25 листопада 2022 року Справа 160/18561/22
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Лозицька І.О., перевіривши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «Альтера» до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «Альтера» з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 14.01.2022 року №28 про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «Альтера» (код ЄДРПОУ 43038142) критеріям ризиковості платника податку;
- зобов'язати Головне управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ ВП 44118658, адреса: 49000, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а) виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «Альтера» (код ЄДРПОУ 43038142) з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.
Суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи:
1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність;
2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником);
3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу;
4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності;
5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними);
6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Суд, вивчивши позовну заяву, встановив, що її подано з порушенням вимог, встановлених ст. 161 КАС України, а саме, не надано суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду та докази поважності причин його пропуску.
Суд зазначає, що при зверненні до адміністративного суду позивачем був пропущений шестимісячний строк звернення до суду з адміністративним позовом, оскільки, ТОВ «Торгівельна компанія «Альтера» звернулося до суду з позовними вимогами щодо, зокрема, визнання протиправним та скасування рішення комісії Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 14.01.2022 року.
При цьому, з даним позовом ТОВ «Торгівельна компанія «Альтера» звернулося лише 21.11.2022 року.
Крім того, позивач у позові зазначає, що заходи досудового врегулювання спору ним не вживалися.
Разом з тим, позивач не надав заяву про поновлення строку звернення до суду та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до ч. 6 ст. 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
При цьому, відповідно до частин 1 - 3 ст. 121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, у письмовому провадженні.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Таким чином, суд доходить висновку, що позивач пропустив встановлений КАС України шестимісячний строк звернення до адміністративного суду, не надав суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду разом з доказами поважності причин пропуску строку звернення.
Суд зазначає, що відповідно до ч. 1, ч. 5, ч. 6 ст. 120 КАС України, перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Останнім днем строку, який закінчується вказівкою на певний день, вважається цей день.
Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
Відповідно до ч. 2 ст. 121 КАС України, встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом, зокрема, за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку.
Так, рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 року №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Аналіз практики Європейського суду з прав людини свідчить про те, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, ЄСПЛ виходить із наступного: 1) поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних причин, внаслідок непереборних, незалежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; 5) необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.
Суд зауважує, що у заяві про поновлення строку звернення до суду позивачем взагалі не зазначено жодних обставин, або непереборних підстав, які б перешкоджали йому подати позовну заяву в межах встановленого строку звернення до суду. Крім того, в заяві відсутнє достатнє обґрунтування та докази, які підтверджують поважність причин пропуску строку звернення до суду щодо оскарження дій відповідача.
Суд вважає, що чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій, є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи. А для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного поновлення судами пропущеного строку.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає про те, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов'язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (рішення Європейського суду у справі Перез де Рада Каванілес проти Іспанії від 28 жовтня 1998 року, заява № 28090/95, пункт 45). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Крім того, відповідно до п.5 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначаються виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Згідно ч.4 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Так, суд зазначає, що предметом спору у даній справі є рішення комісії Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 14.01.2022 року за № 1339.
Водночас, у п.2 прохальної частини позову позивач зазначає номер рішення як « 28», а у додатках міститься оскаржуване рішення саме за №1339.
Тому, позивачу слід надати виправлену редакцію позовної заяви із зазначенням у позовних вимогах вірного номера спірного рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин, суд вважає за необхідне, на підставі ч. 1 ст. 169 КАС України позовну заяву залишити без руху із наданням позивачу п'ятиденного строку для усунення зазначених в ухвалі суду недоліків.
Керуючись ст.ст. 4, 46, 160, 161, 169, 171, 248 КАС України, -
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «Альтера» до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Встановити позивачу п'ятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Визначені недоліки позовної заяви позивачам усунути шляхом надання суду:
- заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду разом з доказами поважності причин його пропуску;
- виправленої редакції позовної заяви із зазначенням у позовних вимогах вірного номера спірного рішення.
Надати копії виправленої редакції позовної заяви разом з додатками відповідно до кількості учасників справи.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя І.О. Лозицька