23 листопада 2022 року
м. Київ
cправа № 916/149/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Мачульський Г.М. - головуючий, Краснов Є.В., Могил С.К.
секретар судового засідання Лихошерст І.Ю.,
розглядаючи у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1
на постанову Південно - західного апеляційного господарського суду від 21.09.2022 (колегія суддів: Богатир К.В. - головуючий, Аленін О.Ю., Поліщук Л.В.) та рішення Господарського суду Одеської області від 14.01.2022 (колегія суддів: Бездоля Ю.С. - головуючий, Гут С.Ф., Шаратов Ю.А.)
за позовом заступника керівника Одеської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Одеської міської ради
до 1. Громадської організації «Одеська обласна організація Всеукраїнської спілки автомобілістів» (Громадська організація «Одеська обласна організація автомобілістів»)
2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Тріумф 777»
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: ОСОБА_1
про визнання незаконним та скасування рішень державних реєстраторів, припинення права власності
за участю:
третьої особи: Ошарін Д.С. (адвокат)
прокурора: Сельська О.З (посвідчення)
1. Короткий зміст і підстави позовних вимог
1.1 Заступник керівника Одеської обласної прокуратури (далі - прокурор) звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Одеської міської ради (далі - позивач) до Громадської організації «Одеська обласна організація Всеукраїнської спілки автомобілістів» (Громадська організація «Одеська обласна організація автомобілістів» (далі - відповідач-1), Товариства з обмеженою відповідальністю «Тріумф 777» (далі - відповідач-2, Товариство), у якому просив:
- визнати незаконним рішення державного реєстратора Шостої одеської державної нотаріальної контори Одеського міського нотаріального округу Пенчева Костянтина Леонтійовича (індексний номер 25906972) від 06.11.2015 (далі - Рішення) про реєстрацію виправлень до запису про право власності на об'єкт нерухомого майна, а саме: автостоянки № 24, яка розташована за адресою: м.Одеса, проспект Маршала Жукова, 36/1 ;
- визнати незаконним рішення державного реєстратора Комунального підприємства «Агенція реєстраційних послуг» Одеської області Морозової О.С. про реєстрацію змін розділу № 48546085 від 05.09.2019, яким змінено загальну площу об'єкта нерухомого майна, який розташований за адресою: м. Одеса, проспект Маршала Жукова, 36/1 з 7607,7 кв.м на 7206 кв.м;
- визнати незаконним рішення державного реєстратора Комунального підприємства «Агенція реєстраційних послуг» Одеської області Морозової О.С. (індексний номер 48842298 від 24.09.2019) про виділ частки з об'єкта нерухомого майна;
- визнати незаконним та скасувати рішення державного реєстратора Комунального підприємства «Агенція реєстраційних послуг» Одеської області Морозової О.С. (індексний номер 48842171) від 24.09.2019 про державну реєстрацію права власності на об'єкт нерухомого майна, а саме: автостоянки № 24, загальною площею: 278 кв.м, яка розташована за адресою: Одеська область, м. Одеса, проспект Небесної Сотні, 36/1;
- визнати незаконним та скасувати рішення державного реєстратора Комунального підприємства «Агенція реєстраційних послуг» Одеської області Морозової О.С. (індексний номер 48725641) від 17.09.2019 про державну реєстрацію права власності на об'єкт нерухомого майна, а саме: виробничі та невиробничі будівлі, загальною площею: 1111,3 кв.м, які розташовані за адресою: Одеська область, м. Одеса, проспект Небесної Сотні, 36/1-А;
- припинити право власності, зареєстроване за відповідачем - 2 на об'єкт нерухомого майна, а саме: виробничі та невиробничі будівлі, загальною площею: 1111,3 кв.м, які розташовані за адресою: Одеська область, м. Одеса, проспект Небесної Сотні, 36/1-А (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1916440851101);
- припинити право власності, зареєстроване за відповідачем - 1 на об'єкт нерухомого майна, а саме: автостоянку № 24, загальною площею 278 кв.м, яка розташована за адресою: Одеська область, м. Одеса, проспект Небесної Сотні, 36/1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1921811351101).
1.2 Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Рішення є незаконним та прийнято на порушення вимог законодавства, оскільки ним збільшено площу автостоянки на земельній ділянці, яка належить позивачу, а подальші рішення державних реєстраторів про реєстрацію права власності на об'єкти нерухомого майна, які виникли внаслідок виділу об'єкта нерухомого майна, також є незаконними та такими, що прийняті з порушенням; незаконні дії порушують встановлений чинним законодавством порядок реєстрації прав власності на об'єкти нерухомого майна, які знаходяться на земельній ділянці комунальної власності позивача, що є підставою для захисту інтересів держави у судовому порядку. Також прокурор вказував на те, що позивачем не вжито заходів щодо захисту інтересів територіальної громади міста відносно земельної ділянки шляхом оскарження спірних рішень державних реєстраторів.
2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
2.1 Рішенням Господарського суду Одеської області від 14.01.2022, залишеним без змін постановою Південно - західного апеляційного господарського суду від 21.09.2022, позов задоволено частково, а саме:
- визнано незаконним рішення державного реєстратора Шостої одеської державної нотаріальної контори Одеського міського нотаріального округу Пенчева Костянтина Леонтійовича (індексний номер 25906972 від 06.11.2015) про реєстрацію виправлень до запису про право власності на об'єкт нерухомого майна, а саме: автостоянки № 24, яка розташована за адресою: м. Одеса, проспект Маршала Жукова, 36/1;
- визнано незаконним рішення державного реєстратора комунального підприємства «Агенція реєстраційних послуг» Одеської області Морозової О.С. про реєстрацію змін розділу № 48546085 від 05.09.2019, яким змінено загальну площу об'єкта нерухомого майна, який розташований за адресою: м. Одеса, проспект Маршала Жукова, 36/1 з 7607,7 кв.м на 7206 кв.м;
- визнано незаконним рішення державного реєстратора комунального підприємства «Агенція реєстраційних послуг» Одеської області Морозової О.С. (індексний номер 48842298 від 24.09.2019) про виділ частки з об'єкта нерухомого майна;
- визнано незаконним та скасовано рішення державного реєстратора комунального підприємства «Агенція реєстраційних послуг» Одеської області Морозової О.С. (індексний номер 48842171 від 24.09.2019) про державну реєстрацію права власності на об'єкт нерухомого майна, а саме: автостоянки № 24, загальною площею: 278 кв.м, яка розташована за адресою: Одеська область, м. Одеса, проспект Небесної Сотні, 36/1;
- визнано незаконним та скасовано рішення державного реєстратора комунального підприємства «Агенція реєстраційних послуг» Одеської області Морозової О.С. (індексний номер 48725641 від 17.09.2019) про державну реєстрацію права власності на об'єкт нерухомого майна, а саме: виробничі та невиробничі будівлі, загальною площею: 1111,3 кв.м, які розташовані за адресою: Одеська область, м. Одеса, проспект Небесної Сотні, 36/1-А;
- припинено право власності зареєстроване за відповідачем-1 на об'єкт нерухомого майна, а саме: автостоянку № 24, загальною площею 278 кв.м, яка розташована за адресою: Одеська область, м. Одеса, проспект Небесної Сотні, 36/1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1921811351101).
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
2.2 Судові рішення в оскаржуваній частині мотивовані тим, що: Рішення не відповідає вимогам закону та порушує права територіальної громади міста Одеси в особі позивача на земельну ділянку, яке полягає в тому, що збільшення площі спірного об'єкта нерухомого майна відбулось за рахунок земель позивача; похідні вимоги про визнання незаконними та скасування рішень державних реєстраторів, припинення права власності відповідача-1 на об'єкт нерухомого майна є обґрунтованими, що є підставою для задоволення позову в цій частині. Також суд першої інстанції зазначив про відсутність підстав для застосування до вимог прокурора строків позовної давності за клопотанням відповідача - 1, оскільки прокурор звернувся в межах строку позовної давності.
3 Короткий зміст касаційної скарги та позиція інших учасників справи
3.1 У касаційній скарзі заявник просить скасувати вище вказані судові та прийняти нове, яким відмовити повністю у задоволенні позову.
3.2 На обґрунтування касаційної скарги скаржник посилався на те, що оскаржувані судові рішення прийняті з неправильним застосуванням норм матеріального права. Заявник вказує, що суди застосували норми права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Великої Палати Верховного Суду від 06.04.2021 у справі № 910/10011/19, від 22.05.2018 у справах № № 369/6892/15-ц, 469/1203/15-ц, від 17.10.2018 у справі № 362/44/17, від 26.11.2019 у справі № 914/3224/16, у постановах Верховного Суду від 24.05.2022 у справі № 916/731/21, від 04.08.2021 у справі № 461/7741/17, від 01.07.2020 у справі № 619/740/17, від 16.06.2020 у справі № 619/974/14, від 22.05.2020 у справі № 619/734/17, від 19.11.2020 у справі № 372/1699/18, від 30.09.2020 у справі № 619/718/17, в ухвалі Верховного Суду від 13.10.2021 у справі № 916/2240/20, а також у постанові Верховного Суду України від 05.03.2012 у справі № 21-269а11. За змістом доводів, викладених у касаційній скарзі, вони стосуються тієї частини оскаржених судових рішень, якою позов задоволено частково.
3.3 Прокурор у відзиві на касаційну скаргу, посилаючись на правильне застосування судами норм чинного законодавства, зазначив про законність судових рішень в частині вирішення спору щодо визнання незаконними рішень державного реєстратора та про припинення права власності на зареєстроване за відповідачем-1 нерухоме майно, також вказав на безпідставність доводів та вимог викладених у касаційній скарзі, у зв'язку з чим просив залишити оскаржувані судові рішення без змін, а касаційну скаргу без задоволення.
4 Мотивувальна частина
4.1 Відповідно до пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України (далі - ГПК України) підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
4.2 У даній справі, судові рішення у якій переглядаються у касаційному порядку, судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідно до розпорядження Овідіопольської районної державної адміністрації від 19.02.2002 № 99 «Про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна автостоянок № № 19, 24, 36, 38, 39, 41, 42 за Одеською обласною організацією Всеукраїнської спілки автомобілістів», визнано право власності за Одеською обласною організацією Всеукраїнської спілки автомобілістів на об'єкти нерухомого майна автостоянки № № 19, 24, 36, 38, 39, 41, 42, які розташовані в с. Мізікевича на землях Таїровської селищної ради Овідіопольського району, що знаходяться на її балансі, згідно переліку (додається); доручено Таїровському селищному голові та Овідіопольському РБТІ розглянути питання про оформлення правоустановчих документів на об'єкти нерухомого майна автостоянок № № 19, 24, 36, 38, 39, 41, 42 згідно чинного законодавства України.
4.3 Згідно з свідоцтвом про право власності на автостоянку № 24, яке видано 20.02.2002 виконкомом Таїровської селищної ради, Одеській обласній організації Всеукраїнської спілки автомобілістів належить на праві колективної власності, ціла автостоянка, яка розташована у с. Мізікевича на території Таїровської селищної ради по вул. Маршала Жукова, та в цілому складається з: А - адмінбудинок, Б - диспетчерська, В - оглядова яма ПТО з навісом, 1-6, І - споруди.
4.4 Відповідно до схематичного плану від 07.02.2009 земельної ділянки за адресою: м. Одеса, пр. Маршала Жукова, 36/1, загальна площа будівель та споруд складає 17142 кв.м.
4.5 02.04.2009 виконавчим комітетом Одеської міської ради було видано свідоцтво серії САС № 637301 про право власності на автостоянку № 24, яким посвідчено, що об'єкт, який розташований за адресою: м. Одеса, проспект Маршала Жукова, 36/1, в цілому, дійсно належить Громадській організації «Одеська обласна організація Всеукраїнської спілки автомобілістів», на праві приватної власності. Об'єкт в цілому складається з будівель: літ. «А» - адміністраторська, загальною площею 96,3 кв.м, основною площею 44,8 кв.м, літ. «Б» - диспетчерська, літ. «В» - оглядова яма ПТО з навісом, відображених у технічному паспорті від 07.02.2009.
4.6 Згідно з витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 22612106 від 29.04.2009 Комунального підприємства «Одеське міське бюро технічної інвентаризації об'єктів нерухомості», автостоянка № 24 за адресою: Одеська область, м. Одеса, пр. Жукова Маршала (пр. Ленінської Іскри), буд. 36/1 належить на праві приватної власності Громадській організації «Одеській обласній організації Всеукраїнської спілки автомобілістів» на підставі свідоцтва про право власності серії САС № 637301 від 02.04.2009.
4.7 09.10.2009 між Громадською організацією «Одеська обласна організація Всеукраїнської спілки автомобілістів» (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Автопроектспецтранс» (покупець) було укладено договір купівлі-продажу (далі - договір купівлі-продажу), відповідно до умов якого продавець передав у власність покупця автостоянку № 24 (двадцять чотири), що знаходиться в місті Одеса, по проспекту Маршала Жукова, будинок 36/1 (тридцять шість/один), та складається в цілому з зазначених літерами: «А» - адміністраторської, загальною площею - 96,3 кв.м, основною площею - 44,8 кв. м, «Б» - диспетчерської, «В» - оглядової ями ПТО з навісом, розташованих на земельній ділянці площею 17142 кв.м, яка знаходиться в користуванні продавця, згідно договору оренди земельної ділянки, посвідченого Куркан Н.Ф., приватним нотаріусом Овідіопольського районного нотаріального округу Одеської області 09.10.2001 за реєстровим № 3966. Право власності на автостоянку № 24 було зареєстровано за покупцем, але договір купівлі-продажу був розірваний на підставі договору про розірвання договору купівлі-продажу від 03.04.2013.
4.8 Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 09.10.2020 № 227479725, вбачається наступне:
- 06.11.2015 державним реєстратором Шостої одеської державної нотаріальної контори Одеського міського нотаріального округу Пенчевим Костянтином Леонтійовичем прийнято рішення (індексний номер 25906972), яким внесено зміни до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, виправлено запис про право власності на об'єкт нерухомого майна, а саме: автостоянки № 24, яка розташована за адресою: м. Одеса, проспект Маршала Жукова, 36/1. Змінено загальну площу 96,3 кв.м на загальну площу на 7607,7 кв.м та змінено частку об'єкта нерухомого майна з 1/1 на 975/1000;
- 05.09.2019 державним реєстратором Комунального підприємства «Агенція реєстраційних послуг» Одеської області Морозовою Ольгою Станіславівною, прийнято рішення (індексний номер 48546085), яким внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомості, згідно з якими змінено загальну площу об'єкта нерухомого майна, який розташований за адресою: м.Одеса, проспект Маршала Жукова, 36/1 (м.Одеса, проспект Небесної Сотні, 36/1) з 7607,7 кв.м на 7206 кв.м;
- 17.09.2019 державним реєстратором Комунального підприємства «Агенція реєстраційних послуг» Одеської області Морозовою Ольгою Станіславівною, прийнято рішення (індексний номер 48725641), яким внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомості про державну реєстрацію права власності на об'єкт нерухомого майна, а саме: виробничі та невиробничі будівлі, загальною площею 1111,3 кв.м, які розташовані за адресою: м. Одеса, проспект Небесної Сотні, 36/1-А за відповідачем-2 на підставі висновку № 002191 від 13.09.2019 щодо технічної можливості виділу в натурі частки з об'єкта нерухомого майна за адресою: м. Одеса, проспект Небесної Сотні, 36/1, технічного звіту від 12.09.2019 щодо можливості виділу 25/1000 часток автостоянки, зі зміною функціонального призначення під виробничі та невиробничі будівлі;
- 24.09.2019 державним реєстратором Комунального підприємства «Агенція реєстраційних послуг» Одеської області Морозовою Ольгою Станіславівною прийнято рішення (індексний номер 48842298), яким внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомості про виділ частки з об'єкта нерухомого майна, автостоянки № 24, на підставі технічного паспорту від 13.09.2019, виданого ТОВ «ПРОФ БТІ»;
- 24.09.2019 державним реєстратором Комунального підприємства «Агенція реєстраційних послуг» Одеської області Морозовою Ольгою Станіславівною прийнято рішення (індексний номер 48842171), яким внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомості про державну реєстрацію права власності на об'єкт нерухомого майна, а саме: автостоянки № 24, загальною площею: 278 кв.м, яка розташована за адресою: м.Одеса, проспект Небесної Сотні, 36/1 за Громадською організацією «Одеська обласна організація Всеукраїнської спілки автомобілістів» на підставі технічного паспорту № 002197 від 18.09.2019, виданого ТОВ «ПРОФ БТІ», висновку № 002196 від 18.09.2019 та свідоцтва про право власності серії САС № 637301 від 02.04.2009, виданого виконавчим комітетом Одеської міської ради.
4.9 Також встановлено, що 02.04.2021 ОСОБА_1 (далі - третя особа) у заяві повідомила про вихід із Товариства та замість виплати вартості частки у статутному капіталі, просила передати у власність виробничі та невиробничі будівлі загальною площею 1111,3 кв.м: складова частина об'єкта нерухомого майна - адміністраторська будівля, А; складова частина об'єкта нерухомого майна - будівлі Д, Е, Ж, З; складова частина об'єкта нерухомого майна - вимощення, І; складова частина об'єкта нерухомого майна - огорожі, № 5, 6, які розташовані за адресою Одеська область, м.Одеса, проспект Небесної Сотні, будинок 36/1-А , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1916440851101 (далі - нерухоме майно).
4.10 Рішенням одноосібного учасника Товариства від 02.04.2021 ОСОБА_2 , який володіє 100 % у статутному капіталі Товариства прийняті рішення, якими, зокрема, надано згоду відповідача-2 на вихід третьої особи із складу учасників Товариства; у зв'язку із виходом третьої особи зі складу учасників Товариства вирішено передати у власність третьої особи нерухоме майно.
4.11 Відповідно до акту приймання-передачі об'єкта нерухомого майна, що передається відповідачем-2 у зв'язку з виходом третьої особи зі складу учасників Товариства від 02.04.2021, відповідач-2 передає, а третя особа приймає на підставі виходу із замість виплати вартості частки у статутному капіталі у власність нерухоме майно, право власності на яке, виникає з моменту державної реєстрації.
4.12 Суди також встановили, що у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна станом на 21.07.2021 міститься інформація про те, що речові права на нерухоме майно, зареєстровані не за відповідачем-2, а за третьою особою. Аналогічна інформація міститься і станом на 16.09.2022.
4.13 Також встановлено, що прокурор вказував на те, що позивачу не було відомо про порушення законодавства, яке вчинено Рішенням, оскільки про них, позивач довідався з листа прокуратури Одеської області від 03.04.2019 № 05/1-947, що підтверджується листом юридичного департаменту позивача від 12.04.2019 № 41-пр/вих, у зв'язку з чим, прокурор вважає, що строк позовної давності не пропущений.
4.14 При цьому встановлено, що відповідач-1 подав заяву про застосування наслідків спливу строку позовної давності.
4.15 Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення з підстави касаційного оскарження, визначеної пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України суд касаційної інстанції зазначає наступне.
4.16 У справі № 910/10011/19 (постанова Великої Палати Верховного Суду від 06.04.2021) розглядався спір за позовом Релігійної організації про визнання протиправним та скасування розпорядження обласної державної адміністрації щодо реєстрації статуту Релігійної організації у новій редакції. Висновки Великої Палати Верховного Суду у наведеній справі стосувались того, що у позивача наявний спір не з державним реєстратором, а порушення своїх прав він убачає в ухваленні відповідного рішення загальними зборами членів Релігійної організації про зміну канонічної підлеглості та у прийнятті нової редакції статуту, тобто оскарження реєстраційних дій, що зазначено як предмет позову в цій справі, по суті є похідною вимогою від спору щодо дійсності статуту релігійної організації в новій редакції. Верховний Суд дійшов висновку про те, що судове рішення про визнання недійсним розпорядження про реєстрацію статуту Релігійної організації в новій редакції не є підставою для вчинення реєстраційних дій, а відповідна позовна вимога не відповідає ефективному способу захисту прав та інтересів у цих правовідносинах.
4.17 Суд касаційної інстанції зазначає, що посилання скаржника на постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.05.2018 у справах № 369/6892/15-ц, № 469/1203/15-ц, від 17.10.2018 у справі № 362/44/17 щодо початку перебігу позовної давності не можуть бути підставою для скасування оскаржуваних судових рішень, оскільки суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що у справі, яка переглядається, порушене право, на захист якого пред'явлено позов у даній справі, та вимоги прокурора задоволенню підлягають частково, прокурором подано позов в межах строку позовної давності, що в свою чергу свідчить про відсутність підстав для застосування наслідків спливу позовної давності.
4.18 У справі № 914/3224/16 (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26.11.2019) мотивуючи рішення, суди дійшли висновку про наявність підстав для витребування спірного майна на підставі статті 388 Цивільного кодексу України, проте відмовили в позові на підставі статей 256, 261 Цивільного кодексу України. Залишаючи без змін постанову суду апеляційної інстанції, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновків, що порушення прав позивача було предметом судового розгляду в іншій справі № 31/89, то позивачу було відомо про таке порушення ще на час звернення позивача з позовом у зазначеній справі. Суд зазначив, що порушення права та підтвердження такого порушення судовим рішенням не є тотожними поняттями. Закон не пов'язує перебіг позовної давності з ухваленням судового рішення про порушення права особи. Тому перебіг позовної давності починається від дня, коли позивач довідався або міг довідатися про порушення його права, а не від дня, коли таке порушення було підтверджене судовим рішенням.
4.19 У наведеній у касаційній скарзі постановах Верховного Суду від 24.05.2022 у справі № 916/731/21, від 04.08.2021 у справі № 461/7741/17, Верховний Суд виходив із конкретних встановлених судами обставин справи щодо початку перебігу позовної давності, які є відмінними від обставин даної справи, що переглядається у касаційному порядку.
4.20 Як на підставу касаційного оскарження заявник посилається на неврахування висновків, викладених Верховним Судом у постановах від 01.07.2020 у справі № 619/740/17, від 16.06.2020 у справі № 619/974/14, від 22.05.2020 у справі № 619/734/17, від 19.11.2020 у справі № 372/1699/18, від 30.09.2020 у справі № 619/718/17, у яких зазначено, що суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про застосування позовної давності, оскільки на момент виникнення порушень прав держави було врегульовано та функціонував механізм виявлення таких порушень через уповноважені державою органи, які після офіційної реєстрації державного акта про право власності на землю мали можливість виявити порушення визначеного законом порядку виділення земельної ділянки, ініціювати відповідні процедури перевірки і звернення до суду, у тому числі за допомогою прокуратури, в межах передбаченої у статті 257 ЦК України позовної давності, але такі висновки не можуть вважатися подібними, оскільки обставин вище наведених справ є відмінними від обставин справи, яка переглядається.
4.21 Постановою Верховного Суду України від 05.03.2012 у справі № 21-269а11 відмовив у задоволенні заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки обставини, які стали підставою для перегляду справи, не підтвердилися.
4.22 Викладене свідчить, що вище наведені скаржником постанови Верховного Суду, ні за змістовим, ні за суб'єктним і об'єктним критеріями не відповідають критеріям "подібності правовідносин", наведених Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19 (провадження № 14-166цс20).
4.23 Наведена у касаційній скарзі ухвала Верховного Суду від 13.10.2021 у справі № 916/2240/20 в силу положень пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України не може бути виключним випадком касаційного оскарження, оскільки згідно наведеної норми такими судовими рішеннями є постанова Верховного Суду.
4.24 У наведених скаржником постановах Верховний Суд виходив із інших, встановлених судами фактичних обставин справи, які є відмінними від тих, які встановлені судами у даній справі, що переглядається у касаційному порядку.
4.25 Отже, після відкриття касаційного провадження судом касаційної інстанції встановлено, що висновки щодо застосування норм права, які викладені у наведених постановах Верховного Суду, та на які посилався заявник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.
4.26 Згідно з пунктом 5 частини першої статті 296 ГПК України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.
4.27 За вказаних обставин касаційне провадження за касаційною скаргою заявника підлягає закриттю відповідно до пункту 5 частини 1 статті 296 ГПК України.
4.28 У зв'язку з тим, що Верховний Суд дійшов висновку про закриття касаційного провадження відповідно до приписів статті 296 ГПК України, судові витрати за розгляд касаційної скарги покладаються на скаржника та поверненню відповідно до пункту 5 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" не підлягають.
Керуючись статтями 234, 235, 240, 296 ГПК України,
Касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Південно - західного апеляційного господарського суду від 21.09.2022 у справі № 916/149/21, закрити.
Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Г.М. Мачульський
Судді Є.В. Краснов
С.К. Могил