21 листопада 2022 року Справа №160/15173/22
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Прудник Сергій Володимирович, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпро заяви представника відповідача Орел Анастасії Олександрівни про розгляд справи за правилами загального провадження у справі за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «К.Н.Т.» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання проти правним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
30.09.2022 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «К.Н.Т.» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якій позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 20.10.2021 року №0153580711 (форма «С»), про нарахування пені за порушення термінів розрахунку у сфері ЗЕД, невиконання зобов'язань та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства у сумі 745 647,44 грн.
Вказані позовні вимоги вмотивовані тим, що поза увагою контролюючого органу була неправомірно залишена фінансово-господарська операція щодо взаємозаліку зустрічних однорідних вимог та у зв'язку із цим зняття експортного контракту з валютного контролю, відповідач дійшов хибного висновку про існування у ТОВ «К.Н.Т.» суми дебіторської заборгованості за контрактом №Р010717 у розмірі 49195,40 доларів США та неправомірно розрахував суму оскаржуваної пені за нібито «неповернення» валютних цінностей в Україну. Тим паче, спеціальними законами, зокрема, Законом №959-ХІІ, Законом №185/94-ВР, Цивільним та Господарським кодексами України не заборонено, а окремими з них - навіть прямо передбачено зарахування зустрічних однорідних вимог як вид припинення зобов'язання за зовнішньоекономічними договорами. В свою чергу, податковий орган приймаючи оскаржуване рішення про нарахування позивачу пені за порушення строків розрахунків за договором від 14.01.2016 року №14/01/16, укладеним позивачем з фірмою - нерезидентом «CLEANergy е.К» та констатуючи порушення ТОВ «Верболіз» вимог ст. 1 Закону № 185/94-ВР, не врахував, що наведена норма Закону регламентує строки зарахування валютної виручки резидентів на їх рахунки в уповноважених банках за результатами безпосередньо виконання зовнішньо-економічних контрактів, чого в даному випадку не відбулось. Моментом одержання виручки у іноземній валюті за експортовану продукцію вважається дата надходження коштів на валютний рахунок резидента в уповноваженому банку України (абз. 2 п. 5 Інструкції про порядок здійснення розрахунків у іноземній валюті за експортно-імпортними операціями на умовах відстрочки платежів чи поставок, затвердженої наказом Національного банку України від 14.06.1994 року №85). Однак, припинення відповідних зобов'язань відбулось не у грошовій формі, тобто без зарахування валютної виручки на рахунок резидента в уповноваженому банку. В даному випадку, податковим органом не доведено наявності підстав, з яким Закон №185/94-ВР пов'язує застосування штрафних санкцій (пені), передбачених статтею 4 такого Закону». Відтак, можна дійти до остаточного висновку про те, ще сторони зовнішньоекономічних операцій, здійснюючі експортно-імпортні операції, обґрунтовано виходили з того, що чинним законодавством передбачено їх право на застосування такої форми розрахунків як зарахування (залік) зустрічних однорідних вимог. Отже позивач вважає, що виконання зобов'язань резидента України - ТОВ «К.Н.Т.» перед нерезидентом - Wealthy Pasific LTD (Великобританія) за зовнішньоекономічним Контрактом №Р010717 від 01.07.2017 року шляхом зарахування зустрічних вимог за наявності належним чином оформлених документів, вважаємо, що податковим органом не доведено наявність підстав для нарахування позивачу пені за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності, з огляду на що податкове повідомлення-рішення від 20.10.2021 року №0153580711 (форма «С») є протиправним та існують правові підстави для його скасування. При цьому, згідно із постановою Правління НБУ №410 від 13.12.2016 року банк знімає експортну операцію резидента з поставки продукції, виконання робіт, надання транспортних, страхових послуг з контролю після зарахування виручки за цією операцією на поточний рахунок останнього. Тож, експортний контракт №Р010717 від 01.07.2017 року (за яким здійснювалось нарахування пені відповідачем), був знятий AT «ОТП Банк» з валютного контролю у зв'язку із проведеним 08.06.2018 року між ТОВ «К.Н.Т.» та Wealthy Pasific LTD (Великобританія) взаємозаліку на суму 49 195,40 доларів США. Отже, у відповідача були відсутні всі правові підстави для нарахування пені за оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням у зв'язку із тим, що як станом на дату проведення перевірки, так й станом на дату винесення оскаржуваного податкового повідомлення - рішення (20.10.2021 року), експортний контракт №Р010717 від 01.07.2017 року, укладений між ТОВ «К.Н.Т.» (код за ЄДРПОУ 37707554) та Wealthy Pasific LTD (Великобританія), був вже знятий АТ «ОТП Банк» з валютного контролю. Позивач також стверджує, що штрафні санкції за встановлені за наслідкам проведеної податковим органом перевірки порушення Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» починаючи з 01.07.2017 року (попередня перевірка) або 13.04.2019 року (поточна перевірка) застосовано лише 20.10.2021 року (дата оскаржуваного податкового повідомлення-рішення), тобто зі збігом строку давності для притягнення позивача до відповідальності за це правопорушення, то можна дійти до висновку про те, що санкції (пеня) застосовані до TOB «К.Н.Т.» неправомірно. Тому, нарахування пені за період з 13.04.2019 року по 03.09.2021 року є протиправним згідно з постановою Верховного Суду від 09.06.2020 року у справі №817/13 78/15.
Крім цього, на думку позивача, відповідачем також було порушено вимоги п. 78.2 ст. 78 ПК України, в якій міститься пряма заборона повторного проведення перевірки щодо одного того ж самого питання. Таким чином, відсутність законних підстав у ГУ ДПС у Дніпропетровській області для проведення перевірки ТОВ «К.Н.Т.», недотримання процедури її проведення, порушення строку застосування санкцій у формі нарахованої пені, дозволяє визнати наслідки такої перевірки у вигляді прийнятого податкового повідомлення - рішення - протиправними. Акт перевірки містить недостовірні відомості (інформацію) стосовно стану розрахунок позивача з контрагентом -нерезидентом.
За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.09.2022 зазначена вище справа розподілена та 03.10.2022 року передана судді Пруднику С.В.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.10.2022 року вказану позовну заяву було залишено без руху через невідповідність вимогам ст. ст. 160, 161 КАС України.
У встановлений ухвалою суду від 04.10.2022 року строк позивач усунув недоліки адміністративного позову.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.10.2022 року відкрито провадження в адміністративній справі, призначено розгляд за правилами спрощеного провадження без виклику учасників справи.
16.11.2022 року від представника відповідача Орел Анастасії Олександрівни до суду надійшла заява про розгляд справи за правилами загального провадження задля повного та всебічного встановлення обставин справи з огляду на предмет спору та необхідності дослідження значного обсягу доказів.
Вирішуючи зазначену заяву, суд враховує наступне.
Згідно з ч. 3 ст. 257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
За приписами ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї зі сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Тож, відповідно до ч. 6 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
При цьому суд враховує практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах у контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція), яка свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не в кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі "Аксен проти Німеччини", заява № 8273/78; рішення від 25 квітня 2002 року у справі "Варела Ассаліно проти Португалії", заява № 64336/01).
Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
ЄСПЛ вказав на те, що відмову в проведенні публічного розгляду не можна вважати необґрунтованою, оскільки під час провадження у справі не виникло ніяких питань, які не можна було вирішити шляхом дослідження письмових доказів.
В даному випадку кожен з учасників справи може користуватися своїми процесуальними правами та обов'язками, визначеними ст. 44 КАС України із урахуванням норм, передбачених главою 10 "Розгляд справ за правилами спрощеного позовного провадження" КАС України.
Представник відповідача не навіла обґрунтованих підстав того, що справа не може бути розглянута без попереднього усного заслуховування пояснень сторін щодо суті спору.
Бажання сторін у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, висловлені ними в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідності призначення справи до розгляду з викликом її учасників.
Проаналізувавши матеріали позовної заяви, беручи до уваги характер спірних правовідносин та предмет доказування, суд не вбачає необхідності надання пояснень представниками сторін у зазначеній справі, а тому дійшов висновку, що підстави для її розгляду за участю сторін відсутні. У зв'язку з чим відсутні і підстави для задоволення заяви представника відповідача Орел А.О. про розгляд справи за правилами загального провадження.
Керуючись статтями 12, 248, 257, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
У задоволенні заяви представника відповідача Орел Анастасії Олександрівни про розгляд справи за правилами загального провадження - відмовити.
Копію даної ухвали направити учасникам справи.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання.
Суддя С. В. Прудник