Справа № 953/6683/22
н/п 1-кс/953/4811/22
"25" листопада 2022 р. м.Харків
Слідчий суддя Київського районного суду м. Харкова ОСОБА_1 , розглянувши матеріали клопотання прокурора Київської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_2 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022221130002320 від 24.11.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України,
25 листопада 2022 року до суду надійшло клопотання прокурора Київської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_2 , про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022221130002320 від 24.11.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України, а саме: два зливки металеві у вигляді решіток, шляхом заборони їх відчуження, розпорядження та користування.
Крім того, прокурор просила поновити процесуальні строки розгляду клопотання, посилаючись на відсутність електроенергії, що унеможливило подання клопотання у встановлений законом строк.
Клопотання обґрунтовано тим, що СВ ХРУП №1 ГУНП в Харківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022221130002320 від 24.11.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України.
Прокурор зазначає, що наразі орган досудового розслідування не встановив власника викраденого майна - двох зливків металевих у вигляді решіток, однак з метою повного, об'єктивного та всебічного розслідування всіх обставин вчиненого кримінального правопорушення, запобігання передачі та відчуження нерухомого майна виникла необхідність у накладенні арешту на вищезазначене майно.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання, встановив, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 КПК України.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно зі ст.ст. 94, 132, 173 КПК України повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність та співмірність обмеження прав власності завданням кримінального провадження.
У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, у даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов'язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред'явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.
Відповідні дані мають міститись у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з клопотанням про арешт майна.
Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна, крім іншого, повинні бути зазначені підстава і мета накладення арешту відповідно до положень ст. 170 КПК України та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна.
Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Слідчий суддя встановив, що СВ ХРУП №1 ГУНП в Харківській області здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022221130002320 від 24.11.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України.
Разом з тим клопотання про арешт майна не містить жодних відомостей щодо обставин, за яких було вчинено кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України та осіб, які його вчинили, зокрема час, місце, спосіб вчинення кримінального правопорушення.
При цьому зі змісту Витягу з ЄРДР за №12022221130002320 від 24.11.2022, зокрема в графі короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення зазначено, що 23 листопада 2022 року до ХРУП №1 надійшло повідомлення про те, що за адресою : м. Харків, вул. Академіка Павлова, 267 виявлена невстановлена особа, яка намагалася викрасти металевий виріб.
Як зазначено у протоколі огляду місця події від 23 листопада 2022 року під час огляду ділянки місцевості за адресою: м. Харків, вул. Академіка Павлова, 267 за участю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , останній добровільно видав два зливки металеві у вигляді решіток, які він викрав на території ТЦ «Барабашово» за адресою: м. Харків, вул. Амурська, буд. 1.
Вказані предмети у подальшому визнані речовими доказами у кримінальному провадженні №12022221130002320 від 24.11.2022.
Так, під час дослідження доказів, наданих прокурором на підтвердження того, що майно, на яке він просить накласти арешт, набуте у результаті вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України, та є предметом кримінальних правопорушень, слідчий суддя встановив, що матеріали містять певні розбіжності, зокрема з Витягу з ЄРДР за №12022221130002320 від 24.11.2022 слідує, що за адресою: м. Харків, вул. Академіка Павлова, 267 виявлена невстановлена особа, яка намагалася викрасти металевий виріб, при цьому у протоколі огляду місця події від 23 листопада 2022 року зазначено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , добровільно видав два зливки металеві у вигляді решіток, які останній викрав на території ТЦ «Барабашово» за адресою: м. Харків, вул. Амурська, буд. 1.
Прокурор у своєму клопотанні просить накласти арешт на вищезазначене майно, яке визнано у вказаному кримінальному провадженні речовим доказом - два зливки металеві у вигляді решіток, вказуючи метою накладення арешту - запобігання передачі та відчуження нерухомого майна, проте майно, яке було вилучено в ході огляду місця події, відноситься до категорії рухомого майна.
Аналізуючи надані прокурором докази, якими останній обґрунтовує клопотання, слідчий суддя встановив, що прокурор не довів, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України, оскільки жодні обставини вчинення кримінального правопорушення у клопотанні взагалі не зазначені, правова підстава арешту майна, вказана прокурором, не відповідає критеріям тимчасово вилученого майна, яке не є нерухомим.
Звертаючись з клопотанням про арешт майна з порушенням строків, передбачених ч.5 ст.171 КПК України, прокурор зазначає причину - відсутність електропостачання, однак жодних актів на підтвердження цього клопотання про поновлення строку для звернення до суду не містить.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 172 КПК України слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.
З урахуванням викладеного слідчий суддя вважає, що клопотання про арешт майна необхідно повернути прокурору, який його погодив, встановивши при цьому строк в сімдесят дві години для усунення вищевказаних недоліків.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 170, 171, 172 КПК України, суддя
Клопотання прокурора Київської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_2 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022221130002320 від 24.11.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України - повернути прокурору та встановити строк в сімдесят дві години для усунення недоліків.
Ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1