Справа № 715/3330/22
Провадження № 3/715/1932/22
23.11.2022 смт. Глибока
Суддя Глибоцького районного суду Чернівецької області Григорчак Ю.П., розглянувши матеріали справи, які надійшли від Відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » НОМЕР_1 прикордонного загону імені генерала-хорунжого Олександра Пилькевича Західно регіонального управління Державної прикордонної служби України, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителя АДРЕСА_1 за ч.1 ст.204-1 КУпАП,-
19 листопада 2022 року о 16 год. 10 хв. у міжнародному пункті пропуску для автомобільного сполучення «Порубне», що знаходиться на території Тереблеченської об'єднаної територіальної громади Чернівецького району Чернівецької області, на ділянці відповідальності відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 », при перетині Державного кордону з Румунії в Україну громадянином України ОСОБА_1 під час перевірки було виявлено, що останній 01.03.2022 року о 18 годині 07 хвилини здійснив незаконний перетин ДК з України в Румунію, а саме на паспортний контроль пред'явив паспорт громадянина Румунії № НОМЕР_2 .
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, однак надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність.
Дослідивши матеріали справи, приходжу до наступнихвисновків.
З матеріалів справи, зокрема паспорта громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_3 , вбачається, що ОСОБА_1 на даний час є громадянином України.
Згідно ст.12 Закону України «Про державний кордон України» пропуск осіб, які перетинають державний кордон України, здійснюється органами Державної прикордонної служби України за дійсними документами на право в'їзду на територію України або виїзду з України.
Документами, що дають право громадянину України на виїзд з України і в'їзд в Україну згідно ст.2 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадянами України» є: 1) паспорт громадянина України для виїзду за кордон; 2) дипломатичний паспорт; 3) службовий паспорт; 4) посвідчення особи моряка; 5) посвідчення члена екіпажу; 6) посвідчення особи на повернення в Україну (дає право на в'їзд в Україну). Аналогічні норми закріплені у Постанові Кабінету Міністрів України №57 від 27.01.1995 року «Про порядок перетину Державного кордону України громадянами України».
Відповідно до п.1 ч.1 ст.2 Закону України «Про громадянство» в Україні діє принцип єдиного громадянства, відповідно до якого, якщо громадянин України набув громадянство (підданство) іншої держави або держав, то у правових відносинах з Україною він визнається лише громадянином України.
Виходячи з вищевказаних норм, з огляду на принцип єдиного громадянства (п.1 ч.1 ст.2 Закону України «Про громадянство»), ОСОБА_1 , будучи громадянином України та вступивши у правові відносини з державою Україна щодо перетину її Державного кордону, при виїзді з території України у пункті пропуску на паспортний контроль зобов'язаний був пред'явити один з документів, що передбачений ст.2 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадянами України», який відповідно дає право громадянину України на виїзд з України і в'їзд в Україну. Проте, при перетині кордону ОСОБА_1 , як громадянин України, не пред'явив відповідний документ, який надає право на перетин Державного кордону України громадянам України. При цьому він, достовірно знаючи про обмеження його права у воєнний час на виїзд з України, при виїзді з України в пункті пропуску для автомобільного сполучення «Порубне» пред'явив власний закордонний паспорт громадянина Румунії № НОМЕР_2 , який в даному випадку йому, як громадянину України, не дає право на перетин Державного кордону України.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 204-1 КУпАП, полягає у перетинанні або спробі перетинання Державного кордону України будь-яким способом, поза пунктами пропуску через Державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України, без відповідних документів або за документами, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади, а суб'єктивна сторона даного правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу.
З огляду на викладені обставини, достовірно встановлено, що громадянин України ОСОБА_1 здійснив перетин Державного кордону України без відповідних документів, що надають право на перетин кордону громадянами України, які передбачені ст.2 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадянами України».
Таким чином, у діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.204-1 КУпАП.
При цьому суд вважає за необхідне значити, що, не зважаючи на принцип єдиного громадянства (п.1 ч.1 Закону України «Про громадянство»), законодавством України не передбачено відповідальність за отримання громадянином України - громадянства (підданства) іншої держави та правових наслідків в такому випадку для громадянина України чинним законодавством не передбачено. Відтак, в даному випадку ОСОБА_1 який є громадянином України, притягується до відповідальності не за наявність у нього громадянства іншої держави, а саме за спробу перетину Державного кордону України без відповідних документів.
При визначенні виду та розміру адміністративного стягнення суд відповідно до вимог ст. 33 КУпАП враховує всі обставини справи, особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, ступінь вини, характер вчиненого адміністративного правопорушення, а тому вважаю можливим призначити йому адміністративне стягнення у вигляді штрафу, який передбачений за даний вид адміністративного правопорушення.
На підставі ч.1 ст.204-1 КУпАП та керуючись ст.ст. 252, 283-285, 287 КУпАП суд та ст.4 Закону України “Про судовий збір”,-
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.204-1 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 3400 (три тисячі чотириста) гривень 00 копійок в доход держави.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 496 (чотириста дев'яносто шість) гривень 20 копійок.
Постанова може бути оскаржена до Чернівецького апеляційного суду через Глибоцький районний суд протягом 10-ти діб з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги.