Виноградівський районний суд Закарпатської області
___________________________________________________________________________________________________ Справа № 299/5941/22
28.11.2022 року м.Виноградів
Виноградівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого - судді Леньо В.В. секретар судового засідання - Казимірська Н.В. розглянувши у відкритому підготовчму засіданні в залі суду м. Виноградів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за заповітом,
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із вказаним позовом.
Вимоги позову мотивовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер дідо позивачки - ОСОБА_3 . ЇЇ баба- ОСОБА_4 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Після смерті діда позивачки, відкрилася спадщина в тому числі на спадковий житловий будинок, який розташований в АДРЕСА_1 .
На випадок своєї смерті, дідом позивачки було залишено заповідальне розпорядження на користь позивачки, посвідчене секретарем виконкому Веряцької сільскої ради, за реєстровим № 61.
Спадщину після смерті діла, позивачкою було прийнято у відповідності до ст. 1268 ЦК України, так позивач постійно проживала разом із спадкодавцем - ОСОБА_3 .
Спадкоємцями першої черги до майна померлого є ОСОБА_2 син померлого - відповідач по справі, який у встановлений законом строк спадщину не прийняв, до нотаріуса із заявою про прийняття такої не звертався.
Приватним нотаріусом Берегівського нотаріального округу Богаш Н.Я, позивачу видати свідоцтво про про право на спадщину за заповітом на житловий будинок немає можливості, оскільки спадкодавцем за життя не виготовлено правовстановлюючих документів на нерухоме майно.
Відповідно до виготовленого КП Виноградівським РБТІ Технічного паспорту від 04.02.2022 року та Довідки КП «Виноградівське районне бюро технічної інвентаризації» за №133 від 08.02.2022 року, з якої вбачається, що правовстановлюючі документи на житловий будинок, який розташований в АДРЕСА_1 , відсутні.
Згідно довідки виконавчого комітету Королівської селищної ради №40 від 01.02.2022 року житловий будинок, який розташований в АДРЕСА_1 , рахується на за покійним - ОСОБА_3 , згідно записі по-господарської книги 01-0096-1 (за 2015-2020рр.) №1, номер об'єкта погосподарського обліку 01-0096-1, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
У зв'язку із відсутністю правовстановлюючого документу на будинок позивачу було роз'яснено про необхідність звернутися з даним питанням до Виноградівського районного суду.
Позивач ОСОБА_1 про день, час і місце розгляду справи, будучи належним чином повідомленою в підготовче судове засідання не з'явилася, однак подала до суду письмову заяву про розгляд справи без її участі, та про те, що заявлені позовні вимоги підтримує повністю та просить суд такі задоволити.
Відповідач ОСОБА_2 в підготовче судове засідання не з'явився, однак подав до суду заяву, згідно якої вимоги позивача визнають, проти задоволення таких не заперечують та просить суд розглянути справу у їх відсутність.
Третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Берегівського нотаріального округу Богаш Н.Я. в підготовче засідання не з'явилася, причини неявки не повідомила. Відзив не подала.
Відповідно до ч.3 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого судового провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Відповідачами позов визнано повністю, що не суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, тому в порядку ст.206 ЦПК України визнання ним позову прийнято судом.
Обстеживши матеріали справи та клопотання сторін, визнаючи в порядку ст.223 ЦПК України не обов'язковим відібрання особистих пояснень від учасників процесу, і враховуючи, що у справі наявні достатні матеріали про права і взаємовідносини сторін та визнання позову відповідачем, суд вважає за можливе у підготовчому судовому засіданні ухвалити рішення про задоволення позовних вимог з огляду на наступне.
В судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер дідо позивачки - ОСОБА_3 . ЇЇ баба- ОСОБА_4 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Після смерті діда позивачки, відкрилася спадщина в тому числі на спадковий житловий будинок, який розташований в АДРЕСА_1 .
На випадок своєї смерті, дідом позивачки було залишено заповідальне розпорядження на користь позивачки, посвідчене секретарем виконкому Веряцької сільскої ради, за реєстровим № 61.
Спадщину після смерті діла, позивачкою було прийнято у відповідності до ст. 1268 ЦК України, так позивач постійно проживала разом із спадкодавцем - ОСОБА_3 .
Відповідно до виготовленого КП Виноградівським РБТІ Технічного паспорту від 04.02.2022 року та Довідки КП «Виноградівське районне бюро технічної інвентаризації» за №133 від 08.02.2022 року, з якої вбачається, що правовстановлюючі документи на житловий будинок, який розташований в АДРЕСА_1 , відсутні. Рік побудови житлового будинку - 1980 р.
Верховний суд України в п. 23 Постанови Пленуму «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року за № 7 роз'яснив, що Свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду з правилами позовного провадження.
Отже, в зв'язку з необхідністю отримання Свідоцтва про право на спадщину за заповітом, позивач звернулася до нотаріуса, для подачі документів на оформлення спадщини.
Однак нотаріусом позивачу було відмовлено у видачі Свідоцтва про право на спадщину по тій причині, що спадкодавцем за життя не було виготовлено правовстановлюючих документів на спадковий житловий будинок.
Так, дійсно у відповідності до п. п. 4.15, 4.18 Наказу Міністерства юстиції України «Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» від 22 лютого 2012 року за № 295/5, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна. Якщо до складу спадкового майна входить нерухоме майно, що підлягає реєстрації (за винятком земельної ділянки), нотаріус вимагає, крім правовстановлюючого документа, Витяг з Реєстру прав власності з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз'яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.
Тому, у зв'язку із відсутністю правовстановлюючих документів на спадкове майно спадкодавця, нотаріусом позивачу було роз'яснено про необхідність звернутися з даним питанням до Виноградівського районного суду.
Згідно довідки виконавчого комітету Королівської селищної ради №40 від 01.02.2022 року житловий будинок, який розташований в АДРЕСА_1 , рахується на за покійним - ОСОБА_3 , згідно записі по-господарської книги 01-0096-1 (за 2015-2020рр.) №1, номер об'єкта погосподарського обліку 01-0096-1, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до ст.10-13 глави ІІІ Інструкції про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР від 31. 01.1966 року, затвердженої заступником міністра комунального господарства Української РСР 31.01.1966 року, погодженої заступником голови Верховного суду Української РСР 15.01.1966 року (втратила чинність 19.01.1996 року), при відсутності правовстановлюючих документів право власності на нерухоме майно, що знаходиться в сільській місцевості, може бути підтверджено довідкою виконавчого комітету відповідної місцевої ради та висновком інвентар бюро.
Як випливає з цього нормативного акту, запис у по господарській книзі є акт органу влади, що підтверджує право приватної власності.
Відповідно до ч. 3. ст. 3 Закону України від 01 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.
Відповідно до ч. 4 ст. 3 зазначеного Закону права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав.
Державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди регулювалася підзаконними нормативними актами, зокрема такими, як Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року, яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу від 13 грудня 1995 року № 56, Тимчасове положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 07 лютого 2002 року № 7/5 і зареєстроване в Мін'юсті 18 лютого 2002 року за № 157/6445 (з подальшими змінами).
Зазначені нормативні акти передбачали державну реєстрацію будівель, споруд, державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК та Законом України від 01 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Отже при вирішенні питання щодо визнання права власності на житлові будинки, споруди у порядку спадкування, записи у погосподарських книгах оцінюються у сукупності з іншими доказами, наприклад, ухваленими органами місцевого самоврядування рішеннями про оформлення права власності громадян на будинки, технічним паспортом на будівлі, документами про відведення в установленому порядку земельних ділянок під забудову тощо.
З аналізу положень Конституції України та Цивільного кодексу України вбачається, що не потребує введення в експлуатацію приватних житлових будинків, збудованих до 5 серпня 1992 року, при набутті права власності на такі об'єкти. (Лист, Державної архітектурно-будівельної інспекції України, від 01.09.2011, № 40-12-2409 "Щодо прийняття в експлуатацію об'єктів, закінчених будівництвом до 5 серпня 1992 року").
Документом, який засвідчує відповідність закінчених будівництвом до 5 серпня 1992 року індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, які не підлягають прийняттю в експлуатацію, вимогам законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил, зокрема для потреб державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, є технічний паспорт, складений за результатами технічної інвентаризації. (Лист, Державної архітектурно-будівельної інспекція України, від 30.07.2012, № 40-19-5376 "Щодо порядку прийняття в експлуатацію самовільно побудованого садового будинку і розмірів штрафів").
Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвеціїї про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Таким чином, враховуючи встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, а також оцінюючи надані докази, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 18, 81, 206, 223, 259, 263-265 ЦПК України ст.ст. 5, 16, 328, 392, 376 ЦК України, суд, -
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , мешканкою АДРЕСА_1 право власності в цілому на житловий будинок, з надвірними будівлями та спорудами, загальною площею 133,7 кв.м. в т.ч. житлова, 40.9 кв.м. який розташований в АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 30 днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги , відмови у відкритті чи закриттям апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
ГоловуючийВ. В. Леньо