28 листопада 2022 р. м. Чернівці
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду Потоцький В.П., розглянувши апеляційну скаргу адвоката Морозової О.В., діючої в інтересах ОСОБА_1 , подану на постанову судді Шевченківського районного суду м. Чернівців від 31 жовтня 2022 року, -
Постановою Шевченківського районного суду м. Чернівців від 31 жовтня 2022 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який не працює, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , який проживає в АДРЕСА_2 , визнано винуватим у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, і накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 3 (трьох) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 51 грн. 00 коп.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 496 (чотириста дев'яносто шість) грн. 20 коп.
Згідно з постановою районного суду, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 02 серпня 2022 року о 18 год. 00 хв. по АДРЕСА_2 , де на подвір'ї зустрівши сусідку висловився у бік ОСОБА_2 нецензурною лайкою, чим порушив громадський спокій і громадський порядок та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.173 КУпАП
На вказану постанову адвокат Морозова О.В., діюча в інтересах ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати постанову районного суду щодо ОСОБА_1 , а провадження по справі а ст.173 КУпАП закрити, у зв'язку із відсутністю в діях її підзахисного складу адміністративного правопорушення, на підставі ч.1 ст.247 КУпАП.
Вважає, що оскаржувана постанова є передчасною, необґрунтованою та незаконною, оскільки прийнята з порушенням матеріальних норм права.
Зазначає, що між ОСОБА_1 та сусідкою відбувся конфлікт на території спільної сумісної власності, яка не є громадським місцем, а приватною територією.
ЄУНСС: 727/8666/22 Головуюча в І інстанції: Калмикова Ю.О.
НП: 33/822/692/22 Головуючий в апеляційній ін-ції : Потоцький В.П.
Категорія ст.173 КУпАП
Звертає увагу і на те, що він не висловлювався нецензурною лайкою в бік потерпілої, а, спілкуючись із дружиною, виразив своє відношення щодо конфлікту, який відбувся на подвір'ї будинку його помешкання та був спровокований потерпілою.
Стверджує, що в діях ОСОБА_1 відсутнє порушення громадського спокою та прямого умислу щодо неповаги до суспільства, оскільки винуватцем конфлікту є потерпіла, яка втрутилась на сходинкову клітину за адресою проживання його співмешканки ОСОБА_3 , чим порушила їх спокій.
Вказує і на те, що ні в протоколі про адміністративне правопорушення, ні в постанові суду не розкрито наслідки порушення громадського порядку і спокою громадян, настання яких прямо передбачене диспозицією ст.173 КупАП, як обов'язкова ознака об'єктивної сторони правопорушення.
В судове засідання захисник Морозова О.В. та ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду поданої апеляційної скарги, до суду апеляційної інстанції не з'явились. Від захисника Морозової О.В. на електронну адресу Чернівецького апеляційного суду надійшло клопотання про відкладення судового засідання у зв'язку з її зайнятістю у іншому судовому засіданні. Разом з цим, доказів на підтвердження вказаних обставин, захисником не надано, а тому, зважаючи на обмежений строк розгляду справи в суді апеляційної інстанції, вважаю за можливе розглянути справи без їх участі .
Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд доходить такого.
Згідно зі ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ст.ст.245, 280 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її у точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці вимоги закону судом першої інстанції при розгляді справи щодо ОСОБА_1 належним чином не були дотримані.
Статтею 173 КУпАП визначено, що адміністративна відповідальність наступає за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Дрібне хуліганство характеризується умислом, тобто особа, яка здійснює дрібне хуліганство, розуміє, усвідомлює, що своїми діями вона порушує громадський порядок і бажає або свідомо допускає прояв неповаги до суспільства.
Суть даного правопорушення зводиться до вчинення таких дій, що привели до порушення громадського порядку і спокою громадян.
Громадська небезпека дій правопорушників проявляється в тому, що дрібне хуліганство певною мірою дезорганізує весь комплекс суспільних відносин, що склалися, а дії правопорушників спрямовані проти забезпечення нормального життя, суспільно-політичної діяльності громадян.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого даною нормою, полягає у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому ставленні до громадян та інших діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Обов'язковою ознакою об'єктивної сторони цього правопорушення є місце його скоєння, а саме - громадське місце.
Як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ 3472 від 05.08.2022р., складеного щодо ОСОБА_1 , конфлікт між ним та сусідкою - ОСОБА_2 мав місце 02.08.2022р. на подвір'ї по АДРЕСА_2 .
Разом з тим, із відеозапису, долученого до матеріалів провадження, встановлено, що ОСОБА_1 знаходився на території приватного будинку, де, спілкуючись із дружиною, виразив своє відношення щодо конфлікту (а.с.33 - диск).
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення» від 22.09.2005 p. громадське місце - частина (частини) будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу, зокрема під'їзди, а також підземні переходи, стадіони.
Таке ж визначення «громадського місця» міститься і в роз'ясненнях Міністерства охорони здоров'я України від 13.04.2020 року.
Аналізуючи матеріали справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд приходить до висновку, в даному випадку територію приватного будинку, не можна вважати громадським місцем, оскільки воно не підпадає під нормативно визначений перелік місць, які вважаються громадськими.
Крім того, матеріли справи не містять жодних доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 розумів, усвідомлював, що своїми діями він порушує громадський порядок і бажає або свідомо допускає прояв неповаги до суспільства, тобто діє з прямим умислом.
Апеляційний суд не приймає до уваги письмові докази, наявні в матеріалах справи, зокрема, заяву ОСОБА_4 (а.с.2) та її письмові пояснення (а.с.3), а також письмову заяву ОСОБА_2 , яка міститься на а.с.6, оскільки вони жодним чином не стосуються подій, які мали місце 02.08.2022р. Ба більше стосуються інших осіб.
Також апеляційний суд не може визнати належними та допустимими доказами письмові пояснення ОСОБА_3 (а.с.4), письмові пояснення ОСОБА_5 (а.с.8), а також заяву ОСОБА_3 (а.с.9) та її письмові поясненні (а.с.10), оскільки такі жодним чином не підтверджують або ж спростовують обставини, про які йдеться у протоколі про адміністративне правопорушення.
Інших доказів, які б доводили поза розумним сумнівом винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, матеріали справи не містять.
З огляду на викладене, апеляційний суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутні ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, а відтак постанова районного суду підлягає скасуванню.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Так, згідно положень ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до вимог п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду, -
Апеляційну скаргу захисника адвоката Морозової О.В. задовольнити.
Постанову Шевченківського районного суду м. Чернівців від 31 жовтня 2022 року щодо ОСОБА_1 за ст.173 КУпАП скасувати, а провадження по справі закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП за відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Чернівецького
апеляційного суду В.П. Потоцький