Справа № 308/10216/22
(заочне)
28 листопада 2022 року місто Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі головуючої судді Голяни О.В., за участю секретаря судового засідання Лецак Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгороді в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,-
Стислий виклад позиції позивача та відповідача.
Позивачка ОСОБА_1 просить суд визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим приміщенням, а саме: квартирою АДРЕСА_1 .
Позов обґрунтувала тим, що вона з 07.07.2006 року є власницею квартири за вказаною адресою. В належній їй квартирі зареєстрований її брат ОСОБА_2 , який у квартирі фактично не проживає, так як тривалий час мешкає за кордоном. Реєстрація відповідача ОСОБА_2 у житловому приміщенні, належному позивачці, створює останній перешкоди у користуванні правом власності.
Відповідач ОСОБА_2 відзиву на позовну заяву не подав.
Заяви (клопотання) учасників справи.
16.09.2022 року до відкриття провадження у справі представником позивачки адвокатом Михалків Б.С. подано заяву, в якій просить суд залишити позовну вимогу до ОСОБА_3 без розгляду, в іншій частині позовних вимог просив відкрити провадження.
23.11.2022 року представником позивачки адвокатом Михалків Б.С. подано заяву, в якій повідомив про неможливість позасудового врегулювання спору, на підтвердження чого надав відповідь відділу реєстрації місця проживання виконавчого комітету Ужгородської міської ради від 17.11.2022 року за №3005/13-21.
28.11.2022 року представником позивачки адвокатом Михалків Б.С. подано заяву про розгляд справи у відсутності сторони позивача, проти заочного розгляду справи не заперечує.
Інші процесуальні дії у справі.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.08.2022 справу передано на розгляд на судді Голяні О.В.
Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 05.08.2022 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху.
Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 19.09.2022 року позовну заяву ОСОБА_1 в частині позовних вимог до ОСОБА_3 повернуто позивачу; в частині позовних вимог до ОСОБА_2 відкрито провадження по справі, постановлено проводити розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Оскільки відповідач, враховуючи положення ст. 128 ЦПК України, був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, в судове засідання не з'явився без поважних причин, а позивач не заперечував проти проведення заочного розгляду справи, судом було ухвалено розглядати справу в заочному порядку, що відповідає вимогам статей 280-281 ЦПК.
Судом на підставі частини другої статті 247 ЦПК у зв'язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Фактичні обставини справи, встановлені судом.
Позивачка ОСОБА_1 /прізвище змінено з ОСОБА_1 на ОСОБА_1 відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 / з 07.07.2006 року являється одноосібною власницею квартири АДРЕСА_1 , що підтверджено копією договору купівлі - продажу від 07.07.2006 року, посвідченого приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Семен Є.В., зареєстрованого в реєстрі за №918; витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно №11815531 від 12.09.2006 року, інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта №316160648 від 28.11.2022
З довідки ТОВ «ЖИТЛО-СЕРВІС» №81 від 29.04.2022 року вбачається, що в квартирі АДРЕСА_1 , зареєстровані та проживають: позивачка ОСОБА_1 , її доньки ОСОБА_6 та ОСОБА_7 ; мати ОСОБА_8 , брат ОСОБА_2 , дружина брата ОСОБА_9 , донька брата ОСОБА_3 , син брата ОСОБА_10 , син брата ОСОБА_11 , донька брата ОСОБА_12 .
Відповідно до даних акту перевірки №С-18 від 19.04.2022 року, затвердженого директором ТОВ «Житло - сервіс» Тереняк Б.І., в квартирі АДРЕСА_1 , фактично проживає 4 особи, а саме: ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ; сусідами ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 підтверджено, що ОСОБА_2 ,, ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_18 не проживають у вказаній квартирі з квітня 2019 року.
Оцінка Суду.
Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (ч.1 ст. 321 ЦК України).
Відповідно до статті 391 ЦК власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Аналіз положень глави 32 ЦК свідчить, що сервітут - це право обмеженого користування чужою нерухомістю в певному аспекті, не пов'язане з позбавленням власника нерухомого майна правомочностей володіння, користування та розпорядження щодо цього майна.
Відповідач вселилася у спірний будинок в якості члена сім'ї власника житлового будинку і набув право користуванням чужим майном, яке по своїй суті є сервітутом.
Відповідно до частини другої статті 406 ЦК сервітут може бути припинений за рішенням суду на вимогу власника майна за наявності обставин, які мають істотне значення.
Судом встановлено, що позивачка є власником спірної квартири.
Відповідач спільним побутом із позивачем не пов'язаний і протягом тривалого часу в квартирі не проживає, тому його право на користування чужим майном підлягає припиненню на вимогу власника цього майна на підставі частини другої статті 406 ЦК.
Аналогічний висновок зроблений Верховним Судом у постанові від 14 серпня 2019 року в справі № 702/101/18 (провадження № 61-42856св18).
Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
В даній справі надані позивачем докази суд визнає належними і допустимими, оскільки ці докази містять у собі інформацію щодо предмета позовних вимог, вони логічно пов'язані з тими обставинами, які підтверджують наявність підстав для припинення права відповідача користування житловим приміщенням.
З іншої сторони відповідачем в судове засідання не надано доказів, що він проживає в спірній квартирі, користується нею, доказів, які б підтверджували поважність причин не проживання в спірному будинку, не надано.
При цьому, тривала відсутність ОСОБА_2 свідчить про те, що він має інше місце проживання, а матеріали справи підтверджують те, що він не є власником житла, а тому припинення права користування відповідача не буде свідчити про втрату ним житла взагалі і в свою чергу буде захищати права власника такого приміщення (позивача), що в сукупності з наведеним вище є свідченням того, що «втручання у право відповідача» є співрозмірним із переслідуваною законною метою, а відповідно є «необхідним у демократичному суспільстві».
Виходячи з вищевикладеного, суд, розглянувши справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи, приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню повністю.
Керуючись статями 2, 5, 10-13, 18, 258-259, 263-265, 280-283 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , таким, що втратив право користування житловим приміщенням, а саме: квартирою АДРЕСА_1 .
Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільного процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.
Рішення може бути оскаржено до Закарпатського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Сторони по справі:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .
Повний текст рішення виготовлено 28.11.2022.
Суддя Олена ГОЛЯНА