вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
15.11.2022м. ДніпроСправа № 904/1489/22
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Рудь І.А., за участю секретаря судового засідання Товстоп'ятки В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Мастер:Стрім" про ухвалення додаткового рішення у справі
за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мастер:Стрім", м. Київ
до Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод", м. Дніпро
про стягнення заборгованості в сумі 1 019 888 грн 68 коп. за договором про надання послуг від 20.04.2021 № МВ210142
за зустрічним позовом Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод", м. Дніпро
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мастер:Стрім", м. Київ
про стягнення штрафних санкцій в сумі 534 253 грн 50 коп. за договором про надання послуг від 20.04.2021 № МВ210142
Представники:
від позивача (відповідача за зустрічним позовом): не з'явився;
від відповідача (позивача за зустрічним позовом): не з'явився.
Рішенням господарського суду від 02.11.2022 первісний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Мастер:Стрім" до Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" стягнення заборгованості в сумі 1 019 888 грн 68 коп. за договором про надання послуг від 20.04.2021 № МВ210142 задоволено повністю; стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мастер:Стрім" 833 000 грн 00 коп. основного боргу, 96 628 грн 00 коп. інфляційних втрат, 78 210 грн 71 коп. пені, 12 049 грн 97 коп. 3% річних, 15 298 грн 33 коп. витрат зі сплати судового збору; у задоволенні зустрічного позову Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мастер:Стрім" про стягнення штрафних санкцій в сумі 534 253 грн 50 коп. за договором про надання послуг від 20.04.2021 № МВ210142 відмовлено повністю.
У судовому засіданні 02.11.2022 під час розгляду справи по суті, до закінчення судових дебатів, представник позивача (відповідача за зустрічним позовом) заявив про надання строку для подачі доказів на підтвердження розміру та понесення позивачем (відповідачем за зустрічним позовом) витрат на професійну правничу допомогу в порядку ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку із чим судом призначено розгляд заяви позивача (відповідача за зустрічним позовом) у судовому засіданні на 15.11.2022.
08.11.2022 на адресу суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Мастер:Стрім" про ухвалення додаткового рішення у справі від 04.11.2022 № б/н, відповідно до якої просив стягнути з відповідача (позивача за зустрічним позовом) на свою користь витрати на професійну правничу допомогу в сумі 47 500 грн. 00 коп. Надав докази на підтвердження заявлених витрат. Також просив розглянути заяву без участі представника позивача (відповідача за зустрічним позовом).
14.11.2022 відповідачем (позивачем за зустрічним позовом) до суду подані заперечення щодо заявлених позивачем до відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу від 14.11.2022 № б/н, в яких просив суд зменшити суму відшкодування заявлених судових витрат. В обґрунтування заперечень зазначив про завищення вказаних витрат, їх не співмірінсть обсягу складених процесуальних документів та витраченому адвокатом часу. На думку відповідача (позивача за зустрічним позовом) при вирішення питання відшкодування цих судових витрат необхідно взяти до уваги ступінь складності справи: один епізод спірних правовідносин, що не потребує вивчення великого обсягу фактичних обставин справи (взаємовідносини між сторонами складаються з 8 аркушів договору, 2 аркушів актів приймання-передачі та 2 аркушів листування сторін договору), аналізу значного обсягу судової практики (відсутні посилання на судову практику у тексті позовної заяви), характер та обсяг наданих адвокатом послуг (судова практика по цій категорії спорів є сталою та не потребує такої кількості часу для підготовки процесуальних документів).
Того ж дня відповідач (позивач за зустрічним позовом) надав до суду заяву про відкладення судового засідання від 14.11.2022 № б/н, в якій повідомив суд про відсутність можливості у представника адвоката Лаврищева В.В. з'явитися у призначене судове засідання через зайнятість в іншому судовому процесі та просив відкласти судове засідання на іншу дату.
У судове засідання 15.11.2022 представники сторін не з'явилися.
Розглянувши заяву відповідача (позивача за зустрічним позовом) про відкладення судового засідання господарський суд не вбачає підстав для її задоволення з огляду на таке.
