Справа № 715/3047/22
Провадження № 2/715/609/22
ЗАОЧНЕ РIШЕННЯ
I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28 листопада 2022 року Глибоцький районний суд Чернівецької області
в складі головуючого судді Маковійчук Ю.В.
секретар судового засідання Затолошна Р.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,-
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що відповідач є батьком дітей: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Зазначає, що на утримання дітей потрібні чималі кошти, так як вона зобов'язана постійно дбати про них, купувати їжу, одяг, що теж потребує значних витрат. На протязі останніх двох років, дітям відповідач не допомагає, тому вона змушена сама їх утримувати, через що змушена була виїхати за межі країни на заробітки. В той час коли вона була на заробітках, діти проживали у матері відповідача, яка допомагала чим могла. В той же час, відповідач участі у житті дітей не приймає, ними не цікавиться та матеріально не допомагає, хоча є фізично здоровим чоловіком та має таку можливість.
Зважаючи на викладене просить суд ухвалити рішення, яким стягувати з відповідача аліменти на утримання: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 2 000,00 грн. щомісячно, на кожну дитину, починаючи з дня звернення до суду до досягнення старшою дитиною повноліття.
Позивачка ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, однак, від неї до суду надійшла заява, в якій позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила позов задовольнити, а справу розглянути у її відсутності.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, про причину своєї неявки суд не повідомив та не просив справу слуханням відкласти, відзиву на позов не подав. Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити частково виходячи з наступного.
Судом встановлено, що сторони по справі у зареєстрованому шлюбі не перебували, однак, є батьками неповнолітніх: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідач участі в утриманні дітей не приймає та матеріально їх не забезпечує.
На даний час сторони спільно не проживають.
Діти: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 проживають із позивачкою, відповідач не надає жодних коштів на їх утримання.
Встановлено, що відповідач ОСОБА_2 є молодим, здоровим та працездатним чоловіком, може працювати та надавати кошти на утримання своїх дітей.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до ст.180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Як передбачено статтею 181 Сімейного кодексу України, способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними.
За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.
За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Відповідно до ст.182 Сімейного кодексу України при призначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Відповідно до ст.184 Сімейного кодексу України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» установлено розмір прожиткового мінімуму для дитини віком від 6 до 18 років з 01 січня 2022 року - 2618 грн., з 01 липня 2022 року - 2744 грн., з 01 грудня 2022 року - 2833 грн.
Отже, врахувавши право визначення способу стягнення аліментів, яке належить позивачу з яким проживає дитина, суд приходить до висновку, що з метою забезпечення потреб та інтересів дітей, з урахуванням розміру прожиткового мінімуму відповідного віку дитини, розміру мінімальної заробітної плати та обставини, які зазначені в ст. 182 СК України, а саме те, що відповідач є здоровим, а тому, може надавати утримання своїм дітям, розмір аліментів слід визначити у твердій грошовій в розмірі по 1 500,00 грн., щомісячно на кожну дитину.
Як передбачено ч.1 ст.191 Сімейного кодексу України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Згідно ст.141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню судовий збір.
На підставі наведеного та керуючись 2, 4, 5, 10, 49, 81, 89, 110, 141, 206, 352, 354 ЦПК України суд,-
Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зареєстрований в АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жительки АДРЕСА_2 , аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі по 1 500 (одна тисяча п'ятсот) гривень 00 копійок щомісячно на кожну дитину, починаючи з 28 жовтня 2022 року.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зареєстрований в АДРЕСА_1 на користь держави суму судового збору у розмірі 992,40 гривень.
На підставі п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України допустити негайне виконання рішення у межах суми платежу за один місяць.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження починається відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Чернівецького апеляційного суду через Глибоцький районний суд Чернівецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя