Справа №: 343/2064/22
Провадження №: 2/0343/636/22
про залишення позовної заяви без руху
25 листопада 2022 року м. Долина
Суддя Долинського районного суду Івано-Франківської області Тураш В. А., розглянувши матеріали за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл спадкового майна,-
Позивач ОСОБА_1 , звернувся до Долинського районного суду Івано-Франківської області з позовом до ОСОБА_2 про розподіл спадкового майна.
Згідно позовної заяви, позивач ОСОБА_1 просить постановити рішення, що спадщина, яка знаходиться в АДРЕСА_1 є власністю ОСОБА_1 , мешканця АДРЕСА_2 .
Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, вважаю, що позовна заява не відповідає вимогам, передбаченим ст.ст. 175,177 ЦПК України, а тому її слід залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків з наступних підстав:
У ч. 3 ст. 175 ЦПК України містяться вимоги щодо позовної заяви.
Подана позивачем позовна заява не відповідає вимогам Закону( ст.175 ЦПК України) зокрема, в ній не зазначено:
- відомостей про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися;
- попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи;
- підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього же відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці, обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються. Позивачем ціна позову в позовній заяві не зазначена.
Згідно з п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Позивачем всупереч вказаним нормам, не вказано обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги та не зазначені докази, що підтверджують вказані обставини.
В позові позивач просить постановити рішення, що спадщина, яка знаходиться в АДРЕСА_1 є власністю ОСОБА_1 , мешканця АДРЕСА_2 та вказав, що відповідач є спадкоємцем померлої ОСОБА_3 , якій на підставі свідоцтва про право власності на житло належало спадкове майно, однак, належним чином не обґрунтував свої позовні вимоги в частині викладення обставин, які б свідчили про наявність спору між ним та відповідачем.
Так, відповідно до положень ст.344 ЦК України, особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації. Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно набувається за рішенням суду.
З аналізу вказаної норми можна зробити висновок, що набувальна давність - це спосіб набуття права власності на нерухомість, який не базується на попередній власності та відносинах правонаступництва, а виникає із сукупності певних обставин, а саме: майно може бути об'єктом набувальної давності; добросовісність володіння; відкритість володіння; давність володіння та його безперервність; відсутність інших осіб, які претендують на це майно; відсутність титулу (підстави) у позивача для володіння майном та набуття права власності. Позивачем у справах про набуття права власності за набувальною давністю є володілець чужого майна.
Одночасно з цим право власності за набувальною давністю можна визнати лише за особою, яка фактично не є законним володільцем такого майна, тобто особа, яка володіє майном по волі власника і завжди знає хто є власником майна, не може вимагати визнання за нею права власності за давністю володіння.
Згідно постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 року №5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» при вирішенні спорів, пов'язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суди повинні враховувати, зокрема, таке:
- володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності;
- володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні. Вжиття звичайних заходів щодо забезпечення охорони майна не свідчить про приховування цього майна;
- володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності.
Отже, набуття відповідною особою права власності за набувальною давністю можливе лише за наявності всіх указаних умов у сукупності. Відсутність добросовісності в позивача під час заволодіння ним спірним майном звільняє від потреби аналізувати інші умови набуття права власності за набувальною давністю, передбачені ст.344 ЦК України.
Такого правового висновку дійшла і Велика палата Верховного Суду у постанові від 14 травня 2019 року по справі № 910/17274/17 (провадження № 12-291гс18).
За набувальною давністю може бути набуто право власності на нерухоме майно, яке не має власника, або власник якого невідомий, або власник відмовився від права власності на належне йому нерухоме майно та майно, що придбане добросовісним набувачем і у витребуванні якого його власнику було відмовлено.
Така правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 01.08.2018 у справі №201/12550/16-ц (провадження № 61-19156св18).
Згідно інформаційного листа № 24-150/0/4-13 від 28.01.2013 Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про практику застосування судами законодавства під час розгляду цивільних справ про захист права власності та інших речових прав" в частині 6 зазначено, що позов про право власності за давністю володіння не може пред'явити законний володілець, тобто особа яка володіє майном з волі власника і завжди знає хто є власником. Це призводить до помилки у правовідносинах, і до договірних правовідносин застосовуються правовідносини набувальної давності. Застосування набувальної давності передбачає відсутність титулу (підстави) для виникнення права власності в момент заволодіння чужою річчю. У разі якщо існує інша підстава для виникнення права власності у момент заволодіння, а сторона посилається на строк набувальної давності, слід визнати, що стороною вибрано невірний спосіб захисту, тобто такий, який не відповідає специфіці правовідносин, що виникли.
