Справа № 307/595/17
Провадження № 6/307/45/22
22 листопада 2022 року Тячівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого судді Гримут В.І.
за участі секретаря Ком'яті Н.А.
представника заявника Паращинець М.М.
представника заінтересованої особи Цубера В.І. Марич І.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Тячів, заяву акціонерного товариства «Комерційний інвестиційний банк» про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання,
АТ «Комерційний інвестиційний банк» звернулося до суду з вищевказаною заявою.
На виконання ухвали Тячівського районного суду від 15.07.2022 до справи було залучено заінтересованих осіб - боржника ОСОБА_1 та орган відділу державної виконавчої служби у Тячівському районі Закарпатської області Південно-західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ).
Заявник посилається на те, що 12.05.2017 у справі за позовом АТ «Комерційний інвестиційний банк» було прийнято рішення, яким задоволено позовні вимоги АТ «КОМІНВЕСТБАНК» в повному обсязі та ухвалено про стягнення із ОСОБА_1 заборгованості в сумі 1091584.51 гривні.
8 серпня 2017 року було видано виконавчий лист.
У відповідності до довідки Тячівського відділу державної виконавчої служби у Тячівському районі Закарпатської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) встановлено наступне.
Згідно бази даних АСВП, АСВП «архів», АСВП «спецпідрозділ» на виконані у відділі перебувало виконавче провадження № ВП 54696239 з примусового виконання виконавчого листа № 307/595/17 від 08.08.2017 виданого Тячівським районним судом Закарпатської області про: стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариство «Комерційний інвестиційний банк», м. Ужгород, вул. Гойди, 10 заборгованість 1107958, 28 гривень.
5 жовтня 2017 року державним виконавцем відкрито виконавче провадження.
30 березня 2019 року державним виконавцем, керуючись п. 2 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження», винесена постанова про повернення виконавчого документа стягувачу. Копія постанови та оригінал виконавчого документа надіслані супровідним листом від 30.03.2019 року на адресу стягувача: Публічне акціонерне товариство «Комерційний інвестиційний банк», м. Ужгород, вул. Гойди, 10.
АТ «КОМІНВЕСТБАНК» зазначену постанову про повернення виконавчого документа стягувачу не отримував та звертався до Тячівського відділу державної виконавчої служби у Тячівському районі із заявами про направлення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу та виконавчого листа № 307/595/17 від 11.05.2017, про що свідчать заяви № 02-93/6-61 від 19.03.2021, № 02-93/6-29 від 17.02.2022, № 02-93/6-113 від 09.06.2022 року.
Проте тільки у відповідь на останню Тячівський відділ ДВС надав довідку про те, що виконавчий лист та постанова надсилалися до АТ «КОМІНВЕСТБАНК».
Просить визнати поважною причину пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання, поновити пропущений строк та видати дублікат виконавчого листа.
Представник заінтересованої особи ОСОБА_1 , адвокат Марич І.Ю. просив у задоволенні заяви банку відмовити. Посилається на те, що заявник безпідставно пропустив строк пред'явлення виконавчого листа до виконання і тому підстави для видачі і дубліката виконавчого листа та поновлення пропущеного строку для пред'явлення його до виконання відсутні.
Розглянувши заяву АТ «Комерційний інвестиційний банк» суд вважає, що в її задоволенні слід відмовити, з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що 11 травня 2017 року Тячівським районним судом було ухвалено рішення про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Комерційний інвестиційний банк» 1091584.51 грн та 16373 грн судового збору.
Рішення набрало законної сили 26 червня 2017 року.
8 серпня 2017 року Тячівським районним судом було видано виконавчий лист у якому вказано строком пред'явлення до виконання до 26 червня 2020 року.
30 березня 2019 року старшим державним виконавцем Тячівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області Токар А.В. було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу через відсутність у боржника майна на яке може бути звернуто стягнення. У цій же постанові зазначено, що виконавчий документ може бути повторно пред'явлений до виконання в строк до 29.03.2022 року.
З заявою про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання та видачу дубліката виконавчого листа акціонерне товариство «Комерційний інвестиційний банк» звернулося до суду 29.06.2022 року. Банк посилався на те, що 19 березня 2021 року, 17 лютого 2022 року та 09 червня 2022 року ним вживалися заходи щодо з'ясування місця знаходження виконавчого листа, однак Тячівський РВ ДВС тільки 24 червня 2022 року надав відповідь в якій зазначив, що виконавчий лист було повернуто стягувачу 30.03.2019 року.
Із заяви Голови правління АТ «Комерційний інвестиційний банк» № 02-93/6-61 від 19.03.2021 убачається, що на день її складання банкові було відомо про те, що по виконавчому провадженню № 54696239 винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу. Банк просив повернути йому оригінал виконавчого листа.
На вказану заяву Тячівський РВ ДВС відповіді не надав.
Представник заявника надав суду ще одну заяву аналогічного змісту № 02-93/6-29 від 17.02.2022, однак не надав доказів про направлення її адресату, отже логічною є та обставина, що відповіді на неї банк також не отримав.
09 червня 2022 року АТ надіслало Тячівському РВ ВДС ще одну заяву про повернення виконавчого листа по справі № 307/595/17.
24 червня 2022 року в.о. начальника Тячівського відділу державної виконавчої служби у Тячівському районі Закарпатської області Південно-західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) надав довідку № 21864 якою стверджено, що згідно бази даних АСВП, АСВП «архів», АСВП «спецпідрозділ» на виконані у відділі перебувало виконавче провадження № ВП 54696239 з примусового виконання виконавчого листа № 307/595/17 від 08.08.2017 виданого Тячівським районним судом Закарпатської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Комерційний інвестиційний банк» заборгованості в сумі 1107958,28 гривень. 5 жовтня 2017 державним виконавцем відкрито виконавче провадження. 30 березня 2019 року державним виконавцем, винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу. Копія постанови та оригінал виконавчого документа надіслана супровідним листом від 30.03.2019 року на адресу стягувача. Згідно АСВП, АСВП «архів», АСВП «спецпідрозділ», вищезазначений виконавчий лист 307/595/17 на виконання, станом на 24.02.2022, до відділу не пред'являвся.
За ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до стст. 15 та ст. 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ст. 12 частини 1-4 цього ж Кодексу цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно до вимог чч. 1, 2 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Статтею 42 ч. 1 п. 2 цього ж Кодексу визначено, що учасники справи мають право подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам.
З приписів ст. 76, ст. 77 ч.ч. 1, 2, ст. 78, 79, 80 ч. 2, ст. 81 ч.ч. 1, 5, 6, ст. 83 ч. 1 ЦПК України вбачається, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 95 ЦПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Статтею 433 ч. 2 ЦПК України визначено, що заява про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа виданого судом, подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Відповідно до вимог п. 17.4. Перехідних положень ЦПК України, суд може видати дублікат виконавчого документа лише у тому разі якщо стягувач або держаний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Частиною 1 ст. 19 Закону «Про виконавче провадження» визначено, що сторони виконавчого провадження мають право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця з питань виконавчого провадження у порядку, встановленому цим Законом, подавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у провадженні виконавчих дій, давати усні та письмові пояснення, висловлювати свої доводи та міркування з усіх питань, що виникають у ході виконавчого провадження, у тому числі під час проведення експертизи, заперечувати проти клопотань, доводів та міркувань інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими законом.
Отже, з досліджених судом документів убачається, що у березні 2021 року, коли для повторного пред'явлення виконавчого листа до виконання, згідно постанови старшого державного виконавця Тячівського РВ ДВС Токар А.В. від 30 березня 2019 року залишався ще рік (29.03.2022), акціонерному товариству було відомо про наявність цієї постанови і про відсутність виконавчого листа. Однак банк не скористався своїм правом на звернення до суду у встановленому законом порядку з заявою про видачу дублікату виконавчого листа, а у червні 2022 року, тобто через три місяці після спливу визначеного у постанові державного виконавця, строку знову звернувся до Тячівського РВ ДВС з вимогою повернути оригінал виконавчого листа. І лише 29 червня товариство звернулося до суду із заявою, яка є предметом розгляду.
Згідно ч. 1 ст 433 ЦПК України разі пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.
Відповідно до статті 12. Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття. Виконавчий документ про стягнення періодичних платежів у справах про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок каліцтва чи іншого ушкодження здоров'я, втрати годувальника тощо може бути пред'явлено до виконання протягом усього періоду, на який присуджені платежі. Строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі: пред'явлення виконавчого документа до виконання; надання судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, відстрочки або розстрочки виконання рішення.; у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред'явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв'язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони.
Доказів, про наявність поважних причин пропуску строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання, або форс-мажорних обставин, які б перешкоджали акціонерному товариству «Комерційний інвестиційний банк» захищати свої інтереси у передбачені законом спосіб та строки суду надано не було.
Не дивлячись на посилання заявника на прецедентну практику Європейського суду з прав людини згідно якої право на виконання судового рішення є складовою права на доступ до суду, суд вважає, що інший учасник правовідносин - боржник ОСОБА_1 -, також має право на справедливий суд у відповідності до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Його право, на думку суду, полягає в тому, що Закон формі ч. 1 статті 433 ЦПК та у формі ст. 12. Закону України «Про виконавче провадження» гарантує йому право на захист його інтересів у чітко передбаченому випадку - пропуску стягувачем строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання без поважних причин.
За таких обставин, через відсутність доказів для поновлення строку пред'явлення виконавчого листа до виконання, відсутні підстави для видачі дублікату виконавчого документу.
Судові витрати слід покласти на заявника.
Тому керуючись ст. 433 ЦПК України, п. 17.4. Перехідних положень ЦПК України, стст 12, 19 Закону України «Про виконавче провадження» суд,
У задоволенні заяви акціонерного товариства «Комерційний інвестиційний банк» відмовити.
На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Закарпатського апеляційного суду через Тячівський районний суд протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення, а учасником справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано у строк, встановлений ст. 354 ЦПК України. У разі подання апеляційної скарги ухвала суду набирає законної сили після розгляду справи судом апеляційної інстанції.
Головуючий В.І. Гримут