Ухвала
23 листопада 2022 року
м. Київ
справа № 295/13441/19
провадження № 61-5839 св 22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач),
суддів: Гулька Б. І., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А., Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: акціонерне товариство «БМ-2018», товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвест-Кредо», ОСОБА_2 ,
третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Мурська Наталія Василівна,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Богунського районного суду
м. Житомира від 10 грудня 2020 року у складі судді Семенцової Л. М.
та постанову Житомирського апеляційного суду від 25 травня 2022 року
у складі колегії суддів: Миніч Т. І., Галацевич О. М., Павицької Т. М.,
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом
до акціонерного товариства «БМ-2018» (далі - АТ «БМ-2018», банк), товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвест-Кредо» (далі - ТОВ «ФК «Інвест-Кредо»), ОСОБА_2 , третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу (далі - приватний нотаріус КМНО) Мурська Н. В., про визнання недійсними договорів про відступлення права вимоги грошових зобов'язань за кредитним договором та договорами забезпечення.
В обґрунтування позовних вимог зазначав, що 01 лютого 2008 року між ним та товариством з обмеженою відповідальністю «БМ-2018», після зміни
назви - АТ «БМ-2018», укладено кредитний договір № 2/7/010208, за яким останнє надало йому в кредит грошові кошти у розмірі 33 000,00 доларів США зі сплатою 12 процентів річних строком до 01 січня 2023 року.
На забезпечення виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором між ними у цей самий день укладено договір іпотеки, відповідно до якого
він передав банку в іпотеку квартиру АДРЕСА_1 . Крім того, у цей самий день на забезпечення виконання указаних кредитних зобов'язань укладено договір поруки № 2/7/010208/S-2
з поручителем ОСОБА_3 (його колишня дружина) та договір поруки № 2/7/010208/S-3 із поручителем ОСОБА_4
01 липня 2013 року шлюб між ним та ОСОБА_5 розірвано, проте остання залишилася проживати у квартирі, яка була об'єктом іпотеки, але перестала виконувати свої кредитні зобов'язання як поручитель.
Позивач указував, що у 2014 році банк звернувся до суду з позовом
до нього, ОСОБА_5 , ОСОБА_4 про стягнення з них
у солідарному порядку заборгованості за кредитним договором, а він, у свою чергу, подав зустрічний позов до банку про визнання кредитного договору недійсним (справа № 295/19747/14-ц).
30 травня 2019 року AT «БМ-2018» згідно з договором № 30/05/2019
про відступлення права вимоги відступило ТОВ «ФК «Інвест-Кредо» право вимоги за вказаним кредитним договором та договорами забезпечення.
У цей самий день товариство уклало договір про відступлення права вимоги грошових зобов'язань за вказаними договорами з ОСОБА_2 , яка набула право вимоги за договорами, предметом яких є відступлення його боргу
у розмірі 39 312,96 доларів США за плату на користь третіх осіб.
Позивач уважав, що договори про відступлення права вимоги грошових зобов'язань за кредитним договором та договорами забезпечення, укладені 30 травня 2019 року між AT «БМ-2018» та TOB «ФК «Інвест-Кредо», а потім
у цей самий день між товариством та ОСОБА_2 , є недійсними, оскільки фактично є договорами факторингу, так як право вимоги боргу здійснювалося за плату. Крім того, AT «БМ-2018» не надало новому
кредитору - TOB «ФК «Інвест-Кредо», інформацію про участь банку у судовому розгляді у справі № 295/19747/14-ц. Тобто до укладення договору
про відступлення своїх прав вимоги за кредитним договором кредитор
уже реалізував своє право вимоги про дострокове повернення заборгованості за кредитним договором. При цьому AT «БМ-2018»
є стороною у справі № 295/19747/14-ц.
Крім того, позивач посилався на те, що банк безпідставно в односторонньому порядку підвищив процентну ставку за кредитним договором та здійснив інші порушення, у тому числі, не виконав ухвалу Богунського районного суду
м. Житомира від 21 серпня 2017 року у справі №295/19747/14-ц щодо зобов'язання надати суду копії офіційних документів стосовно виконання кредитного договору.
Зазначав, що TOB «ФК «Інвест-Кредо», уклавши договір про відступлення права вимоги грошових зобов'язань за кредитним договором та договорами забезпечення з AT «БМ-2018», мало на меті одержання прибутку, оскільки здійснила купівлю прав за 200 000,00 грн, щоб у подальшому переуступити
ці права за 210 000,00 грн.
При цьому TOB «ФК «Інвест-Кредо» уклало договір про відступлення права вимоги грошових зобов'язань за кредитним договором та договорами забезпечення з фізичною особою - ОСОБА_2 , яка є матір'ю його колишньої дружини - ОСОБА_3 , та дружиною ОСОБА_4 , які виступають поручителями у спірних правовідносинах. Проте,
ОСОБА_2 у силу закону не має права надавати фінансові послуги,
а кредиторами у спірних правовідносинах можуть бути лише банк або інша фінансова установа, а в даному випадку відбулася заміна кредитора
на фізичну особу.
З урахуванням наведеного, ОСОБА_1 просив суд визнати недійсними: - договір від 30 травня 2019 року № 30/05/2019 про відступлення права вимоги грошових зобов'язань за кредитним договором та договорами забезпечення, укладеними між АТ «БМ-2018» та ТОВ «ФК «Інвест-Кредо»;
- договір про відступлення права вимоги за іпотечним договором, укладеним
між АТ «БМ-2018» та ТОВ «ФК «Інвест-Кредо», посвідчений приватним нотаріусом КМНО Мурською Н. В. 30 травня 2019 року, реєстровий номер 750; - договір від 30 травня 2019 року про відступлення права вимоги грошових зобов'язань за кредитним договором та договорами забезпечення, укладеними між ТОВ «ФК «Інвест-Кредо» та фізичною особою ОСОБА_2 ; - договір про відступлення права вимоги за іпотечним договором, укладеним між ТОВ «ФК «Інвест-Кредо» та ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом КМНО Мурською Н. В. 30 травня 2019 року, реєстровий номер 751.
Справа розглядалася судами неодноразово.
Короткий зміст судових рішень судів першої, апеляційної та касаційної інстанцій
Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 10 грудня 2020 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано недійсним договір
від 30 травня 2019 року про відступлення права грошових зобов'язань
за кредитним договором та договорами забезпечення, укладеним
між ТОВ «ФК «Інвест-Кредо» та ОСОБА_2 . Визнано недійсним договір
про відступлення права вимоги за іпотечним договором, укладеним
між ТОВ «ФК «Інвест-Кредо» та ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом КМНО Мурською Н. В. 30 травня 2019 року, зареєстрований
у реєстрі за номером 751. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Судове рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що внаслідок укладення між AT «БМ-2018» та ТОВ «ФК «Інвест-Кредо», а у подальшому
між ТОВ «ФК «Інвест-Кредо» та ОСОБА_2 , оскаржуваних договорів
про відступлення права вимоги грошових зобов'язань за кредитним договором та договором про відступлення права вимоги за іпотечним договором відбулася заміна кредитодавця з AT «БМ-2018» на ТОВ «ФК «Інвест-Кредо», який є фінансовою установою, що має право на здійснення операцій з надання фінансових послуг, та потім з ТОВ «ФК «Інвест-Кредо» - на фізичну особу ОСОБА_2 , яка не може надавати фінансові послуги
у силу вимог частини третьої статті 512, статті 1054 ЦК України.
У цій частині враховано судову практику Великої Палати Верховного Суду
у подібних справах.
Районний суд визнав необґрунтованими доводи ОСОБА_1
про недійсність договорів відступлення права вимоги, укладених
між AT «БМ-2018» та ТОВ «ФК «Інвест-Кредо».
Ухвалою Житомирського апеляційного суду від 25 січня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Богунського районного суду м. Житомира
від 10 грудня 2020 року та ухвалу Богунського районного суду м. Житомира від 21 листопада 2019 року про відкриття провадження у справі у частині оскарження ухвали Богунського районного суду м. Житомира
від 21 листопада 2019 року повернуто особі, яка подала апеляційну скаргу.
Постановою Житомирського апеляційного суду від 24 березня
2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення. Рішення Богунського районного суду м. Житомира від 10 грудня 2020 року
у частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 16 лютого 2022 року касаційні скарги ОСОБА_2 задоволено частково. Ухвалу Житомирського апеляційного суду від 25 січня 2021 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 24 березня 2021 року скасовано, справу передано на новий розгляд
до суду апеляційної інстанції зі стадії вирішення питання про відкриття апеляційного провадження (провадження № 61-1921св21).
