14 листопада 2022 року м. ЧернівціСправа № 926/3024/22
За позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 с. Котелево, Чернівецького району, Чернівецької області
до відповідача Акціонерного товариства «Чернівціобленерго» м. Чернівці
про визнання незаконним відключення від мережі електропостачання, зобов'язання відновити електропостачання та стягнення моральної шкоди у сумі 10000,00 грн.
Суддя Бутирський А.А.
при секретарі Вівчарюк І.Б.,
Представники сторін:
Від позивача - Данчук Л.В., Сімків Є.В. - адвокат (ордер: серія СЕ № 1047257 від 10.08.2022 р.)
Від відповідача - Мимко Я.О. - юрисконсульт (довіреність № 603 від 03.10.2022 р.)
У судовому засіданні приймали участь
СУТЬ СПОРУ: фізична особа-підприємець ОСОБА_1 с. Котелево, Чернівецького району, Чернівецької області звернувся до Господарського суду Чернівецької області з позовом до Акціонерного товариства «Чернівціобленерго» м. Чернівці про:
- визнання неправомірними дій відповідача щодо відключення приміщення консервного цеху, розташованого по АДРЕСА_1 , який належить на праві власності позивачеві;
- зобов'язання відповідача відновити електропостачання до консервного цеху, розташованого по АДРЕСА_1 , який належить на праві власності позивачеві, шляхом приєднання до електромережі;
- стягнення з відповідача моральної шкоди у сумі 10000,00 грн. та витрат на послуги адвоката у сумі 5000,00 грн.
Ухвалою від 22.08.2022 р. відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 19.09.2022 р.
Ухвалою від 19.09.2022 р. розгляд справи відкладено на 12.10.2022 р.
Ухвалою від 12.10.2022 р. закрито підготовче провадження у справі, її розгляд призначено на 25.10.2022 р.
У судовому засіданні 25.10.2022 р. оголошено перерву до 14.11.2022 р.
Позовні вимоги обґрунтовані наступним.
З 2014 р. ОСОБА_1 був зареєстрований як фізична особа-підприємець.
30.01.2014 р. між сторонами був укладений договір про постачання електричної енергії , умови даного договору не порушувались, дія договору не закінчилася.
30.11.2018 р. позивач припинив свою діяльність як фізична особа-підприємець, проте продовжив вести господарську діяльність. Згаданим договором передбачені випадки обмеження або припинення електропостачання. Проте, відповідач всупереч умовам договору та Правил роздрібного ринку електроенергії вчинив дії з відключення приміщення консервного цеху, розташованого по АДРЕСА_1 .
Відповідач проти позову заперечує з таких підстав.
01.01.2019 р. відбулося відокремлення видів господарської діяльності з постачання та розподілу електричної енергії.
Відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 20.11.2018 р. №1462, з 01.01.2019 р. АТ «Чернівціобленерго» анульовано ліцензії на право провадження господарської діяльності з передачі електричної енергії місцевим (локальним) електричним мережам та постачання електричної енергії за регульованим тарифом.
Натомість, відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 20.11.2018 р. №1462, АТ «Чернівціобленерго» видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії у межах місць господарської діяльності, а саме на території Чернівецької області.
Отже, вважає відповідач, укладений договір №11 про постачання електричної енергії від 30.01.2014 року, у зв'язку із анулюванням відповідної ліцензії, припинив свою дію. Новий договір між сторонами не укладався, а згідно п. 2.1.2 ПРРЕЕ, не допускається розподіл (передача) електричної енергії до точки розподілу електроустановки споживача за відсутності діючого договору про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії з таким споживачем, крім випадку здійснення розподілу (передачі) електричної енергії оператором системи до власних електроустановок.
Розглянувши подані документи, дослідивши надані докази, суд встановив наступні фактичні обставини справи.
Позивач є власником приміщення консервного цеху, розташованого по АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 19.09.2012 р.
30.01.2014 р. між ПАТ ЕК «Чернівціобленерго», правонаступником якого є Акціонерне товариство «Чернівціобленерго», в особі начальника Новоселицького РЕМ Нікітіна Олексія Васильовича, що діяв на підставі довіреності №390 від 01.02.2013 року, та ФОП ОСОБА_1 , що здійснював діяльність на підставі свідоцтва, укладено Договір №11 про постачання електричної енергії (далі - Договір).
Згідно даного Договору відповідач продавав позивачеві електричну енергію для забезпечення потреб його електроустановок з дозволеною потужністю 5 величини.
Згідно п. 9.4 Договору він набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31.12.2014 р. Договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.
30.11.2018 р. до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено рішення про припинення підприємницької діяльності ОСОБА_1 .
Тобто, у період здійснення підприємницької діяльності позивач уклав Договір.
Критеріями розмежування судової юрисдикції є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.
Відповідно до статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Предметна та суб'єкта юрисдикція господарських судів, тобто сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції, визначена статтею 20 ГПК України. Так, за частиною першою цієї статті господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.
Відповідно до положень частини другої цієї ж статті право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням мають юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування.
За статтею 45 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені в статті 4 цього Кодексу, тобто, і фізичні особи, які не є підприємцями, а винятки, коли спори, стороною яких є фізична особа, що не є підприємцем, не підлягають розгляду у господарських судах, чітко визначені положеннями статті 20 цього Кодексу (як приклад, пункти 5, 10, 14 цієї статті).
Наведене свідчить про те, що з дати набрання чинності ГПК України в редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» одним із критеріїв віднесення справ до господарської юрисдикції визначено наявність між сторонами саме господарських правовідносин, а також впроваджено підхід щодо розмежування юрисдикції залежно від предмета правовідносин, а не лише від суб'єктного складу сторін.
Отже, ознаками спору, на який поширюється юрисдикція господарського суду, є наявність між сторонами господарських відносин, врегульованих ЦК України, ГК України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і спору про право, що виникає з відповідних відносин, наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом, відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.
З огляду на положення частини першої статті 20 ГПК України а також статей 4, 45 цього Кодексу для визначення юрисдикції господарського суду щодо розгляду конкретної справи має значення суб'єктний склад саме сторін правочину та наявність спору, що виник у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності.
Аналіз змісту та підстав поданого позову свідчить про те, що спір між сторонами виник з господарських правовідносин.
Відповідно до статті 3 ГК України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями.
Згідно із частиною першою статті 128 ГК України громадянин визнається суб'єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до статті 58 цього Кодексу.
За частиною першою статті 173 ГК України зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або відмовитися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, є господарським зобов'язанням.
За положеннями статті 51 ЦК України до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.
За змістом статей 51, 52, 598-609 ЦК України, статей 202-208 ГК України, частини восьмої статті 4 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» у випадку припинення підприємницької діяльності ФОП (із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про державну реєстрацію такого припинення) її зобов'язання (господарські зобов'язання) за укладеними договорами не припиняються, а продовжують існувати, оскільки вона як фізична особа не перестає існувати та відповідає за своїми зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.
Отже, позивач, звертаючись до господарського суду, обґрунтовано визначив належність спору до господарської юрисдикції відповідно до суб'єктного складу та змісту правовідносин сторін як таких, що виникли з господарського договору.
01.01.2019 р. відбулося відокремлення видів господарської діяльності з постачання та розподілу електричної енергії.
Відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 20.11.2018 року №1462, з 01.01.2019 року АТ «Чернівціобленерго» анульовано ліцензії на право провадження господарської діяльності з передачі електричної енергії місцевим (локальним) електричним мережам та постачання електричної енергії за регульованим тарифом.
Натомість, відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 20.11.2018 року №1462, АТ «Чернівціобленерго» видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії у межах місць господарської діяльності, а саме на території Чернівецької області.
Відповідно до пункту 13 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про ринок електричної енергії» ліцензії на провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом анульовані з 1 січня 2019р.
Згідно ч. 1 ст. 205 Господарського кодексу України господарське зобов'язання припиняється неможливістю виконання у разі виникнення обставин, за які жодна з його сторін не відповідає, якщо інше не передбачено законом.
Позбавлення відповідача ліцензії на право провадження господарської діяльності з передачі електричної енергії місцевим (локальним) електричним мережам та постачання електричної енергії за регульованим тарифом не залежало від волі відповідача і унеможливлює виконання умов Договору у подальшому.
Отже, зобов'язання відповідача з продажу позивачеві електричної енергії є припиненим, а укладений договір №11 про постачання електричної енергії від 30.01.2014 р. у зв'язку із анулюванням відповідної ліцензії відповідача припинив свою дію.
Відносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії регулюються Правилами роздрібного ринку електричної енергії, які затверджені Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312 (далі - ПРРЕЕ).
Пунктом 1.2.1. ПРРЕЕ визначено, що на роздрібному ринку електричної енергії споживання та використання електричної енергії для потреб електроустановки споживача здійснюється за умови забезпечення розподілу/передачі та продажу (постачання) електричної енергії на підставі договорів про розподіл/передачу, постачання електричної енергії, надання послуг комерційного обліку, які укладаються відповідно до цих Правил, Кодексу системи передачі, Кодексу систем розподілу та Кодексу комерційного обліку.
Водночас, пунктом 2 ПРРЕЕ передбачено, що укладення договорів між споживачами та іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії відповідно до вимог Правил здійснюється шляхом приєднання споживачів до публічних договорів приєднання (договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, відповідних договорів про постачання електричної енергії) на умовах чинних договорів про постачання електричної енергії та користування електричною енергією, укладених з відповідними постачальниками електричної енергії за регульованим тарифом, шляхом подання заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку до цієї постанови.
Фактом приєднання споживача до умов договору споживача про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір споживача про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії, зокрема повернення (надання) підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка оператора системи та/або документально підтверджене споживання електричної енергії.
