Справа № 132/1983/22
3/132/1422/22
"26" жовтня 2022 р. року м. Калинівка
Суддя Калинівського районного суду Вінницької області Ставнійчук С.В. розглянувши матеріали, які надійшли з відділення поліції №1 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, непрацюючого, зареєстрованого і фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1
за ст. 173 КУпАП,
встановила:
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАВ №423672 від 21.08.2022, 21.08.2022 близько 18 год 30 хв ОСОБА_1 за адресою в АДРЕСА_2 пошкодив металопластикове вікно та висловлювався словами нецензурної лайки в бік гр. ОСОБА_2 , чим вчинив правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП.
ОСОБА_1 обставини викладені у протоколі про адміністративне правопорушення заперечив і пояснив, що сім'я ОСОБА_3 є сусідами його тещі ОСОБА_4 , які проживають по АДРЕСА_3 . З цією сім'єю, він біля трьох років перебуває у неприязних стосунках причиною чому є те, що ОСОБА_5 , чоловік ОСОБА_6 , протягом тривалого часу кидається шматками цегли в сторону домоволодіння ОСОБА_4 , внаслідок чого неодноразово пошкоджував вікна домоволодіння. З приводу цього він неодноразово звертався із заявами в органи поліції, а також до ОСОБА_6 , на що остання повідомляла, що нічого вдіяти не може, посилаючись на захворювання чоловіка.
В день події, тобто 21.08.2022 біля 18 год 00 хв він із дружиною та сином прийшли до ОСОБА_4 і як тільки зайшли на подвір'я, то зі сторони сусідів ОСОБА_3 прилетіло яблуко, яке він підняв і перекинув через паркан назад до сусідів, а звідти прилетів камінець, який він перекинув назад до сусідів. Після цього сусіди ОСОБА_5 і ОСОБА_7 продовжили кидати на подвір'я тещі яблука і камінці, а він перекидав їх назад. Під час цих подій він не розмовляв з ОСОБА_3 , а ОСОБА_6 взагалі не було на подвір'ї. Коли вони кидалися між собою яблуками і камінцями, то ніякого пластикового вікна він не пошкодив.
ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася і не повідомила про причини своєї неявки, що позбавило суд можливості отримати особисті її пояснення щодо обставин події в судовому засіданні.
У п. 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року №10 «Про судову практику у справах про хуліганство» зазначено, що судам належить забезпечувати своєчасний і правильний розгляд адміністративних справ про дрібне хуліганство.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Відповідальність за ст.173 КУпАП настає за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Об'єктом цього адміністративного правопорушення є суспільні відносини у сфері охорони громадського порядку.
Громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, передбачає наявність діяння: нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та вчинення інших подібних дій, що як наслідок порушують громадський порядок та спокій громадян.
Суб'єктивна сторона дрібного хуліганства полягає у неповазі до суспільства, у прагненні показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб.
При цьому дрібне хуліганство характеризується умислом, тобто особа, яка вчиняє таке правопорушення, усвідомлює, що своїми діями порушує громадський порядок і спокій громадян, та бажає чи свідомо припускає прояв неповаги до суспільства.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ №423672 від 21.08.2022, 21.08.2022 близько 18 год 30 хв ОСОБА_1 за адресою в АДРЕСА_2 пошкодив металопластикове вікно та висловлювався словами нецензурної лайки в бік гр. ОСОБА_2 , чим вчинив правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП.
До протоколу додані: протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від ОСОБА_2 зареєстрований в ЄО 21.08.2022 за №4023, письмові пояснення ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_7 , рапорт поліцейського про подію.
Крім того, через канцелярію суду на адресу останнього особою, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 надіслано заперечення на протокол у справі про адміністративне правопорушення, а ОСОБА_2 та ОСОБА_7 надіслані додаткові письмові пояснення щодо подій, які мали місце за їх участю 21.08.2022, диск з відеозаписом з камери відеоспостереження.
Відповідно до вимог ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. За змістом ст. 279 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення має суддею розглядатись у межах тих обставин, які зазначенні у протоколі про таке порушення.
Разом з цим, у протоколі, складеному щодо ОСОБА_1 , не відображено в повному обсязі об'єктивну сторону правопорушення, що йому інкримінується, оскільки не зазначено і не розкрито в чому полягало порушення ним громадського порядку і спокою громадян, та наслідки цього порушення, настання яких прямо передбачене диспозицією ст. 173 КУпАП України.
Інспектором СРПП відділення поліції №1 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області Лівандовським В.Р. при складанні протоколу про адміністративне правопорушення формально зазначено об'єктивну сторону правопорушення, не встановлено потерпілих осіб та не надано доказів на підтвердження пошкодження майна, тобто наведені недоліки протоколу є істотними та свідчать про формальність та неконкретність зафіксованого щодо ОСОБА_1 правопорушення.
В той же час, під час розгляду справи ОСОБА_1 пояснював, що перебуває з сім'єю ОСОБА_3 в неприязних сусідських відносинах, проте заперечував подію вчиненого правопорушення та вказав, що ніякого вікна під час подій не пошкоджував та будь-які докази, які б підтверджували факт його пошкодження, до протоколу не додані, ОСОБА_6 під час подій на подвір'ї, де відбувалися останні, взагалі не було.
Ці показання ОСОБА_1 узгоджуються з іншими доказами у справі, зокрема, поясненнями ОСОБА_2 і ОСОБА_7 , згідно яких ОСОБА_2 учасником конфлікту не була, останній відбувався за участю ОСОБА_5 і ОСОБА_7 з однієї сторони та ОСОБА_1 з іншої сторони, а ОСОБА_2 на прохання ОСОБА_7 лише викликала працівників поліції.
Разом з тим, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначено протилежне, а саме, нецензурною лайкою ОСОБА_1 висловлювався в бік ОСОБА_2 .
Щодо пошкодження пластикового вікна в будинку, то надані докази є суперечливими, оскільки ОСОБА_2 у своїх поясненнях зазначала, що вікно було пошкоджено на 1-му поверсі будинку, тоді як ОСОБА_7 зазначав, що на 3-му.
Відповідно до абз. 2 п. 15 постанови Великої Палати Верховного суду від 03 липня 2019 року за відсутності відповідного мотиву, коли застосування насильства зумовлене неприязними стосунками з потерпілим і прагненням завдати шкоди конкретній особі з особистих спонукань, сам собою факт вчинення протиправних дій у громадському місці в присутності сторонніх осіб не дає достатніх підстав для кваліфікації їх як хуліганства (справа № 288/1158/16-к).
Фактичні обставини справи, встановлені судом на підставі відомостей, зафіксованих у протоколі про адміністративне правопорушення та доданих до нього письмових документів, а також в ході судового засідання, свідчать про те, що між сім'ями ОСОБА_3 та ОСОБА_8 склались неприязні стосунки, які мали місце і до подій, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, а дії ОСОБА_1 були зумовлені саме особистою неприязню до ОСОБА_5 та ОСОБА_7 , а не хуліганським мотивом.
Крім того, суд не знайшов підтвердження тому, що дії ОСОБА_1 були спрямовані на порушення громадського порядку чи дійсно порушили громадський порядок. Навпаки, під час розгляду справи встановлено, що ОСОБА_2 в бік якої, як про це зазначено у протоколі, ОСОБА_1 висловлювався словами нецензурної лайки, взагалі не була учасницею конфлікту.
Таким чином, дослідивши зазначені обставини, суд приходить до висновку про відсутність у діях ОСОБА_1 умислу на порушення громадського порядку та хуліганського мотиву, тобто бажання проявити неповагу до суспільства, показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, протиставити себе іншим громадянам, суспільству, державі.
Інкриміновані ОСОБА_1 дії не містять усіх обов'язкових ознак складу правопорушення, передбаченого статтею 173 КУпАП, а тому відсутній і склад адміністративного правопорушення в цілому.
При цьому суд зважує на загальноприйнятий європейський стандарт доказування «поза розумним сумнівом», сформульований у рішеннях ЄСПЛ, зокрема від 14 лютого 2008 року у справах «Кобець проти України» (п.43) та «Авшар проти Туреччини» (п. 282), «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року, «Барбера, Мессеге і Ябардо про Іспанії» від 6 грудня 1998 року; доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.
У справі "Малофєєва проти Росії" Європейський суд з прав людини, серед іншого, зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само, не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист та принципу рівності сторін процесу.
Відповідно до ст. 62 Конституції України вина особи, яка притягається до відповідальності, повинна бути доведена органом, який склав протокол, а доводи вини повинні ґрунтуватись на доказах, об'єктивність яких не викликала б жодних сумнівів. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушення інакше як на підставах і в порядку встановлених законом. Провадження в справах про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до п.1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи вищенаведене, приходжу до висновку, що провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП, стосовно ОСОБА_1 підлягає закриттю на підставі п.1 ст. 247 КУпАП, а саме у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи викладене та керуючись п.1 ст. 247, ст.ст.173,245,251,252,283-285,294 КУпАП, суддя, -
постановила:
Провадження всправі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП, стосовно ОСОБА_1 закрити на підставі п.1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду через Калинівський районний суд Вінницької області особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, або прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 КУпАП, протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя: С. В. Ставнійчук