майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
"15" листопада 2022 р. м. Житомир Справа № 906/846/22
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Маріщенко Л.О.
секретар судового засідання: Малярчук Р.А.
за участю представників сторін:
від позивача: Косянчук А.В., Семенька В.М., адвокат , ордер від 10.11.2022
від відповідача: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Фізичної особи-підприємця Косянчука Анатолія Володимировича
до Управління соціального захисту населення Новоград-Волинської міської ради
про стягнення 132 716,50 грн
ФОП Косянчук Анатолій Володимирович звернувся до господарського суду з позовом до Управління соціального захисту населення Новоград-Волинської міської ради про стягнення 132 716,50 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані не належним виконанням з боку відповідача вимог укладеного між сторонами договору в частині здійснення компенсації позивачу за пільгові перевезення пасажирів за листопад-грудень 2021.
Ухвалою суду від 12.10.2022 відкрито провадження у справі та ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
31.10.2022 від відповідача до суду надійшов відзив у якому зазначає, що протягом 2021, у зв'язку із збільшенням потреби перевізника у відшкодуванні за перевезення пільгової категорії пасажирів автомобільним транспортом до договору вносились зміни, згідно з яких поступово збільшувалась сума договору. Згідно додаткової угоди №10 від 01.12.2021 до договору, загальна сума кошторисних призначень для відшкодування за перевезення позивачу за 2021 рік склала 736 783,00 грн., за які відповідач повністю розрахувався з позивачем за надані послуги у розмірі 736 783,00 грн.
Управління всі кошти, передбачені для відшкодування за надані послуги з пільгового перевезення громадян, які надходили на рахунки управління, перераховувало ФОП Косянчук А.В. згідно договору . Всі розрахунки з ФОП Косянчук А.В. в межах бюджетних асигнувань, на підставі договору від 17.02.2021 №5 та підписаних сторонами актів наданих послуг з перевезення пільгової категорії громадян автомобільним транспортом було виконано. В органах Державної казначейської служби України відсутня зареєстрована заборгованість управління соціального захисту населення міської ради перед перевізником щодо відшкодування за надані послуги з пільгового перевезення громадян. Також відповідач зазначає, що звертався з офіційними листами на розгляд чергової сесії з пропозиціями щодо виділення коштів для відшкодування за рахунок бюджету міської територіальної громади послуги з перевезення пільгових категорій осіб автомобільним транспортом, однак їх задоволено не було. Враховуючи, що управління вживало заходи щодо виділення додаткових асигнувань, просить відмовити у задоволенні позову.
Позивач в судовому засіданні позов підтримав в повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явися, хоча був належним чином повідомлений про час, день та місце розгляду справи.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача та його представника, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, господарський суд
18 березня 2021 між виконавчим комітетом Новоград-Волинської міської ради (замовник) та ФОП Косянчук А.В. (перевізник) укладено Договір №19 на перевезення пасажирів автомобільним транспортом (далі договір на перевезення).
Згідно даного договору на перевезення, який укладений на підставі рішення виконавчого комітету Новоград-Волинської міської ради від 17.03.2021 №92 "Про міські автобусні пасажирські перевезення", замовник надає перевізнику дозвіл на здійснення міських автобусних пасажирських перевезень на період з 12.03.2021 по 11.03.2024 року для обслуговування автобусних маршрутів №12 "Новоград-Волинський-Майстрів" та №14 "Дружба - Залізничний вокзал" (звичайний режим руху), а перевізник зобов'язується надавати транспортні послуги населенню на умовах, передбачених договором.
Пунктом 2.1 договору на перевезення передбачено, що сторони дійшли до спільної згоди, що умови цього договору стосуються до відносин, які виникли між сторонами з 12.03.2021 (ч.3 ст. 631 ЦК України).
Згідно п. 2.1, договір на перевезення укладається на період з 12.03.2021 до 11.03.2024 року.
Перевізник в силу взятих на себе договірних зобов'язань, зокрема забезпечує достатню кількість транспортних засобів на маршрутів, належний рівень обслуговування пасажирів та їх безпеку під час користування транспортними засобами, перевозить безкоштовно громадян пільгових категорій відповідно до законів України та прийнятих рішень міської ради.
Також перевізник перевозить безкоштовно громадян пільгових категорій відповідно до законів України та прийнятих рішень міської ради (п.3.2.14).
Крім того, п.3.2.15 договору на перевезення визначено обов'язок перевізника щомісячно надавати департаменту праці та соціального захисту населення міської ради (прим, до відповідача - Управління соціального захисту населення Новоград-Волинської міської ради) достовірну звітність щодо кількості перевезених пасажирів, у тому числі пільгових категорій.
Згідно п.3.1.6 договору на перевезення замовник зокрема зобов'язується перераховувати кошти за перевезення громадян, які користуються правом на безкоштовний проїзд в міському пасажирському транспорті.
В свою чергу 17.02.2021 між Управлінням праці та соціального захисту населення Новоград-Волинської міської ради та фізичною особою-підприємцем Косянчуком А.В. укладено Договір №5 "Про відшкодування на перевезення пільгової категорії пасажирів автомобільним транспортом" .
Даним договором про відшкодування між позивачем та відповідачем регламентовано взаємовідносини сторін щодо здійснення відшкодування за перевезення пільгових категорій громадян автомобільним транспортом на маршруті №14 за рахунок коштів бюджету міської територіальної громади.
Відповідно до 11.2.1 договору про відшкодування перевізник (позивач) зокрема забезпечує на маршруті №14 перевезення окремих категорій громадян, подає щомісячно платнику (відповідачу) розрахунок необхідної суми відшкодування на пільговий проїзд окремих категорій громадян на маршруті.
Платник (відповідач) в свою чергу забезпечує протягом 3 днів перевірку поданого перевізником розрахунку необхідної суми відшкодування за пільговий проїзд окремих категорій громадян на маршруті і складає Акт звіряння за надані послуги в межах бюджетних призначень на 2021 рік.
Також платник (відповідач) здійснює відшкодування перевізнику (позивачу) у п'ятиденний термін після надходження коштів на рахунки в межах відповідного фінансування на цілі на підставі акта за надані послуги.
Згідно п. 5.1 договору про відшкодування термін його дії встановлюється з моменту підписання до 31 грудня 2021 року.
На виконання умов договору позивачем надано послуги по перевезенню пільгових категорій громадян автомобільним транспортом за листопад 2021 року на загальну суму 69191,50 грн, що підтверджується актом наданих послуг з перевезення пільгової категорії громадян автомобільним транспортом за листопад місяць 2021 року, розрахунком за листопад 2021 рік, розрахунком необхідної суми компенсації за пільговий проїзд окремих категорії громадян на міських маршрутах по ФОП Косянчук А.В. м. Новоград-Волинський за листопад 2021 року та за грудень 2021 року на загальну суму 63525,00 грн, що підтверджується актом наданих послуг з перевезення пільгової категорії громадян автомобільним транспортом за грудень місяць 2021 року, розрахунком за грудень 2021 рік, розрахунком необхідної суми компенсації за пільговий проїзд окремих категорії громадян на міських маршрутах по ФОП Косянчук А. В. м. Новоград-Волинський за грудень 2021 року.
Таким чином, позивачем за період з листопада по грудень 2021 були надані послуги пільгового перевезення пасажирів згідно умов договору на суму 132 716, 50 грн.
Однак, відповідач розрахунок з позивачем не провів, в результаті чого утворилась заборгованість, у сумі 132 716,50 грн.
13.06.2022 до відповідача направлений лис претензія з проханням врегулювати питання щодо відшкодування витрат понесених Перевізником на пільгового перевезення пасажирів за листопад-грудень 2021 рік у сумі 132 716,50 грн, який залишився без відповіді та задоволення.
Статтею 19 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" передбачено, що виключно законами України визначаються пільги щодо оплати житлово-комунальних, транспортних послуг і послуг зв'язку та критерії їх надання. Державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
Соціальні пільги на пасажирські перевезення для ряду категорій громадян встановлено, зокрема, Міжурядовою Угодою про взаємне визнання прав на пільговий проїзд для інвалідів та учасників Великої Вітчизняної війни, а також осіб, прирівняних до них від 12 березня 1993 року, законами України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні, Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям - інвалідам , Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту , Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей , Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи , Про охорону дитинства , Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист.
Забезпечуючи пільгове перевезення окремих категорій громадян, держава поклала на себе обов'язок відшкодовувати за рахунок державного або місцевого бюджетів збитки, понесені за пільгові перевезення пасажирів.
Згідно із ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Договір №19 на перевезення пасажирів автомобільним транспортом укладений 18 березня 2021 між виконавчим комітетом Новоград- Волинської міської ради (замовник) та ФОП Косянчук А. В. (перевізник) є чинними на сьогоднішній день.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу,
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі ст. 11 Закону України "Про автомобільний транспорт" (надалі Закон) надання соціально значущих послуг автомобільного транспорту здійснюється відповідно до законодавства з питань поставки продукції для державних потреб. Соціально значущими послугами автомобільного транспорту є послуги з перевезення пасажирів автобусними маршрутами загального користування за визначеними уповноваженими органами тарифами та на пільгових умовах відповідно до законодавства.
Положенням ч. 1 ст. 29 Закону України Про автомобільний транспорт встановлено, що автомобільним перевізником та автомобільним самозайнятим перевізником, які здійснюють перевезення пасажирів на договірних умовах, є суб'єкти господарювання, які відповідно до законодавства та одержаної ліцензії надають послуги за договором перевезення пасажирів транспортним засобом, що використовується ними на законних підставах.
Відповідно до ч. 1 ст. 31 Закону України Про автомобільний транспорт, відносини автомобільного перевізника, що здійснює перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування міських, приміських та міжміських, які не виходять за межі території області (внутрішньо обласні маршрути), із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування визначаються договором про організацію перевезень пасажирів на автобусному маршруті загального користування, у якому встановлюються: перелік маршрутів загального користування, які буде обслуговувати автомобільний перевізник, умови організації перевезень, показники якості транспортного обслуговування населення, термін роботи автомобільного перевізника, зобов'язання органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо облаштування маршруту, підтримки проїзної частини автомобільної дороги та під'їзних шляхів у належному стані (тільки для міських автобусних маршрутів), розмір компенсації витрат автомобільного перевізника внаслідок перевезення пільгових пасажирів та регулювання тарифів, механізм їх виплати.
Договір про організацію перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування міському, приміському та міжміському, які не виходять за межі території області (внутрішньо обласні маршрути), укладається між органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування та автомобільним перевізником і вважається укладеним з моменту його підписання сторонами (ч. 1 ст. 42 цього ж Закону).
Разом з тим, приписами ст. 37 Закону України Про автомобільний транспорт визначено, що пільгові перевезення пасажирів, які відповідно до законодавства користуються такими правами, забезпечують автомобільні перевізники, які здійснюють перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування. Автомобільному перевізнику, який здійснює перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування, забороняється відмовлятися від пільгового перевезення, крім випадків, передбачених законом. Безпідставна відмова від пільгового перевезення тягне за собою відповідальність згідно із законом. Види та обсяги пільгових перевезень установлюються замовленням, у якому визначається порядок компенсації автомобільним перевізникам, які здійснюють перевезення пасажирів на маршрутах загального користування, збитків від цих перевезень.
Згідно з ч. 2 ст. 29 Закону України Про автомобільний транспорт, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані надати перевізникам, які здійснюють пільгові перевезення пасажирів та перевезення пасажирів за регульованими тарифами, компенсацію відповідно до закону.
Плата за перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти, що здійснюється транспортом загального користування, визначається за домовленістю сторін, якщо вона не встановлена тарифами, затвердженими у встановленому порядку. Пільгові умови перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти транспортом загального користування можуть встановлюватися організацією, підприємством транспорту за їх рахунок або за рахунок відповідного бюджету у випадках, встановлених законом та іншими нормативно-правовими актами (ч. 2 ст. 916 Цивільного кодексу України).
Порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті для виплати деяких видів допомоги, компенсацій, грошового забезпечення та оплати послуг окремим категоріям населення затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 грудня 2019 р №1101 згідно з п. 1 цей порядок визначає механізм використання коштів, передбачених у загальному фонді державного бюджету Мінсоцполітики за програмою "Виплата деяких видів допомоги, компенсацій, грошового забезпечення та оплата послуг окремим категоріям населення".
Пунктом 2 вказаного Порядку визначено, головним розпорядником бюджетних коштів та відповідальним виконавцем бюджетної програми є Мінсоцполітики.
Відповідно до п.3 Порядку розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня є структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчі органи міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад, центри з нарахування та здійснення соціальних виплат, які відповідають вимогам пункту 47 частини першої статті 2 Бюджетного кодексу України (далі - структурні підрозділи з питань соціального захисту населення).
Відтак, розпорядником коштів бюджетного фінансування вказаних соціальних пільг є відповідне Управління соціального захисту населення Новоград-Волинської міської ради, тому відшкодування витрат, понесених внаслідок пільгового перевезення має здійснюватися саме даним відповідачем.
Згідно з п.4 Порядку бюджетні кошти спрямовуються регіональним органам соціального захисту населення, які перераховують такі кошти структурним підрозділам з питань соціального захисту населення, на: оплату витрат, пов'язаних з виплатою деяких видів допомоги, компенсацій, грошового забезпечення та оплатою послуг окремим категоріям населення виплатними об'єктами АТ "Укрпошта", відповідно до Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009р. N 270.
Відповідно до п.5 Порядку розподіл бюджетних коштів за напрямами, зазначеними у пункті 4 цього Порядку, здійснюється головним розпорядником бюджетних коштів за пропозиціями регіональних органів соціального захисту населення на підставі поданих структурними підрозділами з питань соціального захисту населення за встановленими формою та строками Мінсоцполітики даних, сформованих виходячи з прогнозної кількості отримувачів допомоги, компенсацій, грошового забезпечення та оплати послуг, установлених розмірів відповідних виплат, а також з урахуванням необхідності виконання бюджетних зобов'язань минулих років, узятих на облік в органах Казначейства, у разі їх відповідності паспорту бюджетної програми.
Згідно з ч. 6 ст. 48 Бюджетного кодексу України, бюджетні зобов'язання щодо виплати субсидій, допомоги, пільг з оплати спожитих житлово-комунальних послуг та послуг зв'язку (в частині абонентної плати за користування квартирним телефоном), компенсацій громадянам з бюджету, на що згідно із законами України мають право відповідні категорії громадян, обліковуються Казначейством України незалежно від визначених на цю мету бюджетних призначень. Зазначена норма є спеціальною по відношенню до загальних положень ч. 1-4 ст. 48 Бюджетного кодексу України.
Згідно з підпунктом ґ пункту 3 статті 91 Бюджетного кодексу України до видатків місцевих бюджетів, що можуть здійснюватися з усіх місцевих бюджетів, належать видатки на компенсаційні виплати за пільговий проїзд окремих категорій громадян.
За умовами пункту 10 Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, що затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.2003 року № 117, підприємства та організації, які надають послуги, щомісяця до 25 числа подають уповноваженому органу на паперових та електронних носіях розрахунки щодо вартості послуг, наданих пільговикам у минулому місяці, згідно з формою 2-пільга.
У своєму відзиві на позовну заяву, просить відмовити у задоволенні позову на тих підставах, що відповідальність за недофінансування з бюджету міської територіальної громади компенсації за пільгове перевезення пасажирів автомобільним транспортом виникає у відповідача лише у разі отримання ним коштів з місцевого бюджету на зазначені цілі та неперерахування їх у належний строк перевізнику. При цьому відповідач зазначає, що вживав заходи щодо виділення додаткових асигнувань.
На вказані відповідачем заперечення суд зазначає, що ч. 2 ст. 218 ГК України та ст. 617 ЦК України не передбачено такої підстави для звільнення від відповідальності як відсутність у боржника необхідних коштів.
Доказів відшкодування відповідачем понесених втрат на вказану суму матеріали справи не містять.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Положення ст. 612 Цивільного кодексу України встановлюють, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 2 ст. 19 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" встановлено, що державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
Відповідно до ч. 1 ст. 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.
Тобто, боржник, як юридична особа, відповідає за своїми зобов'язаннями, які виникли безпосередньо із закону і така відповідальність не може ставитись в залежність від дій чи бездіяльності будь-яких третіх осіб.
Враховуючи вищевикладене та беручи до уваги той факт, що відповідач, який є розпорядником бюджетних коштів, не провів розрахунків за пільгові перевезення окремих категорій громадян у повному обсязі відповідно до вимог чинного законодавства, суд приходить до висновку, що останній зобов'язаний відшкодувати понесені позивачем витрати на перевезення пільговиків за період листопад - грудень 2021.
Згідно зі ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Положеннями ст. 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
В силу приписів ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона покликається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідач доказів на спростування викладених позивачем обставин суду не надав.
З урахуванням вищевикладеного в сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 ГПК України, покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Управління соціального захисту населення Новоград-Волинської міської ради (11708, Житомирська область, с. Новоград -Волинський, вул. Олександра Чернявського,40, код ЄДРПОУ 03192773) на користь Фізичної особи-підприємця Косянчука Анатолія Володимировича ( АДРЕСА_1 , ідент. н. НОМЕР_1 ) - 132 716,50 грн заборгованості та 2 481,00 грн судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 28.11.22
Суддя Маріщенко Л.О.
Віддрукувати:
1- в справу
2-3 - сторонам (рек)