Відповідно до п. 2.1.5. ПРРЕЕ Договір споживача про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії є публічним договором приєднання та укладається з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України на основі типового договору.
Згідно п. 2.1.2 ПРРЕЕ, не допускається розподіл (передача) електричної енергії до точки розподілу електроустановки споживача за відсутності діючого договору про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії з таким споживачем, крім випадку здійснення розподілу (передачі) електричної енергії оператором системи до власних електроустановок.
Судом встановлено, що позивачем не було вчинено жодних дій, які б свідчили про намір приєднання до умов договору споживача про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії (акцептування договору).
У зв'язку із відсутністю укладеного договору, відповідачем, як оператором системи розподілу, у відповідності до норм чинного законодавства України було здійснено заходи щодо припинення розподілу електричної енергії на об'єкт «нежитлова будівля» розташованої за адресою: с. Котелево, вул. Українська, 37, власником якого є Позивач, що підтверджується нарядом № 1243104 від 30.04.2021 р.
Листом № 260 від 14.05.2021 р. відповідач відмовив позивачеві у задоволенні його заяви від 26.04.2022 р. через відсутність заяви-приєднання.
За таких обставин вимога позивача про визнання неправомірними дії АТ «Чернівціобленерго» щодо відключення об'єкту позивача є безпідставною.
Відновлення електропостачання об'єкта розташованого за адресою: с. Котелево, вул. Українська, 37, який належить на праві власності Позивачу, можливе за умови дотримання вимог, які передбачені чинним законодавством України.
Взаємовідносини операторів систем розподілу (далі - ОСР), оператора системи передачі (далі - ОСП), користувачів системи розподілу (далі - Користувачі) та замовників послуг з приєднання щодо оперативного та технологічного управління системою розподілу, її розвитку та експлуатації, забезпечення доступу та приєднання електроустановок регулюються норами Кодексу систем розподілу, затвердженого Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 року №310 (далі - Кодекс систем розподілу).
Згідно із пунктами 4.4.1., 4.4.2. розділу IV Кодексу систем розподілу Замовник звертається до ОСР із заявою про приєднання електроустановки (електроустановок) певної потужності до електричних мереж системи розподілу (далі - заява про приєднання), типова форма якої наведена в додатку 3 до цього Кодексу.
У заяві про приєднання зазначаються відомості про:
1) номер запису про право власності та реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;
2) унікальний номер запису замовника (фізичної особи) в Єдиному державному демографічному реєстрі (за наявності);
3) реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган і мають відмітку в паспорті (або слово «відмова» у разі, якщо паспорт виготовлений у формі картки) - серія та номер паспорта) (за наявності);
4) наявність/відсутність статусу платника єдиного податку;
5) індивідуальний податковий номер (для юридичних осіб);
6) код ЄДРПОУ у випадку подання заяви юридичною особою.
До заяви про приєднання додаються такі документи:
1) копія паспорта у разі відсутності унікального номера запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (для фізичних осіб);
2) належним чином оформлений документ, що посвідчує право на представництво інтересів особи у випадку подання заяви представником;
3) копія документа, що підтверджує право власності чи користування об'єктом нерухомого майна у разі відсутності відомостей у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;
4) графічні матеріали із зазначенням місця розташування об'єкта (об'єктів) замовника, земельної ділянки замовника та прогнозованої точки приєднання (для об'єктів, що приєднуються до електричних мереж уперше);
5) техніко-економічне обґрунтування (у визначених цим Кодексом випадках, в інших випадках - за наявності);
6) інформаційна довідка-повідомлення (довільної форми) щодо наявності або відсутності намірів брати участь в аукціоні з розподілу річної квоти підтримки (для суб'єктів господарювання - виробників ВДЕ).
Отже, для отримання послуги з приєднання та/або укладення договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, позивач зобов'язаний звернутись до відповідача за вищевказаною процедурою та із переліком документів, визначеним чинним законодавством України.
Враховуючи те, що позивач згаданих вище вимог не дотримався, вимога про відновлення електропостачання об'єкта позивача є необґрунтованою та суперечить встановленому законом порядку щодо приєднання до мереж АТ «Чернівціобленерго» як оператора систем розподілу.
Вимога про стягнення з відповідача моральної шкоди у сумі 10000,00 грн. є похідною від згаданих вище вимог, а відтак теж безпідставною.
За таких обставин справи у задоволенні позову слід відмовити.
Судові витрати віднести на позивача, з вини якого спір безпідставно доведено до розгляду судом.
Керуючись ст. ст. 129, 233, 238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
У задоволенні позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 с. Котелево, Чернівецького району, Чернівецької області до Акціонерного товариства «Чернівціобленерго» м. Чернівці про визнання незаконним відключення від мережі електропостачання, зобов'язання відновити електропостачання та стягнення моральної шкоди у сумі 10000,00 грн. - відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Західного апеляційного господарського суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складено 23.11.2022 р.
Суддя А.А. Бутирський