Згідно із 2 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав:
1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання;
2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними;
3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи;
4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.
Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 01.10.2020 у справі № 361/8331/18, якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Отже, неявка учасника судового процесу у судове засідання, за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є підставою для скасування судового рішення, ухваленого за відсутності представника сторони спору.
Отже, причиною неявки до суду представника відповідача (позивача за зустрічним позовом) є надання переваги участі у розгляді іншої справи.
Виходячи з викладених відповідачем (позивачем за зустрічним позовом) обставин неможливості явки в судове засідання адвоката Лаврищева В.В., поважність причин неявки представника відповідача (позивача за зустрічним позовом) судом не встановлена.
З урахуванням вищевикладеного, господарський суд вважає за можливе розглянути заяву позивача (відповідача за зустрічним позовом) без участі представників сторін за наявними матеріалами справи, оскільки явка останніх у призначене засідання обов'язковою судом не визнавалася.
Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240, ч. 3 ст. 244 ГПК України, у зв'язку із неявкою сторін, додаткове рішення прийнято без його проголошення.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -
Відповідно до ст. 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати;
3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення (ч. 3 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України).
Так, у судовому засіданні 02.11.2022 під час розгляду справи по суті, до закінчення судових дебатів, представником позивача (відповідача за зустрічним позовом) заявлено про надання встановленого ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України п'ятиденного строку для подання доказів понесення судових витрат позивачем (відповідачем за зустрічним позовом).
Після ухвалення судом рішення у даній справі позивачем (відповідачем за зустрічним позовом) подано до суду відповідну заяву та докази на підтвердження понесення витрат на правничу допомогу в сумі 47 500 грн. 00 коп.
Відповідно до п. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Таким чином, рішення у справі № 904/1489/22 ухвалено судом 02.11.2022, а заява позивача (відповідача за зустрічним позовом) щодо розподілу витрат на правничу допомогу подана до суду 08.11.2022.
З огляду на викладене, позивачем (відповідачем за зустрічним позовом) в межах строків, визначених ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, подано документи в підтвердження понесення ним витрат на правову допомогу.
За змістом ст. 123 Господарського процесуального кодексу України витрати на професійну правничу допомогу віднесені до витрат, пов'язаних з розглядом справи в суді, які, в свою чергу, віднесені до судових витрат.
У відповідності до ст. 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Визначення договору про надання правової допомоги міститься в ст. 1 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", згідно з якою договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 зазначеного Закону).
Разом із тим згідно зі ст. 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ст. 16 Господарського процесуального кодексу України).
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 зазначеного Кодексу).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 Господарського процесуального кодексу України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.
3) розподіл судових витрат (ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).
За приписами ч. 3 ст. 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який в свою чергу, врегульовано Главою 63 Цивільного кодексу України.
Зокрема, ст. 903 Цивільного кодексу України передбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Глава 52 Цивільного кодексу України регулює загальні поняття та принципи будь-якого цивільного договору, включаючи договір про надання послуг. Стаття 632 Цивільного кодексу України регулює поняття ціни договору; за приписами вказаної статті ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом, а якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.
З матеріалів справи вбачається, що 31.05.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Мастер:Стрім" (клієнт) та Адвокатським об'єднанням "Адвокатська фірма "Грамацький і партнери" (адвокатська фірма) укладено договір про надання правничої (правової) допомоги № 809-22 (надалі - договір), згідно з п. 1.1. якого клієнт доручає, а адвокатська фірма приймає на себе зобов'язання здійснювати захист і представництво клієнта, у тому числі, але не виключно, у Господарському суді Дніпропетровської області, Центральному апеляційному господарському суді, Верховному суді, надавати йому інші види правничої допомоги у спорі про стягнення заборгованості за позовною заявою клієнта за договором про надання послуг № МВ210142 від 20.04.2021.
Відповідно 3.1. договору за надані адвокатською фірмою роботи (послуги), що стосуються спору, вказаного в п. 1.1 договору, у суді першої інстанції клієнт сплачує адвокатській фірмі гонорар у фіксованому розмірі, що визначається з урахуванням необхідного часу для відповідної категорії спорів та становить 27 500 грн 00 коп. без ПДВ. У розмір гонорару Адвокатської фірми входить:
3.1.1. Збір та підготовка доказів, складання та подання до відповідного суду позовної заяви та за необхідності відповіді на відзив;
3.1.2. Підготовка та участь адвоката в підготовчих та/або судових засіданнях, у тому числі в режимі відеоконференції;
3.1.3. Підготовка (складання і оформлення) та подання за належністю будь-якого процесуального документа (чи іншого документа, необхідного для належного виконання цього договору, у тому числі заяв по суті справи, додаткових доказів);
3.1.4. Інші види послуг, що спрямовані на виконання цього договору.
Підпунктом 3.5.1. п. 5.1. договору передбачено, що виконання робіт (надання послуг) за цим договором оплачується клієнтом протягом 20 робочих днів з моменту підписання клієнтом та адвокатською фірмою відповідного акту приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг), якщо інше не погоджено сторонами.
Цей договір вважається укладеним з моменту його підписання сторонами і діє до набрання законної сили судовим рішенням, яким остаточно вирішується спір, зазначений у п. 1.1. договору.
04.08.2022 сторонами укладено додаткову угоду № 1 до договору, відповідно до якої сторони дійшли згоди змінити п. 1.1. договору та викласти його у такій редакції: "клієнт доручає, а адвокатська фірма приймає на себе зобов'язання здійснювати захист і представництво клієнта, у тому числі, але не виключно, у Господарському суді Дніпропетровської області, Центральному апеляційному господарському суді, Верховному суді, надавати йому інші види правничої допомоги у спорі про стягнення заборгованості за позовною заявою клієнта за договором про надання послуг № МВ210142 від 20.04.2021 (в тому числі акт № МВ210142/699 від 29.11.2021), а також за зустрічною позовною заявою Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" до клієнта про стягнення штрафних санкцій за договором про надання послуг № МВ210142 від 20.04.2021".
Крім того, вказаною додатковою угодою сторони змінили редакцію п. 3.1. договору, відповідно до якої " за надані адвокатською фірмою роботи (послуги), що стосуються спору, вказаного в п. 1.1 договору, у суді першої інстанції клієнт сплачує адвокатській фірмі гонорар у фіксованому розмірі, що визначається з урахуванням необхідного часу для відповідної категорії спорів та становить 47 500 грн 00 коп. без ПДВ: 27 500 грн 00 коп. - за роботи (послуги), пов'язані з з первісним позовом, 20 000 грн 00 коп. - за роботи (послуги), пов'язані із зустрічним позовом".
За умовами підпункту 3.5.1. п. 5.1. договору, в редакції вказаної додаткової угоди, виконання робіт (надання послуг) за цим договором оплачується клієнтом протягом 20 робочих днів з дати ухвалення судового рішення, яким завершується розгляд справи у суді першої інстанції, якщо інше не погоджено сторонами.
03.11.2022 сторонами складений та підписаний акт здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг), відповідно до якого сторони визначили зміст та обсяг фактично наданої правової допомоги, відповідно до умов п. 3.1. договору, та факт належного отримання клієнтом послуг відповідно до договору. Відповідно до вказаного акту вартість наданих послуг складає 47 500 грн. 00 коп.
