23 листопада 2022 року м. Харків Справа № 905/508/22
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Шутенко І.А., суддя Слободін М.М. , суддя Хачатрян В.С.
без виклику учасників справи
розглянувши в порядку спрощеного (письмового) провадження без проведення судового засідання за наявними в справі матеріалами апеляційну скаргу керівника Слов'янської окружної прокуратури (вх. № 730 Д/1)
на ухвалу Господарського суду Донецької області від 22.06.2022, постановлену у складі судді Кротінової О.В.
у справі № 905/508/22
за позовом керівника Слов'янської окружної прокуратури, в інтересах держави в особі Департаменту охорони здоров'я Донецької обласної адміністрації та Комунального некомерційного підприємства “Обласна клінічна психіатрична лікарня м. Слов'янськ”,
до Приватного підприємства “Адора”
про стягнення 29327,22 грн
Керівник Слов'янської окружної прокуратури звернувся до Господарського суду Донецької області з позовною заявою в інтересах держави в особі Департаменту охорони здоров'я Донецької обласної адміністрації та Комунального некомерційного підприємства “Обласна клінічна психіатрична лікарня м. Слов'янськ” до Приватного підприємства “Адора” про стягнення безпідставно надмірно сплачених коштів за нікчемною додатковою угодою №2 від 23.02.2020 до договору №465 від 02.03.2020 на загальну суму 29327, 22 грн на підставі статті 216 ЦК України, ч. 4 статті 36, ч. 1 статті 37 Закону України “Про публічні закупівлі” (в редакції чинній на момент вчинення правочину) та на підставі ч. 1 статті 670 ЦК України.
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 22.06.2022 повернуто керівнику Слов'янської окружної прокуратури позовну заяву № 67-1331вих 22 від 09.06.2022 в інтересах держави в особі Департаменту охорони здоров'я Донецької обласної адміністрації та Комунального некомерційного підприємства “Обласна клінічна психіатрична лікарня м. Слов'янськ” до Приватного підприємства “Адора” про стягнення 29327, 22 грн та додані до неї документи.
Ухвала суду мотивована тим, що у прокурора відсутні підстави на звернення до суду з даним позовом в інтересах держави в особі Департаменту охорони здоров'я Донецької обласної адміністрації та Комунального некомерційного підприємства «Обласна клінічна психіатрична лікарня м. Слов'янська», оскільки прокурором помилково визначений суб'єктний склад позивачів: орган державної влади, який не є стороною оспорюваного договору, та комунальне некомерційне підприємство, яке не є суб'єктом владних повноважень.
Не погодившись з ухвалою, постановленою господарським судом першої інстанції, до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернувся керівник Слов'янської окружної прокуратури, який просить скасувати ухвалу Господарського суду Донецької області від 22.06.2022 у справі № 905/508/22 про повернення позовної заяви та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
В обгрунтування апеляційної скарги вказує на те, що позовні вимоги прокурора обґрунтовані загрозою порушень економічних інтересів держави, внаслідок укладення незаконного правочину, завдання шкоди у вигляді незаконних витрат бюджетних коштів. Так, звертаючись із позовною заявою в інтересах держави, прокурор зазначив про наявність підстав для представництва інтересів держави в суді з огляду на задоволення суспільної потреби при вирішенні суспільно значимого питання недопустимості нецільового використання бюджетних коштів, порушення процедури проведення закупівлі органом, який уповноважений здійснювати витрати бюджетних коштів відповідно до вимог чинного законодавства у зв'язку з тим, що органи, уповноважені державною на здійснення відповідних повноважень, належним чином їх не виконують.
Прокурор вказує на те, що звертаючись з позовом в інтересах Департаменту охорони здоров'я Донецької обласної адміністрації прокурором переслідувалась мета захисту інтересів держави насамперед в особі вказаного органу державної влади, який через утворене ним комунальне некомерційне підприємство, фактично виступав учасником спірних правовідносин. У позовній заяві зазначалось, що Комунальне некомерційне підприємство «Обласна клінічна психіатрична лікарня м. Слов'янська» засноване Донецькою обласною радою, його діяльність фінансується з державного бюджету та є об'єктом спільної власності територіальних громад. На підтвердження викладеного до матеріалів справи долучено відповідну інформацію комунального некомерційного підприємства про фінансування за спірним договором та план використання бюджетних коштів на 2020 рік.
Звертає увагу суду на те, що на підставі нікчемної додаткової угоди № 2 Комунальним некомерційним підприємством «Обласна клінічна психіатрична лікарня м. Слов'янськ» на рахунок ПП «Адора» за договором № 465 від 02.03.2020 за рахунок коштів загального фонду обласного бюджету надмірно безпідставно сплачено коштів на загальну суму 29327,22 грн, що призвело до їх нераціонального та неефективного використання.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.07.2022 у справі № 905/508/22 для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Шутенко І.А., суддя Слободін М.М., суддя Хачатрян В.С.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 12.07.2022 апеляційну скаргу Слов'янської окружної прокуратури (вх. № 730 Д/1) залишено без руху. Встановлено керівнику Слов'янської окружної прокуратури десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення її недоліків шляхом надання доказів сплати судового збору у встановленому законом порядку та розмірі (2481, 00 грн).
25.07.2022 на адресу Східного апеляційного господарського суду від керівника Слов'янської окружної прокуратури надійшла заява про усунення недоліків з додатками, а саме: доказами сплати судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 2481, 00 грн.
Враховуючи усунення скаржником недоліків апеляційної скарги, ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 01.08.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою керівника Слов'янської окружної прокуратури (вх. № 730 Д/1) на ухвалу Господарського суду Донецької області від 22.06.2022 у справі № 905/508/22. Розгляд апеляційної скарги у справі № 905/508/22 здійснювати без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 273 ГПК України, апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції розглядається протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.
Строк розгляду апеляційної скарги у даній справі закінчується 31.08.2022.
Разом з тим, у відповідності до указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 Про введення воєнного стану в Україні та указів № 259/2022 від 14.03.2022, № 133/2022 від 18.04.2022, № 341/2022 від 17.05.2022, № 573/2022 від 12.08.2022, № 757/2022 від 07.11.2022 Про продовження строку дії воєнного стану в Україні, починаючи з 24.02.2022 на території України діє режим воєнного стану.
Враховуючи приписи статті 3 Конституції України, з міркувань безпеки доступ та відвідування співробітниками будівлі Східного апеляційного господарського суду обмежено, що обмежило й доступ до певних матеріалів справ та зумовило неможливість своєчасного розгляду апеляційної скарги у межах цієї справи.
Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, відповідно до статті 269 ГПК України, колегія суддів встановила наступне.
Як свідчать матеріали справи, предметом розгляду даної господарської справи стали спірні правовідносини щодо стягнення безпідставно надмірно сплачених коштів на загальну суму 29327,22 грн за нікчемною додатковою угодою № 2 від 23.03.2020 до договору № 465 від 02.03.2020, укладеного між Комунальним некомерційним підприємством «Обласна клінічна психіатрична лікарня м. Слов'янська» та Приватним підприємством «Адора».
Звертаючись з позовом в інтересах Департаменту охорони здоров'я Донецької обласної адміністрації прокурором переслідувалась мета захисту інтересів держави в особі вказаного органу державної влади, який через утворене ним комунальне некомерційне підприємство, фактично виступав учасником спірних правовідносин. Прокурор вказав, що Комунальне некомерційне підприємство «Обласна клінічна психіатрична лікарня м. Слов'янська» засноване Донецькою обласною радою, його діяльність фінансується з державного бюджету та є об'єктом спільної власності територіальних громад. На підтвердження викладеного до матеріалів справи було долучено відповідну інформацію комунального некомерційного підприємства про фінансування за спірним договором та план використання бюджетних коштів на 2020 рік.
