ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
25.11.2022Справа № 910/9773/22
Господарський суд міста Києва у складі судді Баранова Д.О., розглянувши матеріали справи
за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Уніка" (04112, м. Київ, вул. Теліги Олени, будинок 6 літ. В, ідентифікаційний код 20033533)
до Приватного акціонерного товариства "Європейський страховий альянс" (03038, м. Київ, вул. Ямська, будинок 28 літ. А, ідентифікаційний код 19411125)
про стягнення 7 289, 57 грн,
Без повідомлення (виклику) учасників справи
До Господарського суду міста Києва звернулося Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Уніка" з позовом до Приватного акціонерного товариства "Європейський страховий альянс" про стягнення страхового відшкодування в сумі 7 289, 57 грн за полісом ОСЦПВВНТЗ № АР/1599830.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.09.2022 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, яку вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження.
24.10.2022 до Господарського суду міста Києва надійшла заява відповідача в якій останній просить суд закрити провадження у справі № 910/9773/22, оскільки, Приватним акціонерним товариством "Європейський страховий альянс" на рахунок Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Уніка" були перераховані кошти в розмірі 7 289, 57 грн.
Розглянувши клопотання відповідача про закриття провадження у справі та дослідивши наявні в матеріалах справи доказу, суд вказує наступне.
Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України вказано, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вказує наступне.
Спір у справі виник у зв'язку з нездійсненням відповідачем на користь позивача сплати суми страхового відшкодування в розмірі 7 289, 57 грн в межах ліміту відповідальності визначеного полісом № АР/1599830.
Пунктом 3 ч. 1 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
24.10.2022 до суду надійшло клопотання відповідача про закриття провадження у справі.
Дослідивши дане клопотання судом встановлено, що 26.09.2022 Приватним акціонерним товариством "Європейський страховий альянс" на рахунок Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Уніка" були перераховані кошти в розмірі 7 289, 57 грн з призначенням платежу: "страхове відшкодування по справі № 32221 згідно страхового акту № 303/22/50/ЦВ04/01/2, договір № АР-1599830 від 22.06.2021 (поперп. Приватбанк АТ КБ). Без ПДВ" згідно платіжного доручення № 14141 від 26.09.2022, яке долучено до поданої заяви.
Таким чином, з огляду на встановлені обставини, суд дійшов висновку про закриття провадження у справі № 910/9773/22 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з відсутністю предмета спору
Суд також зазначає, що у відповідності до ч. 3 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.
Суд відзначає, що у позовній заяві позивач просив суд стягнути з відповідача судові витрати, які складаються із судового збору - 2 481, 00 грн та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000, 00 грн.
Відповідно до ч. 3 ст. 130 Господарського процесуального кодексу України у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред'явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.
Згідно ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати:
1) на професійну правничу допомогу;
2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;
3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;
4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Статтею 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що витрати пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Виходячи з аналізу ст. 126 Господарського процесуального кодексу України можливе покладення на сторони у справі судових витрат тільки тих сум, які були сплачені стороною за отримання послуг саме адвоката (у розумінні п. 1 ст. 1 та ч. 1 ст. 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"), а не будь якої особи, яка надавала правову допомогу стороні у справі.
Витрати сторін, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених 129 Господарського процесуального кодексу України.
Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.
До позовної заяви позивачем було долучено договір про надання правової допомоги № 1/20ю від 31.12.2020, додаткову угоду № 1 від 13.12.2021, додаток № 1 від 14.09.2022 до договору, акт надання послуг від 143 від 23.09.2022 з якого вбачається надання виконавцем та відповідно прийняття клієнтом правової (правничої) допомоги в суді першої інстанції в фіксованій сумі гонорару по страховій справі № 32221 (страховий акт № 00499145) в сумі 7 000, 00 грн.
Пунктом 1 додатку № 1 від 14.09.2022 до договору про надання правової допомоги № 1/20ю від 31.12.2020 погоджена фіксована сума гонорару адвоката за договором у розмірі 7 000, 00 грн, а отже він не змінюється в залежності від обсягу послуг та витраченого адвокатом часу.
Отже, матеріалами справи підтверджується понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 7 000, 00 грн.
Судом враховується, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю, суд не має право його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.
Водночас, суд зазначає, що для включення всієї суми гонору у відшкодування за рахунок відповідача відповідно до положень ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим. Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи була їх сума обґрунтованою.
Вирішуючи питання про такий розподіл, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).
Таким чином, з огляду на викладені вище обставини, з врахуванням того, що відповідачем не було подано до суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження неспівмірності витрат на професійну правничу допомогу у заявленому позивачем розмірі, та відповідно не доведено того, що заявлена позивачем сума витрат є надмірно великою, то за таких обставин, витрати понесені позивачем за надання правової допомоги в розмірі 7 000, 00 грн. є обґрунтованими, а відтак, підлягає задоволенню.
Згідно ч. 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Оскільки, саме неправомірні дії відповідача й послугували підставою для звернення позивачем до суду з даним позовом та враховуючи, що суму страхового відшкодування відповідачем було сплачено 26.09.2022, тобто, в день надходження позову до суду, тоді як позовну заяву позивачем було надіслано 23.09.2022, то за таких обставин, суд у відповідності до ч. 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладає на відповідача витрати по сплаті судового збору.
Керуючись ст. 126, 129, 231 та ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Закрити провадження у справі № 910/9773/22 за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Уніка" (04112, м. Київ, вул. Теліги Олени, будинок 6 літ. В, ідентифікаційний код 20033533) до Приватного акціонерного товариства "Європейський страховий альянс" (03038, м. Київ, вул. Ямська, будинок 28 літ. А, ідентифікаційний код 19411125) про стягнення 7 289, 57 грн.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Європейський страховий альянс" (03038, м. Київ, вул. Ямська, будинок 28 літ. А, ідентифікаційний код 19411125) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Уніка" (04112, м. Київ, вул. Теліги Олени, будинок 6 літ. В, ідентифікаційний код 20033533) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7 000 (сім тисячі) грн 00 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 481 (дві тисячі чотириста вісімдесят один) грн 00 коп.
Стягувач: Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Уніка" (04112, м. Київ, вул. Теліги Олени, будинок 6 літ. В, ідентифікаційний код 20033533)
Боржник: Приватне акціонерне товариство "Європейський страховий альянс" (03038, м. Київ, вул. Ямська, будинок 28 літ. А, ідентифікаційний код 19411125)
Ухвала відповідно до положень Закону України "Про виконавче провадження" є виконавчим документом, набирає законної сили 25.11.2022 та дійсна для пред'явлення до виконання до 25.11.2025.
Дата складання та підписання повного тексту ухвали: 25.11.2022.
Ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Баранов Дмитро Олександрович