Останньою постановою Житомирського апеляційного суду від 25 травня 2022 року апеляційні скарги ОСОБА_2 залишено без задоволення. Рішення Богунського районного суду м. Житомира від 10 грудня 2020 року
та ухвалу цього самого суду від 21 листопада 2019 року залишено без змін.
Суд апеляційної інстанції, враховуючи висновки суду касаційної інстанції,
у зв'язку з якими скасовано попереднє судове рішення у справі, а також відповідну судову практику Великої Палати Верховного Суду й норми процесуального закону, зазначив про відсутність правових підстав для скасування ухвали про відкриття провадження у справі, так як вирішення питання про те, чи порушені права позивача може мати місце лише під час розгляду справи по суті, а не на стадії відкриття провадження у справі.
Переглядаючи в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції по суті, врахувавши відповідні норми ЦК України, положення Закону України
«Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», апеляційний суд указав, що фізична особа, у будь-якому статусі, не наділена правом надавати фінансові послуги у зв'язку з тим, що вони надаються лише
або спеціалізованими установами, якими є банки, або іншими установами,
які мають право на здійснення фінансових операцій та внесені до реєстру фінансових установ. Тому районний суд зробив правильний висновок
про те, що ОСОБА_2 не може набути статус нового кредитора у спірних правовідносинах на підставі оспорюваних позивачем правочинів, стороною яких є остання.
Апеляційний суд послався на постанови Великої Палати Верховного Суду:
від 31 жовтня 2018 року у справі № 465/646/11 (провадження № 14-222цс18), від 10 листопада 2020 року у справі № 638/22396/14-ц (провадження № 14-16цс20).
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у червні 2022 року до Верховного Суду,
ОСОБА_2 просить скасувати рішення Богунського районного суду
м. Житомира від 10 грудня 2020 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 25 травня 2022 року й ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 .
В обґрунтування підстав касаційного оскарження судових рішень заявник посилається на те, що суди застосували норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду, а також на необхідність відступлення від висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду. Крім того, судами попередніх інстанцій належним чином не досліджено зібрані
у справі докази (пункти 1, 2, 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Надходження касаційної скарги до Верховного Суду
Ухвалою Верховного Суду від 07 липня 2022 року касаційну скаргу
ОСОБА_2 залишено без руху з наданням строку для усунення
її недоліків, зазначено строк виконання ухвали, а також попереджено
про наслідки її невиконання.
У наданий судом строк ОСОБА_2 надіслала матеріали на усунення недоліків касаційної скарги.
Ухвалою Верховного Суду від 04 серпня 2022 року відкрито касаційне провадження в указаній справі, витребувано дану цивільну справу
із суду першої інстанції. Надіслано іншим учасникам справи копію касаційної скарги та доданих до неї документів. Роз'яснено право подати відзив
на касаційну скаргута надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
У серпні 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 30 серпня 2022 року відзив ОСОБА_1 , який за змістом є касаційною скаргою, залишено без руху, надано йому строк для усунення недоліків відзиву.
Ухвалою Верховного Суду від 07 листопада 2022 року справу призначено
до судового розгляду в складі колегії з п'яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними
у ній матеріалами.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ОСОБА_2 мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не врахували судову практику Верховного Суду у подібних справах і зробили безпідставні висновки про наявність підстав для часткового задоволення позову ОСОБА_1 .
При цьому вказує про необхідність відступлення від правових висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постановах: від 31 жовтня 2018 року у справі № 465/646/11 (провадження № 14-222цс18),
від 10 листопада 2020 року у справі № 638/22396/14-ц (провадження
№ 14-16цс20), про те, що відступлення права вимоги за кредитним договором на користь фізичної особи суперечить нормам ЦК України, оскільки
для зобов'язань, які виникли на підставі кредитного договору, характерним
є спеціальний суб'єкт - кредитор-банк або інша фінансова установа,
й які безпідставно враховано судами при вирішенні спору у частині визнання недійсними правочинів, стороною яких вона є. У цій частині посилається
на відповідну судову практику Великої Палати Верховного Суду у справах
про розмежування договорів факторингу та відступлення права вимоги,
у тому числі, на постанову Великої Палати Верховного Суду від 11 вересня 2018 року у справі № 909/968/16 (провадження № 12-97гс18), яку судами
не враховано при вирішенні спору, а також указує, що сторони оспорюваних позивачем договорів не надають йому фінансові послуги, договорів
про додаткові виплати між ними не укладалося.
