Справа № 638/13447/21
Провадження №1-кп/638/818/22
25 листопада 2022 року Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:
Головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретарів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
прокурорів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
обвинуваченого ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали судових засідань кримінальне провадження №12021226240000996 від 20.07.2021 року стосовно:
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Харківської області с.Старовіровка, українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, має неповнолітню дитину, офіційно не працевлаштованого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого;
04.12.2020 року Комінтернівським районним судом м.Харкова за ч.2 ст.15 ч.1 ст.185 КК України до 80 годин громадських робіт;
07.12.2020 року Жовтневим районним судом м.Харкова за ч.1 ст.185 КК України до 1 року обмеження волі, на підставі ст.75 КК України звільнений від покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік;
30.09.2021 року Жовтневим районним судом м.Харкова за ч.2 ст.15 ч.2 ст.185, ст.71 КК України до 2 років 10 днів обмеження волі, ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області від 30.06.2022 року звільнений від подальшого відбування покарання на підставі ст.84 КК України за станом здоров'я,
за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч.2 ст.15 ч.2 ст.185, ч.2 ст.185 КК України, -
встановив:
13 липня 2021 року приблизно о 15 годині 25 хвилин ОСОБА_9 , будучи раніше судимим, в період іспитового строку та маючи не зняту та не погашену судимість за вчинення умисного корисливого злочину проти власності, знаходився у приміщенні торгового залу на першому поверсі супермаркету «Класс», розташованого за адресою: м.Харків, вул.23 Серпня 33-А, де здійснює свою підприємницьку діяльність ТОВ ТК «Мега-Трейд» (код ЄДРПОУ 38157537). Перебуваючи у торгівельному залі вказаного супермаркету ОСОБА_9 підійшов до стенду з продажу шоколадок, де у нього раптово виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна. Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, переслідуючи корисливий мотив та мету незаконного збагачення за рахунок чужого майна, ОСОБА_9 , діючи умисно та повторно, скориставшись тим, що за його діями ніхто більше не спостерігає, діючи таємно, взяв з полиць наступні кондитерські вироби: шоколад «MaxFun» молочний зі смаком мармеладу, печива та карамелі вагою 160г у кількості 4 одиниць вартістю відповідно до висновку експерта за результатами товарознавчої експертизи №136 від 04.08.2021 року - 49,50 грн. за 1 одиницю, загальною вартістю 198 грн.; шоколад «MaxFun» kraft, молочний зі смаком кола-попкорн вагою 160г у кількості 4 одиниць вартістю відповідно до висновку експертизи за результатами товарознавчої експертизи №136 від 04.08.2021 року 49,50 грн. за 1 одиницю загальною вартістю 198 грн.; шоколад «Milka» Oreo kraft, молочний зі смаком ванілі та печива Oreo вагою 300г у кількості 4 одиниць вартістю відповідно до висновку експерта за результатами товарознавчої експертизи №136 від 04.08.2021 року - 95,50 грн. за 1 одиницю загальною вартістю 382 грн.; шоколад молочний «Milka» зі смаком карамелі та цілого горіха вагою 300г у кількості 4 одиниць вартістю відповідно до висновку експерта за результатами товарознавчої експертизи №136 від 04.08.2021 року - 89,50 грн. за 1 одиницю загальною вартістю 358 грн.. В подальшому ОСОБА_9 поклав вказані кондитерські вироби до сумки, яка при ньому знаходилась, не розрахувавшись за вказаний товар, пройшов повз касову зону та з місця вчинення кримінального правопорушення - злочину зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, чим спричинив ТОВ ТК «Мега-Трейд» майнову шкоду відповідно до висновку судової товарознавчої експертизи №136 від 04.08.2021 року на загальну суму 1136 гривень.
Крім того, 19 липня 2021 року приблизно о 18 годині ОСОБА_9 знаходився у приміщенні торгового залу на першому поверсі супермаркету «Класс», розташованого за адресою: м.Харків, вул.23 Серпня буд.33-А, де здійснює свою підприємницьку діяльність ТОВ ТК «Мега-Трейд» (ЄДРПОУ 38157537). Перебуваючи у торгівельному залі вказаного супермаркету ОСОБА_9 підійшов до стенду з продажу шоколадок, де у нього раптово виник злочинний умисел, направлений та таємне викрадення чужого майна. Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, переслідуючи корисливий мотив та мету незаконного збагачення, ОСОБА_9 , діючи умисно та повторно, скориставшись тим, що за його діями ніхто більше не спостерігає, тобто діючи таємно, взяв з полиць наступні кондитерські вироби: молочний шоколад «Kinder» Т-12 торгової марки «Ferrero» вагою 150г у кількості 9 упаковок вартістю відповідно до висновку експерта за результатами товарознавчої експертизи №136 від 04.08.2021 року 61,20 грн. за 1 упаковку, загальною вартістю 550 грн. 80 коп.; молочний шоколад «Milka» зі смаком карамелі та арахісу вагою 276г у кількості 9 упаковок, вартістю відповідно до висновку експерта за результатами товарознавчої експертизи №136 від 04.08.2021 року 95,50 грн. за 1 одиницю, загальною вартістю 859 грн. 50 коп. В подальшому ОСОБА_9 поклав вказані кондитерські вироби до сумки, яка при ньому знаходилась, та не маюси наміру розраховуватися за вказаний товар, пройшов лінію касового контролю супермаркету та направився до виходу з супермаркету, тобто виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, однак з причин, що не залежали від його волі, не довів свій злочинний умисел до кінця, оскільки був зупинений співробітниками служби охорони. Своїми протиправними діями ОСОБА_9 міг би спричинити матеріальну шкоду ТОВ ТК «Мега-Трейд» на загальну суму 1410 грн. 30 коп..
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_9 свою провину у вчиненні кримінальних правопорушень визнав повністю, підтвердивши вищезазначене в повному обсязі. Пояснив, що влітку 2021 року він викрав з магазину «Класс» шоколадки різних марок, однак другий раз його зупинили співробітники охорони, а перший раз ні. У скоєному щиро кається.
Винність обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому злочину ніким не оспорюється. Інші докази згідно ч.3 ст.349 КПК України було визнано недоцільним досліджувати в судовому засіданні щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, крім матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого. При цьому судом з'ясовано, чи правильно учасники судового розгляду розуміють зміст цих обставин, чи добровільною та істинною є їх позиція, а також їм роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку.
Суд вважає доведеною винність ОСОБА_9 у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, а також у закінченому замаху на таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно та кваліфікує його дії за ч.2 ст.185 та ч.2 ст.15 ч.2 ст.185 КК України.
Вирішуючи питання про вид та розмір покарання суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчинених злочинів, які відповідно до ст.12 КК України - є нетяжкими злочином, відомості про особу винного, наявність обставини, яка пом'якшує та відсутність обставин, які обтяжують покарання.
Обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_9 , є щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_9 , судом не встановлено.
З матеріалів провадження вбачається, що ОСОБА_9 раніше неодноразово судимий, останній раз 30.09.2021 року Жовтневим районним судом м.Харкова за ч.2 ст.15 ч.2 ст.185, ст.71 КК України до 2 років 10 днів обмеження волі, ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області від 30.06.2022 року звільнений від подальшого відбування покарання на підставі ст.84 КК України за станом здоров'я, вчинив злочини в період іспитового строку за попереднім вироком суду, має ряд захворювань, не одружений, має неповнолітню дитину, офіційно не працевлаштований, на диспансерному (профілактичному) обліку в КНП ХОР «Обласний наркологічний диспансер» не перебуває; впродовж останніх п'яти років за медичною допомогою до КНП «Харківський міський психоневрологічний диспансер №3» не звертався.
Відповідно до вимог ч.2 ст.65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, а згідно з ч.2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.
Обвинуваченому суд призначає покарання необхідне і достатнє для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
Вирішуючи питання про вид та міру покарання обвинуваченому ОСОБА_9 суд враховує фактичні обставини кримінального провадження, ступінь тяжкості та суспільну небезпеку вчинених злочинів, суб'єктивне ставлення обвинуваченого до скоєного та його поведінку після вчинення злочину, соціальну характеристику особи: її вік, стан здоров'я, соціальне становище, наявність обставини, що пом'якшує покарання та відсутність обставин, що обтяжують покарання, та зваживши на всі фактори в їх сукупності і взаємозв'язку, приходить до висновку про призначення покарання у межах санкції інкримінованих статей у виді обмеження волі.
Однак суд вважає, що обвинувачений не потребує ізоляції від суспільства, його виправлення можливе без реального відбування покарання, але в умовах належного контролю за його поведінкою та виконання покладених на нього обов'язків, та приймає рішення про звільнення його у відповідності зі ст.75 КК України від відбування покарання з випробуванням.
Об'єктивні обставини, які б давали підстави для висновку про неможливість виправлення обвинуваченого при призначенні йому покарання у виді позбавлення волі з випробовуванням з іспитовим строком відсутні.
Застосування інституту звільнення від відбування покарання, має бути індивідуальним щодо кожної особи та на думку суду не зашкодить реалізації цілей покарання, сприятиме виправленню обвинуваченого без ізоляції від суспільства та попередженню скоєння ним нових кримінальних правопорушень.
У той же час, з метою контролю за поведінкою засудженого, суд вважає за необхідне покласти на ОСОБА_9 обов'язки передбачені п.п.1, 2 ч.1 та п.2 ч.3 ст.76 КК України.
Європейський суд з прав людини у рішенні в справі «Стівен Вілкокс та Скотт Херфорд проти Сполученого Королівства, заяви № 43759/10 та 43771/12», зазначає, що хоча, в принципі, питання належної практики з призначення покарань в значній мірі виходить за рамки Конвенції, Суд допускає, що грубо непропорційний вирок (діяння та покарання) може кваліфікуватися, як жорстоке поводження, що суперечить статті 3 Конвенції, в момент його винесення.
Дане ж покарання, на переконання суду, відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності через призму того, що втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи) (справи «Бакланов проти Росії» від 09.06.2005 року, «Фрізен проти Росії» від 24.03.2005 року, «Ісмайлова проти Росії» від 29.11.2007 року).
Таке покарання перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного, адже справедливість розглядається, як властивість права, виражена, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому порушенню, так як Конституційний Суд України у Рішенні від 2 листопада 2004 року № 15-рп/2004 зазначив, що: «Справедливе застосування норм права - є передусім недискримінаційний підхід, неупередженість. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного. Адекватність покарання ступеню тяжкості злочину випливає з принципу правової держави, із суті конституційних прав та свобод людини і громадянина, зокрема, права на свободу, які не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. Окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину; категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину».
Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його, як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Зазвичай справедливість розглядають, як властивість права, виражену, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню. У сфері реалізації права справедливість проявляється, зокрема, у рівності всіх перед законом, відповідності злочину і покарання, цілях законодавця і засобах, що обираються для їх забезпечення.
Справедливе застосування норм права означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного.
Вимога додержуватися справедливості при застосуванні кримінального покарання закріплена в міжнародних документах з прав людини, зокрема у статті 10 Загальної декларації прав людини 1948 року, статті 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 1966 року, статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року.
При цьому також суд враховує, що відповідно до ст.50 КК України покарання є заходом примусу та полягає в передбаченому законом обмеженні прав та свобод засудженого та у відповідності до ч.2 ст.50 КК України має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.
При призначенні покарання суд керується також положенням п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 23.10.2003 року, згідно якого суди при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержувати вимог ст.65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.
Відповідно до ст.6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом. Кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод є складовою частиною загальнонаціонального законодавства України.
Процесуальні витрати у кримінальному провадження відсутні.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не подавався.
Долю речових доказів суд вирішує на підставі ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 100, 370, 371, 373, 374 КПК України, суд,-
ухвалив:
ОСОБА_9 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч.2 ст.15 ч.2 ст.185, ч.2 ст.185 КК України та призначити йому покарання:
-за ч.2 ст.15 ч.2 ст.185 КК України - у виді обмеження волі на строк 1 рік;
-за ч.2 ст.185 КК України - у виді обмеження волі на строк 3 роки.
На підставі ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити покарання у виді 3 (трьох) років обмеження волі.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_9 від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку - 2 (два) роки не скоїть нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього обов'язки.
Відповідно до п.п.1, 2 ч.1, п.2 ч.3 ст.76 КК України зобов'язати засудженого ОСОБА_9 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Речові докази - диск з відеозаписом від 13.07.2021 року з камер відеоспостереження торгового залу супермаркету «Класс» ТОВ ТК «Мега-Трейд», розташованого за адресою: м.Харків, вул.23 Серпня 33-А, диск з відеозаписом від 19.07.2021 року з камер відеоспостереження торгового залу супермаркету «Класс» ТОВ ТК «Мега-Трейд», розташованого за адресою: м.Харків, вул.23 Серпня 33-А - зберігати в матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Дзержинський районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення.
Головуючий суддя: ОСОБА_1