 кг, що підтверджується актом приймання-передачі №36 від 07.04.2022 року.
Відповідачем частину товару було повернуто позивачу.
Так, за накладною №140/62 від 18.05.2022 року повернуто 4675 кг ДП З-0,2-25, за накладною №314/76 від 31.05.2022 року повернуто 4176 кг АБ А-80ДЗ, за накладною №142/59 повернуто 30740 кг ДП З-0,2-25.
Отже, залишок товару, який знаходиться на зберіганні відповідача, становить 38023 кг ДП З-0,2-25 та 10826 кг АБ А-80ДЗ.
27.05.2022 року позивачем відповідачу передано лист за №470/1/286, згідно якого позивач просив у термін з 01.06.2022 року по 07.06.2022 року надати згоду на безпосередню видачу пального для потреб Збройних Сил України.
01.06.2022 року відповідач надав відповідь, у якій зазначив про необхідність проведення аудиту по фактичним залишкам палива.
02.06.2022 року позивачем відповідачу надано листа №470/1/310, згідно якого позивач просив повернути пальне у термін до 03.06.2022 року та від отримання якого відповідач відмовився.
03.06.2022 року відповідачем надано гарантійного листа щодо повернення пального у строк до 01.07.2022 року.
Надані докази суд вважає належними та допустимими.
Відповідачем зазначені обставини не спростовані, доказів повернення пального позивачу у повному обсязі не надано.
Відповідно до ч. 1 ст. 936 Цивільного кодексу України, за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.
Відповідно до ч. 1 ст. 937 Цивільного кодексу України, договір зберігання укладається у письмовій формі у випадках, встановлених ст. 208 цього кодексу.
Відповідно до ст. 938 Цивільного кодексу України зберігач зобов'язаний на першу вимогу поклажодавця повернути річ, навіть якщо строк її зберігання не закінчився.
Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ч. 1. ст. 174 Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема з господарського договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України за загальним правилом господарське зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Таким чином, відповідачем не виконано обов'язку щодо повернення майна належного позивачу відповідно до умов договору та вимог законодавства.
Відповідно до ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів, зокрема шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі.
Виходячи з вищевикладеного позов є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі - шляхом зобов'язання відповідача повернути майно позивачу.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З огляду на те, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі, судові витрати по оплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 237, 238 ГПК України, суд
1. Позов військової частини НОМЕР_1 "Військово-морська база "ІНФОРМАЦІЯ_1" задовольнити повністю.
2. Зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю «АЗС «Статус» (54056, м.Миколаїв, пр. Миру, 54, кв, 139, код ЄДРПОУ 41641594) повернути військовій частини НОМЕР_1 "Військово-морська база "ІНФОРМАЦІЯ_1" (АДРЕСА_2, код ЄДРПОУ НОМЕР_2) нафтопродукти АБ А-80ДЗ у кількості 10826 кг., ДП З-0,2-25 у кількості 38023 кг.
3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «АЗС «Статус» (54056, м.Миколаїв, пр. Миру, 54, кв, 139, код ЄДРПОУ 41641594) на користь військової частини НОМЕР_1 "Військово-морська база "ІНФОРМАЦІЯ_1" (АДРЕСА_2, код ЄДРПОУ НОМЕР_2) судові витрати: судовий збір в розмірі 2481,00 грн.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано (ч. 1 ст.241 Господарського процесуального кодексу України).
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 2 ст.241 Господарського процесуального кодексу України).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення (ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України).
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження (ч. 2 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України).
Апеляційна скарга подається у порядку визначеному п.п.17.5. п. 17 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено та підписано 25 листопада 2022 року.
Суддя А.П. Алексєєв