Справа № 761/23822/21
Провадження № 2-др/761/159/22
01 вересня 2022 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Сіромашенко Н.В.,
при секретарі Гюлалієвої Ф.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві у порядку спрощеного позовного провадження заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Ішутка Сергія Юрійовича про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом
ОСОБА_1 до Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-
встановив:
У серпні 2022 року до Шевченківського районного суду м. Києва надійшла заява представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Ішутка С.Ю. про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі № 761/23822/21, яким стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правову допомогу у розмірі 24000,00 грн, оскільки під час ухвалення судом рішення не було прийнято рішення по судовим витратам, понесеним позивачем у розмірі 24000,00 грн згідно Акту № 2 від 21.06.2022 про надання правової допомоги. Також, просив допустити негайне виконання рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 18.08.2022 у справі № 761/23822/21 в частині виплати ОСОБА_1 середнього заробітку в межах суми платежу за один місяць, оскільки під час ухвалення судом рішення це питання вирішені не було.
Відповідно до ч. 3, 4 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Відповідно до ч. 4 ст. 270 ЦПК України сторони в судове засідання не викликалися.
За ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши заяву про ухвалення додаткового рішення, наявні матеріали цивільної справи дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно положень ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 18.08.2022 у справі № 761/23822/21 було задоволено позов ОСОБА_1 до Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Визнано незаконним та скасувано наказ тимчасово виконуючого обов'язки президента Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» ОСОБА_3 від 28.05.2021 №672-к про звільнення ОСОБА_1 з посади директора департаменту з проведення контрольних заходів Дирекції з контрольно-ревізійної роботи Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» за п.1 ст.40 КЗпП України. Поновлено ОСОБА_2 на займаній посаді директора департаменту з проведення контрольних заходів Дирекції з контрольно-ревізійної роботи Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» з 31.05.2021. Стягнуто з Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (ЄДРПОУ 24584661, місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ) ) середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 1194769 (один мільйон сто дев'яносто чотири тисячі сімсот шістдесят дев'ять) гривень 84 коп., судові витрати в сумі 28908 (двадцять вісім тисяч дев'ятсот вісім) гривень, а всього 1223677 (один мільйон двісті двадцять три тисячі шістсот сімдесят сім) гривень 84 коп. Рішення в частині поновлення на роботі допущено до негайного виконання.
Відповідно до п. 3, 4 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Як вбачається з мотивувальної частини рішення суду, суд дійшов висновку, що витрати на надання правової допомоги, що вказані в Акті № 1 від 24.06.2021 надання правової допомоги підлягають стягненню з відповідача на користь позивача на загальну суму у розмірі 28000,00 грн, оскільки є фактичними та неминучими.
Натомість, щодо витрат на правову допомогу у розмірі 24000,00 грн в згідно Акту № 2 від 21.06.2022 надання правової допомоги, судом вирішено відмовити у задоволенні зазначених витрат з підстав їх необґрунтованості та неспівмірності вартості послуг адвоката зі складністю, обсягом та часом, витраченим згідно Акту №1 від 24.06.2021 надання правової допомоги.
Таким чином, заява про ухвалення додаткового рішення у цій частині не підлягає задоволенню.
Крім того, відповідно до п. 3, 4 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.
Згідно приписів ч. 1. ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.
ВП ВС у справі №755/12623/19 від 08.02.2022 вказано, що у рішенні КСУ від 15 жовтня 2013 року № 8-рп/2013 у справі № 1-13/2013 щодо тлумачення положень ч. 2 ст. 233 КЗпП України ст. 1, 12 Закону «Про оплату праці» Конституційний Суд України зазначив, що поняття «заробітна плата» і «оплата праці», які використано в законах, що регулюють трудові правовідносини, є рівнозначними в аспекті наявності у сторін, які перебувають у трудових відносинах, прав і обов'язків щодо оплати праці, умов їх реалізації та наслідків, що мають настати у разі невиконання цих обов'язків, а також вказав, що під заробітною платою, що належить працівникові, необхідно розуміти всі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, установлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем, незалежно від того, чи було здійснене нарахування таких виплат. За висновком КСУ, заробітною платою є винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку роботодавець (власник або уповноважений ним орган підприємства, установи, організації) виплачує працівникові за виконану ним роботу (усі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій).
Тобто, крім обов'язку оплатити результати праці робітника, існують також інші зобов'язання роботодавця матеріального змісту. Ці зобов'язання стосуються тих витрат, які переважно спрямовані на охорону праці чи здоров'я робітника (службовця) або на забезпечення мінімально належного рівня його життя, у тому числі й у разі простою- зупинення роботи, що було викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами (форс-мажор) тощо. Такі зобов'язання відповідають мінімальним державним гарантіям, установленим статтею 12 Закону «Про оплату праці».
На думку ВП ВС, середній заробіток за час вимушеного прогулу за своїм змістом є заробітною платою, право на отримання якої виникло у працівника, який був незаконно позбавлений можливості виконувати свою трудову функцію з незалежних від нього причин. Такий висновок підтверджується також змістом ч. 2 ст. 235 КЗпП України, якою визначено, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи.
У даній справі постановлено висновок про те, що середній заробіток за час вимушеного прогулу - це заробітна плата. Заробітна плата не може сплачуватися особі, яка не перебуває в трудових відносинах з роботодавцем, який проводить виплату. При виплаті середнього заробітку за час вимушеного прогулу особа поновлюється на роботі з дня звільнення, тобто вважається такою, що весь цей час перебувала в трудових відносинах.
Таким чином, виходячи з вищевикладеного, суд дійшов висновку про необхідність ухвалення у справі додаткового рішення, яким допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення середнього заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць.
Керуючись ст. ст. 76, 81, 89, 270 ЦПК України, суд -
Заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Ішутка Сергія Юрійовича про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі № 761/23822/21 -задовольнити частково.
Ухвалити додаткове рішення у цивільній справі 761/23822/21 за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Допустити негайне виконання рішення Шевченківського районного суд м. Києва від 18.08.2022 у справі № 761/23822/21 в частині стягнення середнього заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, у межах суми стягнення за один місяць.
В іншій частині - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Н.В. Сіромашенко