Посилаючись у позові на володіння житловим будинком протягом більш ніж 10 років, позивачем не надано доказів на підтвердження того, що при заволодінні чужим майном він не знав і не міг знати про відсутність у нього підстав для набуття права власності на спірний будинок за набувальною давністю. Навпаки, зі змісту позовної заяви, заявлених позовних вимог вбачається, що позивачу відомо, хто є власником - відповідач ОСОБА_2 , як спадкоємець першої черги померлої ОСОБА_3 , тобто, позивачем не вказано про обставини, які вказували б на добросовісність володіння та не надано доказів на їх підтвердження.
Ч. 1 ст. 177 ЦПК України передбачено, що позивач повинен додати до позовної заяви її копії
та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.
Вказані вимоги не виконані, позивачем не долучено копії позовної заяви та копії документів, що додаються до позовної заяви для відповідача.
Крім того, відповідно до ч.4 ст.177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Отже, якщо сплата судового збору згідно з вимогами закону є обов'язковою, то наслідком недотримання цієї умови є залишення позовної заяви без руху.
Згідно п.9 ч.1 ст.176 ЦПК України, у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності ціна позову визначається - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості.
Механізм проведення оцінки нерухомого та рухомого майна для цілей обчислення державного мита та інших обов'язкових платежів, визначений постановою Кабінету Міністрів України «Про проведення оцінки для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов'язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства» від 21 серпня 2014 року № 358 .
Документ, який підтверджує вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору - це звіт про оцінку майна (стаття 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»).
Позивач до матеріалів позовної заяви долучив документи, що підтверджують сплату судового збору в розмірі 992,40 грн.
Однак із матеріалів позовної заяви не зрозуміло з чого позивач виходив, визначаючи ціну позову саме в такому розмірі.
Як вбачається, позивачем ціна позову майнового характеру, була визначена відповідно до технічного паспорта на квартиру, який був виготовлений 30.06.2000 .
Відповідно до вимог п.п.1 п. 1 ч.2 ст.4 ЗУ "Про судовий збір", ставка судового збору за подання позовної заяви майнового характеру, яка подана: фізичною особою становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 992,40грн. та не більше 5 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб - 12405,00 грн.
Таким чином, вимога майнового характеру повинні бути оплачені судовим збором в розмірі 1 % дійсної вартості нерухомого майна але на менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Виходячи з вищевикладеного, позивачу необхідно надати відомості, які б підтверджували дійсну реальну вартість нерухомого майна на день звернення до суду та сплатити відповідний судовий збір, оскільки додані позивачем документи унеможливлюють визначити правильність сплати судового збору та після визначення ціни позову, позивачу слід доплатити судовий збір до суми за вимоги майнового характеру, що становитиме 1% від ціни позову але не менше 992грн. 40коп. та не більше 12405,00грн., враховуючи розмір вже сплаченого судового збору.
Відповідно до положень ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи наведене, позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл спадкового майна слід залишити без руху та надати йому строк для усунення вищеназваних недоліків, в який: зазначити відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися; підтвердження про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав; долучити копії позовної заяви та копії документів, що додаються до позовної заяви для відповідача; зазначити ціну позову; надати відомості, які б підтверджували дійсну реальну вартість нерухомого майна на день звернення до суду з позовом; подати новий технічний паспорт, який би містив актуальну інформацію про квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , вказати обставин, якими
обґрунтовуються позовні вимоги , зазначити докази, що підтверджують вказані обставини та сплати судовий збір, за вимогу майнового характеру з врахуванням сплаченого судового збору в сумі 992,40грн. за такими реквізитами: Отримувач коштів ГУК в Iв.-Фр.об./ТГ м.Долина/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37951998; банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.); код банку отримувача (МФО) - 899998; рахунок отримувача - UA508999980313171206000009610; код класифікації доходів бюджету - 22030101; призначення платежу - *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Долинський районний суд Івано-Франківської області(назва суду, де розглядається справа).
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 175,177,185 ЦПК України,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл спадкового майна- залишити без руху та надати позивачу ОСОБА_1 строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення даної ухвали.
У разі невиконання вимог ухвали в зазначений строк позовна заява вважатиметься неподаною і буде повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту підписання суддею.
Суддя Долинського районного суду В. Тураш