Справа № 308/15600/22
про залишення позовної заяви без руху
24 листопада 2022 року м. Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Шумило Н.Б., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини, -
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із позовом до ОСОБА_2 , у якому просить:
- розірвати шлюб між позивачем та відповідачем, зареєстрований 30.08.2008 року Відділом реєстрації актів громадського стану Берегівського районного управління юстиції Закарпатської області за №114;
- визначити місце проживання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом із батьком ОСОБА_1 за місцем його проживання: АДРЕСА_1 .
Ознайомившись з матеріалами позовної заяви приходжу до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Нормами статей 175 та 177 ЦПК України регламентовано вимоги до форми і змісту позовної заяви.
Відповідно до п.5 ч.3 ст.175 ЦПК України у позовній заяві повинен міститися виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Згідно ч.5 ст.177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Із роз'яснень, наданих в п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» №11 від 21 грудня 2007 року вбачається, що розгляд справи провадиться в межах заявлених вимог і на підставі поданих доказів, суди повинні вимагати від осіб, що подали заяву, повного викладення обставин, якими обґрунтовуються дані вимоги, й посилання на засоби їх доказування. До заяви додаються: свідоцтво про реєстрацію шлюбу, копії свідоцтв про народження дітей. Якщо заява не відповідає вимогам закону, то таку слід залишати без руху.
Позивачем не дотримано вказаних вимог, зокрема, подано не оригінал, а копію свідоцтва про шлюб.
При цьому, у випадку відсутності оригіналу свідоцтва одруження у позивача, він не позбавлений можливості звернутися до органу, який провів реєстрацію шлюбу, із заявою про отримання дубліката свідоцтва про одруження, відтак вказаний недолік позовної заяви слід усунути позивачу.
У відповідності до ч.4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Установлено у 2022 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня - 2481 гривень (ст. 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2022 рік).
Частиною 3 ст.6 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Як вбачається із поданої позовної заяви, позивачем заявлено дві вимоги немайнового характеру: 1) розірвання шлюбу; 2) визначення місця проживання дитини.
З огляду на вказані вимоги закону, за подання даного позову позивачу належить сплатити судовий збір за дві позовні вимоги немайнового характеру у розмірі 1 984,80 гривень (2481 грн*0,4*2). Разом з тим, позивачем до позовної заяви не додано доказів про сплату судового збору у вказаному розмірі.
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.
Платiжнi реквiзити для перерахування судового збору в гривнях:
Отримувач коштів - ГУК у Зак. обл/Ужгородська тг/22030101
Код отримувача - (код за ЄДРПОУ) 37975895
Банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.)
Код банку - отримувача (МФО) 899998
Рахунок отримувача - UA308999980313141206000007493
Код класифікації доходів бюджету - 22030101
Призначення платежу - 101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області (назва суду, де розглядається справа).
Однією із позовних вимог ОСОБА_1 є вимога визначити місце проживання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з батьком.
Згідно зі ст.160 Сімейного кодексу України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини. Якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою.
У відповідності до ст.161 Сімейного кодексу України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.
Частиною 5 ст.19 СК України передбачено, що орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
Разом з тим, позивач не зазначає, що між сторонами існує спір щодо визначення місця виховання дитини, не вказує, чи звертався він до органу опіки та піклування з приводу вирішення спору щодо місця проживання дитини. У разі якщо звертався, не зазначив чи надав відповідний орган опіки та піклування висновок про визначення місця проживання дитини та не долучив такого висновку до матеріалів позовної заяви.
Пунктом 72 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 р. № 866, передбачено, що для розв'язання спору, що виник між батьками, щодо визначення місця проживання дитини, один з батьків подає службі у справах дітей за місцем проживання дитини заяву, копію паспорта, довідку з місця реєстрації (проживання), копію свідоцтва про укладення або розірвання шлюбу (у разі наявності), копію свідоцтва про народження дитини, довідку з місця навчання, виховання дитини, довідку про сплату аліментів (у разі наявності).
Під час розв'язання спорів між батьками щодо визначення місця проживання дитини служба у справах дітей має захищати інтереси дитини з урахуванням рівних прав та обов'язків матері та батька щодо дитини.
