вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"28" листопада 2022 р. м. Київ Справа № 911/2385/22
Господарський суд Київської області у складі судді Антонової В.М., оглянувши матеріали позовної заяви у справі
за позовом Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз Україна»
до Приватного акціонерного товариства «Білоцерківська теплоелектроцентраль»
про стягнення 175 547 378,23 грн
Акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз Україна»(далі - позивач) подало до суду позов до Приватного акціонерного товариства «Білоцерківська теплоелектроцентраль» про стягнення 175 547 378,23 грн.
Оглянувши зміст позовної заяви та додані до неї документи, господарський суд дійшов висновку, що позовна заява не може бути прийнята до розгляду та підлягає залишенню без руху з огляду на таке.
Згідно з п. 5 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.
Відповідно до частин 1, 2, 4, абзацу 2 частини 5 статті 91 ГПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
В п. 5.27 Національного стандарту України "Державна уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів. ДСТУ 4163-2003" встановлено, що відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії. Засвідченню підлягає кожний аркуш документа.
За результатами дослідження матеріалів позову, судом встановлено, що роздруківка статуту, що подана позивачем в якості доказу, не відповідає вимогам ст. 91 ГПК України та не може бути доказом відповідності копії документа його оригіналу, оскільки не завірена належним чином.
У відповідності до п 9 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема:
- попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи;
До судових витрат відповідно до ст. 123 ГПК України, окрім судового збору, належать витрати, пов'язані з розглядом справи, як то витрати на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
За приписами ст. 124 ГПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Позивач зазначає лише про розмір судового збору, який підлягає сплаті за майнову позовну вимогу, не зазначаючи при цьому чи планує понести інші судові витрати.
Суд звертає увагу заявника позову, що відповідно до ч. 2 ст. 124 ГПК України у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до п. 3.1. Інструкції "Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті", затвердженої Постановою Правління НБУ від 21.01.2004 року №22, платіжне доручення оформляється платником за формою, наведеною в додатку 2 до цієї Інструкції, згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, що викладені в додатку 8 до цієї Інструкції, та подається до банку, що обслуговує його, у кількості примірників, потрібних для всіх учасників безготівкових розрахунків.
Отже, належним доказом про сплату судового збору є оригінал квитанції установи банку або відділення поштового зв'язку, які прийняли платіж, платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення.
Згідно п. 2.21. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013 року платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором.
Відповідні документи подаються до господарського суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені із застосуванням технічних засобів (фотокопії тощо) цих документів, не можуть бути належним доказом сплати судового збору.
Натомість як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивачем вказано, що до позовної заяви долучено оригінал платіжного доручення, проте до матеріалів позовної заяви додано копію платіжного доручення №0000032357 від 15.11.2022 року, що підтверджується актом відділу автоматизованого документообігу та обробки внутрівідомчої службової кореспонденції (Канцелярія) апарату Господарського суду Київської області від 21.11.2022 № 07-13/164/2022, та не відповідає вище зазначеним вимогам.
Також, відповідно до ч. 1 ст. 172 ГПК України позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов'язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення.
Згідно з постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270, якою затверджено Правила надання послуг поштового зв'язку, визначено, що розрахунковим документом, що підтверджує факт надання послуг поштового зв'язку, є документ встановленої відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" форми і змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).
З огляду на вказане, а також п.п. 59, 61 вищевказаної Постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270 вбачається, що належним доказом відправлення сторонам позовної заяви та доданих до неї документів є опис вкладень в поштовий конверт та документ, що підтверджує надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), подані суду в оригіналі.
При цьому, у Правилах надання послуг поштового зв'язку вказано, що у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення..
Однак, оглянувши подані позивачем до суду докази направлення відповідачу позовних матеріалів, суд встановив, що у описі вкладення не зазначена відмітка про номер поштового відправлення.
Крім того, на копії розрахункової квитанції номер поштового відправлення відображений частково.
У відповідності до ч. 1 ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Оскільки позовна заява не відповідає вимогам господарського процесуального законодавства, суддя вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху, надавши позивачу строк для усунення зазначених недоліків.
На підставі викладеного та керуючись п. 5, 9 ч. 3 ст. 162, ч. 1 ст. 172, 174 ГПК України, господарський суд
1. Позовну заяву Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз Україна» залишити без руху.
2. Акціонерному товариству «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз Україна» протягом 10 днів з дня вручення ухвали суду усунути недоліки позовної заяви.
3. Роз'яснити Акціонерному товариству «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз Україна» що в разі не усунення недоліків у встановлений судом строк, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулась з позовною заявою на підставі ч. 4 ст. 174 ГПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою
учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://court.gov.ua/fair/.
Суддя В.М. Антонова