Справа №760/14250/22 2/760/9504/22
про залишення позовної заяви без руху
17 жовтня 2022 року м. Київ
Суддя Солом'янського районного суду міста Києва Ішуніна Л. М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернулася до Солом'янського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_2 , про зобов'язання вчинити дії.
Під час ознайомлення з матеріалами зазначеної позовної заяви судом встановлено, що її подано без додержання вимог, визначених статтями 175, 177 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), з огляду на таке.
Відповідно до вимог пункту 5 частини третьої статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Згідно з вимогами частини четвертої статті 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем додано до позовної заяви квитанцію № 0.0.2695511458.1 від 04 жовтня 2022 року про сплату судового збору в розмірі 992,40 грн. Однак зі змісту даної квитанції вбачається, що платником судового збору є ОСОБА_3 , за позовом ОСОБА_3 , та сплачений судовий збір на розрахунковий рахунок Києво-Святошинського районного суду Київської області, тобто вказані кошти спрямовані на сплату судового збору за іншою позовною заявою до іншого суду.
Відповідно до частини першої, другої статті 9 Закону України «Про судовий збір», судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Так, при перевірці зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України, не вдалося отримати підтвердження, що кошти у розмірі 992,40 грн зараховані до Державного бюджету України.
Таким чином, матеріали справи не містять документів, підтверджуючих сплату судового збору.
Відповідно до частини другої статті 133 ЦПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.
Пунктом 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана, зокрема, фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2022 року складав 2 481 грн.
На підставі зазначеного, враховуючи наявність у позовній заяві однієї вимоги немайнового характеру, судовий збір за подання позовної заяви у цій справі підлягає сплаті у розмірі 992,40 грн (2 481,4 = 992,40).
Таким чином, позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 992,40 грн.
Судовий збір за подання позовної заяви до Солом'янського районного суду м. Києва має бути перераховано або внесено на наступні реквізити: отримувач коштів: ГУК у м.Києві/Соломян.р-н/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача: UA388999980313181206000026010, код класифікації доходів бюджету: 22030101.
Усуваючи недоліки, позивачеві необхідно взяти до уваги викладене та надати суду докази сплати судового збору на рахунок Солом'янського районного суду міста Києва.
Вирішуючи подане до суду клопотання позивача про витребування доказів, а саме - належним чином завіреної копії договору купівлі-продажу земельної ділянки, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
Згідно з положеннями частини другої статті 84 ЦПК України у клопотанні повинно бути зазначено: який доказ витребовується; обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Статтею 183 ЦПК України визначено загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення, зокрема, пунктом 7 частини першої встановлено, що будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити інші відомості, що вимагаються цим Кодексом.
Так, у порушення вимог частини другої статті 84 ЦПК України позивачем не зазначено обставини, які може підтвердити вищевказаний доказ.
Крім того, у матеріалах справи наявний витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 302672608 від 14 червня 2022 року, яким підтверджується право власності відповідача на земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:72:509:0013 та зазначена підстава набуття права власності.
Згідно з частиною четвертою статті 183 ЦПК України суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду
Враховуючи викладене, клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів підлягає поверненню без розгляду.
Відповідно до частин першої-третьої статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог статті 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175, 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду; якщо позивач не усунув недоліки у встановлений судом строк, заява вважатиметься неподаною і повертається позивачеві.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 83, 84, 175-177, 183, 185, 260 ЦПК України, суд
Заяву позивача про витребування доказів повернути їй без розгляду.
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про зобов'язання вчинити дії залишити без руху.
Надати позивачу строк у десять днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, для усунення зазначених недоліків.
Роз'яснити позивачу, що у разі невиконання ухвали суду у зазначений строк, позов буде вважатися неподаним та повернутий позивачу.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає, набирає законної сили негайно після її підписання суддею, заперечення на ухвалу включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Л. М. Ішуніна