ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
28.11.2022Справа № 910/4913/22
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді: Літвінової М.Є.
розглянувши у спрощеному позовному провадженні матеріали справи
За позовом Приватного акціонерного товариства «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту»
(вул. Алма-Атинська, буд. 37, м. Київ, 02092)
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Констебель»
(пл. Солом'янська, 2, прим. 916, м. Київ, 03035)
про стягнення 63 518,82 грн.
Без повідомлення (виклику) учасників справи.
Приватне акціонерне товариство «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту» (далі - позивач, ПрАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ») звернулось до Господарського суду міста Києва (далі - суд) з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Констебель» (далі - відповідач, ТОВ «Констебель») про стягнення 63 518,82 грн завданих збитків, а також судових витрат зі сплати судового збору у розмірі 3 722,00 грн.
Також позовна заяві містить в собі клопотання про витребування доказів у відповідача.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань з надання послуг охорони об'єкту за Договором № 26/04-1 від 26.04.2019, у зв'язку з чим, в наслідок крадіжки майна, позивачу було завдано збитки, які останній і просить стягнути з відповідача.
Автоматизованою системою документообігу суду здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справі присвоєно єдиний унікальний номер 910/4913/22 та справу передано на розгляд судді Літвіновій М.Є.
Разом з позовною заявою позивачем було надано клопотання про витребування доказів, а саме: оригінали Додатку № 2 - Акт обстеження об'єкту до договору № 26/04-1 від 26.04.2019 по Кіровоградській та Трипільській філіях Приватного акціонерного товариства «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту».
Ухвалою суду від 27.06.2022 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та ухвалено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Вказаною ухвалою суду витребувано у відповідача: належним чином засвідчену копію Акту обстеження об'єкту (Додаток № 2 до Договору № 26/04-1 від 26.04.2019).
25.07.2022 через відділ діловодства суду від відповідача надійшло клопотання про продовження процесуального строку на подання відзиву, в якому просив суд продожити строк на 15 днів.
Ухвалою суду від 26.07.2022 клопотання про продовження процесуального строку на подання відзиву задоволено та продовжено ТОВ «Констебель» строк для подання відзиву до 09.08.2022.
05.08.2022 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в кому відповідач просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на те, що під час виконання зазначеного договору (щомісячно) між сторонами підписувалися Акти надання послуг, які містили фраз: «Замовник претензій по об'єму, якості та строкам виконання робіт, надання послуг не має», у зв'язку з чим, на думку позивача, підписання зазначених Актів надання послуг свідчить про якісне надання послуг відповідачем, без жодних претензій зі сторони позивача. Крім того, позивач у повному обсязі сплатив грошові кошти відповідачу за послуги, надані за вказаним договором відповідно Актів надання послуг № 189 від 29.11.2019 та № 76 від 30.04.2020 за місяці, за які, за твердження позивача, були надані збитки.
Також відповідачем у відзиві на позовну заяву було зазначено, що на час дії Договору від позивача не надходило ніяких письмових заяв згідно п. 5.2.2. вказаного договору та не повідомлялось керівництво ТОВ «КОНСТЕБЛЬ» про всі недоліки та порушення служби охоронниками для вжиття необхідних заходів реагування, передбачених п. 4.3.4. Договору.
Відповідач зазначав, що вищенаведене свідчить про те, що ним у повному обсязі дотримано вимоги ст. 610 ЦК України та не було допущено порушення зобов'язань за Договором, у зв'язку з чим вимоги ст. 611 ЦК України то наслідки порушень зобов'язань не застосовуються, тобто позивачем не доведено, що збитки, які він отримав були заподіяні йому в результаті крадіжок його майна і те, що ці крадіжки були спричинені неналежним виконанням Договору, укладеного між сторонами.
Заяви позивача від 13.11.2019 № 855 до Обухівського відділу поліції ГУНП в Київській області та від 13.10.2020 № 417 до Кропивницького відділу поліції ГУНП в Кіровоградській області і витяги з ЄРДР відповідно: від 12.11.2019 до кримінального провадження №12019110230001165 та від 15.04.2020 до кримінального провадження №12020120020002554, на думку відповідача, не можуть бути доказами невиконання (не належного виконання) вимог зазначеного Договору, оскільки позивач не надав обвинувального вироку суду, яким притягнуто до кримінальної відповідальності посадових осіб відповідача, чи яким встановлено, що зазначені збитки завдані в результаті невиконання умов Договору.
Також відповідач у відзиві на позовну заяву зазначив, що належним чином завірених копій Актів обстеження об'єктів по Кіровоградській та Трипільській філіях (Додаток № 2 до Договору) надати не має можливості з об'єктивних причин. Зазначені документи втрачені в зв'язку з обставинами воєнного стану.
17.08.2022 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в яких останній зазначив, що Акти надання послуг були підписані юридичною особою (м. Київ) без зауважень і відповідно послуги позивачем були оплачені, оскільки Трипільська та Кіровоградська філії повідомила юридичну особу про факти крадіжки майна після того, як ці акти були підписані і кошти по них вже були сплачені відповідачу. Оскільки відповідач добровільно відшкодував не всі збитки, завдані крадіжками майна на декількох філіях позивача, зокрема і на Кіровоградській та Трипільській філіях, в рамках 4-х договорів охорони, на адресу відповідача було направлено узагальнюючу претензію № 5400 від 14.12.2021.
Також представник позивача зазначав, що тверджень відповідача про те, що Кіровоградська та Трипільська філії позивача не повідомляли його про факти крадіжки майна та не пред'являли з цього приводу жодних претензій, спростовуються матеріалами справи, а саме доданими до матеріалів справи: копією листа Трипільської до ТОВ «КОНСТЕБЛЬ» № 864 від 15.11.2019 щодо факту крадіжки майна, копією листа Кіровоградської філії до ТОВ «КОНСТЕБЛЬ» № 421 від 15.04.2020 щодо факту крадіжки майн та копією узагальнюючої претензії ПрАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ» № 5400 від 14.12.2021 щодо фактів розкрадання майна на 4-х філіях в рамках укладених договорів охорони, в тому числі і на Кіровоградській та Трипільській філіях, на загальну суму 488 463,05 грн.
Щодо тверджень відповідача про те, що заяви Кіровоградської та Трипільської філій до відповідних відділів нацполіції про факти крадіжок не є доказом неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань по договору охорони, представник позивача зазначив, що даними заявками філіями було зафіксовано факти крадіжки майна, яке було передано від охорону відповідачу в період дії Договору № 26/04-1 від 26.04.2019.
З урахуванням викладеного вище, Позивач вважає що усі твердження Відповідача, зазначені у його відзиві, спростовуються матеріалами справи і не можуть братись до уваги при прийнятті рішення у даній справі.
21.09.2022 через відділ діловодства суду від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких останній зазначав, що крадіжки, за твердження позивача, були зафіксовані 11.11.2019 на Трипільській філії та 13.04.2020 на Кіровоградській філії і до моменту підписання Актів надання послуг позивачем (юридичною особою в м. Києві) пройшло 20 днів по Трипільській філії та 17 днів по Кіровоградській філії.
Також відповідач зазначив, що оплата за надані послуги позивачем була здійснена по Трипільській філії лише в лютому місяці 2020 року, а по Кіровоградській філії у травні місяці 2020 року, тобто через досить тривалий час після передачі позивачу Актів приймання-передачі виконаних робіт за відповідні місяці для підписання, тоді як умовою п. 3.3. Договору передбачено, що оплата послуг здійснюється не раніше дня реєстрації Постачальником оформленої належним чином податкової накладної, тобто, першим днем після реєстрації оформленої належним чином податкової накладної для здійснення оплати послуг позивачем було саме: 16.12.2019 та 15.05.2020 відповідно.
Крім того, відповідно до пп. 5.2.2. Договору, при наявності письмової заяви Замовника про заподіяні збитки, уповноважені представники Виконавця зобов'язані брати участь у визначенні розміру цих збитків, однак розмір збитків визначався лише Замовником і без участі Виконавця та без звернень з відповідними заявами, як того вимагали умови договору.
Частиною першою ст. 252 ГПК України встановлено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Згідно частини восьмої ст. 252 ГПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи також заслуховує їх усні пояснення.
Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позицій у справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів.
Частиною четвертою ст. 240 ГПК України передбачено, що у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
Як вбачається з матеріалів справи, між ПрАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ» (далі - Замовник) та ТОВ «Констебель» (далі - Виконавець) було укладено Договір № 26/04-1 від 26.04.2019 (далі - Договір), відповідно до п. 1.1. якого, Замовник передає, а Виконавець приймає під охорону, споруди, майно та матеріальні цінності, які знаходяться за адресами, що зазначені у Додатку № 4 до Договору (надалі - «Об'єкт»).
Охорона Об'єкту включає в себе: охорону майна, що знаходиться та зберігається на території Замовника, від розкрадання, знищення, підпалу та інших обставин, що можуть спричинити пошкодження чи знищення (втрату) майна, окрім випадків, передбачених п. 5.3 цього Договору (пп. 1.2.1. п. 1.2. Договору).
Пунктом 1.3. Договору передбачено, що охорона території та матеріальних цінностей Замовника здійснюється цілодобово, включаючи вихідні та святкові дні.
Згідно з п. 2.1. Договору, Виконавець зобов'язується приступити до виконання зобов'язань за цим Договором негайно після передачі йому Об'єктів під охорону Замовником. Передача Об'єктів/майна під охорону оформляється Актом приймання-передачі (Додаток № 1 до Договору), підписаним представниками сторін. Підписанням Акту обстеження об'єкту (Додаток № 2 до Договору) Виконавець підтверджує, що Замовник передав йому потрібні для виконання обов'язків з охорони Об'єктів, приміщення та обладнання.
Передача Об'єктів Замовнику у випадку закінчення строку дії даного Договору (припинення надання охоронних послуг Виконавцем з інших підстав, передбачених цим Договором та/або чинним законодавством) оформляється шляхом підписання Акту приймання- передачі уповноваженими представниками сторін (п. 2.2. Договору).
Відповідно до п. 3.1. Договору, вартість охоронних послуг складає 5 347 980,00 грн, в тому числі ПДВ - 891 330,00 грн та здійснюється відповідно до Додатку № 3 до Договору.
Згідно з п. 3.3. Договору, Замовник здійснює оплату послуг охорони протягом 30 календарних днів з дня підписання Акту приймання-передачі виконаних робіт, але не раніше дня реєстрації Постачальником оформленої належним чином податкової накладної.
Умовами пп. 4.1.1. п. 4.1. Договору передбачено, що Виконавець зобов'язаний забезпечити, в межах наданих повноважень, надійну охорону об'єктів Замовника та матеріальних цінностей, що прийняті під охорону.
Підпунктами 4.3.1. та 4.3.4. п. 4.3. Договору передбачено, що Замовник зобов'язаний своєчасно здійснювати оплату Виконавцю оплату послуг на умовах і в порядку, встановлених цим Договором та повідомляти керівництво Виконавця про всі недоліки та порушення служби охоронниками для вжиття необхідних заходів реагування.
Відповідно до пп. 5.2.1. п. 5.2. Договору, Виконавець несе відповідальність за прямі збитки, спричинені майну Замовника, що зберігалось на «Об'єкті», сторонніми особами внаслідок неналежного виконання працівниками Виконавця своїх зобов'язань за Договором. Факти неналежного виконання Виконавцем своїх зобов'язань та розмір збитків, що підлягає відшкодуванню, встановлюється у визначеному чинним законодавством порядку.
При наявності письмової заяви Замовника про заподіяні збитки, уповноважені представники Виконавця зобов'язані брати участь у визначенні розміру цих збитків (пп. 5.2.2. п. 5.2. Договору).
Умовами пп. 5.3.1. п. 5.3. Договору передбачено, що Виконавець не несе матеріальної відповідальності в разі: за збитки, що сталися внаслідок розкрадання, знищення або пошкодження матеріальних цінностей, які були за межами об'єкта охорони.
Пунктом 8.1. Договору передбачено, що цей Договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та скріплення печатками і діє до 30.04.2020, але у будь-якому випадку до повного виконання своїх зобов'язань Сторонами.
На момент підписання Договору Сторонами додатками до цього Договору, які є його невід'ємними частинами, є: Додаток № 1 - Акт приймання-передачі об'єкту під охорону (складається на кожний об'єкт окремо); Додаток № 2 - Акт обстеження об'єкту (складається на кожний об'єкт окремо) та Додаток № 4 - Дислокація об'єктів щодо яких надаються послуги по забезпеченню цілодобової охорони території та об'єктів (пп. 11.1.1., 11.1.2. та 11.1.4. п. 11.1. Договору).
Згідно Акту прийому-передачі об'єктів (Трипільська філія ПрАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ») від 26.04.2019, підписаного представниками сторін та скріпленого відбитками їх печаток, Замовник передав, а Виконавець прийняв територію Трипільської філії ПрАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ» за адресою м. Українка, вул. Промислова 3, а саме: залізничні колії, від залізничних воріт Депо до залізничної станції «Промислова», довжиною 7 км та далі через залізничний переїзд до показника « 7км», довжиною 2,8 км.
Згідно Акту приймання-передачі об'єкта під охорону від 01.05.2019, підписаного представниками сторін та скріпленого відбитками їх печаток, ТОВ «КОНСТЕБЛЬ» приймає під охорону споруди, майно та матеріальні цінності, Кіровоградської філії ПрАТ «Київ - Дніпровське МППЗТ», які знаходяться за адресою: м. Кропивницький, вул. Терешкової, 172-Б (станція «Виставочна»), а саме: Автопарк, який знаходиться на відкритій площадці ст. Виставочна, Столярна майстерня, Склад колійних інструментів, Склад колійних матеріалів, Гараж автотранспорту, Котельня, Радіомайстерня, Кран на залізничному ходу, Колійна машина МСШу та Тепловоз, який знаходиться на відстої.
Відповідно Додатку № 4 до Договору «Дислокація об'єктів щодо яких надаються послуги по забезпеченню цілодобової охорони території та об'єктів»:
- послуги по забезпеченню цілодобової охорони територій та об'єктів Трипільської філії ПрАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ» за адресою: Київська обл., Обухівський р-н, м. Українка, вул. Промислова, 3 - цілодобовий пост охорони;
- послуги по забезпеченню цілодобової охорони територій та об'єктів Кіровоградської філії ПрАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ»: м. Кролівницький, вул. Терешкової, 172 Б (станція Виставочна) - цілодобовий пост охорони.
ТОВ «КОНСТЕБЛЬ» було надано послуги по забезпеченню цілодобової охорони території та об'єктів на суму 439 560,00 грн, зокрема, Трипільської філії ПрАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ» з 01.11.2019 по 30.11.2019, що підтверджується Актом надання послуг № 189 від 29.11.2019, підписаним представниками сторін та скріпленим відбитками печаток товариств. Вказаний Акт містить вказівку на те, що Замовник претензій по об'єму, якості та строкам виконання робіт (надання послуг) немає.
Вказані послуги були оплачені ПрАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ» на суму 439 560,00 грн (11.02.2020 у розмірі 140 637,60 грн, 12.02.2020 у розмірі 150 000,00 грн та 13.02.2020 у розмірі 148 922,40 грн згідно рахунку № 188 від 29.11.2019 за Дог. № 26/04-1 від 26.04.2019) що підтверджується виписками з рахунку, копії яких надані в матеріли справи.
ТОВ «КОНСТЕБЛЬ» було надано послуги по забезпеченню цілодобової охорони території та об'єктів на суму 410 256,00 грн, зокрема, Кіровоградської філії ПрАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ» з 01.04.2020 по 30.04.2020, що підтверджується Актом надання послуг № 76 від 30.04.2020, підписаним представниками сторін та скріпленим відбитками печаток товариств. Вказаний Акт містить вказівку на те, що Замовник претензій по об'єму, якості та строкам виконання робіт (надання послуг) немає.
Вказані послуги були оплачені ПрАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ» на суму 410 256,00 грн (22.05.2020 у розмірі 94 920,00 грн, 25.05.2020 у розмірі 100 000,00 грн, 26.05.2020 у розмірі 100 000,00 грн, 27.05.2020 у розмірі 100 000,00 грн та 28.05.2020 у розмірі 15 336,00 грн згідно рахунку № 72 від 30.04.2020 за Дог. № 26/04-1 від 26.04.2019) що підтверджується виписками з рахунку, копії яких надані в матеріли справи.
Згідно даних Доповідної записки від 11.11.2019, копія якої надана в матеріали справи, при огляді колії і стр. переводів V м. р-н 11.11.2019 було виявлено нестачу матеріалів ВБК, а саме: Рейки Р-50 (38 п.м.) - 1,968 тн; Накладка Р-50 (8 шт) - 0,150 тн; Колійні болти з гайками М-24 (16 шт) - 0,013 тн; Підкладки Д-50 (80 шт) - 0,496 тн та Костилі (320 шт) - 0,121 тн.
Доповідна записка була отримана Трипільськой філієй ПрАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ» 12.11.2019 за вх. № 1170, про що свідчить відбиток штампу на доповідній записці.
13.11.2019 Трипільська філія ПрАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ» звернулось до Обухівського відділу поліції ГУНП в Київській області з Заявою № 855, в якій повідомило, що 11.11.2019 при огляді колій комісією Трипільської філії по п'ятому маневровому районі колія № 43 було виявлено розкрадання невідомими особами верхньої будови колії та просило розглянути дану заяву з додатками та відкрити кримінальне провадження за ознаками злочину передбаченого ст. 185, 277 КК України, а також повідомити Трипільську філію ПрАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ» про вжиті заходи.
В якості додатків до вказаної заяви були зазначені: копія акту обстеження колій від 11.11.2019, довідка про балансову належність та довідка вартості викрадених матеріалів.
Згідно Довідки від 13.11.2019 № 856 про балансову належність колії № 43 V-маневрового району, яка видана в Обухівський відділ поліції ГУНП в Київській області, під'їзні залізничні колії (колія № 43) інв. № 022094, балансовою вартістю 462 281,86 грн та залишковою вартістю станом на 01.11.2019 - 70 217,08 грн, належить Трипільській філії ПрАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ»
Згідно Довідки від 13.11.2019 № 857 про вартість викраденого майна, яка видана в Обухівський відділ поліції ГУНП в Київській області, вартість матеріалів Під'їзних залізничних колій, інвентарний № 022094, згідно акту комісійного огляду від 11.11.2019 складає 61 233,75 грн.
Згідно Довідки вартості викрадених матеріалів верхньої будови колії Трипільської філії Під'їзних залізничних колій (колія № 43) інв. № 022094 від 13.11.2019, вартість викрадених матеріалів становить 61 233,75 грн, з яких:
- Підкладки Д-50 (80 шт) - 0,496 тн (ціна за тн, 22 238,18 грн) становить 11 030,14 грн;
- Костилі (320 шт) - 0,121 тн (ціна за тн, 36 723,60 грн) становить 4 443,56 грн;
- Накладка Р-50 (8 шт) - 0,150 тн (ціна за тн, 22 442,20 грн) становить 3 366,33 грн;
- Колійні болти з гайками М-24 (16 шт) - 0,013 тн (ціна за тн, 48 964,80 грн) становить 636,54 грн;
- Рейки Р-50 (38 п.м.) - 1,968 тн (ціна за тн, 21 218,08 грн) становить 41 757,18 грн.
Згідно Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 12.11.2019, відомості про Заяву Трипільської філії ПрАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ» внесені до ЄРДР та зареєстровано кримінального провадження (виділення матеріалів досудового розслідування) № 12019110230001165, копія якого надана в матеріали справи.
15.11.2019 Трипільська філія ПрАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ» звернулось до ТОВ «Констебель» з листом № 864 (із зазначенням направлення копії вказаного листа ПрАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ»), з повідомленням, що в добу з 10.11 на 11.11.2019 на території Трипільської філії, сталася крадіжка майна ПрАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ» невідомими особами, сума завданих збитків становить 61 233,75 грн та наданням копій матеріалів оформлених по факту крадіжки, а саме: Витяг з єдиного реєстру досудових розслідувань, Заява, Довідка (про вартість викраденого майна), Довідки (про балансову належність колій № 43 V маневрового району) та Довідки (вартості матеріалів верхньої будови колії), в якій Трипільська філія ПрАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ» просило вирішити питання щодо відшкодування понесених ПрАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ» збитків.
На вказаному листі міститься посилання «отримав пакет документів 18.11.2019 О.С. Петренко».
13.04.2020 Кіровоградська філія ПрАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ» звернулось до Кропивницького відділу поліції ГУНП в Кіровоградській області з листом № 417, в якому повідомило, що 13.04.2020 о 13-30 год. головним інженером Чернецьким В.П. та майстром шляховим Козловцем В.А., під час проведення комісійного огляду колій та стрілочних переводів станції Виставочна у м. Кропивницький вул. Руслана Слободянюка 172В, було встановлено, що на залізничній колії № 16, яка розташована поблизу залізничного переїзду по вул. Салтикова-Щедріна, невідомими особами демонтовані матеріали верхньої будови колії, а саме розкрадені підкладки типу Д-65 в кількості 26 штук, підкладки типу Д-50 в кількості 2 штук, колійні костилі в кількості 112 штук, в наслідок чого Кіровоградською філією нанесені матеріальні збитки в сумі 2 285,07 грн, у зв'язку з чим, керуючись ст.ст. 214, 216 КК України, просило внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, повідомити письмово про відкриття кримінального провадження по факту крадіжки та провести розслідування по встановленню осіб, які здійснили крадіжку.
В якості додатків до листа № 417 від 13.04.2020 були додані копія наказу № 140 від 13.04.2020, інвентаризаційна опис та копія протоколу інвентаризаційної комісії.
Наказом Кіровоградської філії ПрАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ» від 13.04.2020 № 140 про проведення вибіркової інвентаризації, на підставі проведення комісійного огляду колій і стрілочних переводів ст. Виставкова та виявленням крадіжки, було наказано провести вибіркову інвентаризацію залізничної колії № 16 станом на 13.04.2020, для проведення якої створити комісію у складі: Голова комісії: головний інженер Чернецький В.П.; Члени комісії: в.о. головного бухгалтера Потоцька Н.П. та інженер I категорії Григор'єва Ю.B. та результати інвентаризації документально оформити в установленому порядку.
Згідно з інвентаризаційним описом основних засобів встановлено нестачу підкладок Д-65 - 26 шт., підкладок Д-50 - 2 шт., колійні костилі - 112 шт. на суму 2 285,07 грн.
Протоколом № 1 від 13.04.2020 засідання комісії по проведенню вибіркової інвентаризації залізничної колії № 16 Кіровоградської філії ПрАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ» встановлено, що при проведенні вибіркової інвентаризації залізничної колії № 16 Кіровоградської філії ПрАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ» станом на 13.04.2020 виявлено нестачі підкладок Д-65 в кількості 26 штук на суму 1 370,34 грн, підкладок Д-50 в кількості - 2 штук на суму 142,60 грн та костилів колійних в кількості 112 штук на суму 772,13 грн, а всього на суму 2 285,07 грн.
Згідно Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 15.04.2020, відомості про Заяву Кіровоградської філії ПрАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ» внесені до ЄРДР та зареєстровано кримінального провадження (виділення матеріалів досудового розслідування) № 12020120020002554, копія якого надана в матеріали справи.
15.04.2020 Кіровоградська філія ПрАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ» звернулось до ТОВ «Констебель» з листом № 421, в якому повідомила, що 13.04.2020 о 13:30 год. головним інженером Чернецьким В.П. та майстром шляховим Козловцем В.А., під час проведення комісійного огляду колій та стрілочних переводів станції Виставочна, було встановлено, що на залізничній колії № 16 невідомими особами демонтовані матеріали верхньої будови колії, а саме розкрадені підкладки типу Д-65 в кількості 26 штук, підкладки типу Д-50 в кількості 2 штук, колійні костилі в кількості 112 штук, в результаті проведеної інвентаризації та внаслідок крадіжки вищевказаних матеріалів верхньої будови колії Кіровоградській філії нанесені матеріальні збитки в сумі 2 285,07 грн.
Матеріали щодо крадіжки 13.04.2020 були надіслані до Кропивницького відділу поліції ГУНП в Кіровоградській області для внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Також у вказаному листі було зазначено, що про виявлену крадіжку матеріалів верхньої будови колії був повідомлений представник ТОВ «Констебель» в нашому регіоні Вітренко П.В., який зазначив, що ця крадіжка скоєна на території, яка не є об'єктом охорони ТОВ «Констебль», проте підписаний акт обстеження об'єкта визначає, що станція Виставочна розміщена на неогородженій території загальною площею - 45600 м2, на якій розташовано 12 під'їзних залізничних колій протяжністю 2264 п/м, в тому числі і залізнична колія № 16, у зв'язку з чим Кіровоградська філія ПрАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ» просила надати офіційну позицію щодо допущеного випадку крадіжки та забезпечити систематичний огляд території на станції Виставочна, особливо тієї дільниці, яка віддалена та знаходиться ближче до залізничного переїзду по вул. Салтикова-Щедріна.
В якості доказу надіслання вказаного листа № 421 від 15.04.2020 ТОВ «Констебель» був наданий скріншот екрана щодо направлення вказаного листа ТОВ «Констебель» на електрону адресу: kiyashko_s@ukr.net.
14.12.2021 ПрАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ» звернулось до ТОВ «Констебель» з претензією № 5400 на суму 488 463,05 грн, в якій повідомило про крадіжки, зокрема, на Кіровоградської філії - верхньої будови колії на суму 2 285,07 грн (Договір 1 - № 11/10-1 від 11.10.2019) та Трипільської філії - верхньої будови колії на суму 61 233,75 грн (Договір 2 - № 26/04-1 від 26.04.2019 та вимагало в строк 10 робочих днів з дня отримання цієї претензії оплатити збитки за вказаними Договорами.
До претензії була додана інформаційна довідка про факти розкрадання майна філій ПрАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ», яке перебувало під охороною ТОВ «Констебель».
В якості доказів надсилання претензії з додатком відповідачу було надано фіскальний чек від 15.12.2021 (рекомендований лист № 0218303327849).
Відповіді на претензію чи належне виконання її вимог в матеріли справи надано не було, як зазначає позивач, станом на день подання даного позову кошти відповідач не сплатив, що і стало підставою для звернення позивача з даною позовною заявою до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до частини першої ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, що кореспондується із положеннями ст. 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України).
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу (частина друга ст. 509 ЦК України).
Зі змісту частини першої ст. 11 ЦК України вбачається, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Пунктом 1 частини другої ст. 11 ЦК України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Аналогічні положення містяться у ст. 174 ГК України.
Як зазначалось, між сторонами був укладений Договір № 26/04-1 від 26.04.2019, предметом якого є надання послуг з охорони.
Частиною першою ст. 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
З аналізу зазначеної статті вбачається, що сторонами договору про надання послуг є замовник і виконавець. При цьому, замовником є особа, що зацікавлена в одержанні послуги відповідного роду, замовляє її надання на умовах, визначених договором, контролює надання послуги і оплачує її, якщо інше не встановлено договором. А виконавцем є особа, що виконує завдання замовника - надає відповідну послугу, та отримує оплату за надану послугу, якщо інше не встановлено договором.
Тобто, у розумінні ст. 901 ЦК України, у замовника виникають право замовити послугу та обов'язок з її оплати, якщо інше не встановлено договором, а у виконавця виникають обов'язок надати послугу та право отримати оплату наданої послуги, якщо інше не встановлено договором. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11.03.2020 у справі № 911/2756/18.
Договір про надання послуг характеризується особливим об'єктом, який, по-перше, має нематеріальний характер, по-друге, нероздільно пов'язаний з особистістю послуг надавача. Тобто, у зобов'язаннях про надання послуг результат діяльності виконавця не має матеріального змісту, як це має місце при виконанні роботи, а полягає у самому процесі надання послуги. З урахуванням наведених особливостей слід зазначати, що ст. 177 ЦК України серед переліку об'єктів цивільних прав розглядає послугу як самостійний об'єкт, при цьому її характерною особливістю, на відміну від результатів робіт, є те, що послуга споживається замовником у процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності виконавцем. Тобто, характерною ознакою послуги є відсутність результату майнового характеру, невіддільність від джерела або від одержувача, синхронність надання й одержання послуги. При цьому, виникнення обов'язку здійснити оплату за договором законодавець пов'язує саме з її фактичним наданням у строки та в порядку, що встановлені договором; строк (термін) виконання обов'язку здійснити оплату також визначається у відповідності з умовами договору.
Згідно з частиною першою ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до п. 1.1. Договору, Замовник передає, а Виконавець приймає під охорону, споруди, майно та матеріальні цінності, які знаходяться за адресами, що зазначені у Додатку № 4 до Договору. Охорона Об'єкту включає в себе: охорону майна, що знаходиться та зберігається на території Замовника, від розкрадання, знищення, підпалу та інших обставин, що можуть спричинити пошкодження чи знищення (втрату) майна, окрім випадків, передбачених п. 5.3 цього Договору (пп. 1.2.1. п. 1.2. Договору).
Частиною першою ст. 193 ГК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Умовами частини першої ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Однак, як було зазначено вище, позовні вимоги позивача обґрунтовані саме неналежним виконанням Виконавцем зобов'язань з надання послуг охорони об'єктів за Договором № 26/04-1 від 26.04.2019 у листопаді 2019 року та квітні 2020 року, у зв'язку з чим було скоєно крадіжки майна через що Замовнику було завдано збитки.
За приписами п. 8 частини першої ст. 16 ЦК України, способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Частиною першою ст. 22 ЦК України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Згідно з пунктом 1 частини другої ст. 22 ЦК України, збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого ворушеного права (реальні збитки).
Відповідно до частини першої ст. 224 ГК України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною (частина друга ст. 224 ГК України).
Згідно з частиною першою ст. 225 ГК України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, зокрема: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною.
Законом щодо окремих видів господарських зобов'язань може бути встановлено обмежену відповідальність за невиконання або неналежне виконання зобов'язань. При визначенні розміру збитків, якщо інше не передбачено законом або договором, враховуються ціни, що існували за місцем виконання зобов'язання на день задоволення боржником у добровільному порядку вимоги сторони, яка зазнала збитків, а у разі якщо вимогу не задоволено у добровільному порядку, - на день подання до суду відповідного позову про стягнення збитків. Виходячи з конкретних обставин, суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ціни на день винесення рішення суду (частини друга-четверта ст. 225 ГК України).
Частиною першою ст. 226 ГК України передбачено, що учасник господарських відносин, який вчинив господарське правопорушення, зобов'язаний вжити необхідних заходів щодо запобігання збиткам у господарській сфері інших учасників господарських відносин або щодо зменшення їх розміру, а у разі якщо збитків завдано іншим суб'єктам, - зобов'язаний відшкодувати на вимогу цих суб'єктів збитки у добровільному порядку в повному обсязі, якщо законом або договором сторін не передбачено відшкодування збитків в іншому обсязі.
Сторона, яка порушила своє зобов'язання або напевно знає, що порушить його при настанні строку виконання, повинна невідкладно повідомити про це другу сторону. У протилежному випадку ця сторона позбавляється права посилатися на невжиття другою стороною заходів щодо запобігання збиткам та вимагати відповідного зменшення розміру збитків (частина друга ст. 226 ГК України).
Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі (частина третя ст. 22 ЦК України).
Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) протиправної поведінки; 2) розміру збитків; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; 4) вини.
Отже, для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки. Тобто, протиправна дія є причиною, а шкода - наслідком протиправної дії. Відсутність будь-якої з зазначених ознак виключає настання цивільно-правової відповідальності відповідача у вигляді покладення на нього обов'язку з відшкодування збитків.
Відповідно до пп. 5.2.1. п. 5.2. Договору, Виконавець несе відповідальність за прямі збитки, спричинені майну Замовника, що зберігалось на «Об'єкті», сторонніми особами внаслідок неналежного виконання працівниками Виконавця своїх зобов'язань за Договором. Факти неналежного виконання Виконавцем своїх зобов'язань та розмір збитків, що підлягає відшкодуванню, встановлюється у визначеному чинним законодавством порядку.
Частиною першою ст. 8 ЦК України передбачено, що якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону).
Згідно п. 1.3. Статуту ПрАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ» (нова редакція), затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України від 20.02.2020 № 76 (далі - Статут), Товариство є правонаступником усіх прав та обов'язків державного підприємства «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту» та його філій, зокрема: Кіровоградська - 25014, м. Кропивницький, пр-т Промисловий, 6 та Відкрите акціонерне товариство «Підприємство промислового залізничного транспорту - Трипілля» - 08720, Київська обл., Обухівський район, м. Українка, вул. Промислова, буд. 3.
Пунктом 1.4. Статуту передбачено, що засновником Товариства є держава в особі Міністерства інфраструктури України відповідно до Указу Президента України від 03.12.2010 № 1085 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади», що є правонаступником Міністерства транспорту та зв'язку України, яке відповідно до Указу Президента України від 16.07.2004 № 811 «Про утворення Міністерства транспорту та зв'язку України» є правонаступником Міністерства транспорту України.
Умовами п. 5.1. Статуту встановлено, що засновником та єдиним акціонером Товариства є держава в особі Міністерства інфраструктури України.
Як зазначається в матеріалах справи, майно ПрАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ» є державним майном.
Механізм визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, крім дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння та валютних цінностей, встановлюється Порядком визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.1996 № 116 (зі змінами та доповненнями) (далі - Порядок).
Відповідно до п. 2 Порядку, розмір збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей визначається шляхом проведення незалежної оцінки відповідно до національних стандартів оцінки. У разі визначення розміру збитків, що призвели до завдання майнової шкоди державі, територіальній громаді або суб'єкту господарювання з державною (комунальною) часткою в статутному (складеному) капіталі, розмір збитків визначається відповідно до методики оцінки майна, затвердженої Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 10.12.2003 № 1891 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 № 224) затверджена Методика оцінки майна (далі - Методика).
Відповідно до вимог цієї Методики проводиться визначення розміру статутного капіталу акціонерного товариства, що утворюється в процесі приватизації (корпоратизації, перетворення), та розміру збитків, що призвели до завдання майнової шкоди державі, територіальній громаді або суб'єкту господарювання з державною часткою (часткою комунального майна) в статутному (складеному) капіталі, у разі встановлення фактів розкрадання, нестачі, знищення, псування майна (п. 1 Методики).
Пунктом 81 Методики передбачено, що Положення розділу «Визначення розміру збитків, що призвели до завдання майнової шкоди» застосовуються для визначення розміру збитків, що призвели до завдання майнової шкоди державі в особі державних органів, державних підприємств; територіальній громаді в особі органів місцевого самоврядування, комунальних підприємств або суб'єкту господарювання з державною (комунальною) часткою в статутному (складеному) капіталі, у разі необхідності обґрунтування наявності або установлення факту розкрадання, нестачі, знищення, псування майна.
Згідно з п. 82 Методики, визначення розміру збитків переважно здійснюється шляхом проведення незалежної оцінки. У разі коли державний орган або орган місцевого самоврядування є замовником проведення такої оцінки, виконавець оцінки обирається на конкурсних засадах.
З метою забезпечення проведення незалежної оцінки збитків здійснюється: проведення інвентаризації майна після встановлення факту розкрадання, нестачі, знищення, псування такого майна (далі - пошкоджене майно) відповідно до визначеного законодавством порядку. Датою інвентаризації є останнє число місяця, в якому встановлено такий факт; збір та підготовка замовником оцінки документів, що відповідно до пункту 84 цієї Методики є вихідними даними для незалежної оцінки збитків; відбір виконавця оцінки збитків і укладення з ним договору про проведення оцінки; надання замовником виконавцю оцінки вихідних даних для оцінки збитків.
У разі оцінки збитків, що призвели до завдання майнової шкоди державі (територіальній громаді) в особі органів приватизації, внаслідок установлення факту розкрадання, нестачі, знищення, псування об'єкта приватизації, який повертається у державну (комунальну) власність, його інвентаризація проводиться відповідно до порядку, встановленого Мінфіном, та пункту 8 цієї Методики. Інвентаризація об'єкта приватизації, що повертається у державну (комунальну) власність, проводиться станом на день розірвання договору купівлі-продажу або у випадку примусового повернення зазначеного об'єкта - станом на останню звітну дату, встановлену рішенням органу приватизації.
Під час інвентаризації наявного пошкодженого майна інвентаризаційною комісією виготовляються документи, що засвідчують технічний стан пошкодженого майна, наявність його складових, зміну функціональних, технічних, споживчих характеристик.
Умовами п. 83 Методики передбачено, що дата оцінки визначається з урахуванням положень частини третьої статті 225 Господарського кодексу України. Орган приватизації (інший суб'єкт управління об'єктами державної власності або орган місцевого самоврядування) приймає рішення про розмір збитків з використанням звіту про оцінку збитків за умови наявності позитивного висновку рецензента такого звіту.
Вихідними даними для оцінки є матеріали інвентаризації, документи з бухгалтерського обліку, оцінки пошкодженого майна, що проводилася з метою, зокрема, його приватизації (корпоратизації, перетворення), оренди, проектно-кошторисна документація, документи бюро технічної інвентаризації на нерухоме майно, документи з відомостями про технічний стан та технічні характеристики майна, фінансова звітність, матеріали аудиту, а також інші документи (п. 84 Методики).
Відповідно до п. 85. Методики, незалежна оцінка збитків проводиться із застосуванням оціночних процедур будь-якого з методичних підходів та їх поєднання, які найбільш повно відповідають меті оцінки, з урахуванням вимог статті 22 Цивільного кодексу України. Обґрунтування застосування методичних підходів та окремих оціночних процедур у процесі оцінки зазначається у звіті про оцінку збитків. Оцінка збитків проводиться на принципах, визначених пунктами 4-10 Національного стандарту № 1, та припущеннях про типовий характер використання майна.
Пунктом 86 Методики передбачено, що у разі неможливості фізичного відновлення пошкодженого майна або у разі, коли вартість його відновлювального ремонту з урахуванням фізичного зносу його складових, які зазнали пошкодження, та зносу, що не підлягає усуненню під час ремонту, в сумі не меншій за ринкову вартість такого майна до завдання майнової шкоди, розмір реальних збитків дорівнює ринковій вартості неспеціалізованого майна, визначеній із застосуванням порівняльного та (або) дохідного підходів, або залишковій вартості відтворення (заміщення) спеціалізованого майна, визначеній із застосуванням витратного підходу з урахуванням його стану до розкрадання, нестачі, знищення, псування.
У разі коли пошкоджене майно підлягає фізичному відновленню і при цьому вартість його відновлювального ремонту з урахуванням фізичного зносу його складових, які зазнали розкрадання, нестачу, знищення, псування, та зносу, що не підлягає усуненню під час ремонту, в сумі не перевищує його ринкової вартості до розкрадання, нестачі, знищення, псування, розмір реальних збитків дорівнює сумі вартості його відновлювального ремонту з урахуванням фізичного зносу його складових, які зазнали розкрадання, нестачу, знищення, псування, та зносу, що не підлягає усуненню. При цьому вартість відновлювального ремонту з урахуванням фізичного зносу його складових визначається шляхом застосування методу прямого відтворення.
Оцінка реальних збитків, що є наслідком розкрадання, нестачі, знищення, псування колісних транспортних засобів, проводиться згідно з методикою, затвердженою Мін'юстом та Фондом державного майна, а саме: Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженою наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України 24.11.2003 № 142/5/2092 (у редакції наказу Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.07.2009 № 1335/5/1159) та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 24.11.2003 за № 1074/8395.
Згідно з п. 88 Методики, стандартизована оцінка збитків проводиться у таких випадках: відсутність вихідних даних, що містять інформацію про пошкоджене майно до та після його розкрадання, нестачі, знищення, псування, крім даних бухгалтерського обліку; неможливість особистого огляду пошкодженого майна виконавцем оцінки, що не дає йому змоги отримати відомості про стан майна до та після розкрадання, нестачі, знищення, псування; завдання майнової шкоди внаслідок неправомірних дій з грошовими коштами.
Стандартизованій оцінці збитків передує проведення інвентаризації майна відповідно до вимог пункту 82 цієї Методики.
У разі проведення стандартизованої оцінки збитків майна, що широко представлене на ринку подібного майна, орган приватизації (інший суб'єкт управління об'єктами державної власності або орган місцевого самоврядування) нараховує збитки на підставі інформації про ціни продажу (пропонування) подібного майна, достовірність якої не викликає сумнівів, із дотриманням елементів порівняльного методичного підходу. При цьому вартість подібного майна підлягає коригуванню з урахуванням фізичних та функціональних ознак, технічного стану, дати виготовлення майна та іншого. Результати зазначеної стандартизованої оцінки збитків майна, що широко представлене на ринку подібного майна, відображаються в акті оцінки майна за формою згідно з додатком 15.
У випадках, зазначених в абзацах другому і третьому цього пункту, оцінка збитків полягає у збільшенні балансової вартості пошкодженого майна, визначеної станом на дату оцінки, встановлену для приватизації (корпоратизації, перетворення) або передавання його в оренду (або останню звітну дату балансу підприємства - балансоутримувача пошкодженого майна до розкрадання, нестачі, знищення, псування), на коефіцієнт, що дорівнює добутку індексів цін виробників промислової продукції за галузями промисловості, які визначаються Держстатом, або індексів зміни вартості будівельно-монтажних робіт, які визначаються Мінрегіоном, за період з дати, на яку було введено в експлуатацію пошкоджене майно, до дати оцінки збитків. У разі коли відсутня інформація про балансову вартість майна або коли така вартість дорівнює нулю на дату оцінки, встановлену для приватизації (корпоратизації, перетворення) або передавання його в оренду; останню звітну дату балансу підприємства - балансоутримувача пошкодженого майна до розкрадання, нестачі, знищення, псування, збільшенню підлягає первісна балансова вартість такого майна, зменшена на 90 відсотків.
Результати оцінки відображаються в акті оцінки збитків, складеному за формою згідно з додатком 12.
У разі оцінки збитків, завданих державі в особі державних підприємств, територіальній громаді в особі комунальних підприємств; суб'єктам господарювання з державною (комунальною) часткою в статутному (складеному) капіталі, акт оцінки складається комісією, утвореною на підприємстві (у суб'єктів господарювання). За дорученням суб'єкта управління майном такого підприємства (суб'єкта господарювання) за наявності висновку рецензента про відповідність (акту оцінки) ознакам, визначеним в абзаці другому або третьому пункту 67 Національного стандарту № 1, акт оцінки затверджується керівником підприємства (суб'єкта господарювання) або уповноваженою ним особою.
Чинність акту оцінки збитків установлюється суб'єктом управління майном, який затверджує або за дорученням якого затверджується такий акт оцінки.
Таким чином, для визначення розміру збитків від розкрадання майна необхідно звернутися до суб'єктів оціночної діяльності для проведення незалежної оцінки.
