Кропивницький апеляційний суд
№ провадження 11-сс/4809/528/22 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1
Категорія Доповідач в колегії апеляційного суду ОСОБА_2
23.11.2022 року. Кропивницький апеляційний суд колегією суддів судової палати з розгляду кримінальних справ у складі:
головуючого судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
із секретарем - ОСОБА_5 ,
за участю прокурора - ОСОБА_6 ,
захисника - ОСОБА_7 ,
підозрюваного - ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кропивницькому апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 03 листопада 2022 року, якою задоволено клопотання слідчого та стосовно,
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Сергіївка, Приморського краю, Російської Федерації, українця, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , не працюючого, одруженого, з професійно-технічною освітою, не військовозобов'язаного, раніше судимого:
- 17.12.2008 року Добровеличківським районним судом Кіровоградської області за ч. 1 ст. 309 КК України до штрафу в розмірі 1190 гривень;
- 17.06.2009 року Добровеличківським районним судом Кіровоградської області за ст. 76, ч. 2 ст. 190 КК України до 1 року обмеження волі. На підставі ст. 75, ст. 76 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком на 1 рік;
- 21.01.2010 року Бобринецьким районним судом Кіровоградської області за ч. 1 ст. 296, ст. 71 КК України до 1 року 6 місяців обмеження волі;
- 28.01.2020 року Бобринецьким районним судом Кіровоградської області за ч. 1, ч. 2 ст. 185, ст. 70 КК України до 3 років позбавлення волі. На підставі ст. 75, ст. 76 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком на 2 роки;
- 24.06.2020 року обвинувальний акт за ч. 3 ст. 185 КК України скеровано до Бобринецького районного суду Кіровоградської області;
- 04.12.2020 року обвинувальний акт за ч. 1 ст. 309 КК України скеровано до Бобринецького районного суду Кіровоградської області.
Судимості не зняті та не погашені у встановленому Законом порядку,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України, застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, а саме: з 16 год. 53 хв. 01.11.2022 року до 30.12.2022 року 16 год. 53 хв., з визначенням застави двадцять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 52000 грн.,
Ухвалою слідчого судді Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 03 листопада 2022 року задоволено клопотання слідчого СВ відділення поліції №3 (м.Бобринець) Кропивницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області ОСОБА_9 та застосовано до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.
Обґрунтовуючи своє рішення, слідчий суддя прийшов до висновку, що що ОСОБА_8 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.
Також слідчим суддею встановлена наявність ризиків, передбачених у ч.1 ст.177 КПК України, зокрема те, що підозрюваний, перебуваючи на волі може переховуватись від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, незаконно впливати на свідків, потерпілих, перешкодити розслідуванню кримінального провадження іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Виходячи з встановлених обставин підозрюваному не може бути застосовано більш м'який запобіжний захід, ніж тримання під вартою.
Не погоджуючись з вказаним рішенням слідчого судді, захисник ОСОБА_7 яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 , в апеляційній скарзі, просить ухвалу слідчого судді скасувати відмовивши в задоволенні клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно, підозрюваного ОСОБА_8 . Змінити запобіжний захід відносно підозрюваного ОСОБА_8 з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт, із покладенням обов'язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України.
В обґрунтування апеляційних вимог захисник зазначає, що прокурор не довів, що жоден, із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, а слідчий суддя в повній мірі не переконався в цьому та в своїй ухвалі не зазначив, чому домашній арешт, в тому числі цілодобовий, не може бути застосований до підозрюваного, адже вищезазначені більш м'які запобіжні заходи з покладенням обов'язків визначених у ч. 5 ст. 194 КПК України, на думку захисту, могли б усунути будь-які ризики, які на думку сторони обвинувачення та суду першої інстанції, можуть існувати в кримінальному провадженні.
Також судом першої інстанції не було враховано, що ОСОБА_8 має постійне місце проживання, проживає з колишньою дружиною в цивільному шлюбі, має на утриманні двох малолітніх дітей 2015 та 2017 років народження, має міцні соціальні зв'язки, не має негативних характеристик з місця проживання, офіційно не працевлаштований, але має тимчасові заробітки, посередньо характеризується за місцем реєстрації.
Досудовим слідством не надано достатніх доказів того, що є наявні підстави вважати, що існує хоча б один із ризиків, коли підозрюваний ОСОБА_8 намагався вчинити якусь дію, передбачену ч. 1 ст. 177 КПК України, як на це вказує досудове слідство, а саме: можливість підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, що є тяжким, відповідальність за яке передбачена виключно у виді позбавлення волі строком до 8 (восьми) років.
Але, згідно положень ст. 5 Конвенції, та правової позиції ЄСПЛ у рішенні від 12.01.2012 у справі «Тодоров проти України», відповідно до якої «... тільки тяжкість вчиненого злочину, складність справи та серйозність обвинувачень не можуть вважатися достатніми причинами для тримання особи під вартою...».
Окрім того, зауважує, що кваліфікація діяння підозрюваного ОСОБА_8 , не тягне за собою автоматичне визнання його вини у вчиненні кримінального правопорушення, в якому він підозрюється, та до винесення вироку останній вважається невинуватим у вчиненні злочину, який йому інкриміновано, а тому на думку захисту, сам лише розмір санкції статті, в якій обвинувачується останній, не є достатнім чинником для тримання підозрюваного під вартою.
Існування ризиків переховування від суду, перешкоджання кримінальному провадженню та вчинення іншого правопорушення, на які посилався в своєму клопотанні прокурор, недоведені належними та об'єктивними доказами.
Небезпека переховування обвинуваченого не може бути оцінена виключно на основі важкості покарання за злочин. Наявність небезпеки переховування повинно бути оцінено з посиланням на ряд інших відповідних факторів, які можуть або підтвердити існування небезпеки втечі, або зробити її настільки незначною, що вона не може виправдати тримання під вартою.
Захисник вважає, що прокурор у своєму клопотанні не вказав на будь-які дії вчиненні останнім, які б свідчили про існування бодай одного ризику відповідно до норм кримінально-процесуального законодавства, які унеможливлюють застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Враховуючи викладене, на думку захисту, домашній арешт як більш м'який запобіжний захід, з одночасним покладенням обов'язків відповідно до ст. 194 КПК України, забезпечить виконання підозрюваним ОСОБА_8 покладених на нього процесуальних обов'язків, а також в повній мірі зможе запобігти спробам переховуватися, перешкоджати кримінальному провадженню, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, не порушуючи його законні права.
Заслухавши доповідача, захисника та підозрюваного, які підтримали подану апеляційну скаргу, думку прокурора, який заперечив проти задоволення апеляційних вимог захисника, оскільки вважає, що слідчий суддя обґрунтовано застосував до підозрюваного запобіжний захід, саме у вигляді тримання під вартою, перевіривши матеріали клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу, які надійшли із районного суду та проаналізувавши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з таких підстав.
Відповідно до ст. 5 ч. 1, ч. 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: с) законний арешт або затримання особи, здійснене з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчинення нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.
Частиною 3 ст. 5 вказаної Конвенції передбачено, що кожен, кого заарештовано або затримано згідно з положеннями підпункту «с» пункту 1 цієї статті, має негайно постати перед суддею чи іншою посадовою особою, якій закон надає право здійснювати судову владу, і йому має бути забезпечено розгляд справи судом упродовж розумного строку або звільнення під час провадження. Таке звільнення може бути обумовлене гарантіями з'явитися на судове засідання.
Відповідно до ч. 1, п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України - тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України; запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Крім того, колегія суддів зважає на висновки Європейського суду з прав людини, зокрема, по справах «Смирнова проти Російської Федерації», «Летельєр проти Франції», «Вемгофф проти Німеччини», відповідно до яких тримання особи під вартою можливе лише у виняткових чотирьох випадках: при ризику неявки обвинуваченого на судовий розгляд; при ризику перешкоджання з боку обвинуваченого, у випадку його звільнення, процесові здійснення правосуддя; при ризику вчинення ним подальших правопорушень; при ризику спричинення ним порушень громадського порядку. Усі чотири ризики мають бути реальними і обґрунтованими, аргументи на цей предмет не повинні бути загальними і абстрактними.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК України. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Вказані вище вимоги слідчим суддею під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_8 дотримані у повному обсязі.
Як вбачається з ухвали слідчого судді та матеріалів клопотання, в провадженні слідчого відділу відділення поліції №3 (м.Бобринець) Кропивницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області знаходиться кримінальне провадження внесене до ЄРДР за № 12022121050000190 від 01.11.2022 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.
Органом досудового розслідування встановлено, що 01 листопада 2022 року близько 15 години 20 хвилин, більш точного часу в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_8 разом зі своїм знайомим ОСОБА_10 прийшли до домоволодіння, яке розташоване за адресою АДРЕСА_3 , де ОСОБА_10 мав відвідати свою бабусю, яка проживає за вказаною адресою. В той час, як ОСОБА_10 зайшов до будинку домоволодіння за вказаною адресою, ОСОБА_8 залишився чекати його за межами домоволодіння.
