Новоархангельський районний суд Кіровоградської області
26100, смт. Новоархангельськ Кіровоградської області, вул. Слави, 26, тел. 2-10-45, E-mail: inbox@na.kr.court.gov.ua
28.11.2022
3/394/396/22
394/705/22
28 листопада 2022 року Суддя Новоархангельського районного суду Кіровоградської області Запорожець О.М.
розглянувши матеріали, які надійшли від Голованівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області про притягнення до адміністративної відповідальності громадянина України:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, з вищою освітою, не одруженого, командира взводу РОО ЗСУ, раніше до адміністративної та кримінальної відповідальності не притягувався, проживаючого АДРЕСА_1
за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП,
17.11.2021 року до Новоархангельського районного суду Кіровоградської області надійшли адміністративні матеріали відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за вчинення адміністративних правопорушень передбачених ст. 124 КУпАП, зокрема в протоколах зазначено, що ОСОБА_1 05.11.2022 року о 15.33 год. на перехресті автошляху М-30 Стрій-Тернопіль-Ізварине, Підвисоке-Корсунка керуючи автомобілем Audi А4 державний номерний знак НОМЕР_1 не врахував дорожньої обстановки та не обрав безпечної швидкості руху, перед зміною напрямку руху, не переконався, що проїзд буде безпечним в результаті чого допустив зіткнення з автомобілем Toyota Camry, державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 в результаті чого автомобілі отримали механічні пошкодження, чим порушив положення п. п. 10.1, 12.1 ПДР України.
ОСОБА_2 05.11.2022 року о 15.33 год. на перехресті автошляху Стрій-Тернопіль-Ізварине, Підвисоке-Корсунка керуючи автомобілем Toyota Camry державний номерний знак НОМЕР_2 на перехресті нерівнозначних доріг рухаючись по другорядній дорозі не надав дорогу транспортному засобу Audi А4, державний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 , який наближався до зазначеного вище перехрестя по головній дорозі, в результаті чого обидва транспортні засоби отримали механічні пошкодження, чим порушив положення п. 16.11 ПДР України.
В судовому засіданні ОСОБА_1 надав суду пояснення, в якому зазначив, що він рухався з допустимою швидкістю по трасі, не порушуючи жодних правил дорожнього руху. Рухаючись по головній дорозі, він помітив, що ліворуч на другорядній дорозі стоїть автомобіль, який різко вчинив маневр та здійснив рух прямо на нього, цим самим порушуючи правила дорожнього руху, не врахував дорожньої обстановки, не надав перевагу його автомобілеві, який рухався по головній дорозі із допустимою швидкістю, та допустив зіткнення. Він в свою чергу хотів уникнути удару та здійснив маневр у праву сторону, зробивши все можливе щоб уникнути цього зіткнення.
На його погляд склад адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП передбачає об'єктивну сторону у вигляді дії - а саме порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження автомобіля в свою чергу він не порушував жодного правила дорожнього руху, рухався по головній дорозі із допустимою швидкістю та зробив все можливе, щоб уникнути зіткнення.
Також додав, що знак пріоритету 2.1 відповідно до ЗУ про «Правила дорожнього руху» це - вимога до учасника дорожнього руху не продовжувати або не відновлювати рух, не здійснювати будь-яких маневрів, якщо це може примусити інших учасників дорожнього руху, які мають перевагу, змінити напрямок руху або швидкість.
Відповідно до п. 16.11 Правил дорожнього руху України - на перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобів, що рухається по другорядній дорозі, повинен надати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрестя проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху.
Тож вважає, що працівники поліції помилково склали стосовно нього протокол про адміністративне правопорушення. Провину в інкримінованому правопорушенні не визнав просив закрити стосовно нього провадження.
Заслухавши пояснення порушника та дослідивши матеріали справи, суд зважує на наступне.
Ст. 1 КУпАП встановлено, що завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Ч. 1 ст. 7 КУпАП вказує на те, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Ст. 245 КУпАП наголошує на тому, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Судове рішення проголошується публічно, але преса і публіка можуть бути не допущені в зал засідань протягом усього судового розгляду або його частини в інтересах моралі, громадського порядку чи національної безпеки в демократичному суспільстві, якщо того вимагають інтереси неповнолітніх або захист приватного життя сторін, або - тією мірою, що визнана судом суворо необхідною, - коли за особливих обставин публічність розгляду може зашкодити інтересам правосуддя.
Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
В ст. 62 Конституції України закріплений принцип презумпції невинуватості.
Диспозиція сформульованої у ст. 124 КУпАП норм - є бланкетною, тобто нормою права, яка не містить певних правил поведінки, зазначені правила встановлюються органами держави.
Зазначені в ній порушення (правила поведінки) регламентуються в Правилах дорожнього руху України.
Зокрема в пункті 10.1 ПДР України наголошується, що перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.
В п. 12.1 ПДР України визначено, що під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
Дані пункти інкримінуються в порушення ОСОБА_1 .
Відповідно до диспозиції ст. 124 КУпАП відповідальність настає за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Об'єктом правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП, є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
Об'єктивна сторона передбаченого ст. 124 КУпАП щодо нашої ситуації, є порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.
Суб'єктивна сторона правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП характеризується наявністю умислу або необережності.
Суб'єктом правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП є тільки водії транспортного засобу.
Згідно із положенням ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Аналізуючи вищезазначені норми матеріального та процесуального права, приходжу до наступного висновку, адміністративне правопорушення передбачене ст. 124 КУпАП вчиняється умисно або з необережності.
Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
В розрізі поняття ст. 1 Закону України «Про Національну поліцію» - Національна поліція - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
Завданнями поліції відповідно до ст. 2 Закону України «Про Національну поліцію» є надання поліцейських послуг у сферах: 1) забезпечення публічної безпеки і порядку; 2) охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; 3) протидії злочинності; 4) надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої.
Ст. 3 Закону України «Про Національну поліцію» наголошує на тому, що у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.
Частинами 1 та 2 ст. 254 КУпАП визначено, про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Відповідно до приписів п. 1 ч. 1 ст. 255 КУпАП уповноважені особи органів поліції уповноважені складати протоколи за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП.
Ст. 256 КУпАП визначено зміст протоколу про адміністративне правопорушення, зокрема у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
Протокол про адміністративне правопорушення - це офіційний документ і до нього висуваються певні вимоги вказані у зазначеній нормі процесуального права.
Відповідно до розділу ІІ пунктів 1, 4, 5, 8, 9 п.п.7, 12 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 06.11.2015 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01.12.2015 р. за № 1496/27941 складання протоколів про адміністративні правопорушення, протоколів про адміністративні затримання, протоколів про вилучення речей і документів, протоколів про огляд речей та особистий огляд, а також отримання пояснення від осіб, які притягаються до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків здійснюють уповноважені на те посадові особи органів поліції. У разі вчинення адміністративного правопорушення особами, які досягли віку, з якого настає адміністративна відповідальність, уповноважені на те посадові особи органів поліції складають протокол про адміністративне правопорушення. Протокол про адміністративне правопорушення складається на спеціальному бланку, що виготовлений друкарським способом згідно з технічним описом бланка протоколу про адміністративне правопорушення , на якому проставлено відповідні серію та номер. Протокол про адміністративне правопорушення складається у двох примірниках, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. При складанні протоколу про адміністративне правопорушення в ньому зазначаються, зокрема: у графі «до протоколу додається» - пояснення особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, викладені на окремому аркуші, рапорти посадових осіб органів поліції, довідки, акти тощо (у разі складення). Протокол про адміністративне правопорушення підписується уповноваженою посадовою особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності. За наявності свідків і потерпілих протокол про адміністративне правопорушення може бути підписано також цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, підписати протокол про адміністративне правопорушення у ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу про адміністративне правопорушення та пояснення по суті адміністративного правопорушення, які додаються до протоколу про адміністративне правопорушення, а також викласти мотиви своєї відмови підписати його.
Протокол складений стосовно ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП відповідає положенням інструкції та ст. 256 КУпАП.
Ст. 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Суд на виконання положень зазначеної статті всебічно, об'єктивно та неупереджено дослідив всі матеріали адміністративної справи стосовно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Так, відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Разом з тим суд відмічає, що доказ повинен бути відносним та допустимим. Відносний доказ - це доказ, зміст якого відтворює (приблизно чи вірогідно) фактичну обставину, що має значення для правильного вирішення справи. Допустимим доказом є доказ, який був отриманий у встановленому законом порядку і передбаченими способами.