Також сторонами складений та затверджений детальний опис робіт (наданих послуг), за змістом якого клієнту адвокатською фірмою надані наступні послуги:
- збір та підготовка доказів, складання та подання до Господарського суду Дніпропетровської області позовної заяви у справі № 904/1489/22 (витрачений час - 6 год. 25 хв);
- збір та підготовка доказів, складання та подання до Господарського суду Дніпропетровської області відзиву на зустрічну позовну заяву у справі № 904/1489/22 (витрачений час - 6 год. 25 хв);
- підготовка (складання і оформлення) та подання до Господарського суду Дніпропетровської області відповіді на відзив у справі № 904/1489/22 (витрачений час - 5 год. 10 хв);
- підготовка (складання і оформлення) та подання до Господарського суду Дніпропетровської області заперечення проти відповіді на відзив (у частині зустрічних позовних вимог) у справі № 904/1489/22 (витрачений час - 1 год. 40 хв.);
- підготовка та участь адвоката у шести підготовчих/судових засіданнях у режимі відеоконференції у справі №904/1489/22, що відбулися 14 липня 2022 року, 04 серпня 2022 року, 08 вересня 2022 року, 28 вересня 2022 року, 06 жовтня 2022 року, 02 листопада 2022 року;
- підготовка (складання і оформлення) та подання до Господарського суду Дніпропетровської області заяви про ухвалення додаткового рішення у справі Хе 904/1489/22 (витрачений час - 2 год. 20 хв.);
- підготовка (складання і оформлення) та подання до Господарського суду Дніпропетровської області інших заяв з процесуальних питань: клопотання від 22 червня 2022 року, заява від 22 червня 2022 року (щодо ВКЗ) у справі № 904/1489/22 (витрачений час - 45 хв.).
Доказів оплати позивачем послуг, наданих йому адвокатською фірмою на суму 47 500 грн. 00 коп. на момент розгляду справи суду не надано. Втім, витрати на професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України). Такий правовий висновок викладено об'єднаною палатою Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду у постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.
За змістом положень ч. 1 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Для цілей розподілу судових витрат, розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі: гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
При здійснені розподілу між сторонами спору судових витрат на професійну правничу допомогу, суд враховує результат розгляду спору, умови договору про надання правничої допомоги, укладеного між стороною спору та адвокатом (адвокатським об'єднанням, бюро), обсяги наданих стороні, як клієнту, послуг правничої допомоги щодо представництва її інтересів в суді під час розгляду справи, а також в порядку ст. 86 Господарського процесуального кодексу України надає належну оцінку поданим стороною, яка понесла витрати на професійну правничу допомогу, доказам фактичного надання їй адвокатських послуг, їх прийняття стороною спору на підставі акта приймання-передачі послуг з виставленням адвокатом (адвокатським об'єднанням, бюро) клієнту рахунка на оплату таких послуг.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).
Дослідивши заяву позивача (відповідача за зустрічним позовом) про ухвалення додаткового рішення та подані заявником акт здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг) від 03.11.2022, господарський суд зазначає, що та детальний опис робіт (наданих послуг) відповідає умовам договору та обставинам розгляду даної справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Пункт 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України визначає одним із принципів судочинства змагальність сторін та свободу в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 74, ч.1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Отже, обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування слід виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04, рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009, рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004).
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Частинами 5, 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно з ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
За встановлених обставин щодо обсягу, вартості та співрозмірності заявлених до компенсації витрат на правову допомогу, суд оцінивши витрати позивача (відповідача за зустрічним позовом) з урахуванням всіх аспектів і складності цієї справи, а також час, який міг би витратити адвокат на вивчення договору, підготовку позовної заяви та інших заяв по суті справи, як кваліфікований фахівець, сукупний час, витрачений на опрацювання спірних правовідносин та участь у судових засіданнях, зважаючи на заперечення відповідача (позивача за зустрічним позовом) стосовно розміру витрат на правничу допомогу, дійшов висновку про те, що справедливою та співрозмірною сумою компенсації витрат ТОВ "Мастер:Стрім" на професійну правничу допомогу є сума у розмірі 30 000 грн. 00 коп.
Керуючись ст. ст. 123, 129, 221, 232, 233, 236-238, 240, 241, 244, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Мастер:Стрім" про ухвалення додаткового рішення у справі від 04.11.2022 № б/н задовольнити частково.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" (49038, м. Дніпро, вул. Академіка Белелюбського, буд. 7, код ЄДРПОУ 00659101) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мастер:Стрім" (03037, м. Київ, вул. Петра Радченка, буд. 27, офіс 104, код ЄДРПОУ 41516058) 30 000 грн 00 коп. (тридцять тисяч грн 00 коп.) витрат на професійну правничу допомогу.
У решті вимог заяви відмовити.
Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили.
Додаткове рішення набирає законної сили у відповідності до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне додаткове рішення складено - 25.11.2022.
Суддя І.А. Рудь