Справа 362/3673/22
Провадження 3/362/1992/22
17.11.2022 року
Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі судді Поповича Олега Васильовича розглянув справу про адміністративне правопорушення,щодо
ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_1 (далі - ОСОБА_1 )
за частиною 1 статті 130 КУпАП і
встановив:
ОСОБА_1 у судове засідання не прибув, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
Відповідно до статті 268 КУпАП особа, яка притягується до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користатися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Крім того, на думку суду, ОСОБА_1 мав об'єктивну можливість особисто або через представника у повній мірі реалізувати свої права, передбачені статтею 268 КУпАП. Він не був позбавлений можливості надати письмові клопотання, заяви, звернення чи пояснення з приводу обставин правопорушення.
У силу статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
У пункті 14 Рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Суд використав усі процесуальні можливості щодо повідомлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, про розгляд справи, проте ОСОБА_1 , не виконуючи процесуальних обов'язків своєчасно з'являтися до суду за викликом, затягує розгляд справи, що суд розцінює як намагання уникнути відповідальності.
За таких обставин і враховуючи обмежені строки притягнення до адміністративної відповідальності, суд приходить до переконання про можливість розгляду справи за відсутності ОСОБА_1 .
Розглядаючи справи про адміністративні правопорушення, суд відповідно до положень статті 1 КУпАП здійснює охорону прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушення, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Відповідно до статей 245, 251, 252, 280, 283 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.
При цьому орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Диспозицією частини 1 статті 130 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність як за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння, так і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09 листопада 2015 року № 1452/735, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
У разі наявності ознак, передбачених у пункті 1.3 розділу 1 цієї Інструкції, уповноважена особа Державтоінспекції МВС проводить огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та
Держспоживстандартом.
Отже, поліцейський вправі пред'явити до водія транспортного засобу вимогу пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння за наявності підстав вважати, що водій перебуває в стані алкогольного сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
При цьому відповідно до пункту 2.9А Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Дослідивши матеріали, суд установив, що 27 серпня 2022 року о 17:20 в м. Васильків Київської області по вул. Київська, ОСОБА_1 керував транспортним засобом Volkswagen Passat державний номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд проводився за згодою водія, у встановленому законом порядку, у присутності двох свідків, на місці зупинки транспортного засобу, за допомогою приладу Drager Alkotest 6810 (тест № 830 від 27 серпня 2022 року); результат огляду становить 1,42 проміле.
Зазначені обставини повністю підтверджуються матеріалами справи про адміністративне правопорушення, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення від 27 серпня 2022 року, роздруківкою результатів тестування на алкоголь, актом огляду на стан алкогольного сп'яніння, письмовими поясненнями свідків, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, а також диском із відеозаписами з нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) з нагрудної камери, використання яких передбачено статтею 40 Закону України «Про національну поліцію» й Інструкцію про порядок зберігання, видачі, приймання, використання нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) працівниками патрульної поліції та доступ до відеозаписів з них», затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції від 03 лютого 2016 року № 100, що був досліджений у судовому засіданні.
Надаючи оцінку вищевказаним доказам як окремо, так і в їх сукупності, з урахуванням вимог статті 252 КУпАП, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 вбачається порушення Правил дорожнього руху, які були зафіксовані в протоколі про адміністративне правопорушення, а саме пункту 2.9А цих Правил.
Перевіркою матеріалів також не встановлено порушень при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, оскільки дії особи, уповноваженої на складання адміністративного протоколу, відповідають вимогам статті 266 КУпАП і пункту 8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 № 1103.
На підставі викладеного суд дійшов висновку про наявність у діянні ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, що підтверджується зібраними доказами, які, на переконання суду, є належними та допустимими, повністю узгоджуються між собою та відповідають дійсним фактичним обставинам справи, встановленим у судовому засіданні.
При накладенні стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини та майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, суд не встановив.
Відповідно до статті 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Враховуючи особу ОСОБА_1 , характер і суспільну небезпеку вчиненого правопорушення, суд уважає, що останньому слід призначити стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, тобто безальтернативну санкцію, передбачену частиною 1 статті 130 КУпАП, що є достатньою мірою відповідальності з метою його виховання, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.
З урахуванням положень статті 40-1 КУпАП, пункту 5 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» і статті 7 Закону України «Державний бюджет України на 2022 рік» із правопорушника слід стягнути судовий збір у розмірі 496,20 гривень.
Керуючись статтями 9, 24, 27, 33, 40-1, 130, 221, 245, 251, 252, 256, 265-1, 268, 276, 277, 283, 284, 285, 289 КУпАП, суд
постановив:
1. Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП.
2. Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
3. Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 496 (чотириста дев'яносто шість) гривень 20 копійок.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду в десятиденний строк з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Васильківський міськрайонний суд Київської області.
Суддя О.В. Попович