Згідно зі ст. 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» від 12.07.2001 № 2658-III (далі - Закон про оцінку), незалежною оцінкою майна вважається оцінка майна, що проведена суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання.
Тобто підприємство повинно звернутися до професіонала - оцінника, уклавши з ним відповідний договір й оплативши його послуги. Вимоги до договору про оцінку майна можна знайти у ст. 11 Закон про оцінку.
За результатами роботи підприємству буде надано звіт про оцінку майна, який містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна відповідно до договору. Звіт повинен бути підписаний оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплений печаткою та підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності (ст. 12 Закон про оцінку).
При цьому, в матеріалах справи відсутні будь-які документи щодо встановлення розміру збитків, передбачені Методикою.
Позивачем, на підтвердження розміру збитків, були надані копія Доповідної записки від 11.11.2019, копія Довідки Трипільської філії ПрАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ» від 13.11.2019 № 856 про балансову належність колії № 43 V-маневрового району, копія Довідки Трипільської філії ПрАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ» від 13.11.2019 № 857 про вартість викраденого майна, копія Довідки Трипільської філії ПрАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ» вартості викрадених матеріалів верхньої будови колії Трипільської філії Під'їзних залізничних колій (колія № 43) інв. № 022094 від 13.11.2019; копія наказу Кіровоградської філії ПрАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ» від 13.04.2020 № 140 про проведення вибіркової інвентаризації, копія інвентаризаційного опису основних засобів та копія протоколу № 1 від 13.04.2020 засідання комісії по проведенню вибіркової інвентаризації залізничної колії № 16 Кіровоградської філії ПрАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ», що не відповідають вищезазначеним нормам законодавства щодо встановлення розміру збитків.
Наказом Міністерства фінансів України від 02.09.2014 № 879, затверджено Положення про інвентаризацію активів та зобов'язань (зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 30.10.2014 за № 1365/26142) (далі - Положення).
Пунктом 2 розділу I Положення передбачено, що воно застосовується юридичними особами, створеними відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також представництвами іноземних суб'єктів господарської діяльності (далі - підприємства).
Відповідно до п. 5 розділу I Положення, інвентаризація проводиться з метою забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства. Під час інвентаризації активів і зобов'язань перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан, відповідність критеріям визнання і оцінка. При цьому забезпечуються, зокрема: виявлення фактичної наявності активів та перевірка повноти відображення зобов'язань, коштів цільового фінансування, витрат майбутніх періодів; установлення лишку або нестачі активів шляхом зіставлення фактичної їх наявності з даними бухгалтерського обліку.
Проведення інвентаризації є обов'язковим, зокрема: у разі встановлення фактів крадіжок або зловживань, псування цінностей (на день встановлення таких фактів) в обсязі, визначеному керівником підприємства (п. 7 розділу I Положення).
Згідно з п. 8 розділу I Положення, керівники підприємств, зазначених в абзаці першому цього пункту, у разі встановлення фактів викрадення (розкрадання), нестачі, знищення (псування) майна, можуть прийняти рішення про проведення інвентаризації такого окремо визначеного майна на день встановлення таких фактів.
Пунктом 1 розділу ІV Положення передбачено, що висновки щодо виявлених розбіжностей між фактичною наявністю активів і зобов'язань і даними бухгалтерського обліку, які наводяться в звіряльних відомостях, та пропозиції щодо їх врегулювання відображаються інвентаризаційною комісією у протоколі, що складається після закінчення інвентаризації і передається на розгляд та затвердження керівнику підприємства. У протоколі наводяться: причини нестач, втрат, лишків, а також пропозиції щодо заліку внаслідок пересортиці, списання нестач в межах норм природного убутку, а також понаднормових нестач і втрат від псування цінностей із зазначенням причин та вжитих заходів щодо запобігання таким втратам і нестачам. Підприємства можуть додавати до протоколів іншу інформацію, що є суттєвою для прийняття рішень щодо визнання і оцінки активів і зобов'язань та розкриття відповідної інформації у фінансовій звітності.
Розмір збитків від розкрадання, не стач, знищення (псування) матеріальних цінностей визначається відповідно до законодавства (п. 6 розділу ІV Положення).
Таким чином, інвентаризація проводиться з метою забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства та виявлення при інвентаризації розбіжностей між фактичною наявністю активів і зобов'язань і даними бухгалтерського обліку, але розмір збитків від розкрадання визначається відповідно до законодавства, а саме: Порядком визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.1996 № 116.
Приймаючи до уваги викладене, в матеріалах справи відсутні документи передбачені законодавством України щодо визначення розміру заявлених збитків.
Слід зазначити, що підпунктом 5.2.2. п. 5.2. Договору передбачено, що при наявності письмової заяви Замовника про заподіяні збитки, уповноважені представники Виконавця зобов'язані брати участь у визначенні розміру цих збитків.
Однак, в матеріалах справи відсутнє документальне підтвердження, що Замовник звертався до Виконавця з письмовою заявою для участі у визначенні розміру збитків.
Належне виконання послуги по забезпеченню цілодобової охорони території та об'єктів Трипільської філії ПрАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ» з 01.11.2019 по 30.11.2019 та Кіровоградської філії ПрАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ» з 01.04.2020 по 30.04.2020, підтверджується Актом надання послуг № 189 від 29.11.2019 на суму 439 560,00 грн та Актом надання послуг № 76 від 30.04.2020 на суму 410 256,00 грн, підписаним представниками сторін та скріпленим відбитками печаток товариств.
Акти наданих послуг містять вказівку на те, що позивач претензій по об'єму, якості та строкам виконання робіт (надання послуг) немає. Зазначень щодо нестач та крадіжок майна Замовника або інших заперечень щодо належності наданих відповідачем послуг Акти не мають.
Підпунктами 4.3.1. та 4.3.4. п. 4.3. Договору передбачено, що Замовник зобов'язаний своєчасно здійснювати оплату Виконавцю оплату послуг на умовах і в порядку, встановлених цим Договором та повідомляти керівництво Виконавця про всі недоліки та порушення служби охоронниками для вжиття необхідних заходів реагування.
Однак, в матеріалах справи відсутні повідомлення Замовника керівництва Виконавця про недоліки та порушення служби охоронниками за листопад 2019 року та за квітень 2020 року для вжиття необхідних заходів реагування.
Надані ТОВ «Констебель» послуги за листопад 2019 року у сумі 439 560,00 грн та за квітень 2020 року у сумі 410 256,00 грн, були оплачені ПрАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ», що підтверджується виписками з рахунку (від 11.02.2020 у розмірі 140 637,60 грн, від 12.02.2020 у розмірі 150 000,00 грн та від 13.02.2020 у розмірі 148 922,40 грн) та (від 22.05.2020 у розмірі 94 920,00 грн, від 25.05.2020 у розмірі 100 000,00 грн, від 26.05.2020 у розмірі 100 000,00 грн, від 27.05.2020 у розмірі 100 000,00 грн та від 28.05.2020 у розмірі 15 336,00 грн), копії яких надані в матеріли справи
Посилання позивача на те, що Акти надання послуг були підписані юридичною особою (м. Київ) без зауважень і відповідно послуги позивачем були оплачені, оскільки Трипільська та Кіровоградська філії повідомила юридичну особу про факти крадіжки майна після того, як ці акти були підписані і кошти по них вже були сплачені Відповідачу, спростовуються матеріалами справи, оскільки, за твердженням позивача, крадіжка на Трипільської філії зафіксована 11.11.2019, а на Кіровоградської філії - 13.04.2020, тоді як Акти надання послуг підписані 29.11.2019 та 30.04.2020 та оплачені по ним послуги за листопад 2019 року - з 11.02.2020 по 13.02.2020 та за квітень 2020 року з 22.05.2020 по 28.05.2020.
При цьому, матеріали справи не містять документів по яким судом могло бути встановлено дату повідомлення філіями ПрАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ» про скоєння крадіжок, крім листа № 864 від 15.11.2019, якій містить посилання на отримувача копії: в.о. голови правління ПрАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ» Усенку Д.В. без доказів його надсилання адресатам. В матеріалах справи відсутні документи на підтвердження дат скоєння крадіжок.
Слід зазначити, що в якості доказів повідомлення ТОВ «Констебель» про скоєння крадіжок були надані лист Трипільської філії ПрАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ» № 864 від 15.11.2019 з відміткою «отримав пакет документів 18.11.2019 О.С. Петренко», однак документів на підтвердження, що О.С. Петренко є уповноваженою особою ТОВ «Констебель», в матеріали справи надано не було; та лист Кіровоградської філії ПрАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ» № 421 від 15.04.2020, в якості доказу надіслання якого був наданий скріншот екрана щодо направлення вказаного листа ТОВ «Констебель» на електрону адресу: kiyashko_s@ukr.net, однак у відзиві на позовну заяву та заперечень на відповідь на відзив, виконаних на бланку товариства, зазначена електронна адреса ТОВ «Констебель» - konstebl@email.ua, іншої електронної адреси відповідача матеріали справи не містять.
Також позивачем в якості доказів неналежного виконання відповідачем послуг з охорони, в результаті чого було скоєно крадіжки і товариство зазнало збитків, були надані копія Заяви Трипільська філія ПрАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ» № 855 від 13.11.2019 до Обухівського відділу поліції ГУНП в Київській області, копія листа Кіровоградська філія ПрАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ» № 417 від 13.04.2020 до Кропивницького відділу поліції ГУНП в Кіровоградській області та копії Витягів з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 12.11.2019 та від 15.04.2020, про внесення Заяв Трипільської філії ПрАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ» та Кіровоградської філії ПрАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ» до ЄРДР та реєстрації кримінального провадження (виділення матеріалів досудового розслідування) №12019110230001165 та № 12020120020002554.
Відповідно до частини першої ст. 214 КПК України слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування.
При цьому, відомостей про результати досудового розслідування та інформації щодо прийняття відповідних процесуальних рішень за наслідками розгляду цієї заяви позивач суду не надав.
Суд звертає увагу позивача на те, що належними доказами вчинення крадіжки майна, в тому числі під час надання відповідачем охоронних послуг за Договором, являється відповідне рішення, прийняте за фактом вчинення злочину.
Однак, будь-яких судових рішень (вироку, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності тощо) у зареєстрованих кримінальних провадженнях № 12019110230001165 та № 12020120020002554 в матеріли справи надано не було.
Отже, суд приходить до висновку, що факти крадіжок майна, позивачем належними та допустимими доказами не доведено.
У відповідності до ст. 614 ЦК України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Згідно з приписами частини першої статті 906 ЦК України збитки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, підлягають відшкодуванню виконавцем, у разі наявності його вини, у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором. Виконавець, який порушив договір про надання послуг за плату при здійсненні ним підприємницької діяльності, відповідає за це порушення, якщо не доведе, що належне виконання виявилося неможливим внаслідок непереборної сили, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов'язання з відшкодування шкоди, збитків є деліктним зобов'язанням.
Окрім того, презумпція вини має на увазі те, що особа буде вважатися винною у завданні збитків, поки вона не доведе, що вони завданні не з її вини, але це при умові, що позивачем доведено наявність самого цивільного правопорушення і усіх елементів складу цього правопорушення належними, допустимими, достовірними і вірогідними доказами, які передбаченні законом.
Відповідно до частини першої ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
За змістом частини шостої ст. 75 ГПК України, обвинувальний вирок суду в кримінальному провадженні або постанова суду, якою особу притягнуто до адміністративної відповідальності у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
В той же час суд відзначає, що в матеріалах справи відсутні будь-які належні та допустимі докази на підтвердження факту встановлення вини відповідача (його посадових чи службових осіб) у вчиненні крадіжки, яка, за твердженнями позивача, мала місце у період з 01.11.2019 по 30.11.2019 та з 01.04.2020 по 30.04.2020.
Відповідно до ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.
Згідно з частинами першою та другою ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Відповідно до частини четвертої ст. 236 ГПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
В п. 52 постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27.08.2020 у справі № 916/477/18, суд звертає увагу, що для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; наявність збитків; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.
Відсутність хоча б одного з перелічених елементів, утворюючих склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.
Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, наявності збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками кредитора, вини. Відсутність хоча б одного з вищевказаних елементів, які утворюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за невиконання або неналежне виконання ним взятих на себе зобов'язань. Тобто, для застосування відповідальності у вигляді стягнення збитків, позивач повинен довести наявність у нього збитків, протиправних дій відповідача та причинного зв'язку між збитками позивача та діями відповідача. З аналізу наведеного слідує, що вимога про відшкодування збитків (шкоди) може пред'являтися виключно у разі, якщо збитки є результатом порушення права і виключно до особи, яка це право порушила. Аналогічна позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від18.06.2019 у справі № 920/85/18 (Провадження № 12-268гс18)
Відповідно до ст. ст. 73, 74 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Статтею 75 ГПК України передбачено, зокрема, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників. Обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування. Обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Відповідно до ст. ст. 76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Наведені вище обставини свідчать про недоведеність позивачем факту завдання збитків, вини відповідача у завдані збитків, а також правомірності визначення їх розміру, що виключає можливість задоволення позовних вимог на заявлених в позові правових підставах.
В порядку, передбаченому ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень в господарському процесі, є складовою обов'язку сприяти всебічному, повному та об'єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 05.02.2019 у справі № 914/1131/18, від 26.02.2019 у справі № 914/385/18, від 10.04.2019 у справі № 904/6455/17, від 05.11.2019 у справі № 915/641/18.
Статтею 129 Конституції України унормовано, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
У частині третій ст. 2 ГПК України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у ст. 13 цього Кодексу.
Відповідно до частин третьої-четвертої ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, це й принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 29.01.2021 по справі № 922/51/20).
З приводу висвітлення всіх доводів учасників справи, суд враховує практику Європейського суду з прав людини, який у рішенні в справі «Серявін та інші проти України» вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі «Руїс Торіха проти Іспанії»). Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення від 18.07.2006 в справі «Проніна проти України»). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги недоведеними, необґрунтованими та непідтвердженими наявними в матеріалах справи доказами, а відтак такими, що не підлягають задоволенню.
Приймаючі до уваги викладене, відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 86, 129, 232, 233, 236-241, 254 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. У задоволенні позову відмовити повністю.
2. Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому статтею 241 Господарського процесуального кодексу України.
3. Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України, і може бути оскаржено в порядку та строк встановлені статтями 254, 256, 257 ГПК України.
З повним текстом рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою:http://reyestr.court.gov.ua/.
Повний текст рішення складено та підписано 28.11.2022.
СуддяМ.Є. Літвінова