Єд.унік. № 243/111764/21
Провадження № 2/243/398/2022
24 листопада 2022 року
Слов'янський міськрайонний суд Донецької області в складі:
Головуючого судді Старовецького В.І.
за участю секретаря судового засідання Петруся Д.О.,
розглянувши у судовому засіданні, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів на підставі наказу №29-к про впровадження дистанційної роботи Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 10 травня 2022 року, за правилами загального позовного провадження за позовною заявою ОСОБА_1 діючої в інтересах ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про стягнення суми пенсії в порядку спадкування,
ОСОБА_1 діюча в інтересах ОСОБА_2 звернулася до Слов'янського міськрайонного суду Донецької області з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про стягнення спадкових коштів, яку обґрунтувала тим, що ОСОБА_2 є спадкоємцем після смерті батька ОСОБА_3 померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після його смерті відкрилася спадщина, яка складається з недоотриманої за життя пенсії.
12.01.21 року ОСОБА_2 отримала Свідоцтво про право на спадщину за законом, яка складається з недоотриманої пенсії померлого ОСОБА_3 яка складається із суми 156481,18 гривня.
На картковий рахунок ОСОБА_2 була здійснена разова виплата від ПФУ в сумі 145988,69 гривень. Недоплата успадкованої пенсії складає 10492,49 гривні.
Позивач вважає, що відповідач діяв всупереч вимогам чинного законодавства, тому просить суд стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на свою користь суму недоотриманої пенсії у розмірі 10492,49 гривні.
Представником відповідача до суду було надано відзив, в якому він заперечував проти задоволення позовних вимог ОСОБА_2 , з огляду на те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 , на тимчасово окупованій території України, в місті Макіївка Донецької області, помер батько позивача - ОСОБА_3 . Після його смерті залишилось спадкове майно, яке складається з недоотриманої пенсії. 12 січня 2021 року державним нотаріусом П'ятої донецької державної нотаріальної контори Сафроновою Н.Л. позивачу було видано Свідоцтво про право на спадщину за законом, яка складається з недоотриманої пенсії померлого ОСОБА_3 у розмірі 156 481,18 гривня, належної спадкодавцю на підставі Довідки № 0567-04-8/9130 від 01 жовтня 2020 року, виданої Слов'янським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Донецької області. За даними ІКІС ПФУ: Підсистеми «Звернення» 16.01.2021 року із заявою №370 щодо виплати недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю ОСОБА_3 звернулася ОСОБА_2 через довірену особу ОСОБА_1 , яка діяла на підставі нотаріально посвідченої довіреності та представляла інтереси спадкоємця. За результатом розгляду наданих документів проведено нарахування суми недоотриманої пенсії в розмірі 145988,69 грн. за період з 15.01.2018 по 31.07.2020 з урахуванням вимог статті 46 Закону №1058 та сформоване разове доручення з виплатою через банк. Виплата не проведена по причині повернення коштів установою банку на рахунок Головного управління. За даними ІКІС ПФУ: Підсистеми «Звернення» 02.08.2021 року ОСОБА_2 через довірену особу ОСОБА_1 , яка діяла на підставі нотаріально посвідченої довіреності та представляла інтереси спадкоємця, вдруге звернулась із заявою №6786 щодо виплати недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю ОСОБА_3 . В вересні 2021 року Головним управлінням проведено нарахування та виплата суми недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю ОСОБА_3 з виплатою в АТ «Ощадбанк» відповідно до заяви. Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області з урахуванням норм ст. 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», було виплачено 145988,69 грн. з урахуванням дня звернення за отриманням пенсії. Можливість виплати сум пенсії, що належала пенсіонерові і залишилась недоотриманою у зв'язку з його смертю, врегульовано статтею 52 ЗУ №1058, в тому числі і в частині їх виплати спадкоємцям, за умови надання свідоцтва про право на спадщину, де спадковим майном зазначено пенсію померлого пенсіонера. Розмір недоотриманої пенсії розраховувся з дня звернення та виплачується не більше ніж за три роки.
В судове засіданні позивачка ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_1 не з'явилися, однак до суду надала клопотання про розгляд справи у її відсутності.
Представник відповідача Головного Управління пенсійного фонду України в Донецькій області повідомлений належним чином про дату та час розгляду справи в судове засідання не з'явився. Суд звертає увагу на те, що відповідач неодноразово повідомлявся про дати розгляду справи, відзиву не надав. На дату слухання справи секретарем судового засідання було надіслано повідомлення на офіційну електронну адресу відповідача. Незважаючи на це, на дату розгляду справи, відповідач не надав заяв про розгляд справи без участі, про відкладення розгляду справи та інше.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07.07.1989 року, виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, як що таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи.
В цьому ж рішенні Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
З огляду на викладене, оскільки представник відповідача, будучи повідомленим належним чином про дату, час і місце судового засідання не з'явився у судове засідання без повідомлення причин неявки, відзив не надав, із заявами про відкладення розгляду справи не звертався, суд приходить до переконання, що у суду відсутні підстави для відкладення розгляду справи, а тому, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних та доказів.
Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 діючої в інтересах ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про стягнення суми пенсії в порядку спадкування, підлягають задоволенню з огляду на їх законність та обґрунтованість.
Європейський суд з прав людини у рішенні в справі «Руїз Торіха проти Іспанії» від 09 грудня 1994 року, заява № 18390/91 вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.
Згідно з ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст.392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Згідно зі ст.16 Цивільного кодексу України способом захисту цивільних прав є визнання права.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 є батьком позивачки ОСОБА_2
12.01.2021 року державним нотаріусом П'ятої донецької державної нотаріальної контори, ОСОБА_2 було видано Свідоцтво про право на спадщину за законом, яка складається з недоотриманої пенсії померлого батька - ОСОБА_3 у розмірі 156481,18 гривня.
На рахунок ОСОБА_2 відкритий нею в АТ «Ощадбанк», Головний управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області було перераховано разову виплату в розмірі 145988,69 гривень.
Відповідно до службової записки Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, наданого на виконання ухвали суду, за даними ІКІС ПФУ: Підсистеми «Звернення» 16.01.2021 року із заявою №370 щодо виплати недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю ОСОБА_3 звернулася ОСОБА_2 через довірену особу ОСОБА_1 , яка діяла на підставі нотаріально посвідченої довіреності та представляла інтереси спадкоємця. За результатом розгляду наданих документів проведено нарахування суми недоотриманої пенсії в розмірі 145988,69 гривень за період з 15.01.2018 по 31.07.2020 з урахуванням вимог статті 46 Закону №1058 та сформоване разове доручення з 3 виплатою через банк. Виплата не проведена по причині повернення коштів установою банку на рахунок Головного управління. За даними ІКІС ПФУ: Підсистеми «Звернення» 02.08.2021 року ОСОБА_2 через довірену особу ОСОБА_1 , яка діяла на підставі нотаріально посвідченої довіреності та представляла інтереси спадкоємця, вдруге звернулась із заявою №6786 щодо виплати недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю ОСОБА_3 . В вересні 2021 року Головним управлінням проведено нарахування та виплата суми недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю ОСОБА_3 з виплатою в АТ «Ощадбанк» відповідно до заяви. На виконання вимог ухвали Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 08.11.2021 по справі №243/11764/21 надаємо інформацію щодо призначення та виплати недоотриманої пенсії за життя ОСОБА_3 , пенсійні кошти за життя ОСОБА_3 за період з 01.11.2017 по 14.01.2018 не нараховувались, сума недоотриманої пенсії була розрахована у відповідності до ч. 1 ст. 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії.
Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що не вся сума недоотриманої пенсії ОСОБА_3 була виплачена спадкоємцю, а лише частина, обмежена трирічним строком.
У відповідності до ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Статтею 1218 Цивільного кодексу України встановлено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ст. 1258 ЦК України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
Відповідно до ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Згідно з частиною першою та третьою статті 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, виплачується по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали. У разі відсутності членів сім'ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, входить до складу спадщини.
Відповідно до ст. 1219 ЦК України, не входять до складу спадщини права та обов'язки, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема: особисті немайнові права; право на участь у товариствах та право членства в об'єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; права та обов'язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.
