Справа № 760/9588/22
Провадження №2/760/8599/22
про залишення позовної заяви без руху
05 серпня 2022 року м. Київ
Суддя Солом'янського районного суду міста Києва Аксьонова Н.М.,
розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ житлового будинку та земельної ділянки в натурі,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Солом'янського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_2 , в якому просить суд поділити в натурі домоволодіння АДРЕСА_1 , а саме:
- визнати за ОСОБА_1 право приватної власності, як на окремий об'єкт нерухомого майна, який відповідно до технічного паспорту складається з частини будинку під літерою «А», прибудови «А1», що складається з наступних приміщень: 5 - житлова - 10,6 кв.м., 6 - житлова - 13,6 кв.м., 7 - житлова - 10,5 кв.м., 8 - санвузол - 6,0 кв.м., 9 - житлова - 13,6 кв.м., 10 - передпокій - 12,6 кв.м., 11 - житлова - 18,5 кв.м., 12 - кухня - 12,4 кв.м., 13 - підсобна - 6,3 кв.м., усього загальною площею 104,1 кв.м., житловою площею 66,8 кв.м., а також господарські споруди літ. «В» - вбиральня
- виділити ОСОБА_1 в натурі Ѕ частину земельної ділянки від земельної ділянки розміром - 0,1000 га, кадастровий номер 8000000000:72:527:0053, по АДРЕСА_1 , цільове призначення ділянки: для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарський будівель і споруд;
- припинити право спільної часткової власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на домоволодіння АДРЕСА_1 .
Як убачається зі змісту ч.1 ст.184 ЦПК України позов пред'являється шляхом подання позовної заяви до суду першої інстанції, де вона реєструється та не пізніше наступного дня передається судді.
Позовна заява подається до суду із дотриманням вимог ст.175, 177 ЦПК України.
Так, ч.3 ст.175 ЦПК України передбачено, що позовна заява повинна містити:
1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти;
3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;
4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;
5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору;
7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи;
10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
У позовній заяві позивачем зазначено ціну позову 120000 грн. Однак, якими доказами підтверджується вказана обставина не зазначено.
Проте згідно п.9 ч.1 ст.176 ЦПК України, у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, ціна позову визначається дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості.
Відповідно до пункту 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» №20 від 22.12.1995 року (з наступними змінами і доповненнями), вартість спірного майна у справах за позовами про захист права приватної власності на майно, визначається за погодженням сторін, а при його відсутності за дійсною вартістю майна на час розгляду спору. Під дійсною вартістю майна розуміється грошова сума, за якою майно може бути продане в даному населеному пункті або місцевості.
За таких обставин ціна позову визначається дійсною вартістю нерухомого майна, поняття якої є за своїм змістом і числовим значенням рівнозначне поняттю ринкової вартості.
Згідно статті 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.
Таким чином, позивач повинен був провести оцінку нерухомого майна, на яке він просить визнати за собою право власності, звернувшись до відповідного експерта (оцінщика), надавши суду звіт (висновок про ринкову оцінку вартості нерухомого майна).
У позовній заяві ОСОБА_1 зазначає, що співвласником спірного домоволодіння є ОСОБА_2 . Останнім часом у них з позивачем виникають спори, щодо користування будинком та визначення сум по оплаті комунальних послуг. Тому позивач змушений звернутись до суду з позовом про поділ будинку в натурі, оскільки не вдалося укласти договір про поділ будинку з відповідачем.
Проте, якими доказами підтверджуються вказані обставини у позовній заяві не зазначив та не додав таких доказів до позовної заяви.
Крім того, всупереч п.6, п.8, п.9 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява не містить відомостей про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, переліку документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи; а також підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Проте, з офіційного сайту «Судова влада» стало відомо, що у провадженні Солом'янського районного суду м. Києва перебуває цивільна справа №760/9773/22 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ житлового будинку та земельної ділянки в натурі, яка надійшла до суду 03 серпня 2022 року.
Крім того, ч.1 ст.177 ЦПК України, передбачено, що позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб.
Однак, до позовної заяви не додано її копії та копій всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб.
Також, відповідно до ч.4 ст.177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до п.1, 2 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставки судового збору встановлюються у таких розмірах:
- за подання позовної заяви майнового характеру фізичною особою встановлено ставку 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
- за подання позовної заяви немайнового характеру фізичною особою встановлено ставку 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно ч.3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Таким чином, позивачу необхідно сплатити судовий збір за вимогу немайнового характеру (про припинення права спільної часткової власності) 992,40 грн, а за вимоги майнового характеру - за ставкою, визначеною Законом України «Про судовий збір» для позовних вимог майнового характеру з урахуванням ціни позову, а саме вартості спірного майна (п. 9 ч. 1 ст.176 ЦПК України).
Такі висновки суду підтверджуються правовою позицією викладеною у постанові Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 07 квітня 2021 року у справі №495/1706/16-ц.
Згідно ч.5 ст.177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Однак, до позовної заяви не додано свідоцтва про право на спадщину за законом від 27 березня 2009 року, посвідченого Пічевською Н.В., державним нотаріусом Дев'ятої Київської державної нотаріальної контори, зареєстровано в реєстрі за №5-870, свідоцтва про право на спадщину за законом від 15 червня 2021 року, посвідченого Бодак О.М., державним нотаріусом Дев'ятої київської державної нотаріальної контори, зареєстрованого в реєстрі за №1-186, свідоцтва про право на спадщину за законом від 27 березня 2009 року, посвідченого Пічевською Н.В., державним нотаріусом Дев'ятої Київської державної нотаріальної контори, зареєстровано в реєстрі за №5-868 та свідоцтва про право на спадщину за законом від 15 червня 2021 року, посвідченого Бодак О.М., державним нотаріусом Дев'ятої київської державної нотаріальної контори, зареєстрованого в реєстрі за №1-185. А також, копії технічного паспорту на домоволодіння АДРЕСА_1 .
У відповідності до ч.1 та ч.2 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин позовна заява повинна бути залишена без руху, а позивачу наданий строк для усунення недоліків.
Керуючись статтями 175-177, 185, 260, 261 ЦПК України,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ житлового будинку та земельної ділянки в натурі - залишити без руху.
Надати позивачу десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви.
Судовий збір необхідно сплатити на рахунок № UA388999980313181206000026010, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38050812, код банку отримувача (МФО): 899998, код класифікації доходів бюджету: 22030101, отримувач коштів: УК у Солом'янському районі м. Києва.
Роз'яснити позивачу, що якщо у встановлений цією ухвалою строк вимоги, визначені статтями 175 і 177 ЦПК України будуть виконані, позовна заява вважатиметься поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважатиметься неподаною і буде повернута позивачеві.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Суддя Солом'янського районного
суду міста Києва Н.М. Аксьонова