61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649
іменем України
21.11.2022р. Справа №905/535/22
Господарський суд Донецької області у складі судді Демідової П.В., за участю секретаря судового засідання Марченко А.Є., розглянувши в судовому засіданні, матеріали справи №905/535/22
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Стілсервіс", м. Київ,
до відповідача: Приватного акціонерного товариства "Авдіївський коксохімічний завод", м.Авдіївка Донецької області,
про розірвання договору та повернення попередньої оплати за товар в сумі 921 619,30грн, -
Представники сторін:
від позивача: Михайлик С.І. - адвокат (в режимі відеоконференції);
від відповідача: Чапала Ю.О. - адвокат (в режимі відеоконференції).
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Стілсервіс», звернувся до Господарського суду Донецької області з позовом до Приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод» про розірвання договору та повернення попередньої оплати за товар в сумі 921 619,30 грн.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору №461/21 Сб від 03.06.2021 в частині поставки оплаченого товару на суму 921 619,30грн, що є підставою для повернення попередньої оплати, на зміну істотних обставин , які є самостійною підставою для розірвання договору, та на п.7.3 договору, яким передбачена можливість ініціювання стороною розірвання договору у разі якщо форс-мажорні обставини тривають понад 60 днів.
Ухвалою суду від 12.08.2022 прийнято позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Стілсервіс» до розгляду та відкрито провадження у справі 905/535/22; визначено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Ухвалою суду від 05.09.2022 підготовче засідання відкладено на 03.10.2022 о 12:00год.
Ухвалою суду від 03.10.2022 продовжено строк підготовчого провадження по справі №905/535/22 на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 31.10.2022 року об 11:15 год.
26.10.2022 та 27.10.2022 від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просить відмовити у задоволенні позовної заяви та стягненні витрат на правничу допомогу в повному обсязі, посилаючись на те, що позивачем не доведено істотної зміни обставин, якими керувались сторони при укладенні договору, зокрема: матеріали справи не містять доказів вчинення позивачем дій спрямованих на отримання товару у строки, визначені у специфікації, надані листи в підтвердження такого звернення не можна вважати належними доказами, з огляду на їх направлення на електронні адреси, які не є офіційними та без визначення конкретного адресату. Відповідач посилається на те, що позивачем не доведено, що дія форс-мажорних обставин безпосередньо впливає на можливість виконання договору, крім того матеріали справи не містять повідомлення відповідача про наявність форс-мажорних обставин, за наявності якого договір може бути розірваний через 6 місяців після його отримання, що виключає можливість відліку такого строку для розірвання договору. Відмова у стягнення витрат на правничу допомогу обґрунтована відсутністю документів в підтвердження надання правової допомоги саме адвокатом, доказів понесення відповідних витрат, детального розрахунку витрат, складності справи, інформації щодо кваліфікації і досвіду адвоката, витраченого ним часу та інших істотних обставин, що підтверджують витрати, які мають бути компенсовані за рахунок відповідача.
В судовому засіданні 31.10.2022 представник позивача зазначила про направлення на адресу суду відповіді на відзив та просила долучити його разом доданими до нього документами до матеріалів справи, виклавши його зміст.
Ухвалою суду від 31.10.2022 призначено розгляд справи на 21.11.2022 року.
31.10.2022 на електронну пошту та 07.11.2022 через канцелярію від позивача до суду надійшла відповідь на відзив, в якій він просить поновити строк на для подання доказів, долучити їх до матеріалів справи та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на те, що позивач був позбавлений можливості отримати придбаний товар через припинення роботи відповідача; відповідачем не надано доказів повідомлення про готовність товару до відвантаження та взагалі наявності товару; позовні вимоги обґрунтовані саме зміною істотних обставин, а не виникненням форс-мажору; електронне листування між сторонами не вимагає застосування електронного підпису оскільки здійснювалось між Позивачем із застосуванням офіційної електронної адреси та представником відповідача з яким вже здійснювалось спілкування щодо укладених договорів, при цьому офіційна електронна пошта відповідача не працює, а відділення «Укрпошти» у м.Авдіївка тимчасово зупинило свою роботу. Позивач заперечує проти клопотання відповідача про зменшення витрат на правничу допомогу, викладеного у відзиві, зазначаючи, про наявність свідоцтва та ордеру в матеріалах справи, визначенні обсягу послуг в п.2 додаткової угоди №6 від 22.06.2022 до договору про надання правової допомоги від 17.10.2018 та надання повного пакету документів з правової допомоги до закінчення судових витрат, а також врахування критеріїв дійсності, необхідності та розумності розміру витрат при визначенні розміру гонорару.
11.11.2022 від відповідача до суду надійшли пояснення в яких він зазначає про відсутність підстав для розірвання договору та повернення попередньої оплати посилаючись на те, що фактично правова підстава позову обґрунтована наявністю форс-мажорних обставин, які не доведені та не підтверджені належним чином, при цьому зміна істотних обставин не може бути застосована, крім того обов'язок з відвантаження товару позивачу, на умовах п.3.1 договору відповідач готовий виконати був як до 18.03.2022 так наразі.
21.11.2022 від позивача до суду надійшло клопотання про стягнення витрат на правову допомогу, з додатками за переліком.
Також, 21.11.2022 від позивача надійшли пояснення, в яких він просить поновити строк для подання доказів та долучити його до матеріалів справи, а саме протоколу огляду та фіксації з електронної пошти, в якої відповідач звертався до позивача з повідомленням про форс мажорні обставини та пояснював свою не змогу виконувати зобов'язання. Відповідно до ч.1 ст.119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Неподання зазначеного протоколу обумовлено тим, що позивач не посилався на форс-мажор як на підставу для розірвання договору.
Суд зауважує, що саме в підготовчому провадженні сторони подають докази, на які вони посилаються у позові і відзиві, як на підстави своїх вимог та заперечень, для їх подання судом встановлюється строк, який визначається в ухвалі. Прийняття до розгляду поданих доказів після спливу встановлених строків та після закриття підготовчого провадження є можливим за умови поважності причин пропуску такого строку. В позивної заяв позивач посилався на те, що він неодноразово звертався до відповідача з вимогою про виконання договору, проте, як зазначив, сам позивач «жодної відповіді отримано не було».
В ході судового засідання на запитання суду щодо поважності пропуску строків подання доказів, представник не навів підстав, яки б можливо було вважати поважними.
Враховуючи зазначене, беручи до уваги, що позивач не був позбавлений права подати відповідний доказ під час подання позову та причини його подання з пропуском строку не є поважними, суд не приймає вказані пояснення разом з поданим доказом до розгляду.
Представник позивача в судове засідання з'явився, брав участь у засіданні в режимі відеоконференції, підтримав заявлені позовні вимоги та наполягав на їх задоволенні.
Представник відповідача в судове засідання з'явився, брав участь у засіданні в режимі відеоконференції, заперечував проти заявлених позовних вимог та просив відмовити у їх задоволенні в повному обсязі.
Заслухавши присутніх представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, суд,-
03.06.2021 між Приватним акціонерним товариством «Авдіївський коксохімічний завод» (продавець, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Стілсервіс» (покупець, позивач) укладено договір 461/21 Сб, відповідно до п.1.1 якого, Продавець зобов'язується поставити, а Покупець прийняти та оплатити «Товар», відповідно до умов цього Договору.
Пунктами 1.2, 1.3 Договору передбачено, що кількість, якість (в разі необхідності), асортимент, ціна і строк поставки Товару вказуються в додатках (Специфікаціях), які є невід'ємною частиною договору. Цей Товар є неліквідом.
Загальна сума Договору буде складатися із сум Додатків (Специфікацій), що додається до цього договору (п.2.1 договору). Розрахунки за цим Договором проводяться в національній валюті України (п.2.2 договору). Оплата товару здійснюється шляхом переказу Покупцем грошових коштів на поточний рахунок Продавця, визначений у цьому договорі, на умовах 100% попередньої оплати всієї суми, зазначеної в Специфікації до договору, протягом 5 (п'яти) календарних днів від дати пред'явлення рахунку на оплату (п.2.3 договору). Після перерахування 100% попередньої оплати Покупець не має права відмовитись від товару повністю або частково (п.2.4 договору). Датою оплати вважається дата надходження грошових коштів покупця на поточний рахунок Продавця (п.2.5 договору). Після перерахування попередньої оплати ціна на товар зміні не підлягає (п.2.6 договору). Покупець зобов'язаний надати на електронну адресу Продавця графік оплати і графік вивезення Товару протягом 2 (двох) календарних днів з моменту отримання на електронну адресу Покупця скан-копії Договору/Специфікації, підписаних збоку Продавця (п.2.7 договору).
Згідно з п.п.3.1, 3.2 Договору поставка товару здійснюється транспортом Покупця на умовах FCA м.Авдіївка ПРАТ «АКХЗ» (згідно Інкотермс 2010). Продавець зобов'язується надати Покупцю оригінали наступних документів: рахунок-фактура, видаткова накладна.
Відповідно до п.4.1 договору Товар вважається прийнятим за якістю і кількістю без будь-яких претензій та зауважень після підписання обома сторонами видаткової накладної. Видаткова накладна підписується уповноваженим представником Покупця в момент прийняття товару у Продавця.
Цей договір вступає в дію з моменту його підписання і діє протягом 2-х років (п.8.1 договору).
На виконання умов договору ПрАТ «АКХЗ» виставив ТОВ «Стілсервіс» рахунок на попередню оплату №94495546 від 16.02.2022 до договору №461/21Сб від 03.06.2021 на суму 921 619,30грн.
Зі специфікації №7 від 18.02.2022, яка є додатком до договору №461/21 Сб від 03.06.2021, вбачається, що сторони погодили поставку товару на загальну суму 921 619,30грн, а саме: брухт нікелю №13 ДСТУ 3211:2009 у кількості 31 000,00кг +/- 10% на загальну суму 561 100,00грн без ПДВ, з розрахунку 1кг - 18,10грн без ПДВ, та брухт нікелю №12 ДСТУ 3211:2009 у кількості 21 083,00кг +/- 10% на загальну суму 360 519,30грн без ПДВ, з розрахунку 1кг - 17,10грн без ПДВ. Строк поставки: до 18.03.2022.
Платіжним дорученням №67 від 23.02.2022 ТОВ «Стілсервіс» перерахувало на рахунок ПрАТ «Авдіївський коксохімічний завод» грошові кошти в сумі 921 619,30грн, з призначенням платежу: за брухт нікелю, вид 12, 13, рах№94495546 від 16.02.2022 та договору №461/21Сб від 03.06.2021, без ПДВ.
Листом за вих.№0314 від 14.03.2022 ТОВ «Стілсервіс» звернулось до ПрАТ «АКХЗ», в якому просило повернути сплачені коштів в сумі 921 619,30грн, у зв'язку із ситуацією, яка склалась в Україні. Лист був направлений на електронні адреси Natalya.Evdokimova@metivestholding.com та Y.N.Sagirova@ metivestholding.com.
На ці адреси були направлені і наступні листи.
Листами вих.№0412-2-1 від 12.04.2022 та вих.№0420-2-2 від 20.04.2022 позивач звернувся до відповідача повторно з проханням здійснити повернення сплачених коштів.
ТОВ «Стілсервіс» звернулось до ПрАТ «АКХЗ» з листом за вих.№0425-2-1 від 25.04.2022, в якому просило повернути сплачені кошти в сумі 921 619,30грн без ПДВ в строк до 02.05.2022 на розрахунковий рахунок, а у випадку неповернення грошових коштів завантажити брухт в його машину та забезпечити виїзд транспорту з ним.
Згідно з листом ТОВ «Стілсервіс» вих.№0426-2-1 від 26.04.2022 останнє просило ПрАТ «АКХЗ» про продовження строку поставки та вивезення брухту нікелю 12 та 13 відповідно до специфікації №7 від 18.02.2022 до даного Договору, додатково на 3 місяці.
Відповідно до листа вих.№0405-2-1 від 04.05.2022 ТОВ «Стілсервіс» звернулось до ПрАТ «АКХЗ» з повторним проханням повернути сплачені кошти в сумі 921 619,30грн без ПДВ на розрахунковий рахунок.
ТОВ «Стілсервіс» звернулось до ПрАТ «АКХЗ» з листом за вих.№0506-4-1 від 06.05.2022, в якому просило відвантажити товар в повному об'ємі, номенклатурі та якості згідно зі специфікацією №7 або повернути 100% передоплати в сумі 921 619,30грн, зазначивши про неодноразове звернення до керівництва продавця та відсутність відповідей на листи, а також про відмову працівників забезпечити відвантаження товару, неможливість відвантаження товару обумовлена форс-мажорними обставинами, на які посилається відповідач у своєму листі від 25.04.2022 №04/2-07/256-898, що надійшло на електронну адресу позивача 06.05.2022.
З листом за вих.№0519-2-1 від 19.05.2022 ТОВ «Стілсервіс» звернулось до ПрАТ «АКХЗ», в якому просило повернути 100% передоплату в сумі 921 619,30грн на його банківський рахунок, у зв'язку з неможливістю здійснити відвантаження брухту та виконати умови договору та специфікації №7 згідно вимог та термінів, передбачених цими документами.
ТОВ «Стілсервіс» звернулось до ПрАТ «АКХЗ» з листом тотожного за змістом з попереднім за вих.№0525-2-1 від 25.05.2022. Лист був направлений за електронною адресою Y.Y.Maksimenko@metivestholding.com.
ТОВ «Стілсервіс» звернулось до ПрАТ «АКХЗ» з пропозицією про розірвання договору за вих.№0530-4-1 від 30.05.2022, в якому просило розірвати договір та повернути 100% передоплати в сумі 921 619,30 на його банківський рахунок, з огляду на відсутність дій збоку контрагента щодо відвантаження товару або повернення передоплати, на прохання, викладені в попередніх листах. Зазначений лист поштою був направлений на ім'я фінансового директора ТОВ «Метінвест Холдінг».
На додаток до листа від 30.05.2022 №0530-4-1 ТОВ «Стілсервіс» звернулось ПрАТ «АКХЗ» з повторною пропозицією про розірвання договору вих.№0607-4-2 від 07.06.2022, яка за своїм змістом тотожна попередній.
Вказані листи направлені на електронні адреси відповідача, посадових осіб ТОВ «Метінвет Холдінг», які були відомі позивачу.
Відповіді на вказані листи та пропозиції відповідачем не надано.
Порушення відповідачем умов договору №461/21 Сб від 03.06.2021 в частині поставки оплаченого товару на суму 921 619,30грн, та неповернення суми попередньої оплати, стали підставами для повернення попередньої оплати та звернення позивача до суду.
