Cправа № 127/27329/22
Провадження № 1-кс/127/11044/22
Іменем України
24 листопада 2022 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
слідчого судді: ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання: ОСОБА_2
за участю:
прокурора: ОСОБА_3 ,
підозрюваного: ОСОБА_4 ,
захисника: адвоката ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Республіки Молдова, уродженця с. Валя-Адинке, Камянського району Республіки Молдови, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , одруженого, непрацюючого, раніше не судимого, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, -
Старший слідчий відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції у Вінницькій області капітан поліції ОСОБА_6 24.11.2022 звернувся до суду з клопотанням, погодженим з прокурором ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, щодо підозрюваного ОСОБА_4 .
Клопотання мотивовано тим, що відділом розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції у Вінницькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12022020000000470, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12.08.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що громадяни України ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за попередньою змовою з громадянами Республіки Молдова ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , діючи з корисливим мотивом, організували незаконне переправлення громадян України через державний кордон України на територію Республіки Молдова.
Так, у листопаді 2022 року громадянин Республіки Молдова ОСОБА_9 , спілкуючись у мережі Інтернет з ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , висловив пропозицію організувати незаконне переправлення його із ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , через державний кордон України на територію Республіки Молдова поза пунктами пропуску за грошову винагороду у розмірі 11 000 доларів США.
Будучи обізнаними із способами та порядком здійснення охорони державного кордону представниками служб охорони державного кордону України та Республіки Молдова, місць дислокації їх мобільних підрозділів та розташування прикордонних нарядів, ОСОБА_9 та ОСОБА_7 узгодили з ОСОБА_10 та ОСОБА_11 дату, час незаконного переправлення, та місце, де 22.11.2022 ОСОБА_10 та ОСОБА_11 має забрати ОСОБА_7 та на автомобілі завезти їх до державного кордону України неподалік с. Загнітків Подільського району Одеської області. Після цього ОСОБА_4 мав перевести ОСОБА_10 та ОСОБА_11 через державний кордон України поза пунктами пропуску.
В подальшому, ОСОБА_7 , діючи за попередньою змовою із ОСОБА_9 , ОСОБА_4 та ОСОБА_8 , з метою особистого збагачення, реалізуючи спільний із зазначеними особами умисел на організацію незаконного переправлення осіб через державний кордон України, 22.11.2022 в м. Кодима, Подільського району Одеської області, зустрівся із ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , які діяли під контролем працівників правоохоронних органів у ході спеціального слідчого експерименту, та ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , який бажав незаконно виїхати за межі України на територію Республіки Молдова поза пунктами пропуску.
Під час зустрічі ОСОБА_7 отримав частину грошових коштів за незаконне переправлення їх через державний кордон України, зокрема від ОСОБА_12 1 000 Євро, а від ОСОБА_10 та ОСОБА_11 - імітаційні грошові кошти у сумі 2 000 доларів США.
Продовжуючи свої злочинні дії, дотримуючись заздалегідь визначеного із ОСОБА_9 , ОСОБА_4 та ОСОБА_8 плану, ОСОБА_7 завіз ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 на автомобілі «Фольксваген Пассат», д.н.з. НОМЕР_1 , до ділянки кордону неподалік с. Загнітків Подільського району Одеської області, де їх зустрів ОСОБА_4 , однак незаконне переправлення зазначених осіб через державний кордон України до Республіки Молдова вони здійснити не змогли, оскільки були затримані працівниками правоохоронних органів.
За підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, в порядку статті 208 КПК України, 22.11.2022 затримано: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , громадянина Республіки Молдова, уродженця с. Валя-Адинке, Камянського району Республіки Молдова, жителя АДРЕСА_1 , одруженого, непрацюючого, раніше не судимого.
23.11.2022 ОСОБА_4 оголошено підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:
-заявою про вчинення кримінального правопорушення від 12.08.2022;
-протоколами допиту свідка ОСОБА_10 ;
-протоколом огляду місця події від 22.11.2022;
-протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 23.11.2022;
-протоколом огляду речей від 23.11.2022.
Водночас, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дев'яти років з конфіскацією майна, офіційно не працює, не має стабільного джерела доходів, а тому може в будь-який момент без зайвих труднощів покинути місце свого проживання, а під загрозою застосування суворої міри покарання може здійснити спроби переховуватись від органів досудового розслідування та суду.
Крім того, перебуваючи на волі ОСОБА_4 може здійснювати незаконний вплив на свідків та інших співучасників кримінального провадження, а також знищити, сховати, спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
Отже, застосування жодного іншого більш м'якого запобіжного заходу, окрім тримання під вартою, не зможе запобігти наявним ризикам, а також сприяти виконанню покладених на підозрюваного обов'язків задля дотримання розумних строків досудового слідства, а тому слідчий за погодженням із прокурором звернувся до суду з даним клопотанням та просив його задовольнити.
Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні клопотання підтримав, просив застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб
Підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечували, щодо поданого клопотання, просили застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Відповідно до частини четвертої статті 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов'язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Враховуючи наведене, судовий розгляд клопотання здійснювався за фіксації судового процесу технічними засобами.
Суд, дослідивши вказане клопотання, матеріали кримінального провадження №12022020000000470 від 12.08.2022, заслухавши думку прокурора, пояснення підозрюваного та його захисника, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання, з огляду на наступне.
Відповідно до частини першої статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводяться надані сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального провадження; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно з часиною першою статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
За приписами частини другої статті 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Статтею 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
З матеріалів справи вбачається, що 12.08.2022 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022020000000470 внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
Зокрема, досудовим розслідуванням встановлено, що громадяни України ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за попередньою змовою з громадянами Республіки Молдова ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , діючи з корисливим мотивом, організували незаконне переправлення громадян України через державний кордон України на територію Республіки Молдова.
Так, у листопаді 2022 року громадянин Республіки Молдова ОСОБА_9 , спілкуючись у мережі Інтернет з ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , висловив пропозицію організувати незаконне переправлення його із ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , через державний кордон України на територію Республіки Молдова поза пунктами пропуску за грошову винагороду у розмірі 11 000 доларів США.
Будучи обізнаними із способами та порядком здійснення охорони державного кордону представниками служб охорони державного кордону України та Республіки Молдова, місць дислокації їх мобільних підрозділів та розташування прикордонних нарядів, ОСОБА_9 та ОСОБА_7 узгодили з ОСОБА_10 та ОСОБА_11 дату, час незаконного переправлення, та місце, де 22.11.2022 ОСОБА_10 та ОСОБА_11 має забрати ОСОБА_7 та на автомобілі завезти їх до державного кордону України неподалік с. Загнітків Подільського району Одеської області. Після цього ОСОБА_4 мав перевести ОСОБА_10 та ОСОБА_11 через державний кордон України поза пунктами пропуску.
В подальшому, ОСОБА_7 , діючи за попередньою змовою із ОСОБА_9 , ОСОБА_4 та ОСОБА_8 , з метою особистого збагачення, реалізуючи спільний із зазначеними особами умисел на організацію незаконного переправлення осіб через державний кордон України, 22.11.2022 в м. Кодима, Подільського району Одеської області, зустрівся із ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , які діяли під контролем працівників правоохоронних органів у ході спеціального слідчого експерименту, та ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , який бажав незаконно виїхати за межі України на територію Республіки Молдова поза пунктами пропуску.
Під час зустрічі ОСОБА_7 отримав частину грошових коштів за незаконне переправлення їх через державний кордон України, зокрема від ОСОБА_12 1 000 Євро, а від ОСОБА_10 та ОСОБА_11 - імітаційні грошові кошти у сумі 2 000 доларів США.
Продовжуючи свої злочинні дії, дотримуючись заздалегідь визначеного із ОСОБА_9 , ОСОБА_4 та ОСОБА_8 плану, ОСОБА_7 завіз ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 на автомобілі «Фольксваген Пассат», д.н.з. НОМЕР_1 , до ділянки кордону неподалік с. Загнітків Подільського району Одеської області, де їх зустрів ОСОБА_4 , однак незаконне переправлення зазначених осіб через державний кордон України до Республіки Молдова вони здійснити не змогли, оскільки були затримані працівниками правоохоронних органів.
22.11.2022 о 18:45 год. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , затримано в порядку ст. 208 КПК України, за підозрою у вчиненні злочину.
23.11.2022 ОСОБА_4 оголошено підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, тобто організація незаконного переправлення осіб через державний кордон України, вчинені за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів.
Вирішуючи питання щодо обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого йому кримінального правопорушення, суд зважає на те, що, як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 28.10.2004 у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», для вирішення питання про обрання запобіжного заходу факти, що викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження або навіть пред'явлення обвинувачення, а згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 30.08.1998 у справі «Кемпбелл та Хартлі проти Сполученого Королівства» наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об'єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин.
Також, суд звертає увагу на те, що при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу має враховуватись саме обґрунтованість підозри, а не її доведеність, бо це завдання покладається на слідчого під час проведення ним досудового розслідування (рішення у справі «Феррарі-Браво проти Італії» від 14.03.1984).
Проаналізувавши зміст клопотання про застосування запобіжного заходу, а також доданих до клопотання доказів, а саме: витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань №12022020000000470; заяви про вчинення кримінального правопорушення від 12.08.2022; протоколу допиту свідка ОСОБА_10 ; протоколу огляду місця події від 22.11.2022; протоколу допиту свідка ОСОБА_12 від 23.11.2022; протоколу огляду речей від 23.11.2022; пояснень підозрюваного наданих в судовому засіданні, слідчий суддя дійшов висновку, що на час розгляду даного клопотання підозра щодо вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України обґрунтована.
У відповідності з пунктом 4 частини другої статті 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4 має постійне місце проживання, одружений, непрацюючий, раніше не судимий.
На теперішній час органом досудового розслідування ОСОБА_4 оголошено про підозру у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дев'яти років з конфіскацією майна.
Таким чином, враховуючи обставини кримінального правопорушення, його наслідки, тяжкість покарання за злочин по якому оголошено підозру, особу підозрюваного, суд під час розгляду клопотання дійшов висновку, що підозрюваний ОСОБА_4 перебуваючи на волі може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що унеможливлює застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.
Суд також враховує вік та стан здоров'я підозрюваного та інші обставини, що мають значення для прийняття відповідного рішення.
При вирішенні питання щодо обґрунтованості клопотання слідчий суддя враховує, що слідчим та прокурором доведено, що встановлені під час розгляду клопотання обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам, а тому дійшов висновку про доцільність задоволення клопотання та застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Крім того, слідчим суддею врахована практика Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Відповідно до вимог частини третьої статті 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених названим Кодексом, а тому слідчий суддя вважає, що, з метою надання права на альтернативний вид запобіжного заходу, ОСОБА_4 необхідно визначити заставу.
Згідно з частиною четвертою статті 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Пунктом 2 частини п'ятої статті 182 КПК України передбачено, що розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З огляду на вищевикладене, враховуючи обставини вчиненого кримінального правопорушення, його суспільну небезпеку та особу підозрюваного, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному заставу, з урахуванням вимог статті 182 КПК України, а саме вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 208 000,00 грн.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 182, 183, 184, 186, 193, 196, 197, 372, 400 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання слідчого задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Строк тримання під вартою діє протягом 60 (шістдесяти) днів з моменту затримання ОСОБА_4 , тобто до 18:45 год. 20 січня 2023 року.
Строк дії ухвали суду про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити до 20 січня 2023 року.
Одночасно визначити ОСОБА_4 заставу в розмірі вісімдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 208 000,00 грн. (двісті вісім тисяч гривень), яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленим Кабінетом Міністрів України.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , у разі внесення застави, наступні обов'язки:
- прибувати на виклики слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;
- не відлучатись з населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання або роботи;
- утриматись від спілкування із особами, які являються свідками та іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні;
- здати на відповідальне зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорта) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Термін дії обов'язків покладених судом, у разі внесення застави визначити на час дії ухвали суду.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
У разі невиконання ОСОБА_4 покладених на нього обов'язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Подача апеляційної скарги на дану ухвалу суду зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя