Справа № 638/1722/21>
Провадження № 2/638/1740/22>
22 листопада 2022 року м. Харків
Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді Цвіри Д.М.
за участі секретаря судових засідань Зінченко А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дзержинського районного суду м. Харкова, в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості з оплати послуг з теплопостачання, з урахуванням трьох процентів річних та інфляції, -
встановив:
Комунальне підприємство «Харківські теплові мережі» звернулось до Дзержинського районного суду м. Харкова з позовною заявою до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості з оплати послуг з теплопостачання за період з 01.03.2016 року по 31.12.2020 року в сумі 87055,16 грн., трьох процентів річних в сумі 2713,74 грн. та інфляційних втрат у сумі 4647,23 грн.
Свої вимоги комунальне підприємство "Харківські теплові мережі" обґрунтовує тим, позивач надає послуги з централізованого опалення та підігріву холодної води для потреб гарячого водопостачання, згідно Закону України «Про житлово - комунальні послуги» та «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 р. №630, що регулюють відносини між виконавцем послуг - Комунальним підприємством «Харківські теплові мережі та споживачами, які отримують ці послуги.
За період з 01.03.2016 року по 31.12.2020 року відповідачі не у повному обсязі сплачувала вартість наданих послуг, у зв'язку із чим утворилась заборгованість на загальну суму 87055,16 грн., з огляду на що позивач звернувся до суду із даним позовом.
Відповідач ОСОБА_3 подала до суду клопотання, в якому просила застосувати строки позовної давності в три роки, вважала, що стягненню підлягає заборгованість на загальну суму 61931,62 грн за період з 01.01.2018 по 31.12.2020.
Також, відповідач надала відзив на позовну заяву, в якому зазначила, що стягнення 3% річних та інфляційних втрат підлягає частковому задоволенню на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» в частині щодо заборони на період дії карантину та протягом 30 днів з дня його скасування нараховувати та стягувати штрафи, пеню, якщо споживач несвоєчасно здійснив платіж за житлово-комунальні послуги. Вважала, що стягненню підлягає: 4344,26 грн. -інфляційні втрати за період з 01.01.2018 по 31.03.2020, 3% річних в сумі 2586,65 грн за період з 01.01.2018 по 31.03.2020. Зазначила, що надана позивачем довідка про склад сім'ї не доводить факт проживання та користування послугами відповідачем 2. Просила розстрочити виконання даного рішення на 30 місяців з урахуванням її скрутного матеріального становища, а також звільнити від сплати судового збору.
Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 19 березня 2022 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Представник позивача, будучи належним чином повідомленою про місце, дату та час розгляду справи, у судове засідання не з'явилась, подала до суду заяву, в якій розгляд справи просила провести без її участі.
Відповідач ОСОБА_4 та її представник будучи належним чином повідомленими про місце, дату та час розгляду справи, у судове засідання не з'явились, повідомлялись своєчасно і належним чином, причини неявки суду не повідомили.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, повідомлявся своєчасно і належним, причини неявки суду не повідомив.
Фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалась згідно вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, приходить до наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав свобод чи законних інтересів.
Статтею 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
Особа вільна у виборі способу захисту цивільних прав судом.
Разом з тим, передбачені ст. ст. 12 і 13 ЦПК України засади змагальності та диспозитивності цивільного судочинства визначають основні правила, в межах яких мають діяти особи, що беруть участь у справі, та суд при вирішенні справи.
Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона у цивільному судочинстві повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, до яких дана справа не відноситься.
Суд, згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України, розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим законом випадках.
З огляду на вказані норми позивач, обравши певний спосіб захисту цивільного права перед судом, має довести, шляхом подання належних та допустимих доказів, що надані підприємствами - виробниками/виконавцями житлово-комунальних послуг, із відомостями про заборгованість, свідчить про порушення, не визнання або оспорювання охоронюваних законом його цивільних прав та інтересів.
Відповідач, зі свого боку, зобов'язаний довести обставини, посилаючись на які він заперечує проти позову.
Статтями 78, 81 ЦПК України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Згідно матеріалів справи, Комунальним підприємством «Харківські теплові мережі» надаються послуги з теплопостачання та підігріву холодної води для потреб гарячого водопостачання, а відповідач, в свою чергу, споживають зазначені послуги, що свідчить про наявність між ними взаємних зобов'язань.
Законом України «Про житлово-комунальні послуги» визначено основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки.
Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2002 року № 1875-IV, споживач повинен своєчасно у встановлений термін сплачувати надані послуги.
Відповідно до пункту 2) частини 1 статті 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 9 листопада 2017 року № 2189-VIII, комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.
Нормами пункту 5) частини 2 статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що індивідуальний споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
На підставі ч.1, 4 ст.9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору. Структура плати виконавцю комунальної послуги визначається згідно з договором про надання відповідної комунальної послуги, укладеним за вимогами цього Закону.
Відповідно до ст. ст. 150, 156, 162 ЖК України, власник житлового будинку (квартири), а також члени його сім'ї також зобов'язані утримувати квартиру, сплачувати за комунальні послуги за затвердженими тарифами.
Статтею 67 ЖК України визначено, що плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.
Договором є усна чи письмова угода між споживачем та продавцем (виконавцем) про якість, термін, ціну та інші умови, по яким реалізується продукція. Підтвердження дії усної угоди оформляється квитанцією або іншим документом. Факт оплати споживачем - відповідачем послуг, тобто послуг які надає позивач, є підтвердженням факту існування договірних відносин між ними.
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Згідно відомості про нарахування та оплату за послуги з теплопостачання з урахуванням періоду платежу вбачається, що загальна сума заборгованості з оплати наданих послуг, за період з 01.03.2016 року по 31.12.2020 року становить 87055,16 грн.
Отже, відповідачі не у повному обсязі сплачували вартість наданих послуг за спірний період, у зв'язку із чим утворилась заборгованість у сумі - 87055,16 грн.
Відповідно до ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Частиною 3 ст. 267 ЦК України визначено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Враховуючи клопотання ОСОБА_1 суд вважає за необхідне застосувати строки позовної давності, задовольнивши вимоги про стягнення заборгованості за три роки, що передували звернення до суду з даним позовом, а саме за період з лютого 2018 року по грудень 2020 року включно, що складає 59254,03 грн.
Стосовно позовних вимог про стягнення з відповідача інфляційних втрат та трьох процентів річних за прострочення виконання грошового зобов'язання, суд зазначає наступне.
У зв'язку із простроченням відповідачем виконання грошового зобов'язання, позивачем нараховані інфляційні втрати та 3% річних за прострочення ними виконання грошового зобов'язання.
Правовідносини, які склалися між сторонами, є грошовим зобов'язанням, у якому, зокрема, на боржника покладено виключно певний цивільно - правовий обов'язок по оплаті отриманих житлово - комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора (ч. 1 ст. 509 ЦК України) - вимагати сплату грошей за надані послуги.
Таким чином, виходячи з юридичної природи правовідносин сторін як грошових зобов'язань, на них поширюється дія ч. 2 ст. 625 ЦК України, як спеціальний вид цивільно -правової відповідальності за прострочення виконання зобов'язання, якою передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.
Отже, у зв'язку із простроченням відповідачами оплати вартості спожитих послуг, вимоги позивача про стягнення з відповідачів інфляційних втрат, в межах строків позовної давності за період з лютого 2018 по грудень 2020 включно, в сумі 4161,78 грн. та трьох процентів річних в сумі 2479,45 грн., є законними та обґрунтованими, у зв'язку із чим позовні вимоги у цій частини також підлягають задоволенню.
Посилання ОСОБА_3 на п.4 ст.3 розділу ІІ Прикінцеві положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», як на підставу для відмови в задоволенні позову в частині стягнення 3% річних та інфляційних втрат за період з 01 квітня 2020 по 31 грудня 2020 р., не гуртуються на вимогах закону, оскільки вказаною нормою передбачається заборону нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені) за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги на період дії карантину або обмежувальних заходів, пов'язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), та протягом 30 днів з дня його відміни, а не 3% річних та інфляційних втрат, як зазначає відповідач.
Інші доводи ОСОБА_1 заслуговують на увагу, але не спростовують висновків суду.
Щодо зазначення відповідача ОСОБА_3 про розстрочку виконання рішення суду, суд зазначає, що в розумінні ст.435 ЦПК України розстрочка виконання рішення суду можлива на етапі його виконання, що не позбавляє відповідачів (боржників) звернення з даним клопотанням до суду на етапі виконання судового рішення.
Розв'язуючи питання розподілу судових витрат між сторонами суд виходить з вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України, за якими судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи, що позов судом задоволений частково, з відповідачів на користь позивача підлягають стягненню понесені ним витрати зі сплати судового збору у сумі - 1584,23 грн.
Клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору задоволенню не підлягають, оскільки останньою не надано жодних доказів на підтвердження скрутного матеріального становища.
Керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 13, 76-81, 141, 263-265, 268, 273 ЦПК України, ст. ст. 525, 526, 610, 625 ЦК України, ст. 150, 156, 162 ЖК України, суд, -
Позовні вимоги Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості з оплати послуг з теплопостачання, з урахуванням трьох процентів річних та інфляції, - задовольнити частково.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" (61037, м. Харків, вул. Мефодіївська, 11, код ЄДРПОУ: 31557119, на п/р НОМЕР_3 у ФХОУ АТ "Ощадбанк" м. Харкова МФО 351823) заборгованість з оплати послуг з теплопостачання, за період з лютого 2018 року по грудень 2020 р. включно, в сумі 59254 (п'ятдесят дев'ять тисяч двісті п'ятдесят чотири) грн. 03 коп., три проценти річних в сумі 2479 (дві тисячі чотириста сімдесят дев'ять) грн. 45 коп. та інфляційні втрати у сумі 4161 (чотири тисячі сто шістдесят одна) грн. 78 коп.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" (61037, м. Харків, вул. Мефодіївська, 11, код ЄДРПОУ: 31557119, на п/р НОМЕР_3 у ФХОУ АТ "Ощадбанк" м. Харкова МФО 351823) судовий збір в сумі 792 (сімсот дев'яносто дві) гривні 11 коп. відповідно з кожного.
Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи до Харківського апеляційного суду через Дзержинський районним суд м. Харкова.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Інформація щодо учасників справи:
Позивач: Комунальне підприємство "Харківські теплові мережі", 61037, м. Харків, вул. Мефодіївська, 11, код ЄДРПОУ: 31557119.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Суддя Д.М. Цвіра