Під час визначення обсягу спадщини необхідно виходити з того, що права та обов'язки, суб'єктом яких був спадкодавець на час відкриття спадщини, переходять до його спадкоємців. Спростування цієї презумпції можливе лише у випадках, коли права та обов'язки є нерозривно пов'язаними з особою спадкодавця. Отже, закон вказує, що до складу спадщини не включаються особисті немайнові права. Безпосередньою ознакою немайнових прав є невіддільність останніх від особи їхнього носія.
Пенсією є щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Таким чином, право на аліменти, пенсії та інші соціальні виплати, як на періодичні платежі, не входить до складу спадщини, оскільки мають на меті матеріальне забезпечення конкретної особи, а передумовою виникнення зазначених прав у спадкодавця була його участь у сімейних, соціальних та трудових відносинах. Однак наведене правило не застосовується до випадків, коли зазначені суми були нараховані, але не одержані спадкодавцем і за умови відсутності членів його сім'ї, бажаючих їх отримати. В такому випадку належить застосовувати ст. 1227 ЦК України.
Згідно зі ст. 1227 ЦК України, суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Аналізуючи наведені правові норми вбачається, що до складу спадщини входить сума пенсії, яка була нарахована, але не отримана спадкодавцем за життя з незалежних від нього причин.
Зміст ч. 3 ст. 52 Закону України № 1058-ІУ також узгоджується зі змістом статті 1227 ЦК України, якою визначено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодування у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Крім того, зміст вищевказаних норм узгоджується із положенням Закону України «Про пенсійне забезпечення», де в ч. 1 ст. 91 вказано, що суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, передаються членам його сім'ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Відповідач, на у своєму відзиві посилається на положення ст. 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
У відповідності до ч. 1 ст. 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії.
Згідно з пп. 2.26 «Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України, для виплати недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера до органу, що призначає пенсію, в якому перебував на обліку померлий пенсіонер, надається Свідоцтво про смерть, документи, які підтверджують родинні стосунки, документ, що посвідчує особу заявника. Для виплати недоотриманої пенсії, яка ввійшла до складу спадщини, у зв'язку з відсутністю членів сім'ї або в разі незвернення ними за виплатою вказаної суми протягом шести місяців з дня відкриття спадщини до органу, що призначає пенсію, в якому перебував на обліку померлий пенсіонер, надається документ, що посвідчує особу заявника, Свідоцтво про смерть, Свідоцтво про право на спадщину.
Таким чином, діючим законодавством, в залежності від моменту звернення, визначено два шляхи для отримання недоодержаної пенсії померлого пенсіонера, а саме: в межах шестимісячного строку з моменту смерті пенсіонера, у разі звернення членів сім'ї та зі спливом зазначеного строку спадкоємцями померлого пенсіонера.
Як зазначалось вище при оформленні прав на недоотриману пенсію після померлого пенсіонера, спадкоємцям з-поміж інших документів необхідно подати до органу, що призначає пенсію, Свідоцтво про право на спадщину.
Свідоцтво про право на спадщину за законом є правовстановлюючим документом та з його отриманням позивач набула всіх прав і обов'язків спадкоємця, а отже право власності якого вона набула є правом спадкоємця на успадковане майно, й має відмінний за характером від процедури отримання членами сім'ї померлого пенсіонера сум недоодержаної пенсії.
Члени сім'ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі звернення кількох членів сім'ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну. У разі відсутності членів сім'ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, входить до складу спадщини.
Зміст статті 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» узгоджується зі змістом статті 1227 ЦК України, якою визначено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини. Крім того, зміст вищевказаних норм узгоджується із положенням Закону України «Про пенсійне забезпечення», де в ч. 1 ст. 91 вказано, що суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, передаються членам його сім'ї, а в разі їх відсутності входять до складу спадщини.
Суд не погоджується з діями відповідача, які ґрунтуються на частині першій статті 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», якою передбачено, що нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії, оскільки дана правова норма розповсюджується на пенсіонерів, які є власниками своїх особистих пенсій, тобто на тих, що не померли, та ніяким чином не стосується правовідносин щодо спадщини.
Згідно з статтею 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною першою ст.16 Цивільного Кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Крім того, зміст ч. 3 ст.52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та ст.1227 ЦК України також узгоджується із положенням Закону України «Про пенсійне забезпечення», де в ч. 1 ст. 91 вказано, що суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, передаються членам його сім'ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Суд звертає увагу на те, що ЦК України не визначає строк, протягом якого члени сім'ї спадкодавця мають право на одержання соціальних платежів. Положення ч. ч. 2 та 3 ст. 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», які є спеціальними стосовно правовідносин про спадкування сум пенсії, теж не обмежують право на отримання сум пенсії, що належала пенсіонерові і не була ним отримана у зв'язку з його смертю. Ці положення тільки визначають подію, умови, час, коло осіб і їх правове становище, предмет правовідносин, із настанням яких можлива виплата недоотриманої пенсії померлого пенсіонера.
Аналіз наведених норм матеріального права дає можливість дійти висновку про те, що суми пенсії, які перейшли у спадщину, передаються спадкоємцям у повному обсязі, без будь-яких часових обмежень. Норми ч. 1 ст. 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», які регулюють виплату пенсіонеру певних сум пенсії не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії, не розповсюджуються на правовідносини з приводу отримання спадкоємцями померлого пенсіонера тих сум пенсії, які перейшли у спадщину.
Таким чином, суд дійшов висновку, що правовідносини з приводу нарахування та обліку недоотриманої пенсії померлого пенсіонера мають регулюватись спеціальною ст.52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» без урахування норм ст. 46.
З огляду на викладене, у спірних правовідносинах відповідач незаконно перешкоджає реалізації прав позивача як спадкоємця на отримання всього належного йому спадкового майна.
В судовому засіданні встановлено, що загальна сума пенсії померлого ОСОБА_3 складала 156481,18 грн., а сума недоотриманої пенсії, виплачена позивачу, була обмежена трирічним строком звернення та склала 145988,69 гривень за період з 15.01.2018 по 31.07.2020 року, тому залишок невиплаченої пенсії, яка увійшла до складу спадщини після смерті ОСОБА_3 в сумі 10492,49 гривні, має бути виплачена позивачу, як майно, яке увійшло до складу спадщини.
Відповідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (ч.1). Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом (ч.2).
Статтею 386 ЦК України встановлені засади захисту права власності та передбачено, що держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності (ч.1). Власник, який має підстави передбачити можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню (ч.2).
Статтею 41 Конституції України гарантовано, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
З огляду на викладене, з врахуванням встановлених у судовому засіданні обставин, суд вважає, що позовні вимоги щодо стягнення недоотриманої пенсії померлої у загальному розмірі 10492,49 гривні на користь позивача ОСОБА_2 з Головного Управління Пенсійного фонду України в Донецькій області підлягають задоволенню.
Згідно з ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивач при зверненні до суду сплатила судовий збір у розмірі 908,00 гривень, тому за рахунок бюджетних асигнувань, з відповідача на його користь підлягає стягненню судовий збір у розмірі 908,00 гривень.
На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст.ст.15, 16, 25, 328, 1216, 1217, 1218, 1227, 1261 Цивільного Кодексу України, ст.ст. 4, 12, 13, 76, 78, 81, 89, 128, 141, 229, 235, 259, 263, 264, 265, 268, 353, 355, 356 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 діючої в інтересах ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про стягнення суми пенсії в порядку спадкування- задовольнити.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, код ЄДРПОУ 13486010, яке розташоване за адресою: Донецька область, Краматорський район, м. Слов'янськ, площа Соборна, 3, на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , яка зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , адреса ВПО: АДРЕСА_2 , грошові кошти, набуті в порядку спадкування у виді недоотриманої суми пенсії ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі, 10492 (десять тисяч чотириста дев'яносто дві) гривні 49 копійок та судовий збір у розмірі 908,00 (дев'ятсот вісім) гривень 00 копійок.
Рішення суду набуває законної сили протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Суддя Слов'янського міськрайонного суду В.І. Старовецький