Працівник служби у справах дітей за місцем проживання дитини проводить бесіду з батьками та відвідує їх за місцем проживання, про що складає акт.
У разі коли батьки дитини проживають у межах різних адміністративно-територіальних одиниць, той із батьків, який подав заяву про визначення місця проживання дитини з ним, звертається до служби у справах дітей за місцем свого проживання для здійснення обстеження його житлово-побутових умов та складення акту обстеження умов проживання. Зазначений акт передається заявником до служби у справах дітей за місцем проживання дитини, працівник якої проводить з ним бесіду.
Після обстеження житлово-побутових умов, проведення бесіди з батьками та дитиною служба у справах дітей складає висновок про визначення місця проживання дитини і подає його органу опіки та піклування для прийняття відповідного рішення.
Так, в постанові Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі N200/952/18 (провадження N61-14859св19) вказано, що "Під час вирішення питання про визначення місця проживання дитини участь органу опіки та піклування є обов'язковою, а позивач до заяви про визначення місця проживання дитини повинен надати висновок органу опіки та піклування про доцільність проживання дитини з одним із батьків, характеристики з місця проживання, роботи, місця навчання дитини (гуртків), медичні довідки (суд обов'язково враховує стан здоров'я і батьків, і дитини), довідки про доходи (інші документи, які підтверджують матеріальне становище заявника), акти обстеження житлово-побутових умов, документи, що підтверджують право власності на житло".
На виконання зазначених норм, зокрема ст. 19 СК України, а також на виконання п.5 ч.3 ст. 175 ЦПК України до матеріалів позовної заяви не додано актів обстеження житлових умов, на предмет визначення місця проживання дитини та інших документів, що стосуються справи (документів, що характеризують батьків і їх відношення до дитини, поведінку за місцем роботи і за місцем проживання).
Відповідно до ч. 4 ст.19 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов'язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 56 ЦК України, органами опіки та піклування є районні, районні в містах Києві та Севастополі державні адміністрації, виконавчі органи міських, районних у містах, сільських, селищних рад.
Однієї із позовних вимог є визначення місця проживання дитини, а отже обов'язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору та відомості про третю особу слід зазначити у позовній заяві.
Крім цього, до матеріалів справи слід долучити копію позовної заяви, та копії долучених до неї документів для органу опіки та піклування.
Згідно з вимогами ч. ч. 2, 4, ст. 95 ЦПК України, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
Звертаю увагу на порядок засвідчення копій документів, а саме відповідно до пункту 5.27 Національного стандарту України ДСТУ 4163-2003 «Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації» (затвердженого Наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 № 55) відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціали та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче реквізиту «підпис».
Як вбачається з доданих до позовної заяви документів такі належним чином не засвідчені.
Враховуючи наведене, позивачу слід подати до суду копії вказаних документів засвідчені належним чином.
Крім цього, суддя звертає увагу, що відповідно до ч.1 ст.27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Позивач у позові зазначає, що відповідач проживає за адресою: АДРЕСА_2 .
Згідно з правилами про підсудність справ за вибором позивача, передбаченим у частині другій статті 28 ЦПК України (правила альтернативної підсудності), позови про розірвання шлюбу можуть пред'являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача також у разі, якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти або якщо він не може за станом здоров'я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача. За домовленістю подружжя справа може розглядатися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування будь-кого з них.
У позовній заяві позивач зазначає свою адресу: АДРЕСА_1 , разом із тим у позові не посилається на наявність обставин, передбачених ч.2 ст.28 ЦПК України та наявність таких обставин не підтверджується відповідними доказами, що позбавляє можливості вирішити питання щодо дотримання правил підсудності при поданні даного позову, зокрема для застосування вимог ч.2 ст.28 ЦПК України.
У відповідності до ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Виходячи з наведеного та враховуючи, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст. 175, 177 ЦПК України, то таку слід залишити без руху і надати позивачу строк, п'ять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для їх усунення.
Керуючись ст. ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя,-
постановив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини, - залишити без руху.
Позивач має право протягом строку, п'ять днів, з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху усунути вказані недоліки. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Ужгородського міськрайонного
суду Закарпатської області Н.Б. Шумило