Іменем України
24 листопада 2022 року
м. Валки
справа № 638/4653/22
провадження № 22-ц/818/3613/22
Харківський апеляційний суд у складі:
головуючого - Пилипчук Н.П.,
суддів колегії - Маміної О.В., Тичкової О.Ю.
учасники справи:
позивач : ОСОБА_1 ,
відповідачі: Державний реєстратор виконавчого комітету Мереф'янської міської ради Харківського району Харківської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Валки заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Державного реєстратора виконавчого комітету Мереф'янської міської ради Харківського району Харківської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання протиправним та скасування рішення, скасування запису щодо реєстрації, витребування майна, визнання договору удаваним та недійсним, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 22 серпня 2022 року, постановлену суддею Яковлевою В.М.,
встановив:
У серпні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Державного реєстратора виконавчого комітету Мереф'янської міської ради Харківського району Харківської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визнання протиправним та скасування рішення, скасування запису щодо реєстрації, витребування майна, визнання договору удаваним та недійсним, в якій просить накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1 та заборонити іншим особам вчиняти будь-які дії щодо вказаної квартири, зокрема, реєстрації там ОСОБА_2 та будь-яких інших сторонніх осіб.
Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 22 серпня 2022 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову повернуто заявникові.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить ухвалу скасувати та вирішити питання про задоволення заяви.
Вказав, що суд не оцінив обґрунтованість доводів та доказів позивача щодо необхідності вжиття відповідних заходів, не оцінив важливість заходів забезпечення позову змісту заявлених позовних вимог. Зазначав, що неодноразово в своїй заяві вказував ціну позову, а також необхідність забезпечення позову.
Відзив на апеляційну скаргу не надійшов.
Відповідно до статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, лише якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Згідно ст. 368 ЦПК України суд апеляційної інстанції розглянув справу за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими для апеляційного провадження, з повідомленням учасників справи.
Вислухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
У статті 263 ЦПК України визначено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Вказаним вимогам оскаржена ухвала відповідає.
Постановляючи ухвалу про повернення заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не наведені відомості про майно, на яке просить накласти арешт позивач, не зазначені рахунки, суму грошових коштів та місце їх розміщення у зазначених банківських установах, крім того, заява не містить пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду.
Згідно вимог ст. ст. 149,150,151,152, 153 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Як вбачається із заяви ОСОБА_1 просив суд накласти арешт на все рухоме та нерухоме майно, у тому числі квартиру, належну його родині, майно, яким протиправно заволоділи, кошти, у тому числі на рахунках у банківських установах, майно та кошти юридичних осіб, де вони є бенефіціарними власниками, а також на зазначене, пов'язаних із ними осіб, а саме: ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 .
Відповідно до вимог частини першої статті 151 ЦПК України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку та адресу електронної пошти, за наявності; 3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; 4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; 6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; 7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Згідно ч. 10 ст. 153 ЦПК України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.
Відповідно до вимог п. п. 1 та 2 ч.1 ст.150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії.
Тобто арешт на майно відповідача допускається лише за умови, що майно належить відповідачу та є необхідність саме у цьому виді забезпечення позову.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов'язаний з предметом позову, наскільки він співмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.
Як вбачається з висновків щодо застосування норм права, викладених, зокрема, в постанові Верховного Суду від 25.09.2019 року по справі № 320/3560/18, заявником суду повинні бути надані відомості щодо конкретного індивідуально визначеного майна, яке належить відповідачу та щодо якого мають вживатись заходи забезпечення позову. Зокрема, Верховним Судом зазначено, що суд може накласти арешт на кошти, які обліковуються на рахунках у банківських або в інших кредитно-фінансових установах, у межах розміру сум позовних вимог та можливих судових витрат, проте відомості про наявність рахунків, їх номери та назви відповідних установ, в яких вони відкриті, надаються суду заявником.
Між тим, заявником не конкретизовано, на яке саме майно і на які саме рахунки слід накласти арешт.
Приймаючи до уваги наведені норми процесуального законодавства, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що в заяві про забезпечення позову не зазначено будь-яких відомостей щодо конкретного індивідуально визначеного майна та грошових коштів, що належить на праві власності саме відповідачу.
Таким чином, суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи скарги висновків суду не спростовують.
Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.
Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 374, ст.ст. 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд апеляційної інстанції,
постановив :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 22 серпня 2022 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий Н.П. Пилипчук
Судді О.В. Маміна
О.Ю. Тичкова
Повний текст судового рішення складено 24 листопада 2022 року.