Справа № 619/600/21 Номер провадження 22-ц/814/2259/22Головуючий у 1-й інстанції Болибока Є.А. Доповідач ап. інст. Гальонкін С. А.
10 листопада 2022 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Гальонкіна С.А.,
суддів Карпушина Г.Л., Кузнєцової О.Ю.,
при секретарі Гречці Є.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова
на рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 08 квітня 2021 року
у справі за позовом ОСОБА_1 до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова про визнання права та зобов'язання вчинити певні дії,
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова (далі - КЕВ м. Харкова) про визнання права та зобов'язання вчинити певні дії.
В обґрунтування позову зазначив, що з 01 серпня 1994 року по 05 грудня 2012 року позивач проходив військову службу, вислуга років становить 18 років 06 місяців. Згідно наказу від 05 грудня 2012 року № 656 його було звільнено з військової служби у запас за п. б ч. 6 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (за станом здоров'я). На підставі рішення виконкому селищної ради № 3 від 16 січня 2007 року позивач отримав службове житло - двокімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , житловою площею 26,2 м2, та на підставі ордеру від 22 січня 2007 року ОСОБА_1 разом з сім'єю зайняв вказану квартиру, в якій постійно проживає до цього часу. В лютому 2019 року позивач звернувся до відповідача з заявою щодо виключення з числа службового житла займану сім'єю квартиру. Відповіді на заяву він не отримав. Адвокатом Васіліу С.В. був зроблений адвокатський запит щодо стану розгляду заяви ОСОБА_1 . З відповіді на запит стало відомо, що у зв'язку з тим, що його вислуга років менше ніж 20 років, виключення квартири з числа службової неможливо. Хоча при ознайомлені з особовою справою позивачу відомо, що його заява розглянута та задоволена в повному обсязі. Відповідачем був сформований повний пакет документів для виключення житла з числа службового, який складався з витягу з протоколу засідання житлової комісії №7 від 11 лютого 2019 року, витягу із наказу від 11 листопада 2019 року № 55-Г, список квартир, що пропонується до виключення з числа службового житла, але ненаправлений для виключення квартири зі службової. Таким чином, внаслідок бездіяльності відповідача ОСОБА_1 фактично позбавлений можливості реалізувати свої права на житло.
Просив визнати за ним право на виключення з числа службового житла квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , жилою площею 26,2 м2, для забезпечення сім'ї постійним житлом; зобов'язати КЕВ м. Харків подати клопотання разом з належно оформленими документами про виключення з числа службового житла квартири за адресою: АДРЕСА_1 , жилою площею 26,2 м2.
Короткий зміст рішень суду першої інстанції
Рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 08 квітня 2021 року позов ОСОБА_1 задоволено повністю.
Визнано за ОСОБА_1 право на виключення з числа службового житла квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Зобов'язано КЕВ м. Харків подати клопотання разом з належно оформленими документами про виключення з числа службового житла квартири за адресою: АДРЕСА_1 .
Стягнуто з КЕВ м. Харків на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 1816,00 грн.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
Не погодившись з зазначеним рішенням його в апеляційному порядку оскаржив КЕВ м. Харків. Просив оскаржуване рішення скасувати і ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
Аргументи учасників справи
Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
В обґрунтування апеляційної скарги відповідач посилається на те, що суд не дослідив фактичні обставини справи, не проанвалізував їх відповідність нормам чинного законодавства. Вважає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права, оскільки черга на житло позивача не є першочерговою. Також вказує, що в рішенні суду не вказано спосіб виконання рішення.
Доводи відзиву на апеляційну скаргу
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції просити рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, приходить до такого висновку.
Встановлені обставини справи
З матеріалів справи вбачається, що згідно довідки № 11 від 31 січня 2002 року, ОСОБА_1 перебуває на квартирному обліку у м. Умань, в/ч А- 4116 з 20 вересня 1999 року.
Згідно ордеру на нежитлове приміщення № 679 від 22 січня 2007 року, ОСОБА_1 разом із сім'єю з трьох чоловік має право на заняття житла, жилою площею 26,2 м2 службової квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі рішення виконкому селищної ради № 3 від 16 січня 2007 року.
Відповідно до свідоцтва про хворобу № 1019 від 16 листопада 2012 року, ОСОБА_1 обмежено придатний до військової служби.
Згідно витягу із наказу Генерального штабу ЗСУ № 656 від 05 грудня 2012 року, майора ОСОБА_1 звільнено з військової служби у запас за п. б, ч. 6 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» за станом здоров'я.
Як вбачається з заяви начальнику Харківського зонального відділу Військової служби правопорядку від 04 лютого 2019 року ОСОБА_1 звернувся з питанням щодо виключення з числа службового займаної квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до витягу з протоколу засідання житлової комісії Харківського зонального відділу Військової служби правопорядку №7, від 11 лютого 2019 року, житловою комісією Харківського зонального відділу Військової служби правопорядку заслухано доповідь голови житлової комісії щодо розгляду заяви майора запасу ОСОБА_1 про надання постійної житлової площі шляхом виключення із числа службової, постановлено надати майору запасу ОСОБА_1 постійну житлову площу шляхом виключення її із числа службової за адресою: АДРЕСА_1 , і зняттям із квартирного обліку.
Згідно витягу із наказу начальника Харківського зонального відділу Військової служби правопорядку №55-Г від 11 лютого 2019 року, оголошено рішення житлової комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 , оформлене протоколом засідання житлової комісії Харківського зонального відділу Військової служби правопорядку №7 від 11 лютого 2019 року щодо надання майору запасу ОСОБА_1 постійну житлову площу шляхом виключення її із числа службової за адресою: АДРЕСА_1 , і зняттям із квартирного обліку.
Відповідно до списку квартир, що пропонується до виключення з числа службового житла Міністерства оборони України та надання військовослужбовцям Харківського гарнізону для постійного проживання, із зняттям військовослужбовців з квартирного обліку, майор запасу ОСОБА_1 з військовим стажем 18 років, разом із сім'єю займає службову квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , має номер у загальній черзі та номер черги на визначену квартиру АДРЕСА_2 .
Як вбачається з адвокатського запиту № 1 від 04 січня 2021 року, адвокатом Васіліу С.В. був зроблений запит щодо стану розгляду заяви від 04 лютого 2019 року, ОСОБА_1 щодо виключення з числа службового займаної квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно відповіді ТОВ начальника КЕВ м. Харків від 05 січня 2021 року № 54, вислуга на військовій службі ОСОБА_1 становить менше 20 років, підстав для розгляду питання виключення займаного житлового приміщення з числа службового відсутні.
Позиція суду апеляційної інстанції
Статтею 47 Конституції України передбачено, що кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону.
Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальним принципами міжнародного права.
Відповідно до пункту 2 статті 2 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» квартири, віднесені у встановленому порядку до числа службових, не підлягають приватизації. Лише після вирішення питання про зняття з даного житла статусу службового, воно може бути приватизоване на умовах і в порядку, передбаченому Законом.
Відповідно до статті 118 ЖК Української РСР службові жилі приміщення призначаються для заселення громадянами, які у зв'язку з характером їх трудових відносин повинні проживати за місцем роботи або поблизу від нього. Жиле приміщення включається до числа службових рішенням виконавчого комітету районної, міської, районної в місті ради.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначає Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», який також встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
Статтею 5 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» визначено, що учасниками бойових дій є особи, які брали участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі підрозділів всіх видів і родів ЗСУ, як в воєнний, так і в мирний час. Учасникам бойових дій надаються зокрема, такі пільги, як першочергове забезпечення житлом осіб, що потребують поліпшення житлових умов.
Відповідно до статті 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення на підставах, у порядку і відповідно до вимог, встановлених ЖК Української РСР та іншими нормативно-правовими актами.
Військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової військової служби) та члени їх сімей, які проживають разом із ними, забезпечуються службовими жилими приміщеннями, що повинні відповідати вимогам житлового законодавства.
Військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надаються жилі приміщення для постійного проживання або за їх бажанням грошова компенсація за належне їм для отримання жиле приміщення. Такі жилі приміщення або грошова компенсація надаються їм один раз протягом усього часу проходження військової служби за умови, що ними не було використано право на безоплатну приватизацію житла з урахуванням особливостей, визначених пунктом 10 цієї статті.
Статтею 125 ЖК Української РСР передбачено, що осіб, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації, що надали їм службове жиле приміщення, не менш як десять років, не може бути виселено із службового житла.
Порядком забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2006 року № 1081, а саме пунктом 3 встановлено, що військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надається житло для постійного проживання. Забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житлом для постійного проживання проводиться шляхом надання один раз протягом усього часу проходження військової служби житла новозбудованого, виключеного з числа службового, вивільненого або придбаного у фізичних чи юридичних осіб, надання кредиту для спорудження (купівлі) житла
Порядком забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями на сьогодні передбачено чотири способи забезпечення житлом військовослужбовців, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше: 1) наданням один раз протягом усього часу проходження військової служби житла новозбудованого; 2) надання один раз протягом усього часу проходження військової служби житла, виключеного з числа службового; 3) надання один раз протягом усього часу проходження військової служби житла, вивільненого або придбаного у фізичних чи юридичних осіб; 4) надання кредиту для спорудження (купівлі) житла.
У пункті 11 Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями встановлено механізм виключення житлового приміщення з числа службового, передбачено, що виключення житлового приміщення з числа службового провадиться згідно з рішенням виконавчого органу районної, міської, районної у місті ради за клопотанням начальника гарнізону, командира військової частини та квартирно-експлуатаційного органу.
Пунктом 10 розділу 7 Інструкції з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, затвердженої Наказом Міністерства оборони України від 31 липня 2018 року № 380, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 06 вересня 2018 року, передбачено, що військовослужбовці, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, а також особи, звільнені з військової служби за станом здоров'я, віком, у зв'язку із скороченням штатів, особи з інвалідністю І чи ІІ групи, члени сімей військовослужбовців, які загинули (померли) або пропали безвісти під час проходження військової служби, що забезпечені службовими житловими приміщеннями незалежно від місця його знаходження, мають право на виключення цього житла з числа службового та забезпечення ним для постійного проживання за умови перебування на обліку та в порядку, визначеному пунктами 3-7 цього розділу.
Виключення квартир із числа службових для забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей здійснюється на підставі клопотання КЕУ, КЕВ (КЕЧ) району за встановленим порядком.
З огляду на викладене, суд першої інстанції, виходячи з того, що на квартирному обліку для отримання постійного житла ОСОБА_1 перебуває з 20 вересня 1999 року, має календарну вислугу на військовій службі 18 років 6 місяців, 05 грудня 2012 року його було звільнено з військової служби у запас за станом здоров'я, він, має право на забезпечення житлом, зокрема, право на виключення житла з числа службового та забезпечення ним для постійного проживання, дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.
Суд першої інстанції обґрунтовано виходив із того, що КЕВ м. Харків не надав доказів на підтвердження обґрунтованості відмови у поданні клопотання за заявою військовослужбовця про розгляд питання про виключення житла з числа службового при наявності відповідного клопотання з цього приводу. Невмотивована бездіяльність КЕВ м. Харкова обмежує права позивача на забезпечення житлом, гарантовані Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Висновки суду узгоджуються з усталеною практикою Верховного Суду, викладеною в постановах від 04 березня 2020 року у справі № 636/1514/19, від 15 липня 2020 року у справі № 636/1527/19, від 12 жовтня 2020 року у справі № 636/1525/19, від 12 листопада 2020 року у справі № 640/10473/19, від 18 листопада 2020 року у справі № 636/2211/19, від 03 лютого 2021 року у справі № 636/1480/19, від 18 лютого 2021 року у справі № 636/3680/19, від 16 червня 2021 року у справі № 636/5008/19, від 23 вересня 2021 року у справі № 636/655/20, від 04 листопада 2021 року у справі № 636/2897/19, від 23 лютого 2022 року у справі № 953/17339/20, від 29 квітня 2022 року у справі № 640/16889/18.
Безпідставними є доводи наведені в апеляційній скарзі щодо не зазначення способу виконання, оскільки, як вже зазначалося, Інструкцією з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями встановлено порядок виключення квартир із числа службових для забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей на підставі клопотання КЕУ, КЕВ (КЕЧ). При цьому, чинним законодавством не встановлено підстав для відмови КЕВ у поданні клопотання про виключення житлового приміщення з числа службового до виконавчого органу відповідної ради.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Згідно із статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи викладене колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції в повному обсязі встановив права і обов'язки сторін, обставини по справі, перевірив доводи і дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані та підтверджені матеріалами справи. Рішення суду прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
Зважаючи на наведене апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.
Щодо судових витрат
За правилами частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до частини 13 статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Оскільки апеляційний суд не змінює судове рішення та не ухвалює нове, розподіл судових витрат не здійснюється при розгляді цієї апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд
Апеляційні скарги Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова - залишити без задоволення.
Рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 08 квітня 2021 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови виготовлено 10 листопада 2022 року
Головуючий С.А. Гальонкін
Судді Г.Л. Карпушин
О.Ю. Кузнєцова