номер провадження справи 22/74/22
24.11.2022 Справа № 908/1488/22
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Ярешко О.В., при секретарі судового засідання Зеленцовій К.Ю.
За участю представників сторін:
від позивача - Науменко Н.В., довіреність № 458/20-22 від 05.09.2022
від відповідача - не з'явився
Розглянувши в судовому засіданні матеріали справи № 908/1488/22
за позовом Концерну "Міські теплові мережі" (бул. Гвардійський, буд. 137, м. Запоріжжя, 69091; фактична адреса: вул. Адмірала Нахімова, буд. 4, м. Запоріжжя, 69005)
до відповідача: Фізичної особи-підприємця Овсянікова Вячеслава Михайловича ( АДРЕСА_1 )
про стягнення 8 344,58 грн.
1. Короткий зміст позовних вимог та заяви позивача
24.08.2022 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява (вих. № б/н від 10.08.2022) Концерну "Міські теплові мережі" до Фізичної особи-підприємця Овсянікова Вячеслава Михайловича про стягнення 7642,85 грн. основного боргу, 500,04 грн. інфляційних втрат, 201,69 грн. 3% річних.
За умовами договору № 100767 від 01.11.2006 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді позивач бере на себе зобов'язання відпустити теплову енергію в гарячій воді відповідачу, а відповідач зобов'язується прийняти та оплатити її вартість за діючими тарифами (цінами) в терміни та порядку, встановленими умовами цього договору та додатками до договору, що є невід'ємними частинами. Договором визначено, що його укладено для об'єкту - нежитлових приміщень, що знаходяться за адресою: м. Запоріжжя, пр. Соборний, 181 та належать відповідачу. На виконання умов договору позивачем було відпущено теплову енергію в період з лютого по квітень 2021 на загальну суму 7642,85 грн., яка відповідачем оплачена не була. Позивачем було нараховано 500,04 грн. інфляційних втрат за період з квітня 2021 по січень 2022, а також 201,69 грн. 3% річних за період з 20.03.2021 по 23.02.2022.
Інші заяви по суті справи до суду не надходили.
2. Позиція (аргументи) відповідача. Заяви відповідача
Відповідач відзив на позов не подав. Останнім днем строку для подання відзиву було 15.09.2022.
Інші заяви по суті справи до суду не надходили.
3. Процесуальні питання, вирішені судом
Відповідно до протоколу розподілу судової справи між суддями від 24.08.2022 здійснено автоматизований розподіл позовної заяви між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/1488/22 та визначено до розгляду судді Ярешко О.В.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 29.08.2022 позовна заява прийнята до розгляду суддею Ярешко О.В., відкрито провадження у справі № 908/1488/22 за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, судове засідання призначено на 21.09.2022.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 21.09.2022 розгляд справи відкладено на 11.10.2022.
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року.
У зв'язку з погіршенням безпекової ситуації в місті Запоріжжі, регулярними обстрілами міста, зокрема, будівель критичної інфраструктури, розгляд справи, призначений на 11.10.2022, перенесено без визначення дати наступного засідання, про що повідомлено сторін ухвалою від 11.10.2022.
Ухвалою суду від 01.11.2022 судове засідання призначено на 24.11.2022.
Відповідач у судове засідання 24.11.2022 не з'явився, свого представника не направив, причини неявки суду невідомі.
Відповідно до ст. 222 Господарського процесуального кодексу України, здійснювалося фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Ухвала суду про відкриття провадження у справі від 29.08.2022 отримана відповідачем особисто 01.09.2022, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Згідно п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Згідно ч. 9 ст. 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Суд визнав можливим розглянути дану справу в порядку ч. 9 ст. 165 ГПК України за наявними матеріалами справи, за відсутності відповідача.
Згідно практики Європейського суду з прав людини щодо тлумачення поняття «розумний строк» вбачається, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ і було б неприродно встановлювати один і той самий строк для всіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин (рішення у справі «Броуган та інші проти Сполученого Королівства»).
Європейський суд з прав людини в своїй практиці виходить із того, що розумність тривалості судового провадження необхідно оцінювати у світлі обставин конкретної справи, враховуючи критерії, вироблені судом. Такими критеріями є: 1) складність справи, тобто, обставини і факти, що ґрунтуються на праві (законі) і тягнуть певні юридичні наслідки; 2) поведінка заявника; 3) поведінка державних органів; 4) перевантаження судової системи; 5) значущість для заявника питання, яке знаходиться на розгляді суду, або особливе становище сторони у процесі (Рішення «Бараона проти Португалії», 1987 рік, «Хосце проти Нідерландів», 1998 рік; «Бухкольц проти Німеччини», 1981 рік; «Бочан проти України», 2007 рік).
Таким чином, суд, враховуючи обставини справи та введення воєнного стану в Україні, застосовує принцип розумного строку тривалості провадження відповідно до зазначеної вище практики Європейського суду з прав людини.
У судовому засіданні 24.11.2022 судом справу розглянуто по суті, підписано та оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
4. Обставини справи, встановлені судом та докази що їх підтверджують
Між Концерном "Міські теплові мережі" (теплопостачальна організація, позивач) та Фізичною особою-підприємцем Овсяніковим Вячеславом Михайловичем (споживач, відповідач) укладено договір купівлі - продажу теплової енергії в гарячій воді № 100767 від 01.11.2006.
Відповідно п. 1.1 договору, теплопостачальна організація бере на себе зобов'язання відпустити теплову енергію в гарячій воді споживачу, а споживач зобов'язується прийняти та оплатити її вартість за діючими тарифами (цінами) в терміни та порядку, встановленими умовами цього Договору та додатками до Договору, що є його невід'ємними частинами.
За умовами п. 1.2 договору, під час виконання умов цього договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися Законом України "Про теплопостачання", "Правилами будови і безпечної експлуатації трубопроводів пари та гарячої води", "Правилами технічної експлуатації теплових установок і мереж" та іншими актами цивільного законодавства і нормативно-правовими актами та документами.
Згідно п. 2.1 договору, теплова енергія відпускається споживачу в Гкал згідно з Додатком 1 до цього договору в гарячій воді на такі потреби: опалення та вентиляцію - на протязі опалювального періоду; підігрів води - за наявної можливості; кондиціювання - по замовленню споживача; інші технологічні потреби - по замовленню споживача.
Пунктом 3.2.6 договору передбачено, що споживач зобов'язаний виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах та терміни, які передбачені договором.
Теплопостачальна організація, відповідно до п. 4.1.1 договору, зобов'язана відпускати споживачу теплову енергію в гарячій воді за договором купівлі - продажу.
Відповідно до п. 5.1 договору, облік споживання теплової енергії на потреби опалення та гарячого водопостачання проводиться за приладами комерційного обліку або розрахунковим способом.
Згідно з п.п. 6.1 - 6.6.2 договору, розрахунки за даним договором здійснюються в грошовій або в іншій формі, що не заперечує діючому законодавству, відповідно до встановлениї органами місцевого самоврядування тарифів (цін), діючих на час розрахунків. Розрахунковим періодом є календарний місяць. Підставою для розрахунків споживача з теплопостачальною організацією є рахунок та акт приймання-передачі. Споживач зобов'язаний до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, перерахувати на розрахунковий рахунок теплопостачальної організації суму заборгованості за спожиту теплову енергію. Споживач має право робити передоплату. При наявності приладів комерційного обліку - обсяги спожитої теплової енергії визначаються за фактичними показниками приладів обліку. Споживачам, що не мають приладів комерційного обліку, обсяги фактично спожитої теплової енергії визначаються згідно з договірними тепловими навантаженнями з урахуванням середньомісячної температури зовнішнього повітря, холодної води та кількості годин (діб) робити тепловикористовуючого обладнання споживача у розрахунковому періоді. При перерахуванні коштів за теплову енергію у платіжному документі споживач повинен зазначати район міста, номер та дату даного договору. За наявності заборгованості за даним договором теплопостачальна організація зараховує кошти, що надійшли від споживача, як погашення заборгованості за теплову енергію, відпущену у минулі періоди. Споживач з 10 по 12 число місяця, наступного за розрахунковим, повинен отримати від теплопостачальної організації документи за розрахунковий період: рахунок-фактуру, акт приймання-передачі теплової енергії, податкову накладну (платникам ПДВ). Отриманий Акт приймання-передачі теплової енергії споживач повинен підписати, оформити належним чином та повернути на адресу теплопостачальної організації на протязі п'яти днів з дати отримання. Датою отримання акту вважається: при отриманні нарочним - дата вручення представнику споживача; при направленні рекомендованим листом - дата, зазначена у відбитку поштового штемпеля на документі, що зроблений поштовим відділенням та підтверджує відправлення, з урахуванням поштового пробігу документа по місту - 3 дні, по області - 5 днів, по Україні - 7 днів. У разі неотримання акту приймання-передачі, або обґрунтованих заперечень в його підписанні, у термін встановлений п. 6.7.1 договору, акт підписується теплопостачальною організацією з позначенням про відмову у підписанні його споживачем, та оформлений таким чином акт вважається погодженим і є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений в ньому розрахунковий період. В разі наявності заперечень щодо даних, зазначених в акті, споживач зобов'язаний надати теплопостачальній організації нормативно обґрунтовані письмові заперечення до даного акту з додаванням відповідних документів та погодити з теплопостачальною організацією всі розбіжності у встановлений п. 6.6.1 договору строк.
Згідно п.п. 10.1, 10.4, договір набуває чинності з 01.11.2006 і діє до 01.11.2007. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо жодна з сторін за місяць до закінчення терміну дії даного договору не заявила про розірвання цього договору.
До договору сторонами підписані додатки №№ 1, 1а, 2, 3, 4, 5. Згідно додатків №№ 1, 1а теплова енергія поставляється на об'єкт за адресою: пр. Соборний, 181; опалювальна площа приміщення - 39,1 кв.м + 59,3 кв.м.
Згідно додаткової угоди № 2 від 01.02.2011, змінено теплове навантаження на опалення викупленого нежитлового приміщення по пр. Соборний, 181 у зв'язку зі зміною вихідних даних, на підставі розрахунку.
Доказів розірвання чи припинення дії договору сторони не надали.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач на виконання умов договору надав відповідачу послуги з постачання теплової енергії (опалення) на загальну суму 7642,85 грн. відповідно до актів приймання-передачі теплової енергії:
- акт від 28.02.2021 за лютий 2021 року на суму 3826,08 грн.;
- акт від 31.03.2021 за березень 2021 року на суму 2682,40 грн.
- акт від 30.04.2021 за квітень 2021 року на суму 1134,37 грн.
Позивачем були виставлені відповідні рахунки на оплату отриманої відповідачем теплової енергії.
Заперечень на акти відповідачем не надано, акти залишились з його боку не підписаними. На актах мається відмітка, що у разі неповернення оформленого акту або ненадання письмових заперечень про підписання акту в установлені договором терміни, акт вважається погодженим.
Відповідач отримання актів та рахунків не заперечив.
Позивач направив відповідачу письмову претензію від 07.07.2022 про сплату заборгованості в сумі 7642,85 грн., що виникла за договором № 100767. Відповідь на претензію в матеріалах справи відсутня.
5. Норми права та мотиви, з яких виходить господарський суд при ухваленні рішення
Згідно ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання не допускається. Зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічний припис містить ст. 193 ГК України.
Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставою виникнення цивільних прав і обов'язків є договір.
За приписами ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Як передбачено ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у встановлений строк.
Згідно матеріалів справи та розрахунку позивача, відповідач оплату за договором № 100767 від 01.11.2006 не здійснював, заборгованість склала 7642,85 грн.
Згідно з частиною першою статті 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
При цьому, згідно зі статтею 74 ГПК України, сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідач своїм процесуальним правом на подання письмового відзиву на позов не скористався, у судові засідання не з'являвся, позовні вимоги не спростував.
Доказів погашення заявленої до стягнення суми заборгованості матеріали дійсної справи не містять та сторонами не подані.
Таким чином, позовна вимога про стягнення з відповідача на користь позивача 7642,85 грн. основного боргу є обгрунтованою та доведеною, підлягає задоволенню.
Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Приймаючи до уваги встановлений факт прострочення відповідачем виконання основного грошового зобов'язання, вимоги про стягнення з нього 3% річних та інфляційних втрат заявлені позивачем обґрунтовано.
Розрахунок інфляційних втрат судом перевірений та визнається неправильним, оскільки містить арифметичні помилки. Згідно перерахунку суду, інфляційні втрати в межах заявленого позивачем періоду склали 499,14 грн. У стягненні 0,90 грн. інфляційних втрат судом відмовляється у зв'язку з необгрунтованістю позову в цій частині.
Розрахунок 3% річних судом перевірений та визнається правильним, з відповідача на користь позивача стягується 201,69 грн. 3% річних.
Таким чином, позов вцілому задовольняється судом частково.
6. Розподіл судових витрат
Згідно п. 2 ч. 1, п. 2 ч. 4 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог; інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача. Згідно ч. 9 ст. 129 ГПК України, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Враховуючи, що спір виник внаслідок неправльних дій відповідача, судовий збір у сумі 2481,00 грн. стягується з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця Овсянікова Вячеслава Михайловича ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Концерну "Міські теплові мережі" (бул. Гвардійський, буд. 137, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69091; фактична адреса: вул. Адмірала Нахімова, буд. 4, м. Запоріжжя, 69005; код ЄДРПОУ 32121458) 7642 (сім тисяч шістсот сорок дві) грн. 85 коп. основного боргу, 499 (чотириста дев'яносто дев'ять) грн. 14 коп. інфляційних втрат, 201 (двісті одна) грн. 69 коп. 3% річних, 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) грн. 00 коп. судового збору.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Відповідно ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено згідно з вимогами ст. 238 ГПК України та підписано - 28 листопада 2022. Рішення розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.
Суддя О.В. Ярешко