308/15450/22
28.11.2022 місто Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Бедьо В.І. розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Першої Ужгородської державної нотаріальної контори про зняття арешту з майна,-
ОСОБА_1 звернувся до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із позовною заявою про зняття арешту з нерухомого майна.
Дослідивши матеріали заяви суд приходить до наступного висновку.
Зазначена заява підлягає залишенню без руху оскільки подана з порушенням вимог ст. ст.175 ЦПК України.
Відповідно до вимог ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити:
4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;
5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
Згідно з прохальною частиною позовної заяви ОСОБА_2 просить скасувати заборону (архівний запис), яка зареєстрована 17.10.2006 11:26:53 Ужгородською районною нотаріальною конторою у Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, на підставі повідомлення, б/н від 20.11. 1980 Ужгородської райсільгосптехніки.
Згідно з Постановою Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 03.06.2016 року «Про судову практику в спорах про зняття арешту з майна», у порядку цивільного судочинства захист майнових прав здійснюється у позовному провадженні, а також у спосіб оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби.
У пункті 5 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03 червня 2016 року № 5 «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» зазначено, що в разі якщо опис та арешт майна проводився державним виконавцем, скарга сторони виконавчого провадження розглядається в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК. Інші особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту, що передбачено статтею 60 Закону про виконавче провадження.
Відповідно до п.2 вказаної Постанови позов про зняття арешту з майна може бути пред'явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно). Відповідачами в справі є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване. Як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має бути залучено відповідний орган державної виконавчої служби.
У випадках, коли арешт майна проводився для забезпечення конфіскації чи стягнення майна на користь держави, як відповідач до участі у справі у встановленому законом порядку також залучається відповідний територіальний орган Державної фіскальної служби України.
У спорах про зняття арешту з майна, яке є предметом застави (іпотеки) або придбано за рахунок кредиту, який не погашено, в якості третіх осіб у встановленому законом порядку залучаються заставодержатель (іпотекодержатель) або кредитор.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Даний правовий висновок визначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.08.2019 року у справі 3752/8287/18.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що в такій вказується на існування заборони (архівний запис), яка зареєстрована 17.10.2006 11:26:53 Ужгородською районною нотаріальною конторою у Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, на підставі повідомлення, б/н від 20.11. 1980 Ужгородської рай сільгосптехніки, боржником при цьому вказано ОСОБА_1 .
Зі змісту позову вбачається, що позивач вказує про ліквідацію стягувача Ужгородська рай сільгосптехніка та про відсутність в Ужгородській районній державні нотаріальній конторі повідомлення, на підставі якого накладалася заборона.
Разом з тим з відповіді В.о. завідувача Ужгородською районною державною нотаріальною конторою вбачається, що такий повідомляє про передачу справ включно по 2007 рік на зберігання до Закарпатського обласного державного нотаріального архіву.
Жодних доказів того, що позивач звертався до архіву з метою витребування всіх матеріалів, що стосуються накладеного на його майно обтяження і що йому було відмовлено в тому тощо матеріали справи не містять.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
На підставі викладеного суд приходить до переконання, що у даному випадку позивач повинен надати суду матеріали, що стосуються повідомлення, на підставі якого накладалася заборона в Ужгородській районній нотаріальній конторі на належне позивачу майно, без яких неможливо встановити фактичні дані у справі та прийняте обґрунтоване рішення.
Таким чином, дослідивши матеріали позовної заяви, приходжу до переконання, що без усунення наведених вище обставин,вирішити питання про відкриття провадження у справі неможливо,вважаю за необхідне дану позовну заяву залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви з врахуванням вимог ст. 175 ЦПК України.
Згідно ч.1ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях175і177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями175 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Враховуючи наведене вважаю, що провадження у справі неможливо відкрити до усунення вказаних недоліків, а тому позовну заяву слід залишити без руху, а позивачу надати строк для їх усунення.
Керуючись ст.175,185,260 ЦПК України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до Першої Ужгородської державної нотаріальної контори про зняття арешту з майна - залишити без руху.
Повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки позовної заяви протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху. Роз'яснити, що інакше позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду В.І. Бедьо