Ухвала
25 листопада 2022 року
м. Київ
справа № 292/940/18
провадження № 61-11478ск22
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду
Синельникова Є. В. розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Володарсько-Волинського районного суду Житомирської області від 30 листопада 2021 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 24 жовтня 2022 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Курненської сільської ради Пулинського району Житомирської області, ОСОБА_3 про визнання незаконним рішення та ордеру на житлове приміщення недійсним,
У серпні 2018 рокуОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до виконавчого комітету Курненської сільської ради Пулинського району Житомирської області, ОСОБА_3 про визнання рішення незаконним та ордеру на житлове приміщення недійсним.
Рішенням Володарсько-Волинського районного суду Житомирської області від 30 листопада 2021 року, залишеним без змін постановою Житомирського апеляційного суду від 24 жовтня 2022 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмолено.
17 листопада 2022 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 засобами поштового зв'язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Володарсько-Волинського районного суду Житомирської області
від 30 листопада 2021 року та постанову Житомирського апеляційного суду
від 24 жовтня 2022 року.
Подана касаційна скарга не може бути прийнята до провадження судом касаційної інстанції, оскільки не відповідає вимогам пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України, а саме до касаційної скарги не додано квитанцію про сплату судового збору.
Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір»
судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Станом на 01 січня 2018 року прожитковий мінімум для працездатних осіб був встановлений у розмірі 1 762,00 грн.
Згідно з підпунктом 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру (абзац 2 частини третьої статті 6 Закону України «Про судовий збір»).
Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви в розмірі оспорюваної суми.
Ураховуючи, що при поданні позову позивачкою заявлено дві вимоги немайнового характеру, ставка судового збору, яка підлягає сплаті за подання касаційної скарги у цій справі, становить 2 819,20 грн
((1 762,00 грн *0,4)*2*200%).
У касаційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 просить звільнити позивачку від сплати судового збору, посилаючись на те, що вона проживає у сільській місцевості, не має постійної роботи та у зв'язку з важкою економічною ситуацією в Україні через введення воєнного стану не має можливості сплатити судовий збір за подання касаційної скарги.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
За правилами частини другої статті 8 Закону України «Про судовий збір» та частини третьої статті 136 ЦПК України суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цих статей.
Особа, яка заявляє клопотання про звільнення від сплати судового збору, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо необхідності забезпечити ефективне право доступу до суду не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах. Особливо це стосується порушення заявником процедури касаційного провадження.
У той же час, гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду.
При вирішенні питання про відстрочення, розстрочення або звільнення
від сплати судового збору майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов'язки) має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити судовий збір
та стадію, на якій перебуває розгляд справи на певний момент. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати судового збору.
На підтвердження підстав для звільнення позивачки від сплати судового збору за подання касаційної скарги не надано жодного документу, який би підтверджував скрутний майновий стан ОСОБА_1 та неможливість сплати нею судового збору за подання касаційної скарги.
Крім того, Верховний Суд зауважує, що в залежності від майнового стану сторони, який повинен бути підтверджений належними та допустимими доказами, та предметі спору суд вирішує питання про наявність підстав не лише для звільнення від сплати судового збору, а і його зменшення, розстрочення чи відстрочення сплати.
Ураховуючи наведене, Верховний Суд не знаходить правових підстав для задоволення клопотання заявника про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги на судові рішення у цій справі.
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у Печерському районі, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, номер рахунку отримувача (стандарт ІВАN): UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102, найменування платежу: «Судовий збір (Верховний Суд, 055)», символ звітності банку: 207.
На підтвердження сплати судового збору до Верховного Суду необхідно надати докази сплати судового збору.
Подана касаційна скарга також не може бути прийнята до провадження судом касаційної інстанції, оскільки не відповідає вимогам статті 392 ЦПК України.
Згідно з вимогами пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України
у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, що передбачена (передбачені)
статтею 389 цього Кодексу.
У відповідності до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадках, визначених у цій нормі.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої
статті 389 ЦПК України в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої
статті 389 ЦПК України в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права
у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
У разі подання касаційної скарги на судове рішення на підставі, зазначеній
у пункті 3 частини другої статті 389 ЦПК України, в касаційній скарзі зазначається про відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах.
У випадку подання касаційної скарги з підстав, передбачених пунктом 4 частини другої статті 389 ЦПК України, у касаційній скарзі зазначаються порушення, допущені судом, які визначені у частинах першій, третій
статті 411 цього Кодексу.
Заявнику необхідно усунути недоліки касаційної скарги і зазначити підставу (підстави), з якої (яких) подається касаційна скарга, та надіслати до Верховного Суду уточнену її редакцію з копіями відповідно до кількості учасників справи.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про
що суддею постановляється відповідна ухвала.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,
У задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги відмовити.
Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Володарсько-Волинського районного суду Житомирської області від 30 листопада 2021 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 24 жовтня 2022 року залишити без руху.
Надати представнику ОСОБА_1 - ОСОБА_2 строк для усунення недоліків касаційної скарги до 13 грудня 2022 року, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Є. В. Синельников