Уважає, що у спірних правовідносинах вона уклала договори відступлення права вимоги (цесії), а не факторингу. Метою цього було передання самого права, без набуття функції кредитодавця у повному обсязі. Тобто відбулася заміна кредитора у грошовому зобов'язанні, а не заміна кредитодавця
у кредитному договорі.
Посилається на відсутність заборони юридичній особі укладати договір
про відступлення права вимоги боргу з фізичною особою, а також на те,
що ОСОБА_1 не довів, що укладенням таких договорів порушено його права.
Крім того, судами не враховано обставини, встановлені судами при розгляді справи № 295/19747/14-ц за позовом банка до ОСОБА_1 ,
ОСОБА_6 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до банка, третя особа - ОСОБА_7 , про визнання кредитного договору недійсним, у тому числі, щодо заміни кредитора у спорі на неї.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У вересні 2022 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу від ОСОБА_1 , в якому він просить залишити без задоволення касаційну скаргу ОСОБА_2 .
Фактичні обставини справи, встановлені судами
01 лютого 2008 року між банком та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 2/7/010208, за умовами якого банк надав останньому кредит
на придбання нерухомості на вторинному ринку у розмірі 33 000,00
доларів США строком до 31 січня 2023 року зі сплатою 12 процентів річних, які було збільшено до 14 процентів річних додатковою угодою
від 05 листопада 2008 року № 1 (а. с. 88-90, 143, т. 1).
На забезпечення виконання грошових зобов'язань за цим кредитним договором, між ОСОБА_1 та банком 01 лютого 2008 року укладено договір іпотеки № 2/7/010208/S-1, відповідно до якого в іпотеку банку передано квартиру
АДРЕСА_1 , а також у цей самий день укладено договори поруки
№ 2/7/010208/S-2 з поручителем ОСОБА_3 , № 2/7/010208/S-3 із поручителем ОСОБА_4 та № 2/7/010208/S-4 з поручителем ОСОБА_7 (а .с. 141, 142, 144, т. 1, а. с. 42, т. 2).
30 травня 2019 року AT «БМ-2018», який є правонаступником банка,
згідно з договором № 30/05/2019 про відступлення права вимоги грошових зобов'язань за кредитним договором та договорами забезпечення відступило ТОВ «ФК «Інвест-Кредо» право вимоги за вказаними кредитним договором та договорами забезпечення (а. с. 100-102, т. 1). Цього самого дня складено акти приймання-передачі документації до зазначеного договору
та прав вимоги (а. с. 103, 104, т. 1).
Пунктом 2.1 цього договору сторони погодили, що первісний кредитор передає (відступає) новому кредитору своє право вимоги, а новий кредитор набуває право вимоги та сплачує первісному кредитору за відступлення права вимоги ціну договору в порядку та строки, встановлені цим договором.
Розмір заборгованості боржника, право вимоги якої відступається за цим договором, станом на 30 травня 2019 року, становить 39 312,96
долалів США, еквівалент ? 1 049 002,50 грн, що вказано в пункті 2.2 договору.
Пунктом 4.1 договору сторони погодили ціну договору - 200 000,00 грн.
30 травня 2019 року приватним нотаріусом КМНО Мурською Н. В. нотаріально посвідчено договір про відступлення прав вимоги за іпотечним договором, укладеним між АТ «БМ-2018» та ТОВ «ФК «Інвест-Кредо», зареєстрований у реєстрі за номером 750 (а. с. 105-106, т. 1).
Цього самого дня ТОВ «ФК «Інвест-Кредо» відчужило права вимоги
за кредитним договором та договорами забезпечення ОСОБА_2
згідно з укладеного договору про відступлення права вимоги грошових зобов'язань за кредитним договором та договорами забезпечення, а також згідно з посвідченого приватним нотаріусом КМНО Мурською Н. В. договору про відступлення прав вимоги за іпотечним договором, укладеним
між ТОВ «ФК «Інвест-Кредо» та ОСОБА_2 , зареєстрованого в реєстрі
за номером 751 (а. с. 108-109, 112-113, т. 1).
У пункті 2.1 указаного договору сторони визначили, що первісний кредитор передає (відступає) новому кредитору своє право вимоги, а новий кредитор набуває право вимоги та сплачує первісному кредитору за відступлення права вимоги ціну договору у порядку та строки, встановлені цим договором.
Згідно з пунктом 2.2 зазначеного договору розмір заборгованості боржника, право вимоги якої відступається за цим договором, станом на 30 травня 2019 року, складає 39 312,96 доларів США, еквівалент - 1 049 002,50 грн.
Пунктом 4.1 договору визначено ціну договору у розмірі 210 000,00 грн.
У день укладення цих договорів складено акти приймання-передачі документації до договорів та прав вимоги (а. с. 103-104, 107, 149-150, т. 1).
АТ «БМ-2018», ТОВ «ФК «Інвест-Кредо», ОСОБА_2 направили
ОСОБА_1 , як боржнику у зобов'язанні, повідомлення про відступлення права вимоги за кредитним договором та договорами забезпечення,
за іпотечним договором від 31 травня 2019 року й 07 червня 2019 року відповідно (а. с. 115-117, т. 1).
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження
в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про необхідність зупинення провадження у справі.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 липня 2022 року (провадження
№ 61-17267св21) справу № 206/4841/20 передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду з підстави, передбаченої частиною четвертою статті 403 ЦПК України, для відступу (шляхом конкретизації) від висновку,
викладеного у постановах Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня
2018 року у справі № 465/646/11 (провадження № 14-222цс18)
та від 16 березня 2021 року у справі № 906/1174/18 (провадження
№ 12-1гс21).
Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2022 року справу
№ 206/4841/20, провадження № 14-55цс22 прийнято та призначено
до розгляду.
Судові рішення у справі, яка переглядається, та судові рішення у справі,
яка передана на розгляд Великої Палати Верховного Суду, ухвалені у подібних правовідносинах, а саме щодо можливості відступлення права вимоги
за кредитними і забезпечувальними договорами на користь фізичної особи.
При цьому судами попередніх інстанцій при вирішенні спору враховано правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 31жовтня 2018 року у справі № 465/646/11 (провадження № 14-222цс18), а заявник касаційної скарги посилається на необхідність відступлення
від указаного правового висновку і такі самі доводи зазначені в ухвалі Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 липня 2022 року (провадження № 61-17267св21)
про передачу справи № 206/4841/20 на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Пунктом 10 частини першої статті 252 ЦПК України встановлено,
що у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах
(в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду, суд може за заявою учасника справи,
а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі.
Відповідно до пункту 14 частини першої статті 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 10 частини цього Кодексу, до закінчення перегляду справи в касаційному порядку.
Частиною другою статті 415 ЦПК України передбачено, що процедурні питання, пов'язані з рухом справи, клопотання та заяви учасників справи, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення провадження у справі, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом касаційної інстанції шляхом постановлення ухвал в порядку, визначеному цим Кодексом для постановлення ухвал суду першої інстанції.
Оскільки справа у подібних правовідносинах передана на розгляд Великої Палати Верховного Суду, суд вважає за необхідне зупинити касаційне провадження у справі, що переглядається, до закінчення перегляду
в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи
№ 206/4841/20 (провадження № 14-55цс22).
Керуючись пунктом 10 частини першої статті 252, пунктом 14 частини першої статті 253, статтею 260 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Зупинити касаційне провадження у справі № 295/13441/19 (провадження
№ 61-5839св22) за позовом ОСОБА_1
до акціонерного товариства «БМ-2018», товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвест-Кредо», ОСОБА_2 , третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Мурська Наталія Василівна, про визнання недійсними договорів про відступлення права вимоги грошових зобов'язань
за кредитним договором та договорами забезпечення до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 206/4841/20 (провадження № 14-55цс22).
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий Д. Д. Луспеник
Судді: Б. І. Гулько
Г. В. Коломієць
Р. А. Лідовець
Ю. В. Черняк