14 листопада 2022 року
м. Київ
справа № 591/4336/21
провадження № 61-10487ск22
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Русинчука М. М., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою акціонерного товариства «Універсал Банк» на рішення Зарічного районного суду м. Суми від 07 лютого 2022 року та додаткового рішення Зарічного районного суду м. Суми від 12 травня 2022 року, на постанову Сумського апеляційного суду від 15 вересня 2022 року в справі за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Універсал Банк» про визнання транзакцій не чинними (неправомірними), зобов'язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди,
У червні 2021 році ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до АТ «Універсал Банк» та просить:
визнати транзакції неправомірними щодо проведення списання (зняття) грошових коштів у розмірі 89 959,72 грн з її кредитної картки;
зобов'язати АТ «Універсал Банк» повернути грошові кошти в розмірі 89 959,72 грн на її кредитний рахунок;
стягнути з АТ «Універсал Банк» 20 000 грн на відшкодування моральної шкоди.
Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 07 лютого 2022 року в складі судді Северинової А. С. позов задоволено частково. Зобов'язано АТ «Універсал Банк» повернути ОСОБА_1 кредитні кошти у розмірі 89 959,72 грн шляхом їх відновлення на рахунку НОМЕР_1 .
Додатковим рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 12 травня 2022 року в складі судді Северинової А. С. стягнуто з АТ «Універсал Банк» на користь ОСОБА_1 3333 грн витрат на правову допомогу. У задоволенні іншої частини заяви ОСОБА_1 відмовлено.
Постановою Сумського апеляційного суду від 15 вересня 2022 року в складі колегії суддів Ткачук С. С., Криворотенка В. І., Собини О. І. вказані судові рішення залишено без змін.
19 жовтня 2022 року АТ «Універсал Банк» засобами поштового зв'язку подало до Верховного Суду касаційну скаргу на зазначені судові рішення.
У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких підстав.
Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді, може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).
Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Предметом касаційного оскарження є судові рішення, ухвалені у справі про визнання транзакцій не чинними (неправомірними), зобов'язання повернути кредитні кошти в розмірі 89 959,72 грн та стягнення 20 000 грн на відшкодування моральної шкоди.
Справа № 591/4336/21 є справою незначної складності та не належить до виключень, передбачених пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України.
Європейський суд з прав людини зауважує, що національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (VOLOVIK v. UKRAINE, № 15123/03, § 45, ЄСПЛ, 06 грудня 2007 року).
З урахуванням предмету позову, характеру правовідносин, складності справи Верховний Суд уважає за можливе визнати цю справу малозначною.
Тлумачення статті 19 ЦПК України свідчить, що малозначна справа є такою в силу своїх властивостей, незалежно від того чи визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанції. Частина шоста статті 19 ЦПК України розміщена в розділі 1 Загальних положень ЦПК України, а тому вона поширюються й на стадію касаційного провадження.
У касаційній скарзі АТ «Універсал Банк» посилається на те, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, оскільки оскаржені судові рішення суперечать постановам Верховного Суду від 18 червня 2021 року в справі № 927/491/19 (про стягнення збитків, завданих фактичним користуванням земельною ділянкою), від 23 грудня 2020 року в справі № 927/491/19 (про визнання недійсними додаткових угод і стягнення коштів за недопоставлений газ); має виняткове значення для банку, оскільки банк фактично не належний відповідач у цій справі так як умови договору банком виконувалися, а транзакції проведені з використанням ПІН-коду позивачем або третіми особами внаслідок розголошення інформації позивачем. Проте банк не обґрунтовує та не надає докази того, що скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики та має для банку виняткове значення.
З огляду на викладене та відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389, пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України у відкритті касаційного провадження у цій справі слід відмовити, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.
Керуючись пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 10 листопада 2021 року та на постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 31 січня 2022 року відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді Н. О. Антоненко
І. О. Дундар
М. М. Русинчук