23 листопада 2022року Жовтневий районний суд
м. Дніпропетровська
у складі: головуючого судді - ОСОБА_1
з секретарем: ОСОБА_2
за участі: прокурора - ОСОБА_3
обвинуваченого - ОСОБА_4
захисника - адвоката ОСОБА_5
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська в м. Дніпрі обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 201/7706/19 (пр. № 1-кп/201/441/2022), відомості про яке 17 лютого 2019 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019040650000409, стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у м. Дніпропетровськ, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , з вищою освітою, неодруженого, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , раніше не судимого, обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122, ч. 1 ст. 296 КК України, -
Так, старший солдат ОСОБА_4 перебував на службі у військовій частині НОМЕР_1 , на посаді командира розвідувального відділення - командира машини розвідувального взводу розвідувальної роти.
Згідно ст.ст. 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України» (далі - Статуту внутрішньої служби ЗС України) старший солдат ОСОБА_4 , як військовослужбовець, зобов'язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, поважати честь і гідність кожної людини, додержуватися правил поведінки військовослужбовців, беззастережно виконувати накази командирів (начальників) і захищати їх у бою, знати й утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, берегти державне майно, завжди пам'ятати, що за його поведінкою судять про Збройні Сили України в цілому.
Відповідно до положень ст. 3 Загальної декларації прав людини, прийнятої і проголошеної резолюцією 217 А (III) Генеральної Асамблеї ООН від 10.12.1948 року, кожна людина має право на життя, свободу та особисту недоторканність.
Положеннями ст.ст. 3, 27 Конституції України передбачено, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
16 лютого 2019 року близько 22 годині 50 хвилин ОСОБА_4 , знаходився біля будинку № 4-а, по вулиці Дмитра Донцова у м. Дніпро, де останній зустрів раніше йому незнайомих громадян ОСОБА_6 та ОСОБА_7 . Тоді ж, на ґрунті раптово виниклих неприязних стосунків, між ним та громадянами ОСОБА_8 і ОСОБА_7 розпочався конфлікт, в ході якого у ОСОБА_4 раптово виник злочинний умисел спрямований на заподіяння ОСОБА_7 тілесних ушкоджень.
Після чого, 16 лютого 2019 близько 22 години 55 хвилин ОСОБА_4 , перебуваючи біля будинку АДРЕСА_2 , реалізуючи раптово виниклий злочинний умисел, спрямований на заподіяння тілесних ушкоджень, дістав з правої кишені перероблений для відстрілу гумових куль пістолет «RG-88» № НОМЕР_2 , та усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх діянь, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання здійснив у напрямку ОСОБА_7 три постріли, в результаті чого завдав ОСОБА_7 тілесні ушкодження у вигляді: вогнепального сліпого кульового непроникаючого поранення черева, спричиненого, від механічної дії твердого з обмеженою контактуючою поверхнею, який володів пробивною кінетичною енергією та діяв в область черева ліворуч, яким була гумова куля, які згідно висновку експерта № 983е від 01.04.2019 року відноситься до ушкоджень середньої тяжкості, як такі, що зумовило тривалий розлад здоров'я строком понад 3 тижні (більш, як 21 день), п.2.2.2 «Правил, судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995 р. №6.,
Таким чином, дії ОСОБА_4 , виразились у заподіянні умисного середньої тяжкості тілесного ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло наслідків, передбачених статтею 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України.
Крім того, ОСОБА_4 16 лютого 2019 року близько 23 години 35 хвилин, перебуваючи на балконі квартири АДРЕСА_3 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх діянь, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з мотивів явної неповаги до суспільства, діючи з особливою зухвалістю у пізній час доби, нехтуючи правами інших мешканців будинку, розпочав голосно викрикувати нецензурну лайку та образи в адресу працівників поліції. Зазначені дії ОСОБА_4 вчиняв до моменту затримання, до 02.00 години 17 лютого 2019 року, тобто тривалий проміжок часу, не реагуючи на законні вимоги працівників поліції щодо припинення хуліганських дій, чим грубо порушив громадський порядок.
Таким чином, дії ОСОБА_4 виразились у вчиненні хуліганства, тобто грубого порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України.
У підготовчому судовому засіданні потерпілим ОСОБА_7 було подано письмове клопотання про відмову від обвинувачення у кримінальному провадженні за ч. 1 ст. 122 КК України, стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 , у якому потерпілий просив закрити кримінальне провадження стосовно останнього, у зв'язку із відсутністю будь-яких претензій до обвинуваченого.
Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник - адвокат ОСОБА_5 у підготовчому судовому засіданні просили закрити кримінальне провадження стосовно ОСОБА_4 , в частині обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, у зв'язку з відмовою потерпілого від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
Прокурор ОСОБА_3 висловив думку про наявність підстав для закриття кримінального провадження, в частині обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, оскільки чинним кримінальним процесуальним законом передбачено, що під час судового провадження суд повинен постановити ухвалу про закриття кримінального провадження, в разі відмови потерпілого від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення, до якого відноситься кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КК України.
Вислухавши думки учасників судового провадження, при розгляді питання про закриття кримінального провадження, суд виходить з наступного.
Згідно п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається в разі, якщо потерпілий, а у випадках, передбачених цим Кодексом, його представник відмовився від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення, крім кримінального провадження щодо кримінального правопорушення, пов'язаного з домашнім насильством.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 477 КПК України, кримінальне правопорушення, передбачене частиною першою статті 122 КК України, відноситься до кримінального провадження у формі приватного обвинувачення.
З положень абз. 2 ч. 7 ст. 284 КПК України вбачається, що якщо обставини, передбачені пунктами 5, 6, 7, 8, 9, 10 частини першої цієї статті, виявляються під час судового провадження, а також у випадку, передбаченому пунктами 2, 3 частини другої цієї статті, суд постановляє ухвалу про закриття кримінального провадження.
За таких обставин суд вважає, що кримінальне провадження стосовно ОСОБА_4 , в частині обвинувачення, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, підлягає закриттю.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 284, 314, 369-372, 477 КПК України, суд -
Кримінальне провадження № 201/7706/19 (пр. № 1-кп/201/441/2022), відомості про яке 17 лютого 2019 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019040650000409, стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122, ч. 1 ст. 296 КК України, закрити в частині обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, у зв'язку з відмовою потерпілого ОСОБА_7 від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана учасниками кримінального провадження до Дніпровського апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська протягом семи днів з дня проголошення ухвали суду.
Головуючий - суддя: ОСОБА_1