Справа № 761/38640/20
Провадження № 1-кп/761/1451/2022
29 вересня 2022 року місто Київ
Шевченківський районний суд міста Києва в складі: головуючого судді ОСОБА_2, суддів ОСОБА_3, ОСОБА_4, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_5, прокурора ОСОБА_6, захисника ОСОБА_7, обвинуваченого ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження по обвинуваченню
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Тарасівка Плесецького району Архангельської області Російської Федерації, який наразі утримується в Державній установі «Київський слідчий ізолятор», в силу ст. 89 КК України, раніше не судимий
обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст.115 КК України (внесено в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12020100100006161 від 03 вересня 2020 року),
В провадженні Шевченківського районного суду міста Києва перебуває кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст.115 КК України.
Ухвалою суду від 09 серпня 2022 року відносно обвинуваченого ОСОБА_1 продовжено строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою до 07 жовтня 2022 року включно.
Прокурор ОСОБА_6 в судовому засіданні подав клопотання про продовження обвинуваченому строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, зазначив, що жоден інший більш м'який запобіжний захід, крім тримання під вартою, не зможе забезпечити запобігання існуючим ризикам, у зв'язку з чим просить обрати відносно ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб.
Захисник ОСОБА_7 заперечував проти продовження строку тримання під вартою, зазначив, що відсутні ризики на які посилається прокурор у своєму клопотанні, просив застосувати до обвинуваченого запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою.
Обвинувачений підтримав думку захисника та заперечував проти задоволення клопотання прокурора.
Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Метою застосування запобіжного заходу відповідно до ч.1 ст.177 КПК України є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Під час продовження тримання під вартою враховано наявність ризиків з огляду на обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення.
Колегія суддів при вирішенні питання про доцільність продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою, дійшла висновків, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які на даний час не зменшилися та не змінилися, з огляду на обставини обвинувачення та тяжкість кримінального правопорушення, в якому обвинувачується останній, яке відноситься до особливо тяжких та передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до 15 років.
При цьому суд враховує дані про обвинуваченого, який в силу ст. 89 КК України раніше не судимий, приймає до уваги інші дані про особу обвинуваченого, зокрема міцність його соціальних зв'язків, вік та стан здоров'я, щодо якого на даний час в розпорядженні суду відсутні об'єктивні медичні застереження щодо неможливості перебування останнього під вартою.
З урахуванням встановлених обставин суд вважає, що запобігти встановленим ризикам можливо лише шляхом продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 , інші запобіжні заходи будуть недостатніми для запобігання встановленим ризикам.
Стороною захисту суду не наведено таких достатніх даних, на підтвердження гарантій запобігання ризикам, визначеним ст. 177 КПК України, які свідчать про можливість уникнення вказаних ризиків шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів, не пов'язаних з триманням під вартою.
При цьому, суддя бере до уваги те, що тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Таким чином, виходячи з принципу судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час судового розгляду, застосований до обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою підлягає продовженню строком на 60 днів.
Водночас, суд вважає за необхідне не визначати розмір застави обвинуваченому ОСОБА_1 відповідно до ч.4 ст.183 КПК України, враховуючи, що він обвинувачується у вчиненні злочину із застосуванням насильства.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 183, 199, 331, 392-393 КПК України, суд
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 - задовольнити.
Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 60 днів, тобто до 27 листопада 2022 року включно, без визначення розміру застави.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Судді