Дослідивши матеріали справи на підставі приписів чинного законодавства, суд виходить з наступного.
Договір укладений між сторонами за своєю правовою природою є договором поставки, згідно з яким, за приписами ст.712 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
За договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (ч.1 ст. 265 Господарського кодексу України).
Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України (далі-ГК України), ст.ст.525, 526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.
У відповідності до ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно із ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
З матеріалів справи вбачається, що сторони погодили у специфікації №7 від 18.02.2022, поставку товару, а саме брухту нікелю №12 та №13 на загальну суму 921 619,30грн.
На виконання умов договору ТОВ «Стілсервіс», згідно платіжного доручення №67 від 23.02.2022 перерахувало ПрАТ «АКХЗ» обумовлену специфікацією суму оплати за товар в розмірі 921 619,30грн.
Згідно специфікації №7 від 18.02.2022 строк поставки товару визначено до 18.03.2022.
Пунктом 3.1 укладеного між сторонами договору передбачено, що поставка товару здійснюється транспортом покупця на умовах FCA м.Авдіївка ПрАТ «АКХЗ» (згідно Інкотермс 2010).
Поставка товару на умовах FCA Інкотермс-2010 передбачає, що зобов'язання продавця щодо поставки вважається виконаним після передачі товару, очищеного від мита на експорт, під відповідальність перевізника, названого покупцем, у погодженому місці або пункті. Вибір місця постачання безпосередньо впливає на зобов'язання по навантаженню і розвантаженню товару на даному місці.
Виходячи із зазначеного, дотримання строку поставки є можливим в разі наявності товару, який підлягав передачі відповідачем позивачу, так і в разі своєчасного надання позивачем транспорту для перевезення товару з пункту доставки.
Враховуючи, що поставка товару мала бути здійснена, відповідно до п.3.1 договору, за адресою відповідача, обов'язок з поставки товару з його боку є виконаним після завантаження товару в транспорт покупця.
За змістом ст.664 ЦК України товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.
Суд зауважує , що згідно специфікації № 7 сторони визначили строк поставки товару до 18.03.2022 року. Тобто постачання товару повинно було відбутися у будь який день у строк до 18.03.2022. Таке врегулювання вочевидь зобов'язує відповідача повідомити позивача про готовність товару до відвантаження.
Матеріали справи не містять будь-яких доказів інформування позивача про готовність товару до відвантаження протягом строку визначеного специфікацією для поставки товару.
Також, з матеріалів справи вбачається, що позивач неодноразово звертався до відповідача з листами про повернення попередньої оплати та розірвання договору, які направлялись на електронні адреси, відомі позивачу.
Вказані листи направлені на електронні адреси відповідача, відомі позивачу, оскільки на офіційну електронну адресу відповідача листи не доставлялись, а робота відділень АТ «Укрпошта» у м.Авдіївка тимчасово зупинена.
В підтвердження направлення відповідних листів суду надано копії скрін-шотів екрану із зображенням електронної пошти позивача, в якому зазначено електронні адреси, на які здійснено направлення наданих суду листів.
Відповідач у відзиві просить не враховувати вказані листи, з роздруківкою електронної переписки в якості доказів у справі, оскільки вони не можуть вважатись електронними документами, посилаючись на постанову Верховного суду від 11.06.2019 у справі 904/2882/18, крім того листи спрямовані на електронну адресу не встановленому адресату, не на офіційну адресу відповідача за відсутності повноважень в особи, яка б отримувала такі листи.
Відповідно до ст.5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов'язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.
Частиною ст.6 вказаного Закону передбачено, що для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Згідно з ч.1 ст.96 ГПК України електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, яка містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних й інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема на портативних пристроях (картах пам'яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронні формі (в тому числі в мережі Інтернет).
Таким чином поняття електронний доказ є більш ширшим поняттям та на відміну від електронного документа, включає в себе будь-яку інформація в цифровій формі, що має значення для справи. Тобто, враховуючи викладене, листи, відправлені електронною поштою, є електронним доказом.
Електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону «Про електронні довірчі послуги». Законом може бути передбачено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу. Учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених в порядку, передбаченому законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом (ч.2,3 ст.96 ГПК України).
Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом, однак є однією з форм, в якій учасник справи має право подати електронний доказ який, в свою чергу, є засобом встановлення даних, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (пункт 1 частини другої статті 73 Господарського процесуального кодексу України).
Сам лист електронної пошти є таким, що містить відомості про факт відправлення повідомлення із відповідної електронної адреси, час відправлення, адресатів листа - осіб, до відома яких було доведено таке повідомлення тощо. У випадку, якщо позивач подає позов у паперовій формі, то електронний лист може бути наданий суду у вигляді відповідної роздруківки.
Така роздруківка електронного листа та додатків до нього є паперовою копією електронного доказу.
Вказане також узгоджується з правовою позицією Верховного суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду, викладеною в постанові від 15.07.2022 у справі №914/1003/21.
З огляду на зазначене, надані позивачем листи з роздруківками електронної переписки надані в якості електронних доказів приймаються судом до уваги.
З наданих роздруківок вбачається, що листи направлені на електронні адреси, які не є офіційними, у відповіді на відзив позивачем зазначено, що листування здійснювалось з представником відповідача економістом відділу збуту ПрАТ «Авдіївський коксохімічних завод» Євдокимовою Наталією, з якою вже здійснювалось листування раніше.
Будь-яких заперечень щодо вказаного факту відповідачем не надано, крім того факт отримання вказаних листів відповідачем не спростовується належними та допустимими доказами.
Даючи оцінку електронному листуванню між сторонами , суд хоче підкреслити, що офіційна електронна пошта відповідача не є активною, про що свідчать довідки з системи «Діловодство господарського суду», з яких вбачається що листи на вказану пошту не доставляються.
Тому суд з порозуміння відноситься до дій позивача направлених на врегулювання відносин шляхом вичерпання будь-яких відомих йому засобів зв'язку з відповідачем.
При цьому суд підкреслює , що ці всі ініціативи позивача приймаються до уваги , проте вони не є вирішальними при розгляді цієї справи.
Як зазначав суд вище, у відповідача в силу приписів ст. 664 ЦК України та умов , врегульованих в специфікації («поставка в строк ДО 18.03.2022»), виникає обов'язок повідомити позивача про готовність товару до відвантаження.
В поданих поясненнях відповідач зазначає про готовність завантажити товар як до 18.03.2022 так і наразі, при цьому матеріали справи не містять доказів в підтвердження вжиття ним будь-яких заходів спрямованих на виконання обов'язку з поставки, відсутні будь-які докази в підтвердження встановлення зв'язку з позивачем з метою його повідомлення про готовність товару до відвантаження як до 18.03.2022, в період до подання ним позову та на момент прийняття рішення.
Позивачем до матеріалів справи подані скріншоти з офіційного сайту групи компаній Метінвест. З інформації, розміщеної на сайті вбачається, що з 24.02.2022 року виробництво відповідача законсервовано «з міркувань безпеки для співробітників та через бойові дії, що відбуваються неподалік міста».
Відповідач не спростовує зазначеного факту, належними та допустимими доказами не підтверджує знаходження на території підприємства своїх працівників та продовження діяльності. Загально відомими є обставини пов'язані із активною фазою воєнних дій у місті розташування відповідача. Не потребує доведення те, що наразі місце Авдіївка знаходиться на межі воєнних дій та є особливо небезпечним місцем. До того ж, суд не може залишити поза увагою, що відповідно Розпорядження Кабінету міністрів України від 02 серпня 2022 р. № 679-р запроваджено провести обов'язкову евакуацію населення Донецької області. Зазначені обставини ставлять під сумнів готовність відповідача виконати зобов'язання щодо поставки товару, обумовленого Специфікацією № 7.
Позиція відповідача в ході розгляду справи про готовність здійснити відвантаження , в умовах відсутності конкретної інформації про місце, час відвантаження, наявності товару та відповідних працівників у місці, в якому наразі відбуваються активні бойові дії, є непереконливою.
У відповідності до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Застосовуючи вимоги ст. 79 ГПК України, суд вважає доведеним факт невиконання відповідачем свого обов'язку з поставки товару та наявність підстав для повернення попередньої оплати за товар (ст. 693 ЦК України).
В частині розірвання договору суд зауважує наступне. У відповідності до ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідач у поданому відзиві будує свою правову позицію лише на одному з доводів позивача, пов'язаному з розірванням договору. А саме на розірванні договору в порядку п. 7.3 договору. Відповідач підкреслює, що позивач не довів належними та допустимими доказами наявність форс мажорних обставин , при цьому для розірвання договору на цій підставі, передбачено п.7.3 договору та нерозривно пов'язано з повідомленням іншої сторони про їх наявність у визначений термін з наданням підтверджуючих документів, що позивачем дотримано не було.
Частиною 2 статті 141 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» визначено, що форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами.
Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю (ч.1 ст.141 вказаного Закону).
При цьому, сертифікат торгово-промислової палати, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, не може вважатися беззаперечним доказом про їх існування, а оцінюється судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами у кожному конкретному випадку, з урахуванням впливу форс-мажорних обставин на неможливість виконання обов'язків за договором, його зміну або розірвання.
Суд також акцентує увагу сторін, що наявність непереборної сили (у нашому випадку війна), підтвердженням якої можуть бути загальновідомі відомості, не тягне за собою інших наслідків, крім звільнення від відповідальності. Проте, у питанні розірвання договору за наявності таких обставин, необхідно виходити з вимог, встановлених сторонами в договору.
Враховуючи приписи п.7.2 договору, суд погоджується з позицією відповідача, та зауважує, що відсутність належним чином підтвердженого факту форс-мажорних обставин (сертифікат ТТП) позбавляє сторін права посилатися на розірвання договору на підставі п.7.3.
Лист ТТП, на який посилається позивач,не може бути прийнятий судом, оскільки він не відповідає вимогам ст. 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні».
Проте, крім іншого позивач просить розірвати договір №461/21 Сб від 03.06.2021, посилаючись на істотну зміну обставин, яка пов'язана з початком активних бойових дій поблизу м.Авдіївка та перебування її в оточенні за перший днів війни.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або Відповідно до ст.652 ЦК України зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
На відміну від форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), які роблять неможливим виконання зобов'язання в принципі, істотна зміна обставин є оціночною категорією, яка полягає у розвитку договірного зобов'язання таким чином, що виконання такого зобов'язання для однієї зі сторін договору стає більш обтяженим, ускладненим, наприклад у силу збільшення для сторони вартості виконуваного або зменшення цінності отримуваного стороною виконання, чим суттєво змінюється рівновага договірних стосунків, призводячи до неможливості виконання зобов'язання (постанова Верховного суду від 27.01.2021 у справі 912/3323/20).
Закон пов'язує можливість розірвання договору одночасно з наявністю істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, та з наявністю чотирьох умов, визначених ч.2 ст. 652 ЦК, при істотній зміні обставин, з яких сторони виходили, укладаючи договір.
Існування одночасно умов, що відповідно до ч.2 ст. 652 ЦК України є необхідним для встановлення ускладнень у виконанні, достатніх для розірвання або зміни договору вимагає з'ясування змісту кожної окремо взятої умови.
Щодо існування у відносинах сторін першої умови, суд зазначає . У відповідності до даної умови, події, що викликали ускладнення у виконанні договору, і які можна назвати "істотною зміною обставин" повинні мати місце або стати відомими сторонам (заінтересованій стороні) після укладення договору. Позивач у даному випадку посилається на початок повномасштабної військової агресії Російської Федерації проти України, яка не могла бути відомої сторонам під час укладення договору 03.06.2021. Знаходження відповідача на ліні зіткнення з перших днів війни, що виключило виробничі процеси останнього, зробило вкрай небезпечним перебування на території міста Авдіївка та небезпечним направлення своїх працівників для отримання товару.
Ведення в дію воєнного стану в України, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України є загальновідомою, непередбачуваною на момент укладення договору (більше ніж за півроку до її настання), обставиною та не потребує доказуванню, відповідно до вимог ч.3 ст.75 ГПК України та відповідає першій умові істотної зміни обставин.
Безумовно зазначені обставини не пов'язані з вольовими діями позивача та не могли стороною бути розумно прийняті до уваги під час виконання договору, що свідчить про наявність другої умови.
Позивач, посилається на неможливість отримання товару через відсутність відповіді на звернення від відповідача та перебування товару на території населеного пункту, під обстрілами, а також, на те що вивіз товару несе загрозу життю та здоров'ю співробітників позивача, які є цінніше придбаного товару, що ставить в невигідне становище позивача.
Згідно з Переліком територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 27.04.2022, затвердженого Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25.04 2022 №75, у редакції наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 28.04.2022 №80, Авдіївська міська територіальна громада включена до вказаного переліку та перебувала в ньому до дати звернення позивача до суду, що підтверджується Переліком територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 30.04.2022, на 03.05.2022, на 09.05.2022, на 12.05.2022, на 18.05.2022, на 24.05.2022, на 27.05.2022, на 30.05.2022, на 07.06.2022, на 11.06.2022, на 17.06.2022, на 20.06.2022, на 23.06.2022, на 26.06.2022, на 29.06.2022.
Включення Авдіївської територіальної громади до вказаних переліків свідчить про наявність загрози життю та здоров'ю осіб, які перебувають на її території, враховуючи що умовами договору поставки, передбачено вивіз товару покупцем, що свою чергу ставить під загрозу життя та здоров'я працівників покупця цінність товару обумовленого договором зменшується, у зв'язку з виникненням об'єктивно непереборних обставин, які ставлять в залежність життя людини, яке є найвищою цінністю, відповідно до ст.3 Конституції України.
Дослідивши договір на предмет наявності четвертої умови, за якої договір може бути розірваний, суд встановив, що сторони не визначали розподіл ризиків у разі військової агресії та активних бойових дій у місці розташування відповідача.
Таким чином, суд вбачає наявність всіх чотирьох умов істотної зміни обставин, що є підставою для розірвання, укладеного між сторонами договору.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Також, Позивач звернувся до суду із клопотанням про стягнення витрат на правничу допомогу, в якому просив стягнути з відповідача витрати в сумі 15 000,00грн. На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу представником до матеріалів справи надано копії наступних документів: договору про надання правової допомоги від 17.10.2018, додаткової угоди №6 від 22.06.2022 до договору про надання правової допомоги від 17.10.2018, рахунку-фактури №СФ-0000046 від 22.06.2022 на суму 15 000,00грн, платіжного доручення №145 від 30.06.2022 на суму 15 000,00грн, акту приймання-передачі виконаних послуг від 17.11.2022 та детальний опис наданих послуг від 17.11.2022.
