Справа № 308/7179/22
18.11.2022 місто Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:
головуючої судді - Сарай А.І.,
за участю секретаря судового засідання - Козак А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Ужгороді у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,
ОСОБА_1 звернулася в суд з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення аліментів.
В обґрунтування позову позивач посилається на те, що разом з відповідачем перебували в зареєстрованому шлюбі, у якому у них народилося троє дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Рішенням Близнюківського районного суду Харківської області від 22.12.2020 (справа № 612/400/20) шлюб між ними було розірвано та позивач відновила своє прізвище з « ОСОБА_1 » на дошлюбне « ОСОБА_1 ».
Вказує, що після розірвання шлюбу діти проживають разом з нею, що підтверджується довідками про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб.
Позивач зауважує що дитині повинен бути забезпечений належний рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Такий належний рівень у будь-якому разі не повинен бути меншим, ніж прожитковий мінімум для дитини відповідного віку. Однак такий рівень на даний момент вона одна не може забезпечити, враховуючи її матеріальний стан, оскільки батько, який є здоровим та працездатним, покинув їх і добровільно не допомагає в утриманні дітей та належним чином не здійснює свої батьківські обов'язки. Зв'язок із сім'єю відповідач не підтримує та не цікавиться подальшим сімейним життям.
На підставі викладеного, позивач просить суд стягнути з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 1/2 частки від усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку щомісячно, починаючи стягнення з дня пред'явлення позовної заяви і до досягнення повноліття кожного з дітей.
Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 15.07.2022 прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за вказаною позовною заявою. Розгляд справи постановлено проводити у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Позивач у судове засідання не з'явилася, при цьому подала до суду заяву, згідно з якою просить розглянути справу без її участі, зазначивши, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.
Відповідач у судове засідання повторно не з'явився, хоч про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином шляхом надіслання судових повісток про виклик до суду рекомендованими поштовими відправленнями та через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України, про причини неявки не повідомлено, відзив на позов не подано, клопотань про відкладення справи до суду не надходило.
За приписами ч. ч. 1, 2, 8 ст. 279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
За таких обставин, суд розглядає справу відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України заочно, оскільки проти цього не заперечує позивач.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, виходячи з їх належності та допустимості, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити повністю, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, сторони з 27.03.2012 перебували у зареєстрованому шлюбі, який рішенням Близнюківського районного суду Харківської області від 22.12.2020 (справа № 612/400/20) між ними розірвано. Позивачу після розірвання шлюбу відновлено дошлюбне прізвище « ОСОБА_1 ».
У сторін народилося троє дітей - сини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 від 27.03.2012), ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 від 03.07.2013), ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_3 від 15.02.2016).
На даний час діти проживають разом з позивачем, що підтверджується відповідними довідками про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб, а саме за адресою: АДРЕСА_1 .
За змістом ч. 1 ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Відповідно до Конвенції ООН про права дітей від 20.11.1989 (ратифікована Україною Постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 № 789-XІІ) держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Дитина, з огляду на її фізичну й розумову незрілість вимагає спеціального захисту й турботи, включаючи належний правовий захист, як до так і після народження.
Крім того, у відповідності до ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини та ч. ч. 7, 8 ст. 7 СК України, під час вирішення будь-яких питань щодо дітей суд повинен виходити з найкращого забезпечення інтересів дітей.
Згідно з ч. 2 ст. 51 Конституції України та ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до положень ст. 181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Положенням ч. 1 ст. 182 СК України передбачені обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів.
За правилами ч. 1 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі регламентовано ст. 184 СК України.
Спільні неповнолітні діти сторін проживають разом з позивачем, перебувають на її утриманні та потребують матеріального забезпечення. Матеріалами справи не встановлено та не підтверджено, що відповідач на час розгляду справи офіційно працює та отримує постійний (сталий) дохід не має.
При визначенні розміру аліментів суд враховує майновий стан позивача, яка веде догляд за трьома неповнолітніми синами, вік дітей, матеріальне становище платника аліментів (відповідача), який є особою працездатного віку, відсутність у матеріалах справи даних про наявність у відповідача аліментних зобов'язань та інших утриманців, а також вимоги норми ч. 2 ст. 182 СК України, згідно з якою розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж п'ятдесят відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, а мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Розмір аліментів і спосіб стягнення аліментів може бути визначений судом з урахуванням фактичних обставин справи, які встановлені судом та на які посилався позивач. При цьому право застосування норми закону належить виключно суду (постанова Верховного Суду України № 6-143цс13 від 05.02.2014).
Враховуючи викладене, а також беручи до уваги рівність обов'язку батьків щодо утримання дітей, з урахуванням фактичних обставин справи, які встановлені судом, суд приходить до висновку, що в силу вимог ст. 180 СК України з відповідача слід стягнути на користь позивача аліменти на їх спільних дітей - синів ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/2 частини від усіх видів його заробітку (доходу), але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно і до досягнення ними повноліття.
Беручи до уваги, що згідно зі ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» установлено прожитковий мінімум дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня - 2618 гривень, з 1 липня - 2744 гривні, з 1 грудня - 2833 гривні, така сума аліментів, на думку суду, повинна забезпечити дітей хоча б найнеобхіднішим.
Розмір аліментів, визначений судом, відповідатиме принципам розумності та справедливості. При цьому суд зазначає, що сторони не позбавлені права в подальшому, відповідно до положень ст. 192 СК України, ставити питання про зміну розміру аліментів.
Таким чином, з огляду на вищенаведені обставини суд вважає, що позов є обґрунтованим та підлягає до задоволення повністю.
Оскільки позов із вимогами про стягнення аліментів пред'явлений 10.06.2022, то в силу вимог ч. 1 ст. 191 СК України аліменти слід стягувати із цієї дати, а на підставі п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України слід допустити негайне виконання рішення суду в межах суми платежу за один місяць.
У відповідності до ст. 141 ЦПК України, оскільки позивач звільнена від сплати судового збору за вимогу про стягнення аліментів, то з відповідача на користь держави слід стягнути судовий збір у розмірі 992,40 грн.
Керуючись ст. ст. 7, 180-184, 191 СК України, ст. ст. 4, 13, 76, 80, 81, 89, 141, 223, 258, 259, 263-265, 273, 279-284, 289, 354, 355, 430 ЦПК України, суд,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на синів ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/2 частини від усіх видів його заробітку (доходу), але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 10.06.2022 і до досягнення ними повноліття.
Допустити негайне виконання рішення суду в межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 992 (дев'ятсот дев'яносто дві) гривні 40 коп.
Позивач:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач:
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_5 , що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Дата складення повного судового рішення - 18 листопада 2022 року.
Суддя Ужгородського міськрайонного суду
Закарпатської області А.І. Сарай