З матеріалів справи слідує, що ОСОБА_1 інкримінується в порушення п. 10.1, 12.1 ПДР України.
-10.1 ПДР України наголошується, що перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху;
- п. 12.1 ПДР України визначено, що під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
Зазначені положення норм матеріального права унормовують права та обов'язки учасників дорожнього руху щодо визначеної вище події.
З аналізу зазначених положень, встановлених законодавцем правил для учасників дорожнього руху слідує, що на кожного учасника дорожнього руху покладено обов'язок знати та виконувати встановлені ПДР. Незнання ПДР не звільняє від відповідальності за їх порушення. Одним із заходів впливу наряду з іншими за порушення ПДР України є заходи адміністративного впливу. На водія транспортного засобу покладається обов'язок, що перед початком руху він (водій) повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.
Дорожньо-транспортна обстановка в процесі пересування транспортних засобів постійно змінюється, а тому правилами покладено на водія обов'язок щодо зниження швидкості транспортного засобу аж до зупинки транспортного засобу.
Під час вибору безпечного інтервалу руху водій зобов'язаний врахувати швидкість руху, траєкторію руху транспортних засобів та інших учасників руху, тип транспортного засобу, особливості вантажу, який він перевозить, буксирує.
Досліджена в судовому засіданні схема місця дорожньо-транспортної пригоди вказує, що зіткнення транспортних засобів 05.11.2022 року під керуванням ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відбулась на полосі руху ОСОБА_1 , який рухався по головній дорозі.
З огляду на досліджене, суд констатує наступне, що 05.11.2022 року о 15.33 год. ОСОБА_2 керуючи джерелом підвищеної небезпеки - автомобілем Toyota Camry державний номерний знак НОМЕР_2 перехресті автошляху Стрій-Тернопіль-Ізварине, Підвисоке-Корсунка рухаючись по другорядній дорозі з с. Торговиця в сторону с. Левківка Голованівського району Кіровоградської області на перехресті не надав перевагу в русі транспортному засобу Audi А4, державний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 , який наближався до зазначеного вище перехрестя по головній дорозі, в результаті чого обидва транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Своїми діями ОСОБА_2 порушив положення п. 16.11 ПДР України.
Суд розглядає справи в межах інкримінованих порушень ОСОБА_1 та зважує, що в ході судового розгляду справи не знайшло свого підтвердження порушення останнім пунктів 10.1, 12.1 ПДР України.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Згідно ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
З розглянутої дорожньої ситуації дії водія ОСОБА_1 відповідали положенням ПДР України, оскільки він не передбачав та не міг передбачити ( враховуючи пору доби, відрізок дороги по якому рухався), а саме що транспортний засіб, який рухався по другорядній дорозі раптово створить йому перешкоди в русі і не міг відповідно уникнути дорожньо-транспортної пригоди.
Відповідно до ст. 62 Конституції України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Отже притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Приймаючи до уваги наведене, суд приходить до висновку, що матеріалами адміністративної справи (належними та допустимими доказами) не встановлено того, що ОСОБА_1 порушив правила дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, отже, на думку суду, відсутні суб'єктивна та об'єктивна сторони зазначеного правопорушення, які є обов'язковими складовими будь-якого адміністративного правопорушення.
Приймаючи до уваги викладене, на переконання суду, в діях ОСОБА_1 відсутні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Підстава закриття в справі про адміністративне правопорушення у разі відсутності складу адміністративного правопорушення регламентована в п. 1 ст. 247 КУпАП.
Приймаючи до уваги викладене та керуючись ст. ст. 8, 19, 62 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Законом України «Про національну поліцію», інструкцією з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 06.11.2015 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01.12.2015 р. за № 1496/27941, Правилами дорожнього руху України, ст. ст. 1, 7, 9, 10, 124, 245, 247 п. 1, 251, 254, 255, 256, 280, 283, 284 КУпАП,-
Провадження у справі відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП.
Судові витрати віднести за рахунок держави.
Постанова може бути оскаржена до Кропивницького Апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя: