28 листопада 2022 р. м. Чернівці
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду Станковська Г.А., розглянувши адміністративну справу за апеляційною скаргою потерпілого ОСОБА_1 на постанову Вижницького районного суду Чернівецької області від 26 жовтня 2022 року, -
Цією постановою, провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 , - закрито на підставі п.1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення 08.10.2022 року о 11 год. 42 хв. перебуваючи на вулиці Поповича в м. Вижниця, Чернівецької області, ОСОБА_2 вчинила словесну суперечку з ОСОБА_1 , під час якої ображала його нецензурною лайкою та погрожувала фізичною розправою, внаслідок чого порушила громадський порядок та спокій громадян, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП.
В своїй апеляційній скарзі, ОСОБА_1 вважає постанову суду абсолютно помилковою і такою, що підлягає негайному скасуванню.
На його думку судом були порушені норми процесуального права, так як належним чином не були в суді досліджені всі обставини по справі, що призвело до неправильного прийняття рішення.
В змісті тексту оскаржуваної постанови не наведено вмотивованого обґрунтування для прийняття такого судового рішення, натомість написано про значення норм ряду статей КУпАП некоректно й далі наводиться значення норм інших нормативно - правових документів, що не може сприйматися як необхідність в заповненні сторінок процесуального документу - постанови суду.
ЄУНСС №713/2009/22 Головуючий у І інстанції: Кибич І.А.
Провадження №33/822/690/22 Доповідач: Станковська Г.А.
Категорія: ст. 173 КУпАП
Саме через наявність адміністративного правопорушення від 08 жовтня 2022 р. виникла потреба сфальсифікувати справу кримінального провадження №12022263060000180 від 09.10.2022 р. проти нього, інакше не буде перспективи визнавати потерпілою особу, яка вчинила адміністративне правопорушення.
Таким чином, абсурдно звучить встановлення судом, що в діях ОСОБА_2 не було умислу порушити громадський порядок та спокій громадян.
За таких обставин, просить скасувати постанову суду першої інстанції.
Громадяни ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в судове засідання апеляційної інстанції не з'явилися, хоча і були належним чином повідомлені, тому відповідно до ч.6 ст. 294 КУпАП, неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи.
Згідно з положеннями ч.7 ст. 294 КпАП України, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд приходить до наступного.
У відповідності зі ст. 280 КУпАП, суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчинення, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Таких вимог суддя районного суду дотримався в повній мірі при розгляді даної справи.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ №180639 від 12.10.2022 року, 08 жовтня 2022 року о 11 год. 42 хв. на вул. Поповича в м. Вижниця Чернівецької області, ОСОБА_2 вчинила словесну суперечку з ОСОБА_1 , під час якої ображала його нецензурною лайкою та погрожувала фізичною розправою, внаслідок чого порушила громадський порядок та спокій громадян, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173 КпАП України.
Так, диспозиція ст. 173 КУпАП передбачає накладення адміністративного стягнення за вчинення особою дрібного хуліганства, тобто нецензурної лайки в громадських місцях, образливого чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Таким чином, для юридичної оцінки діяння за ст. 173 КУпАП обов'язковим є поєднання ознак об'єктивної сторони цього злочину у вигляді порушення громадського порядку та спокою громадян та суб'єктивної сторони, зокрема мотиву явної неповаги до суспільства.
Відповідно до норм КУпАП, справа розглядається в межах адміністративного обвинувачення, що міститься в протоколі про адміністративне правопорушення і встановлення інших обставин, які знаходяться за межами обвинувачення та погіршують становище особи, яка притягається до адміністративної відповідальності є неприпустимим, оскільки порушує право на захист від конкретного обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення.
Разом з тим, в зазначеному вище протоколі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 відсутні обов'язкові ознаки вчинення правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, у виді порушення громадського порядку та спокою громадян, про що суд обґрунтовано вказав у своїй постанові.
Зокрема, апеляційний суд неодноразово наголошував на тому, що розгляд справи щодо притягнення конкретної особи до адміністративної відповідальності здійснюється судом в межах пред'явленого правопорушення і суд не має право перебирати на себе повноваження сторони обвинувачення та виходити за встановлені межі, установлюючи обставини, які не були вказані в протоколі та явно погіршують становище особи.
Отже, районним судом було встановлено, а апеляційним перевірено, що між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 виник конфлікт з приводу з'ясування обставин нанесення тілесних ушкоджень матері ОСОБА_2 - ОСОБА_3 ..
В судовому засіданні ОСОБА_2 пояснила, що не мала наміру вчиняти конфлікт з ОСОБА_1 , вирішила з'ясувати його особу, оскільки на той час його не знала та отримати пояснення від нього з приводу конфлікту, який відбувся напередодні у нього з її матір'ю ОСОБА_3 , під час якого він вдарив останню дерев'яною дошкою в груди.
Потерпілий ОСОБА_1 в судовому засіданні першої інстанції показав, що здійснює ремонтні роботи по сусідству з ОСОБА_2 , 08.10.2022 р. остання прийшла до нього та почала висловлюватись нецензурною лайкою й погрожувати фізичною розправою.
Разом з тим, як вбачається з пояснень учасників та на переконання апеляційного суду, формулювання обвинувачення у протоколі про адміністративне правопорушення, не відповідає диспозиції ст. 173 КУпАП, оскільки не є конкретним та не містить всіх необхідних ознак, які повинні бути вказані в обвинуваченні.
Формулювання суті правопорушення повинно бути чітким і конкретним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення, його мотивів і форми вини, а висновки суду щодо оцінки доказів мають вказуватись у вигляді точних і категоричних суджень, які виключали б сумніви з приводу достовірності доказів на обґрунтування висновку про винуватість особи.
Оскільки, у протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено про те, що своїми діями ОСОБА_2 порушила громадський порядок і спокій громадян, суд першої інстанції був позбавлений можливості вийти за межі обвинувачення та встановити вказані обставини. Неконкретність висунутого обвинувачення не дозволяє суду встановити обставини правопорушення, які мають істотне значення для розгляду справи та вирішення питання про доведеність вини правопорушника, оскільки суд розглядає справу тільки в межах висунутого обвинувачення.
Зі змісту мотивувальної частини постанови суду першої інстанції вбачається, що суд першої інстанції, враховуючи наведені обставини, дійшов до обґрунтованого висновку, що в діях ОСОБА_2 відсутній склад правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.
Відповідно до ч.3 ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях і всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.
Переглянувши справу за апеляційною скаргою потерпілого ОСОБА_1 в межах доводів апеляційної скарги та пред'явленого правопорушення ОСОБА_2 , оцінюючи сукупність досліджених доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходить до висновку про законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції.
Враховуючи наведене, апеляційний суд вважає безпідставними доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про скасування постанови суду щодо ОСОБА_2 , а тому не вбачає підстав для її задоволення.
Керуючись ст. 294 КпАП України, суддя судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Вижницького районного суду Чернівецької області від 26 жовтня 2022 року відносно ОСОБА_2 - без змін.
Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Чернівецького
апеляційного суду Г.А. Станковська