З матеріалів справи вбачається, що клопотання про стягнення витрат на правничу допомогу подано представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Стілсервіс" у строк, передбачений положеннями ч.8 ст.129 Господарського процесуального кодексу України, оскільки таке клопотання заявлено представником під час розгляду справи.
17.10.2018 між Адвокатським об'єднанням «Курчин і Партнери» (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Стілсервіс» (клієнт) укладено договір про надання правової допомоги, відповідно до п.1.1 договору, за цим договором виконавець зобов'язується надавати правову допомогу клієнту, представляти інтереси клієнта на підставах, у порядку та в обсязі, визначеному у договорі чи додаткових угодах до цього договору, а клієнт зобов'язується оплатити надані послуги в порядку та на умовах, що вказані в договорі чи додаткових угодах до цього договору.
Згідно з п.п.4.1, 4.2 договору розрахунки клієнта з виконавцем здійснюються в національній валюті України шляхом внесення передоплати за надані послуги та компенсації витрат виконавця або в інший, погоджений сторонами у додаткових угодах, спосіб. Грошові кошти сплачується клієнтом в строки та на умовах, визначених сторонами в додаткових угодах до цього договору.
Пунктом 7.1 договору передбачено, що цей договір укладений на строк до виконання в ньому та додаткових угодах доручення та набирає чинності з моменту його підписання.
22.06.2022 між Адвокатським об'єднанням «Курчин і Партнери» (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Стілсервіс» (клієнт) укладено додаткову угоду №6 до договору про надання правової допомоги від 17.10.2018, відповідно до п.1, якого, керуючись п.п.1.1, 1.2, 2.1.4, 3.2.1, 4.1, 4.2 укладеного договору про надання правової допомоги від 17.10.2018 сторони погодили наступний обсяг послуг з правової допомоги, вартість яких визначена у п.2 цієї угоди: підготовка позовної заяви ТОВ «Стілсервіс» до Приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод» про розірвання договору та стягнення попередньої оплати за товар; підготовка відповіді на відзив, заперечень та інших заяв по суті справи; підготовка процесуальних документів; участь адвоката в судових засіданнях, в тому числі, в режимі відеоконференції.
Пунктом 2 вказаної додаткової угоди, керуючись умовами укладеного договору, сторони дійшли згоди стосовно розміру оплати послуг з правової допомоги виконавця: вартість послуг, визначених в п.1 даної угоди, складає 15 000 (п'ятнадцять тисяч) гривень без ПДВ та не залежить від обсягу наданої допомоги та кількості відпрацьованих годин.
Виконавець відповідно до умов договору про надання правової допомоги від 17.10.2018 приступає до надання зазначених у п.1 послуг з правової допомоги клієнту після погодження та підписання додаткової угоди №6 від 22.06.2022 (п.3). Отримання оплати вартості послуг за цим договором здійснюється на підставі виставленого рахунку (п.4). Зміни внесені до договору цією угодою, набирають чинності з моменту підписання сторонами та скріплення печатками (за наявності) (п.7).
22.06.2022 Адвокатське об'єднання «Курчин і Партнери» виставило ТОВ «Стілсервіс» рахунок-фактуру №СФ-0000046 на суму 15 000,00грн, вказаний рахунок сплачено 30.06.2022, що підтверджується платіжним дорученням №145.
На виконання умов договору, 17.11.2022 між виконавцем та клієнтом підписано акт прийняття-передачі послуг, відповідно до якого виконавець надав послуги клієнту в наступному обсязі: підготовка позовної заяви ТОВ «Стілсервіс» до Приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод» про розірвання договору та стягнення попередньої оплати за товар; підготовка відповіді на відзив та пояснень; підготовка процесуальних документів; участь адвоката в судових засідання в режимі відеоконференції. Виконавець виконав і передав наступні послуги в рамках надання правової допомоги, визначені у положеннях підписаного між сторонами договору про надання правової допомоги від 17.10.2018 та додаткової угоди №6, а клієнт сплатив за надані послуги суму 15 000 (п'ятнадцять тисяч) гривень, без ПДВ.
Акт складено, підписано та скріплено печатками сторін без зауважень.
В детальному описі наданих послуг від 17.11.2022 адвокатом визначено перелік виконаної роботу, відповідно до договору про надання правової допомоги від 17.10.2018 та додаткової угоди №6, кількість годин та вартість послуги, а саме: підготовка позовної заяви ТОВ «Стілсервіс» до Приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод» про розірвання договору та стягнення попередньої оплати за товар - 4 години - 6000грн; підготовка відповіді на відзив - 3 години - 4000грн; підготовка пояснень по справі - 1 година - 1000грн; підготовка інших процесуальних документів по справі - 2 години - 1000грн; участь адвоката в судових засідання в режимі відеоконференції - 1,5 годин - 3000грн.
Відповідач в клопотанні про зменшення розміру заявлених позивачем витрат на оплату правничої допомоги адвоката просить відмовити у їх стягненні в повному обсязі, посилаючись на відсутність доказів в підтвердження надання правничої допомоги саме адвокатом, а також здійснення ним витрат згідно договору, при цьому заявлена сума до стягнення є гонораром успіху та виходить за реальні межі визначення гонорару оскільки позивачем не надано, а договір не містить детального переліку витрат адвоката, складності справи, інформації щодо кваліфікації і досвіду, витрачений ним час, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини.
Право на правову допомогу в Україні гарантовано статтею 59 Конституції України та статтею 16 Господарського процесуального кодексу України.
За змістом ЗУ "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 зазначеного Закону).
За приписами статті 123 Господарського процесуального кодексу України, витрати на правову допомогу відносяться до судових витрат.
Згідно з положеннями ч.1 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Приписами ч.2 ст.126 ГПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Відповідно до ч.3 ст.126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
У відповідності до приписів ч.4 ст.126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Ст. 129 Господарського процесуального кодексу України регламентовано, що розмір судових витрат, понесених стороною під час розгляду справи, встановлюється судом на підставі відповідних доказів.
При здійсненні розподілу між сторонами спору судових витрат на професійну правничу допомогу, суд враховує результат розгляду спору, умови договору про надання правничої допомоги, укладеного між стороною спору та адвокатом (адвокатським об'єднанням, бюро), обсяги наданих стороні, як клієнту, послуг правничої допомоги щодо представництва її інтересів в суді під час розгляду справи, а також в порядку статті 86 ГПК України надати належну оцінку поданим стороною, яка понесла витрати на професійну правничу допомогу, доказам фактичного надання їй адвокатських послуг, їх прийняття стороною спору на підставі акта приймання-передачі послуг з виставленням адвокатом (адвокатським об'єднанням, бюро) клієнту рахунка на оплату таких послуг.
Таким чином, склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.
На підтвердження цих обставин суду позивач надав суду договір про надання правової допомоги, додаткову угоду до договору, докази сплати послуг, акт приймання-передачі виконаних послуг та детальний опис наданих послуг.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited проти України").
За змістом ч.5 ст.126 ГПК України, суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, якщо їх розмір не відповідає вимогам ч.4 даної статті.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.6 ст.126 ГПК України).
Проте, суд зазначає, що відповідачем не наведено жодного аргументу проти обсягу часу, який був затрачений адвокатом на вивчання документів, підготовку позовної заяви, підготовку матеріалів для направлення до суду, на участь в судовому засіданні тощо, а також не доведено невідповідність вартості послуг адвоката в межах цієї справи. Посилання відповідача на відсутність доказів в підтвердження надання послуг позивачу саме адвокатом спростовується наявними в матеріалах справи ордером та свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю на представника позивача. Також в матеріалах справи наявні документи в підтвердження наданих послуг та їх детальний опис із зазначенням переліку послуг, кількості годин та їх вартості, які надані суду, у строки передбачені ч.8 ст.129 ГПК України.
В ході заперечень, відповідач посилається на практику Європейського суд , практику Верховного суду стосовно гонорару успіху. Суд зауважує, що гонораром успіху є додаткова винагорода адвоката, а саме плата за досягнутий адвокатом результат. При, цьому, в межах цієї справи позивач наполягає на компенсації витрат на гонорар за правове супроводження без додаткових витрат, пов'язаних із успіхом в ході розгляду справи.
Враховуючи викладене, клопотання позивача про стягнення витрат на правничу допомогу в сумі 15 000,00грн підлягає задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до вимог ст.129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати із сплати судового збору покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 74, 76, 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1.Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Стілсервіс" до Приватного акціонерного товариства "Авдіївський коксохімічний завод" про розірвання договору та повернення попередньої оплати за товар в сумі 921 619,30грн - задовольнити.
2.Розірвати договір №461/21 Сб від 03.06.2021, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Стілсервіс» та Приватним акціонерним товариством «Авдіївський коксохімічний завод».
3.Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Авдіївський коксохімічний завод" (86065, Донецька область, м.Авдіївка, проїзд Індустріальний, будинок 1; код ЄДРПОУ 00191075) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Стілсервіс» (04119, м.Київ, вул.Деревлянська (Якіра), 10-а, оф.13; код ЄДРПОУ 39445402) попередню оплату за товар за договором №461/21 Сб від 03.06.2021 у розмірі 921 619,30грн та судові витрати зі сплати судового збору в сумі 16 305,29грн та витрати на правову допомогу в сумі 15 000,00 грн.
4.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
5.Рішення може бути оскаржене в Східний апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку передбаченому розділом IV ГПК України з урахуванням приписів перехідних положень.
Суддя П.В. Демідова
У судовому засіданні 21.11.2022 проголошено та підписано вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення складено та підписано 28.11.2022.
Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за адресою: http://court.gov.ua/fair/sud5011/.