В цей час ОСОБА_8 помітив на паркані домоволодіння за вказаною адресою шкіряну сумку, належну потерпілій ОСОБА_11 , та у нього виник прямий умисел на таємне викрадення майна, належного потерпілій. Будучи особою раніше судимою за вчинення злочинів проти власності, при раптово виниклому умислі на таємне викрадення чужого майна, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, повторно, шляхом вільного доступу, ОСОБА_8 відкрив шкіряну сумку, звідки таємно викрав належний потерпілій ОСОБА_11 , мобільний телефон марки «Tecno POP 2f», IMEI 1: НОМЕР_1 та IMEI 2: НОМЕР_2 , з сім карткою НОМЕР_3 , вартість якого, відповідно до довідки вартості від 02.11.2022 становить 2 670,00 гривень.
З викраденим мобільним телефоном, належним потерпілій ОСОБА_11 , ОСОБА_8 залишив місце вчинення злочину та, обернувши його у свою власність, розпорядився ним на власний розсуд, як особистим, зберігаючи при собі.
01 листопада 2022 року о 16 год. 53 хв. ОСОБА_8 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
02.11.2022 року по вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченому ч.4 ст.185 КК України, тобто у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, в умовах воєнного стану.
Підозра висунута ОСОБА_8 підтверджується наявними зібраними в ході досудового розслідування доказами, які долучені слідчим до клопотання, а саме: протоколами слідчих дій, протоколами допиту свідків, потерпілої, іншими матеріалами кримінального провадження.
Вказані письмові докази містять достатньо об'єктивної інформації про причетність ОСОБА_8 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Також, колегія суддів вважає, що слідчим суддею обґрунтовано встановлено ризики, передбачені 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, враховуючи тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винним, незаконно впливати на свідків, потерпілих, перешкодити розслідуванню кримінального провадження іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Колегія суддів ураховує і те, що ОСОБА_8 раніше судимий, має не зняті та не погашені судимості, в тому числі проти власності, перебуває на обліку в Кропивницькому районному секторі №2 філії Державної установи "Центр пробації" як засуджений, обвинувачується у декількох кримінальних провадженнях, які не розглянуті судом, підозрюється у вчиненні тяжкого, закінченого, умисного, корисливого злочину, який посягає на власність громадян в умовах військового стану.
Таким чином, апеляційні доводи захисника про те, що стороною обвинувачення не надано достатніх доказів у підтвердження наявності ризиків можливої не процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_8 є безпідставними.
З огляду на означене, колегія суддів прийшла до висновку, що слідчий суддя правильно оцінив наявні ризики та обґрунтовано задовольнив клопотання органу досудового розслідування, обравши стосовно ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки більш м'які запобіжні заходи, зазначені у ст. 176 КПК України, не зможуть забезпечити належне виконання підозрюваним процесуальних обов'язків, та запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, а у такому випадку не буде забезпечено виконання завдань кримінального судочинства.
Отже, обраний відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою за вказаних обставин справи, з урахуванням встановлених ризиків, на думку колегії суддів, не є надмірним та таким, що принижує його гідність у розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У конкретному випадку, обрання стосовно підозрюваного запобіжного заходу, саме, у вигляді тримання під вартою обумовлено процесуальною необхідністю та є доцільним у межах даного кримінального провадження.
Апеляційні доводи захисника про те, що підозрюваний має дружину та опікується двома неповнолітніми дітьми, має постійне місце мешкання не є визначеною підставою для скасування рішення слідчого судді, а також не спростовують висновків про наявність ризиків по кримінальному провадженню та не вказують на можливість застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.
Інших переконливих доводів щодо незаконності рішення слідчого судді в апеляційній скарзі захисника не наведено та не встановлено доказів на їх підтвердження під час апеляційного розгляду справи.
Істотних порушень норм кримінального та кримінального процесуального закону, які б могли стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, апеляційним судом не встановлено.
Відтак, беручи до уваги зазначене, виходячи з положень ст. 177-178 КПК України, ст. 5, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та матеріалів справи, колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість постановленого слідчим суддею судового рішення, тому залишає оскаржувану ухвалу без змін, а апеляційну скаргу захисника без задоволення.
Керуючись ст. 376 ч.2, 177, 183, 405, 407, 422 КПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 03 листопада 2022 року, якою до підозрюваного ОСОБА_8 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4