Прокурор зазначив, що Департамент охорони здоров'я Донецької обласної адміністрації, як головний розпорядник бюджетних коштів за договором № 465 від 02.03.2020 повинен забезпечити ефективне, результативне, і цільове їх використання та наділений повноваженнями щодо здійснення контролю за витрачанням бюджетних коштів розпорядником нижчого рівня Комунальним некомерційним підприємством «Обласна клінічна психіатрична лікарня м. Слов'янськ». Проте, на підставі нікчемної додаткової угоди № 2 Комунальним некомерційним підприємством «Обласна клінічна психіатрична лікарня м. Слов'янськ» на рахунок ПП «Адора» за договором № 465 від 02.03.2020 за рахунок коштів загального фонду обласного бюджету надмірно безпідставно сплачено коштів на загальну суму 29 327.22 грн, що призвело до їх нераціонального та неефективного використання.
Повертаючи позовну заяву на підставі п.4 ч.5 ст.174 Господарського процесуального кодексу України, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави, оскільки позов подано прокурором в інтересах держави в особі Департамента охорони здоров'я Донецької обласної адміністрації, який не є стороною спірних правовідносин, та Комунального некомерційного підприємства "Обласна клінічна психіатрична лікарня м.Слов'янськ", яке не є суб'єктом владних повноважень.
Однак, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи у разі, якщо відсутні підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави або для звернення до суду особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
За змістом ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пунктом 3 ст. 131-1 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Згідно із ч. ч. 3-4 ст. 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
З огляду на те, що “інтереси держави” є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує необхідність їх захисту.
Відповідно до ст. 23 Закону України “Про прокуратуру” прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття “інтерес держави”.
У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.1999 № З-рп/99 Конституційний Суд України, з'ясовуючи поняття “інтереси держави” висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо (п. 3 мотивувальної частини).
Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному тоді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.
Таким чином, інтереси держави охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом.
Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 справі № 806/1000/17 та від 28.11.2018 у справі № 914/2612/17.
Крім того, в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц викладено позицію щодо підстав представництва прокурором інтересів держави в суді.
Зокрема, у випадку, коли держава вступає у цивільні правовідносини, вона має цивільну правоздатність нарівні з іншими їх учасниками. Держава набуває і здійснює цивільні права й обов'язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції. Отже, поведінка органів, через які діє держава, розглядається як поведінка держави у відповідних, зокрема, у цивільних правовідносинах. Тому відносинах, в які вступає держава, органи, через які вона діє, не мають власних прав і обов'язків, а наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних правовідносинах (висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у пунктах 6.21, 6.22 постанови від 20.11.2018 у справі № 5023/10655/11, у пунктах 4.19, 4.20 постанови від 26.02.2019 у справі № 915/478/18).
Поряд з викладеним, в постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.10.2019 у справі № 903/129/18 зазначено, що за подібних обставин необхідність захисту інтересів держави прокурором полягає у необхідності відновлення законності та справедливої рівноваги між інтересами суспільства й відповідача, що відповідає принципу, закріпленому у Конституції України, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність (стаття 3).
Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор. Прокурор не може вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати належного суб'єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.
Проте з метою захисту інтересів держави прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це належним чином.
Так, у постанові Верховного Суду від 16.04.2019 у справі № 910/3486/18 суд дійшов висновку, що представництво прокурором у суді законних інтересів держави здійснюється у разі, якщо захист цих інтересів не здійснює або належним чином здійснює відповідний орган. При цьому прокурор не зобов'язаний встановлювати причини, за яких позивач не здійснює захист своїх інтересів.
Відповідну правову позицію викладено в постановах Верховного Суду від 18.04.2019 у справі №906/506/18, від 11.04.2019 у справі № 904/583/18, від 13.02.2019 у справі № 914/225/18, від 21.05.2019 у справі № 921/31/18.
Також, як вже зазначалося вище «інтереси держави» охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів держави, їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду в кожному випадку звернення прокурора з позовом в інтересах держави. Якщо «інтереси держави» збігаються з інтересами державного підприємства, якому державні органи передали частину своїх функцій, тоді прокурор не може бути позбавлений права звернення до суду.
Сфера представництва прокурором інтересів держави не може звужуватися у спосіб тлумачення положень абз. 1 ч. З ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» як такий, що дозволяє йому представництво тільки суб'єктів владних повноважень, оскільки частина державних інтересів, які залишаться поза сферою діяльності суб'єктів владних повноважень, залишаться поза межами їх можливого захисту прокурором.
У цьому випадку, визначаючи функцію представництва прокурором інтересів держави у випадках, якщо їх захист не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування або інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також в разі відсутності такого органу, законодавець окреслив можливе коло суб'єктів, в інтересах яких може звернутися прокурор, зазначив про субсидіарність такого звернення, однак не виключив можливості звернення прокурора за захистом державного інтересу в разі відсутності такого органу чи наділення окремої державної (недержавної) установи повноваженнями державного органу щодо управління державним майном, розпорядження державними коштами.
За змістом постанови Великої Палати Верховного Суду від 06.07.2021 у справі № 911/2169/20 владні повноваження мають розглядатися у розрізі саме спірних відносин, тобто орган, в інтересах якого подано позов повинен мати владні повноваження у тих суспільних відносинах, на відновлення яких спрямовано позов.
Відповідно до п. 17 Положення про Департамент охорони здоров'я Донецької обласної адміністрації, Департамент є юридичною особою публічного права, має самостійний баланс, рахунки в органах Казначейства, печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, власні бланки.
Згідно з п. 6 Департамент відповідно до покладених на нього завдань забезпечує ефективне і цільове використання відповідних бюджетних коштів, здійснює фінансування закладів охорони здоров'я, що утримуються за рахунок коштів обласного бюджету, контролює ефективне використання ними фінансових, матеріальних та трудових ресурсів.
Як встановлено п.7.4 Статуту, зокрема, департамент охорони здоров'я Донецької обласної адміністрації здійснює контроль за фінансово-господарською діяльністю підприємства, інші передбачені законодавством повноваження, з урахуванням п.10.3, п.10.4.
У ст. 13 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» зазначено, що до відання місцевих державних адміністрацій у межах і формах, визначених Конституцією і законами України, належить вирішення питань, зокрема також питання бюджету, фінансів та обліку. Відповідно до ст. 16 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» місцеві державні адміністрації в межах, визначених Конституцією і законами України, здійснюють на відповідних територіях державний контроль, у тому числі за станом фінансової дисципліни, обліку та звітності, виконанням державних контрактів і зобов'язань перед бюджетом, належним і своєчасним відшкодуванням шкоди, заподіяної державі.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» для реалізації наданих повноважень місцеві державні адміністрації мають право звертатися до суду та здійснювати інші функції і повноваження у спосіб, передбачений Конституцією та законами України.
Згідно зі ст. 5 Бюджетного Кодексу України бюджетна система України складається з державного бюджету та місцевих бюджетів.
При складанні та виконанні бюджетів усі учасники бюджетного процесу мають прагнути досягнення цілей, запланованих на основі національної системи цінностей і завдань інноваційного розвитку економіки, шляхом забезпечення якісного надання послуг, гарантованих державою, Автономною Республікою Крим, місцевими державними адміністраціями, місцевим самоврядуванням, при залученні мінімального обсягу бюджетних коштів та досягнення максимального результату при використанні визначеного бюджетом обсягу коштів.
Відповідно до п. 47 ч. 1 ст. 2 Бюджетного Кодексу України розпорядники бюджетних коштів - це бюджетні установи в особі їх керівників, уповноважені на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов'язань та здійснення видатків з бюджету.
