Справа № 715/1848/22
Провадження № 2-а/715/27/22
28 листопада 2022 року смт. Глибока
Глибоцький районний суд Чернiвецької областi
в складi: головуючого Маковійчук Ю.В.
секретаря судового засідання Затолошної Р.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Чернівецької митниці та начальника Чернівецької митниці про скасування постанови про порушення митних правил,-
ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом до Чернівецької митниці та начальника Чернівецької митниці, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 02.03.2022 року начальником митниці Товт М.Й. винесено постанову у справі про порушення митних правил № 1956/40800/21, якою його визнано винним у чинені адміністративного правопорушення передбаченого ст. 485 МК України та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 300% несплаченої суми митних платежів, що становить 764 582,76 грн. Зокрема, визнано винним у тому, що він вчинив дії спрямовані на неправомірне зменшення необхідних до сплати податків та зборів в сумі 254 860,92 грн., шляхом подання до митного оформлення документів, що містять неправдиві відомості щодо вартості товарів.
Вказує на те, що рішенням Конституційного Суду № 4-р(ІІ)/2022 від 15.06.2022 року визнано абзац 2 ст. 485 МКУ таким, що не відповідає Конституції України. Посилаючись на ст. 58 Конституції України та ст. 3 МК України, в тому числі на зворотну дію закону у часі, вважає, що фактично скасовано надмірне стягнення у виді штрафу, а тому його притягнення до відповідальності є неправомірним.
Крім того, вважає, що його притягнуто до відповідальності поза межами шестимісячного строку з дня виявлення порушення, встановленого ч. 1 ст. 467 МКУ, оскільки, днем виявлення порушення є 09.08.2021 року. Саме цього дня НАБУ направило Чернівецькій митниці лист від 12.07.2021 року № 043-2.32.21318 в якому зазначено інформацію, що свідчить про порушення ФОП ОСОБА_2 вимог митного законодавства.
Також зазначає, що відповідачем не надано доказів на підтвердження того, що позивачем у митній декларації заявлені неправдиві відомості і що при зазначенні таких відомостей умисел позивача був спрямований саме на зменшення розміру митних платежів.
Посилається також на те, що справу про порушення митних правил розглянуто в його відсутності і він не був належним чином повідомлений про складання протоколу відносно нього та про час та місце розгляду справи.
Вважає, що винесене постанова є незаконною, а тому просить її скасувати та закрити провадження по справі.
Відповідач Чернівецька митниця подала до суду відзив на позов, просила відмовити у задоволенні позову. При цьому посилалася на те, що позивач, як фізична особа підприємець вчинив дії, спрямовані на неправомірне зменшення необхідних до сплати податків та зборів в сумі 254 860,92 грн., шляхом подання до митного оформлення документів, що місять неправдиві відомості щодо вартості товарів, що мають ознаки порушення митних правил, передбаченого ст. 485 МК України.
Вказує на те, що рішення Конституційного Суду № 4-р(ІІ)/2022 від 15.06.2022 року, яким визнано абзац 2 ст. 485 МКУ таким, що не відповідає Конституції України втрачає чинність через шість місяців із дня ухвалення КС цього рішення, тому притягнення позивача до відповідальності є правомірним.
Крім того, посилається на те, що позивача притягнуто до адміністративної відповідальності в межах шестимісячного строку, оскільки, провадження у справі про порушення митних правил вважається розпочатим з моменту складання протоколу про таке порушення.
Також вказує на те, що матеріалами справи підтверджується, що позивач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, однак, не з'явився.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.
Статтею 485 Митного кодексу України передбачено адміністративну відповідальність у випадку заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою митному органу документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими було надано такі пільги.
Відповідно до ст.ст. 487-489 Митного кодексу України, провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до Митного кодексу України, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.
Посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 495 Митного кодексу України передбачено, що доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; поясненнями свідків; поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; висновком експерта; іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді.
Згідно із ст. 491 Митного кодексу України підставами для порушення справи про порушення митних правил є: безпосереднє виявлення посадовими особами митного органу порушення митних правил; офіційні письмові повідомлення про вчинення особою порушення митних правил, отримані від правоохоронних органів, а також органів, що здійснюють види контролю, зазначені у частині першій статті 319 цього Кодексу; офіційні письмові повідомлення про вчинення порушення митних правил, отримані від митних та правоохоронних органів іноземних держав, а також від міжнародних організацій.
Частиною 1 ст.467 МК України визначено якщо справи про порушення митних правил відповідно до статті 522 цього Кодексу розглядаються митними органами або судами (суддями), адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше ніж через шість місяців з дня виявлення правопорушення. Строк накладення адміністративних стягнень у справах про порушення митних правил зупиняється на час розгляду таких справ судом.
Судом встановлено, що 16.09.2018 року фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, фізична особа підприємець; код РНКОП НОМЕР_1 ) та DISKONT KERAMIKE D.O.O. (Liptovska ul 40А, 3210 Slovenske Konjice, Словенія), укладено контракт №1 на поставку товару «плитка». На виконання вказаного контракту для поміщення товару, який надійшов на адресу ФОП « ОСОБА_1 » (АДРЕСА_1, фізична особа підприємець; код РНКОП НОМЕР_1 ), в митний режим «імпорт» здійснено електронне декларування товару шляхом подання до відділу митного оформлення №1 Чернівецької митниці митних декларацій: ІМ40 ДЕ від 26.09.2018 №UA408150/2018/019317, ІМ 40 ДЕ від 28.09.2018 №UA408150/2018/019474, ІМ40 ДЕ від 01.10.2018 №UA408150/2018/019682 та ІМ40 ДЕ від 03.10.2018 №UA408150/2018/019833, якими декларувався товар «Плитка керамічна, неглазурована, для підлоги, з кам'яної кераміки» за кодом 6907902000 згідно УКТЗЕД.
Листом Держмитслужби від 09.08.2021 року №19-19/19-01-01/7/1116 Чернівецькій митниці направлено лист Національного антикорупційного бюро України від 12.07.2021 №043-2.32/21318, у якому зазначено інформацію, яка свідчить про порушення ФОП ОСОБА_1 вимог законодавства України з питань митної справи, зокрема, під час оформлення митних декларацій ІМ40 ДЕ від 26.09.2018 №UA408150/2018/019317, ІМ 40 ДЕ від 28.09.2018 №UA408150/2018/019474, ІМ40 ДЕ від 01.10.2018 №UA408150/2018/019682 та ІМ40 ДЕ від 03.10.2018 №UA408150/2018/019833.
З отриманої інформації слідує, що на виконання запиту Національного антикорупційного бюро України від 03.09.2019 року №10-145/29627 від Національного Антикорупційного Директорату Румунії (Прокуратура при Вищому Касаційному Суді Румунії) листом від 09.12.2019 року № 3289/С/2019 отримано відповідь, яка містить інформацію Відділу прикордонної митниці м. Сірет Регіонального митного управління м. Ясси Головного регіонального управління державних фінансів м. Ясси Національної Агенції фіскальної Адміністрації (ANAF) Міністерства Державних фінансів (лист від 06.12.2019 №BVSR 10410/06/12/2019) та завірені копії запитуваних документів (експортна митна декларація від 24.09.2018 №188100706725155223; автотранспортна накладна (CMR) від 24.09.2018 №00412-2018; рахунок-фактура (інвойс) від 24.09.2018 №01-001-18000384; експортна митна декларація від 26.09.2018 №188100706725157222; автотранспортна накладна (CMR) від 26.09.2018 №00418-2018; рахунок-фактура (інвойс) від 26.09.2018 №01-001-18000390; експортна митна декларація від 27.09.2018 №188100706725158409; автотранспортна накладна (CMR) від 27.09.2018 №00420-2018; рахунок- фактура (інвойс) від 26.09.2018 №01-001-18000393; експортна митна декларація від 01.10.2018 №188100706725160394; автотранспортна накладна (CMR) від 01.10.2018 №00427-2018; рахунок-фактура (інвойс) від 30.09.2018 №01-001- 18000400).
Згідно із документами, поданими до митного оформлення митним органам України та документами, отриманими від митних органів Республіки Румунія, інформація про одержувача товару (ФОП ОСОБА_1 ), експортера товару (D1SKONT KERAMIKE D.O.O.), країни відправлення, найменування товару, вагу брутто/нетто, кількість місць, відомості про транспортні засоби та дати в документах - співпадають.
Однак, за результатами порівняння даних про товар задекларований за нижче вказаними МД типу ІМ40 ДЕ встановлено: - за МД ІМ40 ДЕ від 26.09.2018 №UA408150/2018/019317 заявлена фактурна вартість товару становить 6590,70 євро. Згідно даних надісланого уповноваженим органом Румунії інвойса №01-001-18000384 від 24.09.2018 вартість товару становить 12169,40 євро. Встановлено заниження заявленої митної вартості (бази оподаткування) товару на суму 5578,70 євро (184363,13грн.); - за МД ІМ 40 ДЕ від 28.09.2018 №UA408150/2018/019474 заявлена фактурна вартість товару становить 11528,80 євро. Згідно даних надісланого уповноваженим органом Румунії інвойса №01-001-18000390 від 26.09.2018 вартість товару становить 22907,16 євро. Встановлено заниження заявленої митної вартості (бази оподаткування) товару на суму 11378,36 евро (376951,12грн.); - за МД ІМ40 ДЕ від 01.10.2018 №UA408150/2018/019682 заявлена фактурна вартість товару становить 11296,32 євро. Згідно даних надісланих уповноваженим органом Румунії інвойса №01-001-18000393 від 26.09.2018 вартість товару становить 22480,92 євро. Встановлено заниження заявленої митної вартості (бази оподаткування) товару на суму 11184,60 євро (366019,07грн.);- за МД ІМ40 ДЕ від 03.10.2018 №UA408150/2018/019833 заявлена фактурна вартість товару становить 10590,96 евро. Згідно даних надісланих уповноваженим органом Румунії інвойса №01-001-18000400 від 30.09.2018 вартість товару становить 21221,44 євро. Встановлено заниження заявленої митної вартості (бази оподаткування) товару на суму 10630,48 євро (346971,28 грн.).
Отже, на підставі документально підтвердженої інформації, яка надійшла від уповноваженого органу Румунії, перевіркою встановлено не підтвердження автентичності інвойсів: від 24.09.2018 №01-001-13000384; від 26.09.2018 №01- 001-18000390; від 26.09.2018 №01-001-18000393; від 30.09.2018 №01-001- 18000400, поданих ФОП ОСОБА_1 під час декларування товарів за митними деклараціями ІМ40 ДЕ від 26.09.2018 №UA408150/2018/019317, ІМ 40 ДЕ від 28.09.2018 №UA408150/2018/019474, ІМ40 ДЕ від 01.10.2018 №UA408150/2018/019682 та ІМ40 ДЕ від 03.10.2018 №UA408150/2018/019833 та Актом №8/7.2-19/2997218917 від 07.10.2021.
За результатами документальної невиїзної перевірки дотримання ОСОБА_1 вимог дотримання законодавства України з питань митної справи щодо правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності та повноти нарахування та сплати митних платежів по товарах задекларованих за митними деклараціями ІМ40 ДЕ від 26.09.2018 №UA408150/2018/019317, ІМ 40 ДЕ від 28.09.2018 №UA408150/2018/019474, ІМ40 ДЕ від 01.10.2018 №UA408150/2018/019682 та ІМ40 ДЕ від 03.10.2018 №UA408150/2018/019833, встановлено недостовірність відомостей щодо митної вартості товарів задекларованої платником податків у митних зазначених митних деклараціях, в результаті чого занижено податкове зобов'язання по сплаті податку на додану вартість на загальну суму 254 860,92 грн. Дані обставини встановлено актом № 8/7.2-19/2997218917 від 07.10.2021 року.
24.11.2021 року відносно позивача ОСОБА_1 складено протокол про порушення митних правил № 1956/40800/21. Цього ж дня відповідачем належним чином надіслано копію вказаного протоколу позивачу для відома.
20.12.2021 року та 24.01.2022 року відповідачем за зареєстрованим місцем проживання позивача було надіслано повідомлення про розгляд справи про порушення митних правил за ст. 485 МК України відносно нього 02.02.2022 року о 10:00 та 02.03.2022 року о 10: 00 год відповідно. Однак, останній не з'явився.
02 березня 2022 року начальником митниці Товт М.Й. винесено постанову у справі про порушення митних правил № 1956/40800/21, якою ОСОБА_1 визнано винним у чинені адміністративного правопорушення передбаченого ст. 485 МК України, зокрема, у порушенні вимог законодавства України з питань митної справи щодо правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів по товарах задекларованих за митними деклараціями ІМ40 ДЕ від 26.09.2018 №UA408150/2018/019317, ІМ40 ДЕ від 28.09.2018 №UA408150/2018/019474, ІМ40 ДЕ від 01.10.2018 №UA408150/2018/019682 та ІМ40 ДЕ від 03.10.2018 №UA408150/2018/019833, встановлено недостовірність відомостей, щодо митної вартості товарів задекларованої платником податків у зазначених митних деклараціях, в результаті чого занижено податкове зобов'язання по сплаті податку на додану вартість на загальну суму 254 860,92 грн.
За вчинення вказаного порушення на позивача ОСОБА_1 накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 300% несплаченої суми митних платежів, що становить 764 582,76 грн.
07.03.2022 року Чернівецькою митницею за зареєстрованим місцем проживання позивача була надіслана постанова про порушення митних правил № 1956/40800/21.
Отже, із матеріалів справи встановлено, що оскаржувана постанова винесена відповідачем відповідно до вимог процесуальних та матеріальних норм права та не підлягає скасуванню.
При цьому, суд відхиляє посилання позивача на те, що оскаржувана ним постанова підлягає скасуванню, оскільки Рішенням Конституційного Суду № 4-р(ІІ)/2022 від 15.06.2022 року визнано абзац другий ст. 485 МК України.
Згідно з частинами першою, другою ст. 152 Конституції України, закони та інші акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності. Закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Аналогічна норма є в Законі України "Про Конституційний Суд України" від 13 липня 2017 року № 2136-VIII (далі - Закон № 2136-VIII), стаття 91 якого передбачає, що закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Отже, з аналізу наведених норм убачається, що за загальним правилом рішення Конституційного Суду України змінює законодавче регулювання лише для правовідносин, що матимуть місце з дати ухвалення рішення, якщо інше не встановлено самим рішенням.
Такий правовий підхід застосований Верховним Судом у постанові від 25.07.2019 у справі № 804/3790/17.
З огляду на зазначене, рішення Конституційного Суду від № 4-р(ІІ)/2022 від 15.06.2022 року не має ретроспективної дії в часі і не може бути застосоване до правовідносин, які спірних правовідносин.
Окрім того, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 18.11.2020 у справі №4819/49/19 (провадження № 13-76зво20) зазначила, що рішенням Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Президента України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Постанови Верховної Ради України «Про чинність Закону України «Про Рахункову палату», офіційного тлумачення положень частини другої ст. 150 Конституції України, а також частини другої ст. 70 Закону України «Про Конституційний Суд України» стосовно порядку виконання рішень Конституційного Суду України (справа про порядок виконання рішень Конституційного Суду України) від 14.12.2000 (справа № 1-31/2000) визначено, що рішення Конституційного Суду України мають пряму дію.
Таким чином, аналіз норм розділу ХІІ Конституції України (Конституційний Суд України) та Закону України від 13.07.2017 № 2136- VIII «Про Конституційний Суд України» дає підстави дійти висновку про те, що рішення Конституційного Суду України має пряму дію в часі і застосовується щодо тих правовідносин, які тривають або виникли після його ухвалення. Якщо правовідносини тривалі і виникли до ухвалення рішення Конституційного Суду України, однак продовжують існувати після його ухвалення, то на них поширюється дія такого рішення Конституційного Суду України.
Тобто рішення Конституційного Суду України поширюється на правовідносини, які виникли після його ухвалення, а також на правовідносини, які виникли до його ухвалення, але продовжують існувати (тривають) після цього. Водночас чинним законодавством визначено, що Конституційний Суд України може безпосередньо у тексті свого рішення встановити порядок і строки виконання ухваленого рішення.
Установлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, має значення, перш за все, як рішення загального характеру, яким визначається правова позиція для вирішення наступних справ, а не як підстава для перегляду справи із ретроспективним застосуванням нової правової позиції і зміни таким чином стану правової визначеності, вже встановленої остаточним судовим рішенням (п. 9.9 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 29.10.2019 у справі № 922/1391/18).
Відповідно до пункту 2 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від № 4-р(ІІ)/2022 від 15.06.2022 року, абзац другий статті 485 Митного кодексу України, визнаний неконституційним, втрачає чинність через шість місяців із дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, а саме з 15.12.2022 ороку.
Тобто, , абзац другий статті 485 Митного кодексу України на даний час не втратив чинність, які і був чинний на час винесення відповідачем оскаржуваної постанови.
За таких обставин, рішення Конституційного Суду України від № 4-р(ІІ)/2022 від 15.06.2022 року на спірні правовідносини у даній справі не може вплинути, оскільки такі виникли до його прийняття, а останнє, у свою чергу, не містить положень, які б поширювали його дію на правовідносини, що виникли до набрання ним чинності.
Аналогічний правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 05.12.2018 у справі № 453/686/15-а, від 19.11.2018 у справі № 755/4893/18 (755/18431/15-а), від 19.02.2021 у справі № 808/1628/18, від 28.02.2022 у справі №240/10144/20.
Не заслуговують на увагу, на думку суду і посилання позивача на те, постанова винесена відповідачем поза шестимісячним строком з дня виявлення порушення.
Так, із матеріалів справи вбачається, що Чернівецькою митницею 09.08.2021 року отримано повідомлення від Національного антикорупційного бюро України про те, що ФОП ОСОБА_1 порушив вимоги законодавства під час митного оформлення митних декларацій ІМ40 ДЕ від 26.09.2018 №UA408150/2018/019317, ІМ 40 ДЕ від 28.09.2018 №UA408150/2018/019474, ІМ40 ДЕ від 01.10.2018 №UA408150/2018/019682 та ІМ40 ДЕ від 03.10.2018 №UA408150/2018/019833.
На підставі отримання вказаної інформації відповідачем проведено документальну невиїзну перевірку з 04.10.2021 року по 06.10.2021 року, за результатами якої складено Акт 07.10.2022 року, яким встановлено порушення ФОП ОСОБА_1 вимоги законодавства під час митного оформлення митних декларацій про які йшлося в повідомленні Національного антикорупційного бюро України. 24.11.2021 року відносно позивача складено протокол. А тому, на думку суду, днем виявлення порушення є 07.10.2021 року, а не 09.08.2021 року, як вказує позивач.
Отже, відповідачем накладено стягнення на позивача в межах шестимісячного строку накладення адміністративного стягнення.
Безпідставним є також посилання позивача на те, що провадження у справі проведено за його відсутності, а тому постанову слід скасувати.
Відповідно до ч. 4 ст. 526 МК України справа про порушення митних правил може бути розглянута за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про перенесення розгляду справи.
Відповідно ст. 526 Митного кодексу України передбачено, що справа про порушення митних правил розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, та/або її представника.
Справа про порушення митних правил може бути розглянута за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про перенесення розгляду справи.
Системний аналіз викладених правових норм дозволяє стверджувати, що митним законодавством регламентовано чіткий та послідовний порядок притягнення особи до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, зокрема за ч. 3 ст. 470 Митного кодексу України.
При цьому, наведені правові норми, закріплюючи процесуальні гарантії прав особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у тому числі на участь у розгляді її справи, також містять й певні застереження, націлені на попередження зловживання особою такими правами та на забезпечення належної реалізації митними органами наданих їм повноважень.
В даному випадку, суд критично ставиться до наведених доводів позивача стосовно неправомірного прийняття відповідачем оскаржуваної постанови за його відсутності.
Так, із матеріалів справи вбачається, що Чернівецькою митницею було надіслано позивачу протокол про адміністративне правопорушення, всі повідомлення про розгляд справи та постанову. Всі листи надсилалися позивачу за зареєстрованим місцем проживання, а саме в с. Черепківці Чернівецького району Чернівецької області. Слід зазначити, що саме цю адресу вказав позивач і при зверненні до суду. Тому, на думку суду посилання позивача про те, що він не був повідомлений відповідачем про розгляд справи є безпідставним, оскільки він повинен був дізнатися про такі повідомлення.
Не заслуговують і на увагу також посилання позивач на те, що відповідач не надав доказів на підтвердження того, що позивачем у митній декларації заявлені неправдиві відомості і що при зазначені таких відомостей умисел позивача був спрямований саме на зменшення розміру митних платежів. Так, на думку суду, подання позивачем до митного органу інвойсів із заниженням вартості товару було свідоме та спрямоване на зменшення бази оподаткування.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що відсутні підставі для скасування оскаржуваної постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 2, 77, 257, 258, 262, 286 КАС України суд,-
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Чернівецької митниці та начальника Чернівецької митниці про скасування постанови про порушення митних правил - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Глибоцький районний суд Чернівецької області протягом 10-ти днів з дня його проголошення.
Суддя