22 листопада 2022 року ЛуцькСправа № 140/5823/22
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Лозовського О.А.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до 6 прикордонного Волинського загону Державної прикордонної служби України (м.Луцьк) про визнання протиправними дій,
06.09.2022 ОСОБА_1 звернувся з позовом до Державної прикордонної служби України, ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій службових осіб пункту пропуску «Ягодин» ІНФОРМАЦІЯ_2 (м.Луцьк) Західного регіонального управління Адміністрації Державної прикордонної служби України щодо надання дозволу 11 серпня 2022 на виїзд малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у супроводі ОСОБА_3 за кордон без дозволу батька ОСОБА_1 .
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначає, що 10.08.2022 його колишня дружина ОСОБА_3 , без відома позивача вивезла спільного сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 в невідомому напрямку. Наголошую, що є законним батьком дитини і останній рік син фактично проживав з ним, та до моменту вивезення дитини, ефективно здійснював права піклування щодо дитини (не був позбавлений або обмежений у батьківських правах), добросовісно виконував свої батьківські обов'язки, забезпечував сина усім необхідним та завжди керувався правами та інтересами своєї дитини.
Також вказує, що ввечері 10.08.2022 до ОСОБА_1 зателефонували з пункту пропуску через державний кордон ОСОБА_4 та повідомили про те, що колишня дружина та мій син намагаються перетнути державний кордон через вказаний пункт пропуску. А тому невідкладно приїхав до вказаного пункту пропуску та висловив категоричне заперечення проти перетинання сином державного кордону, розуміючи, що для перетину кордону дитиною, яка не досягла 16-річного віку, з одним із батьків, необхідна згода другого із батьків. Однак, вранці 11.08.2022 працівниками пункту пропуску через державний кордон Ягодин було прийнято незаконне рішення про надання дозволу на перетин сином державного кордону без згоди позивача.
Звертає увагу, що під час введення воєнного стану законодавцем передбачена спрощена процедура, яка презюмує наявність згоди другого із батьків, але не змінює порядок перетину кордону і тим більше не змінює норми законодавства, а саме Цивільного та Сімейного кодексів, згідно із якими - за відсутності згоди одного з батьків, або рішення суду, виїзд за кордон дитини, яка не досягла 16-річного віку є незаконним.
Працівники пункту пропуску через державний кордон Ягодин, які є уповноваженими особами Державної прикордонної служби України, були повідомленні ОСОБА_1 - батьком малолітньої дитини, про його категоричне заперечення проти перетинання державного кордон України його сином у супроводі ОСОБА_3 . Тобто, працівники пункту пропуску, на момент надання дозволу 11.08.2022 ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на перетин кордону, були обізнані про незгоду батька.
Таким чином, в даному випадку органами державної прикордонної служби було грубо порушено норми статей 19, 20 Закону «Про державний кордон України», а також проігноровано положення статті 141 Сімейного кодексу України.
Конотоп вважає такі дії відповідача протиправними, тому просить позов задовольнити.
Ухвалою судді від 09.09.2021 адміністративний позов було залишено без руху, та надано позивачу строк на усунення недоліків шляхом подання до суду доказів направлення іншим учасникам справи адміністративного позову з додатками листом з описом вкладення, а також подання до суду нової редакції позовної заяви, у якій необхідно уточнити та чітко викласти зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
15.09.2022 до суду надійшла заява позивача на усунення недоліків в якій уточнено відповідача у справі, яким зазначено Луцький прикордонний загін, отже позивачем в повній мірі усунуто недоліки позовної заяви, на які було вказано в ухвалі суду від 09.09.2022.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 26.09.2022 відкрито спрощене позовне провадження у справі без проведення судового засідання та виклику сторін.
11.10.2022 представником позивача подано уточнену позовну заяву, в якій відповідачем вказано 6 прикордонний Волинський загін (а. с. 57-59), а також клопотання про розгляд справи за участю сторін та 17.10.2022 подано клопотання про допит в якості свідка інспектора прикордонної служби старшого сержанта ОСОБА_5 .
Ухвалою суду від 01.11.2022 відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача про розгляд справи в судовому засіданні за участю сторін та виклик свідка.
Ухвалою суду від 14.11.2022 відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача про розгляд справи в судовому засіданні за участю сторін та допит позивача в якості свідка.
У поданому 11.10.2022 відзиві на позовну заяву представник відповідача позовні вимоги заперечив та просив відмовити у задоволенні позову.
Свою позицію обгрунтовує тим, що Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, який затверджений Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні»» від 24.02.2022 №2І02-ІХ, введено на території України воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який діє і по сьогодення.
Щодо порядку перетину кордону, слід зазначити, що він встановлюється Постановою Кабінету Міністрів України № 57 від 27.01.1995 року «Про затвердження Правил перетинання державного кордону громадянами України» (далі - Правша №57).
Вказує, що у зв'язку з введенням воєнного стану, змінились і правила перетину державного кордону. Зокрема, посилаючись на абзац 13 пункту 23 постанови Кабінету Міністрів України №57 від 27.01.1995 «Про затвердження Правил перетинання державного кордону громадянами України» (із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ України №383 від 29.03.2022) вказує, що виїзд за межі України дітей, які не досягли 16-річного віку, в супроводі одного з батьків, баби, діда, повнолітніх брата, сестри, мачухи, вітчима або інших осіб, уповноважених одним з батьків письмовою заявою, завіреною органом опіки та піклування, здійснюється без нотаріально посвідченої згоди другого з батьків та за наявності паспорта громадянина України або свідоцтва про народження дитини (за відсутності паспорта громадянина України)/документів, що містять відомості про особу, на підставі яких Держприкордонслужба дозволить перетин державного кордону, тобто виїзд за межі України дітей які не досягли 16-річного віку, в супроводі матері здійснюється без нотаріально посвідченої згоди батька.
Також відповідач зазначає, що в даному випадку інформація щодо тимчасового обмеження виїзду з території України малолітнього громадянина України ОСОБА_2 в Державній прикордонній службі відсутня. Тому, у зв'язку з наданням на паспортний контроль усіх необхідних документів для виїзду за кордон, 11.08.2022 посадовими особами 6 прикордонного Волинського загону Державної прикордонної служби України на виконання вище вказаних вимог, здійснено пропуск малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який слідував зі своєю матір'ю ОСОБА_3 на виїзд з України через міжнародний пункт пропуску через державний кордон України для автомобільного сполучення «Ягодин».
Вважає, що під час здійснення прикордонного контролю посадові особи пункту пропуску «Ягодин» 6 прикордонного Волинського загону Державної прикордонної служби України діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому позовні вимоги є необгрунтованими, безпідставними.
Щодо посилання позивача на позицію, викладену у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 12.02.2021 у справі №520/11708/19, зазначає, що описані події у даній Постанові відбувались у мирний час у 2019 році, коли діяла інша редакція Порядку №57, якою визначено, що згода батька для виїзду за кордон дитиною є безумовною підставою. У зв'язку з введенням на території України воєнного стану та внесенням змін до Порядку №57, зазначений вище правовий висновок Верховного Суду не може застосовуватись до спірних правовідносин, оскільки, у чинній редакції Порядку № 57 (яка діяла і на момент виникнення спірних правовідносин між ОСОБА_1 та військовою частиною НОМЕР_1 , тобто 11.08.2022, відсутня обов'язкова умова наявності згоди батька.
З наведених підстав просить в задоволенні позову відмовити.
Інших заяв по суті справи до суду не надходило.
Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають до задоволення з наступних мотивів та підстав.
Судом встановлено, що законними представниками ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 є ОСОБА_1 (батько) та ОСОБА_3 (мати), що підтверджується свідоцтвом про народження Серії НОМЕР_2 (а. с. 37).
Як вказує позивач, 10.08.2022 колишня дружина позивача - ОСОБА_3 , без відома батька - ОСОБА_1 вивезла спільного сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 за межі території України без згоди батька, який заперечував виїзд дитини, перебуваючи 10.08.2022-11.08.2022 в пункті пропуску Ягодин.
Вважаючи дій відповідача щодо надання дозволу на перетин кордону малолітньою дитини з матір'ю без дозволу батька протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Згідно частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Діяльність Державної прикордонної служби України (далі - Держприкордонслулсба), покладені на неї обов'язки та функції регламентуються Законом України «Про Державну прикордонну службу України» №661-IV від 03.04.2003.
Відповідно до статей 1, 2 Закону України «Про Державну прикордонну службу України» на Держприкордонслужбу покладаються завдання щодо забезпечення недоторканності державного кордону та охорони суверенних прав України в її прилеглій зоні та виключній (морській) економічній зоні. Основними функціями Державної прикордонної служби України є: охорона державного кордону України на суші, морі, річках, озерах та інших водоймах з метою недопущення незаконної зміни проходження його лінії, забезпечення дотримання режиму державного кордону та прикордонного режиму; здійснення в установленому порядку прикордонного контролю і пропуску через державний кордон України та до тимчасово окупованої території І з неї осіб, транспортних засобів, вантажів, а також виявлення і припинення випадків незаконного їх переміщення; участь у боротьбі з організованою злочинністю та протидія незаконній міграції на державному кордоні України та в межах контрольованих прикордонних районів; участь у заходах, спрямованих на боротьбу з тероризмом, а також припинення діяльності незаконних воєнізованих або збройних формувань (груп), організованих груп та злочинних організацій, що порушили порядок перетинання державного кордону України....»
Однією із функцій Держприкордонслужби, відповідно до чинного законодавства, є здійснення прикордонного контролю і пропуску через державний кордон України осіб.
Частиною першою статті 2 Закону України «Про прикордонний контроль» №1710-VI від 05.11.2009 визначено, що прикордонний контроль - це державний контроль, що здійснюється Державною прикордонною службою України, який включає комплекс дій і систему заходів, спрямованих на встановлення законних підстав для перетинання державного кордону особами, транспортними засобами і переміщення через нього вантажів» слід зазначити, що саме посадові особи здійснюють необхідні дії і заходи, спрямовані на встановлення законних підстав для перетинання державного кордону особами. В частині пропуску осіб через Державний кордон України до таких заходів слід віднести: здійснення перевірки наявності та достовірності документів, визначених нормативно-правовими актами, в особи, а також встановлення підстав для перетину кордону та їх відповідність вимогам чинному законодавства.
У пункті 4.5 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 05.10.2005 №6-рп/2005 вказано, що, розглядаючи положення частини четвертої статті 5 Конституції України, «ніхто не може узурпувати державну владу» у системному зв'язку з положеннями частин другої, третьої цієї статті, Іншими положеннями Основного Закону України, Конституційний Суд України дійшов висновку, що узурпація державної влади означає неконституційне або незаконне її захоплення органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами, громадянами чи їх об'єднаннями тощо. Гарантією недопущення узурпації державної влади є, зокрема, закріплені Конституцією України принципи здійснення державної влади на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову (частина перша статті 6) та положення, згідно з яким органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (частина друга статті 19).
Отже, виключно визначеним законом органом (посадовою особою) можуть здійснюватись повноваження і прийматись рішення, які згідно з Конституцією України належать до компетенції вказаного органу, в тому числі і судами, які не належать до гілок законодавчої або виконавчої влади.
Відповідно до частини 1 статті 14 Закону України «Про прикордонний контроль» іноземцю або особі без громадянства, які не відповідають одній чи кільком умовам перетинання державного кордону на в'їзд в Україну або на виїзд з України, зазначеним у частинах першій, третій статті 8 цього Закону, а також громадянину України, якому відмовлено у пропуску через державний кордон при виїзді з України у зв'язку з відсутністю документів, необхідних для в'їзду до держави прямування, транзиту, в передбачених законодавством випадках або у зв'язку з наявністю однієї з підстав для тимчасового обмеження його у праві виїзду за кордон, визначених статтею 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», відмовляється у перетинанні державного кордону лише за обґрунтованим рішенням уповноваженої службової особи підрозділу охорони державного кордону із зазначенням причин відмови. Уповноважена службова особа підрозділу охорони державного кордону про прийняте рішення доповідає начальнику органу охорони державного кордону. Таке рішення набирає чинності невідкладно. Рішення про відмову у перетинанні державного кордону оформляється у двох примірниках. Один примірник рішення про відмову у перетинанні державного кордону видається особі, яка підтверджує своїм підписом на кожному примірнику факт отримання такого рішення. У разі відмови особи підписати рішення про це складається акт.
Порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в'їзд в Україну регулюється нормами Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України».
Згідно абзацу третього статті 3 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» правила перетинання державного кордону України громадянами України встановлюються Кабінетом Міністрів України відповідно до цього Закону та інших законів України.
Так, постановою Кабінету Міністрів України №57 від 27.01.1995 затверджено Правила перетинання державного кордону громадянами України» (далі - Правила №57).
Згідно абзацу тринадцятого пункту 23 Правил №57 виїзд за межі України дітей, які не досягли 16-річного віку, в супроводі одного з батьків, баби, діда, повнолітніх брата, сестри, мачухи, вітчима або інших осіб, уповноважених одним з батьків письмовою заявою, завіреною органом опіки та піклування, здійснюється без нотаріально посвідченої згоди другого з батьків та за наявності паспорта громадянина України або свідоцтва про народження дитини (за відсутності паспорта громадянина України)/документів, що містять відомості про особу, на підставі яких Держприкордонслужба дозволить перетин державного кордону (із змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України №383 від 29.03.2022).
При цьому, суд зауважує, що о 05 годині 30 хвилин 24 лютого 2022 року російська федерація здійснила збройний напад на Україну.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, який затверджений Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні»» від 24.02.2022 №2І02-ІХ, на території України введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який діє і на сьогодні, тобто на момент розгляду даної справи по суті.
Таким чином, аналізуючи норми абзацу тринадцятого пункту 23 Правил №57, слід прийти висновку, що в період воєнного стану виїзд за межі України дітей які не досягли 16- річного віку, в супроводі матері здійснюється без нотаріально посвідченої згоди батька. Відтак, посилання позивача на позицію Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 12.02.2021 у справі №520/11708/19, стосується подій періоду 2019, коли діяла інша редакція Порядку №57, якою визначено, що згода батька для виїзду за кордон дитини є безумовною підставою, не береться судом до уваги, оскільки спірні обставини відбувались у мирний час.
Також судом встановлено, що у спірному випадку інформація щодо тимчасового обмеження виїзду з території України малолітнього громадянина України ОСОБА_6 у супроводі матері ОСОБА_3 відсутня, що стверджують матеріали справи.
Отже, у зв'язку з наданням на паспортний контроль усіх необхідних документів для виїзду за кордон, 11.08.2022 посадовими особами 6 прикордонного Волинського загону Державної прикордонної служби України на виконання вище вказаних вимог, здійснено пропуск малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який слідував зі своєю матір'ю ОСОБА_3 на виїзд з України через міжнародний пункт пропуску через державний кордон України для автомобільного сполучення «Ягодин».
Разом з тим, щодо твердження позивача про факт вивезення неповнолітньої дитини за межі України колишньою дружиною, варто зауважити, що докази розірвання шлюбу між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 позивачем не надані. Також відсутні докази щодо визначення конкретного місця проживання дитини з матір'ю чи батьком.
За приписами статті 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відтак, з урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку про те, що під час здійснення прикордонного контролю посадові особи пункту пропуску «Ягодин» 6 прикордонного Волинського загону Державної прикордонної служби України діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, у зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Керуючись статтями, 241-246, 250, 255, 260, 262, 295, 297 КАС України, суд,
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до 6 прикордонного Волинського загону Державної прикордонної служби України (м. Луцьк) (43005, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Стрілецька, 6, код ЄДРПОУ 14321661) про визнання протиправними дій, - відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України. У разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя О.А. Лозовський