Частиною 1 ст. 22 Бюджетного кодексу України для здійснення програм та заходів, які реалізуються за рахунок коштів бюджету, бюджетні асигнування надаються розпорядникам бюджетних коштів. За обсягом наданих прав розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня.
Головний розпорядник бюджетних коштів, здійснює контроль за повнотою надходжень, взяттям бюджетних зобов'язань розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачами бюджетних коштів і витрачанням ними бюджетних коштів, (ч. 9 п. 5 ст. 22 БКУ).
Відповідно до п. 7 ч. 5 ст. 22 Бюджетного кодексу України головний розпорядник бюджетних коштів здійснює управління бюджетними коштами у межах встановлених йому бюджетних повноважень та оцінку ефективності бюджетних програм, забезпечуючи ефективне, результативне, і цільове використання бюджетних коштів, організацію та координацію роботи розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачів бюджетних коштів у бюджетному процесі та відповідно до вимог пункту 9 здійснює внутрішній контроль за повнотою надходжень, взяттям бюджетних зобов'язань розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачами бюджетних коштів і витрачанням ними бюджетних коштів.
Частиною 3 ст. 47 Бюджетного кодексу України розпорядники бюджетних коштів забезпечують управління бюджетними асигнуваннями і здійснення контролю за виконанням процедур та вимог, встановлених цим Кодексом.
Враховуючи вищевикладене, Департамент охорони здоров'я Донецької обласної адміністрації, як головний розпорядник бюджетних коштів за договором № 465 від 02.03.2020 повинен забезпечити ефективне, результативне та цільове їх використання та наділений повноваженнями щодо здійснення контролю за витрачанням бюджетних коштів розпорядником нижчого рівня Комунальним некомерційним підприємством «Обласна клінічна психіатрична лікарня м. Слов'янськ».
Враховуючи, що джерелом фінансування оскаржуваної закупівлі є кошти державного бюджету України, органом державної влади, до компетенції якого віднесені повноваження щодо захисту інтересів держави у спірних правовідносинах, є Департамент охорони здоров'я Донецької обласної адміністрації, як головний розпорядник бюджетних коштів, який здійснює контроль за одержувачем бюджетних коштів нижчого рівня - Комунальним некомерційним підприємством “Обласна клінічна психіатрична лікарня м. Слов'янськ”, та витрачанням ним бюджетних коштів.
Таким чином Департамент охорони здоров'я Донецької обласної адміністрації має право звернутися до суду за захистом своїх порушених прав, оскільки є розпорядником бюджетних коштів та є органом контролю за використанням бюджетних коштів органом нижчого рівня.
Колегія суддів вважає за необхідне наголосити, що відповідно до вимог абз. З п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про публічні закупівлі» Комунальне некомерційне підприємство «Обласна клінічна психіатрична лікарня м. Словянськ» має статус «замовника» процедури закупівлі, оскільки основою метою діяльності підприємства є забезпечення медичного обслуговування населення шляхом надання спеціалізованої психіатричної допомоги населенню.
При дослідженні матеріалів справи встановлено, що згідно із статутом Комунального некомерційного підприємства "Обласна клінічна психіатрична лікарня м.Слов'янськ" цей заклад створено у результаті реорганізації Комунального закладу охорони здоров'я "Обласна клінічна психіатрична лікарня м.Слов'янськ";
У п.1.3., 1.4, 1.5 Статуту зазначено, що майно підприємства є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст, що знаходиться в управлінні Донецької обласної ради; підприємство є правонаступником всього майна, всіх прав та обов'язків Комунального закладу охорони здоров'я "Обласна клінічна психіатрична лікарня м.Слов'янськ"; засновником, власником та органом управління підприємства є Донецька обласна рада; підприємство є підпорядкованим, підзвітним та підконтрольним Донецькій облдержадміністрації та департаменту охорони здоров'я облдержадміністрації.
Відповідно до п. 1.6. Статуту Комунальне некомерційне підприємство «Обласна клінічна психіатрична лікарня м. Слов'янськ» є підпорядкованим, підзвітним та підконтрольним Донецькій облдержадміністрації та департаменту охорони здоров'я облдержадміністрації.
Відповідно до п. 1.7. Статуту Комунальне некомерційне підприємство «Обласна клінічна психіатрична лікарня м. Слов'янськ» підприємство здійснює некомерційну господарську діяльність спрямовану на досягнення соціальних та інших результатів без мети одержання прибутку.
Підприємство здійснює некомерційну медичну та господарську діяльність, організовує свою діяльність відповідно до фінансового плану, самостійно організовує надання послуг та виконання робіт (п.4.2 Статуту).
Відповідно до п.5.4 Статуту джерелами формування майна та коштів підприємства є, зокрема, кошти обласного бюджету, власні надходження підприємства (кошти від здачі в оренду (за згодою засновника) майна, закріпленого на праві оперативного управління; кошти та інше майно, одержані від реалізації продукції (робіт, послуг)), майно та кошти, отримані з інших джерел, не заборонених законодавством України.
У п.4.5. Статуту зазначено, що Комунальне некомерційне підприємство «Обласна клінічна психіатрична лікарня м. Слов'янськ» має право укладати угоди (договори), набувати майнових та особистих немайнових прав, нести обов'язки, бути особою, яка бере участь у справі, що розглядається у судах України, міжнародних та третейських судах.
Для замовника, що підпадає під ознаки абз. З п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про публічні закупівлі» джерелом фінансування закупівлі товарів, робіт та послуг для потреб територіальних громад є кошти обласного бюджету, що підтверджується опосередковано, змістом ч. 1 ст. 2 Закону України «Про публічні закупівлі», та прямо змістом ч. 10 ст. 78 Господарського кодексу України.
Так, у ч. 10 ст. 78 Господарського кодексу України чітко передбачено, що комунальне унітарне підприємство, його дочірні підприємства, а також підприємства, господарські товариства, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків належить комунальному підприємству, у разі здійснення ними закупівель та за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує межі, визначені частиною першою ст. 2 Закону України «Про публічні закупівлі», оприлюднюють на веб - порталі Уповноваженого органу, визначеного Законом України «Про публічні закупівлі», звіт про укладення договору про закупівлю товарів, робіт і послуг за кошти підприємств.
З наведеного слідує, що Комунальне некомерційне підприємство «Обласна клінічна психіатрична лікарня м. Слов'янськ» є суб'єктом публічної закупівлі за Законом України «Про публічні закупівлі».
Оскільки закупівля замовником товарів для забезпечення потреб територіальних громад є публічною закупівлею, тому правильне застосування Закону України «Про публічні закупівлі» входить в поняття «інтерес держави», на захист якого прокурором подано цей позов.
Разом з цим, п. 52 постанови Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.06.2021 у справі №927/491/19 визначено, що місцеві державні адміністрації можуть здійснювати контроль щодо законності закупівель за бюджетні кошти і звертатися до суду.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 вказала, що у випадку звернення прокурора з позовом до суду в інтересах держави в особі компетентного органу фактичним позивачем є держава, і саме вона набуває процесуальної дієздатності і є учасником справи.
Згідно з ч. 2 ст. 45 ГПК України позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу.
Отже, процесуальний склад позивачів за позовом прокурора залежить, зокрема, від: обсягу порушених прав держави; суб'єктів, які здійснюють реалізацію функцій держави у відповідній сфері; обраного прокурором способу захисту прав, який повинен бути ефективним та спрямованим на повне поновлення порушеного права, тобто не потребуватиме додаткового звернення з іншими вимогами до відповідача.
Суд першої інстанції не врахував, що фінансування за договором здійснювалось за рахунок коштів обласного бюджету, а їх витрачання на підставі нікчемної додаткової угоди безумовно порушує державні інтереси, які у зв'язку неналежним здійсненям повноважень щодо їх захисту Департаментом охорони здоров'я Донецької обласної адміністрації та Комунальним некомерційним підприємством «Обласна клінічна психіатрична лікарня м. Слов'янська», захищає прокурор.
Закон не зобов'язує прокурора подавати позов в особі усіх органів, які можуть здійснювати захист інтересів держави у спірних відносинах і звертатися з позовом до суду. Належним буде звернення в особі хоча б одного з них ( висновок міститься в постановах Верховного Суду від 25.02.2021 у справі № 912/9/20, від 19.08.2020 у справі № 923/449/18 та від 13.07.2021 у справі № 927/550/20).
Так, про встановлені порушення вимог Закону України «Про публічні закупівлі» та необхідність вжиття заходів щодо стягнення безпідставно сплачених коштів за укладеними додатковими угода прокуратура повідомляла Комунальне некомерційне підприємство «Обласна клінічна психіатрична лікарня м. Слов'янськ» листами № 40-1000вих-21 від 17.02.2021 та № 57-4025вих-21 від 01.10.2021.
Також на адреси Департаменту охорони здоров'я Донецької обласної адміністрації та Комунального некомерційного підприємства “Обласна клінічна психіатрична лікарня м. Слов'янськ” прокурором направлялись повідомлення про представництво інтересів держави. Як свідчать матеріали справи Департамент охорони здоров'я Донецької обласної адміністрації повідомив, що підтримує рішення Слов'янської окружної прокуратури про звернення до суду з метою захисту інтересів держави.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що прокурором обгрунтовано наявність підстав для представництва інтересів держави в суді. Звертаючись до суду з позовом у цій справі прокурор відповідно до вимог ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» належним чином обгрунтував наявність у нього підстав для представництва інтересів держави у суді, вказав, у чому полягає порушення інтересів держави, та правильно визначив органи, уповноважені державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Таким чином, висновки суду першої інстанції, що прокурором невірно визначено орган, уповноважений здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах є необґрунтованими.
Колегія суддів вважає безпідставним посилання суду першої інстанції в оскаржуваній ухвалі на висновки, викладені у постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.06.2021 у справі № 927/491/19, оскільки у даних справах відрізняється предмет позову та склад учасників процесу.
За таких обставин, суд першої інстанції, постановляючи оскаржувану ухвалу, неповно з'ясував всі обставини, не врахував норми матеріального та процесуального права, а тому дійшов помилкового висновку про повернення позовної заяви.
Згідно зі статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про відсутність визначених п. 4 ч. 5 ст. 174 ГПК України підстав для повернення позовної заяви і доданих до неї документів прокурору.
Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 280 ГПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Частиною 3 ст. 271 ГПК України встановлено, що у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі або заяви про відкриття справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про відкриття справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.
Оцінюючи вищенаведені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга керівника Слов'янської окружної прокуратури є обґрунтованою та підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала такою, що прийнята з порушенням норм процесуального права щодо наявності підстав для повернення позовної заяви, внаслідок чого підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд до господарського суду Донецької області.
При цьому, у зв'язку з передачею справи на розгляд суду першої інстанції, розподіл сум судового збору, пов'язаного з розглядом апеляційної скарги, має бути здійснений судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи, згідно із загальними правилами статті 129 ГПК України.
Керуючись статтями 13, 73, 74, 77, 86, 269, 271, 275, 277, 282, 284 ГПК України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду,-
Апеляційну скаргу керівника Слов'янської окружної прокуратури на ухвалу Господарського суду Донецької області від 22.06.2022 у справі № 905/508/22 задовольнити.
Ухвалу господарського суду Донецької області від 22.06.2022 у справі № 905/508/22 скасувати.
Справу передати на розгляд господарському суду Донецької області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок та строки оскарження постанови апеляційного господарського суду передбачені статтями 286-289 ГПК України.
Головуючий суддя І.А. Шутенко
Суддя М.М. Слободін
Суддя В.С. Хачатрян