ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
21.11.2022Справа № 910/8362/22
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Трофименко Т.Ю., при секретарі судового засідання Безрадній А.Л., розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРДЖІ 365"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго Торг Україна"
про стягнення 1 434 857,15 грн
Представники сторін:
від позивача: Гриценко Б.М.,
від відповідача: не з'явився
До Господарського суду міста Києва надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРДЖІ 365" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго Торг Україна" про стягнення 1 434 857,15 грн, обґрунтований неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором про реструктуризацію заборгованості за придбаний природній газ № 21-05/21Р від 24.05.2021.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.09.2022 відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 03.10.2022, відповідачу визначено строк для подання відзиву на позов.
В підготовче засідання 03.10.2022 представник позивача не з'явився.
03.10.2022 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшла заява про проведення підготовчого засідання без його участі та закриття підготовчого провадження.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.10.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 31.10.2022.
В підготовче засідання 31.10.2022 з'явився представник позивача, представник відповідача не з'явився.
31.10.2022 суд, не виходячи до нарадчої кімнати, ухвалив клопотання представника позивача про відкладення судового засідання задовольнити, відкласти судове засідання на 21.11.2022.
16.11.2022 до суду представником позивача подано заяву про зменшення розміру позовних вимог.
16.11.2022 до суду представником позивача подано заяву про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
Ухвалою від 18.11.2022 суд задовольнив вказану заяву.
В судове засідання 21.11.2022 представник відповідача в засідання суду не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.
Суд, не виходячи до нарадчої кімнати, ухвалив заяву позивача про зменшення позовних вимог прийняти до розгляду.
Згідно з ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
Зважаючи на те, що відповідача було належним чином повідомлено про дату, час та місце судового засідання, а його неявка не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу по суті в цьому судовому засіданні за відсутності представника відповідача.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позов та просив його задовольнити у повному обсязі.
Відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.
В судовому засіданні 21.11.2022 оголошено вступну та резолютивну частини рішення на підставі статті 240 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
24.05.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРДЖІ 365" (кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Енерго Торг Україна" (боржник) укладено договір про реструктуризацію заборгованості за придбаний природній газ № 21-05/21Р, за умовами п. 1 якого у порядку та на умовах, визначених договором, кредитор та боржник, домовилися про реструктуризацію кредиторської заборгованості за придбаний природній газ, що виникла у боржника перед кредитором згідно з договором купівлі - продажу природнього газу № 29-07/20кп від 20.05.2021р. (далі - Основний договір), а саме:
- 3 255 451,96 грн, з ПДВ (заборгованість по плановим платежам за Договором № 29- 07/20кп від 20.05.2021р..)
Шляхом розстрочення за наступним графіком:
- 130 218,08 гривень кожну наступну п'ятницю починаючи з 28 травня 2021 року (перший платіж) строком до повного погашення всієї суми заборгованості до 12.11.2021р. (включно).
Згідно з п. 2 вказаного договору, всього до складу заборгованості, реструктуризація якої здійснюється згідно з договором, включається сума в обсязі - 3 255 451,96 три, (сто сорок сім тисяч одинадцять грн. 40 коп.) з урахуванням ПДВ.
До складу заборгованості, реструктуризація якої здійснюється не включено пені (штрафних санкцій).
Як встановлено у п. 3 договору, боржник зобов'язується виплатити у повному обсязі заборгованість, зазначену в пункті 2 договору, шляхом перерахування коштів з поточного рахунка боржника на поточний рахунок кредитора частинами не пізніше 12.11.2021 року.
Відповідно до п. 9 договору, за порушення Боржником строків та суми оплати згідно з графіком погашення заборгованості, Кредитор має право нарахувати на таку суму заборгованості, яка мала бути погашена згідно графіку погашення заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, за кожен день простроченим платежу враховуючи день оплати, інфляційні нарахування, а також тридцять річних від простроченої суми заборгованості Боржника.
У п. 9.2 договору, керуючись частиною 1 статті 259 Цивільного кодексу України, Сторони погодили, що V строк позовної давності, який застосовуватиметься до стягнення штрафних санкцій (пені, штрафу) за цим Договором, складатиме 3 (три) роки.
Сторони дійшли згоди, що штрафні санкції за цим Договором нараховуються без обмеження шестимісячним строком встановленим частиною шостою ст. 232 Господарського кодексу України та підлягають стягненню у межах строку, встановленого першим абзацом даного пункту цього Договору.
Договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до здійснення погашення всієї суми заборгованості Боржником, у тому числі штрафних санкцій, у разі їх нарахування. (п. 18 договору)
24.05.2021 сторонами погоджено графік погашення заборгованості до договору про реструктуризацію заборгованості за придбаний природній газ № 21-05/21Р від 24.05.2021.
Обґрунтовуючи заявлені вимоги, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, позивач зазначає, що відповідач порушив умови договору, здійснивши частково розрахунок за газ у сумі 2 538 000,00 грн, внаслідок чого заборгованість відповідача за договором становить 717 451,96 грн. Крім цього позивач просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 208 601,69 грн, інфляційні у розмірі 169 645,62 грн 3% річних у розмірі 26 760,72 грн, 30% річних у розмірі 267 607,17 грн.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд зазначає таке.
Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Згідно зі ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 ст. 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).
Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Як встановлено судом з поданих доказів, зокрема, реєстру платіжних доручень та здійсненого позивачем розрахунку, відповідач частково розрахувався за газ в порядку, встановленому договором про реструктуризацію заборгованості за придбаний природній газ № 21-05/21Р від 24.05.2021, внаслідок чого у нього утворилася заборгованість перед позивачем у розмірі 717 451,96 грн, яка відповідачем не спростована.
Крім того, позивачем нараховано для стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 26 760,72 грн та 30% річних у розмірі 267 607,17 грн за загальний період прострочення з 01.06.2021 по 17.08.2022.
Пунктом 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитору зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові. Сторони договору можуть зменшити або збільшити передбачений законом розмір процентів річних. (п.п. 4.1, 4.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» №14 від 17.12.2013).
Відповідно до п. 9 договору, за порушення Боржником строків та суми оплати згідно з графіком погашення заборгованості, Кредитор має право нарахувати на таку суму заборгованості, яка мала бути погашена згідно графіку погашення заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, за кожен день простроченим платежу враховуючи день оплати, інфляційні нарахування, а також тридцять річних від простроченої суми заборгованості Боржника.
Оскільки у вказаному пункті договору сторони збільшили передбачений законом розмір процентів річних з 3% до 30%, то нарахування позивачем окрім передбаченого договором розміру процентів ще і 3% річних є неправомірним.
Отже, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 30% річних у розмірі 267 607,17 грн як обґрунтовані та не спростовані відповідачем.
Натомість, у задоволенні позов у в частині стягнення 3% річних слід відмовити з описаних вище підстав.
Також, позивачем нараховано для стягнення з відповідача інфляційні у розмірі 169 645,62 грн загальний період прострочення з 03.08.2021 по 31.07.2022.
Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція). (п.п. 3.1, 3.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» №14 від 17.12.2013).
Дослідивши здійснений позивачем розрахунок, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню інфляційні у розмірі 169 645,62 грн як обґрунтовані та не спростовані відповідачем.
Крім того, позивачем нараховано для стягнення з відповідача пеню у розмірі 208 601,69 грн за загальний період прострочення з 01.06.2021 по 17.08.2022.
Згідно з приписами ст. ст. 216 - 218 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України).
Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).
Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Відповідно до п. 9 договору, за порушення Боржником строків та суми оплати згідно з графіком погашення заборгованості, Кредитор має право нарахувати на таку суму заборгованості, яка мала бути погашена згідно графіку погашення заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, за кожен день простроченим платежу враховуючи день оплати, інфляційні нарахування, а також тридцять річних від простроченої суми заборгованості Боржника.
Дослідивши здійснений позивачем розрахунок, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня у розмірі 208 601,69 грн як обґрунтована та не спростована відповідачем.
Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Разом з тим, частиною 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» визначено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Оскільки позивачем було зменшено розмір позовних вимог, суд дійшов висновку про необхідність повернення позивачу надмірно сплаченої суми судового збору за його клопотанням.
На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, статтею 7 Закону України «Про судовий збір», Господарський суд міста Києва
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго Торг Україна" (вул. Михайла Грушевського, 10, м. Київ, 01001, ідентифікаційний код 42806418) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРДЖІ 365" (вул. Володимирська, 18/2, оф. 12, м. Київ, 01001, ідентифікаційний код 41447959) борг у розмірі 717 451,96 грн, інфляційні в розмірі 169 645,62 грн, 30% річних у розмірі 267 607,17 грн, пеню у розмірі 208 601,69 грн та судовий збір у розмірі 20 449,60 грн.
3. В іншій частині позову відмовити.
4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
5. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРДЖІ 365" (вул. Володимирська, 18/2, оф. 12, м. Київ, 01001, ідентифікаційний код 41447959) зі спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір у розмірі 671 грн 85 коп., сплачений відповідно до платіжного доручення № 133 від 30.08.2022 на суму 14 915,30 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Дата складання та підписання повного тексту рішення: 28.11.2022
Суддя Т. Ю. Трофименко